Смекни!
smekni.com

Особливості інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ та шляхи його оптимізації (стр. 4 из 6)

Великі обсяги інформації накопичено у банках даних локальних обчислювальних мереж МВС України. Перша локальна обчислювальна мережа МВС України була впроваджена у 1991 р., її користувачами стали керівництво МВС та провідні служби управління [5, с.7].

Обсяги і характер даних залежить від оперативної обстановки, соціальної та економічної специфіки конкретного району або міста, географічних та інших місцевих умов.

На сьогодні інформаційна мережа являє собою сукупність локальних обчислювальних мереж галузевих служб МВС України і УМВС, які об'єднані у єдину інформаційну систему.

Локальна мережа кожної галузевої служби є автономною і може функціонувати самостійно. Кожна локальна мережа має свої галузеві бази даних, які створюються та супроводжуються відповідними службами апарату міністерства. Доступ до баз даних здійснюється безпосередньо з робочих місць працівників.

На даний час у кожному без винятку органі дізнання працюють найбільш розповсюджені автоматизовані бази даних (у подальшому – АБД): „РВВС", „ЖРЗПЗ" (до 2004 р. – „КОЗП"), „Особа", у кожному підрозділі ДАІ (МРЕВ, ДАІ) працюють автоматизовані інформаційні системи (у подальшому – АІС): Національна автоматизована база даних „Автомобіль", „Угон", „Державний номер", „Документ", „Дорожньо-транспортна пригода", „Техогляд", „СНД - Інтерпол", „Митниця", „Адмінпрактика", є також і локальні АІС - такі як „Штрафний майданчик", „Арешт", в оперативних підрозділах також є свої різноманітні оперативно-розшукові та профілактичні бази даних. Треба зазначити, що й у неоперативних службах існують свої облікові системи. Наприклад, у дозвільній системі – база про номерний облік зброї, у паспортній службі - база даних про втрачені паспортні документи, у службі міліції громадської безпеки - система обліку адміністративних правопорушень тощо. Також існують і різні статистичні обліки. Слід додати, що більшість автоматизованих баз даних та інформаційних систем (практично за винятком баз оперативного обліку) мають відповідну „вертикаль", куди каналами електронної пошти (або каналами мережі Інтернет) підпорядковані підрозділи передають усю накопичену інформацію [3, с. 166] .

Для чергових частин органів внутрішніх справ розроблено автоматизовану систему оперативного інформування, яка являє собою комплекс інформаційних, програмних, технічних, організаційних засобів, що призначені для збору,зберігання, контролю та видачі інформації в Черговій частині [2, с. 32].

Інформаційні масиви автоматизованої системи оперативного інформування чергових МВС використовуються для: централізованого збору, обробки та зберігання відомостей про зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни заяви і повідомлення та іншої інформації про злочини згідно з вимогами МВС України; отримання інформації про оперативну обстановку в Україні за станом на поточний або інший день; аналізу оперативної обстановки в різноманітних варіантах, які дозволяють виявити основні тенденції динаміки як окремих видів, так і всієї злочинності загалом, що дає можливість вжити заходи профілактичної дії; видачі інформації державним органам, керівництву та галузевим службам МВС у формах: а) оперативного зведення про злочини та події, зареєстровані в органах і підрозділах внутрішніх справ країни; б) статистико-аналітичної інформації про зареєстровані заяви та результати їх вирішення для здійснення контролю галузевими службами за станом обліково-реєстрованої дисципліни; організації розкриття злочину по гарячих слідах з використанням комп'ютерної обробки та аналізу оперативної інформації (за умови або під час створення додаткових задач «Особа», «Речі» тощо, пов'язаних із задачею «Заява»); видачі добового звіту про злочини та події в країні зі статистикою поточного дня (отримання вихідної статистичної інформації у табличному та графічному видах); отримання інформації від чергових частин УМВС з використанням телефонних і телеграфічних каналів зв'язку для оперативних управлінських рішень [3, с. 167].

В Управлінні оперативної інформації МВС України та УМВС областей, а також у міських, районних (лінійних) органах внутрішніх справ здійснюється кримінальна реєстрація осіб та інших об’єктів, що становлять оперативний інтерес та сприяють розкриттю злочину.

Збір інформації для автоматизованого банку даних про об'єкти кримінальної реєстрації здійснюється за допомогою єдиних карток збору інформації усіх рівнів.

Важливе місце в системі інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ займають канали зв'язку і передачі інформації. В даний час в системі органів внутрішніх справ створено телекомунікаційні системи для здійснення звязку і передачі інформації з банку даних.

Так, для безпосереднього звернення в «АБД Центр» з УМВС областей та міськрайвідділів використовуються підсистема «Телеграф» і підсистема обробки запитів по телефонних каналах зв'язку. Система «Телеграф» дозволяє проводити обробку запитів в «АБД Центр» за такими напрямками: а) підсистема «Особа»;б) підсистема „Номерні речі”; в) підсистема „Автомобіль”.

В одному запиті можна перевіряти до 30 осіб, речей, зброї та автотранспортних засобів. Правила набору запитів містяться у відповідних інструкціях, які є у всіх інформаційних управліннях УМВС областей України. Абонентом системи «Телеграф» може стати будь-який орган внутішніх справ, обладнаний звичайним телеграфним апаратом, персональним комп'ютером із спеціальним адаптером [3, c. 170].

Для здійснення зв'язку і передачі інформації в системі органів внутрішніх справ використовується електронна пошта, телеграф, письмовий зв'язок, особисте звернення працівника ОВС [5, с. 3].

Підсумовуючи вищесказане, відмітимо, що за масштабом інформаційні системи, як зазначалось раніше, поділяються на загальнодержавні в межах МВС України, регіональні (обласні) в межах УМВС області (на транспорті) і місцеві (міські, районні) в межах УМВС міста, району. Зокрема, принцип дії розглянутої системи інформаційного забезпечення управління органами внутрішніх справ заснований саме на кримінальній реєстрації. Для всіх видів інформаційного забезпечення важливе значення мають вірогідність і точність, кількість і якість інформації, її цінність, корисність і своєчасність, але найважливішим в інформаційному забезпеченні управління органами внутрішніх справ є ефективне використання інформації для прийняття управлінських рішень та їх реалізації.

РОЗДІЛ ІV. Шляхи оптимізації інформаційного забезпечення ОВС

Стрімкий розвиток інформаційних технологій у світовому просторі призвів до активного їхнього використання у боротьбі зі злочинністю. Основними тенденціями розвитку інформаційних систем у правоохоронній сфері є: удосконалення форм та методів управління системами інформаційного забезпечення; централізація та інтеграція комп'ютерних банків даних; впровадження новітніх інформаційних технологій для ведення кримінологічних та криміналістичних обліків; широке використання ефективних комп'ютерних мереж; застосування спеціалізованих засобів захисту інформації; налагодження ефективного обміну кримінологічною інформацією на міждержавному рівні [2, c. 32].

Вважаємо за доцільне, розглянути основні недоліки, що існують сьогодні у сфері інформаційного забезпечення, до яких вінесено: незадовільне матеріально-технічне та програмне забезпечення органів внутрішніх справ (відсутність дійових програмних розробок, технічних можливостей, каналів передачі інформації, відсутність засобів захисту обчислювальної техніки); недостатня поінформованість населення: відсутність висвітлення в центральних та місцевих засобах масової інформації діяльності територіальних органів і підрозділів ОВС, відсутність публікацій відкритих матеріалів щодо роботи, спрямованої на протидію злочинності.

Аналіз стану інформатизації, наведений в Концепції розвитку системи інформаційного забезпечення органів внутрішніх справ України на 1997 - 2000 роки, показав, що існуючі банки даних (БД) оперативно-розшукового і оперативно-довідкового призначення, розробка і впровадження яких були здійснені наприкінці 80-х та початку 90-х рр., в чималій мірі застаріли й не виконують покладених на них функцій. Багаторічний досвід практичної експлуатації БД дозволяє визначити їх основні недоліки:неузгодженість при створенні та впровадженні інформаційних банків даних;дублювання збирання і багаторазова переробка однакових даних різними галузевими службами і на різних рівнях;багаточисельність та недосконалість первинних облікових документів;слабкий інформаційний зв'язок між обліково-реєстраційними, оперативно-розшуковими і довідковими фондами різних служб; відсутність реальної та належної інформаційної взаємодії між зацікавленими органами, департаментами й установами (тривалість очікування відповіді на запит, у зв'язку з чим виключається оперативність дій в екстремальних ситуаціях); недостатня повнота і вірогідність даних;несвоєчасне надходження до споживачів оперативно-службової інформації через недосконалість технології подання відомостей в банки даних і слабкого використання сучасних засобів комп'ютерної техніки і зв'язку; практику всілякого роду укриття злочинів від державної статистичної звітності (перекваліфікація злочину з більш тяжкого на менш тяжкий, безпідставні відмови в порушенні кримінальних справ та їх призупинення, неприйняття повідомлень про злочини тощо), що призводить до викривлення реального стану справ; застарілість технічних комплексів МВС, УМВС України в областях, переважна більшість яких виробила свій ресурс; недосконалість організаційно-кадрового забезпечення інформаційних підрозділів МВС, УМВС в областях та в галузевих службах; нераціональне використання відповідного фінансування на підтримку та розвиток інформаційної системи; недосконалість та неврегульованість нормативно-правової бази інформаційних банків даних [11, с. 255].