Смекни!
smekni.com

Виборче право в Україні (стр. 2 из 7)

Принцип прямоговиборчого права визначає право громадян обирати кандидатів на виборах безпосередньо. Конституцією передбачаються прямі вибори народних депутатів України, Президента України, депутатів сільських, селищних, міських, районних у містах, районних, обласних рад та сільських, селищних, міських голів.

Принцип таємності голосування означає, що контроль за волевиявленням виборців не допускається. Зміст його полягає в гарантіях повної свободи волевиявлення. В рамках виборчого законодавства це досягається тим що кожний виборець голосує особисто; голосування за інших осіб не допускається. Виборчий бюлетень заповнюється голосуючим у кабіні або в кімнаті для таємного голосування. При заповненні бюлетня забороняється присутність будь-кого, крім голосуючого. Виборець, який не має можливості заповнити бюлетень особисто, може запросити в кабіну для таємного голосування іншу особу за своїм розсудом, крім членів виборчої комісії, кандидатів, які балотуються, їхніх довірених осіб, а також уповноважених осіб, представників партій, виборчих блоків партій, що беруть участь у виборах.

Отже, в Україні існують принципи прямого народовладдя, які є волевиявленням народу шляхом таємного голосування щодо якісного формування представницьких органів державної влади та місцевого самоврядування.

Основні принципи виборів — це засади, на основі яких здійснюються вибори і відповідно до змісту яких вибори можна вважати реальним волевиявленням народу, формою прямого народовладдя.Шляхом виборів громадяни обирають тих людей та ті політичні сили, які, на їхню думку, провадитимуть державну політику максимально ефективно.

2. Утворення виборчих комісій, округів та дільниць.

Новий Закон “Про вибори народних депутатів” став важливим кроком на шляху демократизації виборів в Україні. Закон в значній мірі забезпечує рівномірне представництво усіх політичних партій у виборчих комісіях та прозорість виборчого процесу. Положення, що стосуються друку та передачі комісіям бюлетенів, прав міжнародних спостерігачів, ролі судів та доступу до ЗМІ є безперечно прогресивним кроком.

Утворення виборчих комісій- це утворення державних виборчих органів, на які закон покладає керівництво всім виборчим процесом. Залежно від країни ці органи мають різні назви (комісії, бюро, президії).

Серед них розрізняють:

¨територіальні, включаючи Центральні виборчі комісії;

¨окружні — комісії, що діють у виборчих округах;

¨дільничні комісії, що діють у виборчих дільницях.

Створення системи виборчих комісій завжди залежить від виду виборів і адміністративно-територіального устрою держави.

Спеціальними виборчими законами передбачаються системи, терміни, порядок утворення, обсяг компетенції виборчих комісій для кожного виду виборів в Україні.

Відповідно до Закону "Про вибори народних депутатів України" для організації і проведення виборів народних депутатів створюється Центральна виборча комісія по виборах народних депутатів, окружні виборчі комісії, дільничні виборчі комісії.

Відповідно до Закону "Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів для проведення виборів депутатів і голів рад утворюються: територіальні виборчі комісії — сільські, селищні, районні, міські, районні у містах, обласні виборчі комісії по виборах депутатів та голів рад; окружні виборчі комісії — по виборах депутатів обласних. Київської і Севастопольської міських рад. Окружні виборчі комісії можуть утворюватись також по виборах депутатів районних, міських (міст обласного підпорядкування), районних у містах рад - дільничні виборчі комісії.

Оновлені засади виборів в Україні, запроваджені вирішальним Законом "Про вибори народних депутатів України", серед інших стосуються юридичного статусу виборчих комісій, процесу їх формування, обсягу функцій і повноважень.

Насамперед це стосується Центральної виборчої комісії правовий статус якої визначається також Законом України“Про Центральну виборчу комісію”. Комісія є постійно діючим державним органом та юридичною особою. До Центральної виборчої комісії входять 15 членів комісії, які призначаються на посади та припиняють свої повноваження Верховною Радою України за поданням Президента України. Члени Центральної виборчої комісії зі свого складу обирають голову, заступника голови та секретаря комісії. Голова, заступник голови, секретар комісії, а також не менше третини інших членів комісії повинні мати вищу юридичну освіту. Після сформування Центральної виборчої комісії її персональний склад протягом року не можна змінювати більш як на одну третину. На період виборчої кампанії до Центральної виборчої комісії для участі в її засіданнях політичні партії, виборчі блоки партій, списки яких зареєстровані для участі у виборах, можуть направляти своїх представників з правом дорадчого голосу.

Окружні виборчі комісії є юридичними особами. У ході виборів народних депутатів вони утворюються за рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, Київської І Севастопольської міських рад у передбачений законодавством термін до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і членів комісії за поданням відповідно голів цих рад або міських голів.

До окружних комісій обов'язково включаються по одному представникові від політичних партій, виборчих блоків партій, списки кандидатів яких зареєстровані для участі у виборах у багатомандатному загальнодержавному виборчому окрузі за поданням статутних органів цих політичних партій, керівних органів виборчих блоків партій. Загальна кількість членів окружних комісій визначається кількістю поданих кандидатур, але не може бути меншою восьми. Голова, заступник голови та секретар окружної виборчої комісії не можуть бути членами однієї політичної партії чи виборчого блоку партій.

У разі, коли відповідна рада у встановлений цим Законом строк не утворить окружну виборчу комісію, окружна виборча комісія утворюється Центральною виборчою комісією не пізніше як за 80 днів до дня виборів за поданням місцевих осередків політичних партій, які діють на території відповідного виборчого округу.

Моніторинг формування окружних виборчих комісій на виборах 2002р., проведений КВУ показав, що цей процес відбувався з формальним дотриманням норм діючого виборчого законодавства, однак проходив в досить складних умовах, які характеризувалися хаосом, недотриманням окремими політичними силами норм подання представників у комісії, непрозорістю цього процесу, втручанням у нього представників державної влади та посадових осіб.

При формальному дотриманні букви Закону, дуже часто порушувався його дух. Так, в багатьох випадках процес подання кандидатур до виборчих комісії у 2002р.відбувався в умовах закритості. Місцеві осередки партій відмовлялися (іноді у грубій формі) надавати спостерігачам комітет виборців України (далі КВУ) дані про осіб, котрих вони пропонують в ОВК. На думку експертів КВУ це було зумовлено тим, що окремі політичні сили до останнього моменту не могли забезпечити стовідсоткове "покриття" всіх округів регіону і вели активні переговори з представниками влади або інших партій.

Були зафіксовані численні випадки, коли членами комісій ставали особи запропоновані партіям для подання органами виконавчої влади. Дуже часто, члени комісій (деякі з них займають керівні посади) не могли дати чітку відповідь спостерігачам КВУ на питання, яку партію вони представляють, хоча в ЦВК знаходяться їх заяви про згоду брати участь в роботі комісії. В основному подібна практика здійснювалася партіями, які не мають розвинених регіональних структур або відверто підтримують виконавчу владу. Хоча відомі випадки, коли подібні пропозиції робилися партіям, що декларують опозиційне ставлення до влади.

КВУ також відомі факти, коли членами комісій ставали особи, які перебувають на державній службі. Хоч після роз‘яснень ЦВК вони формально складали з себе повноваження, але в дійсності продовжували займати свої робочі місця та виконувати службові обов‘язки.

Іншим фактами, що викликали занепокоєння спостерігачів КВУ, були подання представників у комісії партіями, які публічно не заявляли про свій намір брати участь у майбутніх виборах, або навіть заявляли про принципову неучасть. За інформацією КВУ представникам таких партій за ведення представників в комісії пропонувалося певні матеріальні винагороди. Особливо це стосувалося партії "Громада", яка маючи пріоритетне право включення своїх членів в комісії, подала по всій Україні 186 осіб. Пізніше центральне керівництво партії “Громада” відкликало із окружних виборчих комісій велику кількість своїх представників.

Як позитивний, можна відзначити той факт, що всім партіям у 2002р.була забезпечена реальна можливість включити до складу окружної виборчої комісії (далі) ОВК своїх представників. В той же час, багато нарікань викликав проведений ЦВК розподіл керівних посад в окружних комісіях, внаслідок якого непропорційно багато місць в керівництві комісій отримав блок партій “За Єдину Україну”.

За даними моніторингу КВУ, окружні виборчі комісії в переважній більшості забезпечували організацію виборчого процесу на належному рівні. Досить численні порушення процедури засідань ОВК, які мали місце в перші тижні роботи комісій, на думку спостерігачів КВУ були зумовлені в основному недостатнім рівнем підготовки керівників та членів ОВК; удосконалюючи свою роботу більшість ОВК намагались виправляти ці недоліки. Таким чином, протягом основної частини виборчої кампанії більшість ОВК дотримувались встановленої законодавством процедури ведення засідань.