1. Суттєвість і необхідність фінансів............................................................. 3
2. Функції фінансів і дискусійні питання суттєвості і функцій фінансів...... 5
3. Фінансова система, її ланки....................................................................... 8
4. Фінансовий контроль. Управління фінансами....................................... 10
Література
Фінанси є однією з найважливіших економічних категорій, що відображає економічні відносини в процесі створення і використання грошових засобів. Їхнє виникнення відбулося в умовах переходу від натурального господарства до регулярного товарно-грошового обміну і було тісно зв'язане з розвитком держави і його потреб в ресурсах. Однім з головних ознак фінансів є їхня грошова форма виразу і відображення фінансових відносин реальним рухом грошових засобів. Реальний рух грошових засобів відбувається на другій і третій стадіях відтворюючого процесу - в розподілі і обміні.
На другий стадії рух вартості в грошовій формі відбувається відокремлено від руху товару і характеризується її відчуженням ( переходом з рук одних власників в руки інших) або цільовим обособлением (в рамках одного власника) кожної частини вартості. На третій стадії розподілена вартість (в грошовій формі) обмінюється на товарну форму. Відчуження самої вартості тут не відбувається. Таким Чином, на другий стадії відтворення має місце односторонній рух грошової форми вартості, а на третій - двосторонній рух вартостей, одна з яких знаходиться в грошовій формі, а інша - в товарній. Бо на третій стадії відтворювального процесу відбуваються постійні обмінні операції, що не вимагають будь-якого суспільного інструменту, тобто фінансам тут немає місця. Областю виникнення і функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, на якій відбувається розподіл вартості суспільного продукту по цільовому призначенню і суб'єктам господарювання, кожний з яких повинен отримати свою частку в виробленому продукті. Тому, важливою ознакою фінансів як економічної категорії є розподільчий характер фінансових відносин. Фінанси істотно відрізняються від інших економічних категорій, що функціонують на стадії вартісного розподілу: кредиту, заробітної плати і ціни. Первісною сферою виникнення фінансових відносин є процеси первинного розподілу вартості суспільного продукту, коли ця вартість розпадається на складові її елементи і відбувається утворення різноманітних форм грошових доходів і нагромадження. Подальший перерозподіл вартості між суб'єктами господарювання і конкретизація цільового її використання теж відбувається на основі фінансів. Розподіл і перерозподіл вартості з допомогою фінансів обов'язково супроводжується рухом грошових засобів, приймаючих специфічну форму фінансових ресурсів. Вони формуються у суб'єктів господарювання і держави за рахунок різноманітних виглядів грошових доходів, відрахувань і надходжень, а використовуються на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних і інших потреб суспільства. Фінансові ресурси виступають матеріальними носіями фінансових відносин, що дозволяє виділити фінанси з загальної сукупності категорій, що беруть участь в вартісному розподілі. Це відбувається поза залежністю від суспільноекономічної формації, хоча форми і засоби, з допомогою яких утворюються і використовуються фінансові ресурси, мінялися в залежності від зміни соціальної природи суспільства. Використання фінансових ресурсів здійснюється в основному через грошові фонди спеціального цільового призначення, хоча можлива і нефондова форма їхнього використання. До переваг фондової форми відносяться: можливість тісніше відповідати задоволення будь-якій потребі з економічними можливостями, забезпечення концентрації ресурсів на основних напрямках розвитку суспільного виробництва, можливість повніше залучати суспільні, колективні і особисті інтереси.
На підставі усього викладеного вище можна дати наступне визначення: фінанси - це грошові відносини, що виникають в процесі розподілу і перерозподілу вартості валового суспільного продукту і частини національного багатства в зв'язку з формуванням грошових доходів і нагромадження у суб'єктів господарювання і держави, а також використанням їх на розширене відтворення, матеріальне стимулювання працюючих, задоволення соціальних і інших потреб суспільства.
Умовою функціонування фінансів є наявність грошей, а причиною появи фінансів служить потреба суб'єктів господарювання і держави в ресурсах, що забезпечують їхня діяльність. Фінанси незамінні тому, що дозволяють пристосувати пропорції виробництва до потреб споживання, забезпечуючи в сфері господарювання задоволення постійно відтворюваних змінних потреб. Це відбувається з допомогою формування грошових фондів цільового призначення. Розвиток суспільних потреб призводить до зміни складу і структури грошових (фінансових) фондів, що створюються в розпорядженні суб'єктів господарювання. З допомогою державних фінансів відбувається регулювання масштабів суспільного виробництва в галузевому і територіальному аспектах, захист навколишнього середовища і задоволення інших суспільних потреб. Фінанси об'єктивно необхідні, бо зумовлені потребами суспільного розвитку. Держава же може, враховуючи об'єктивну необхідність фінансових відносин, розробляти різноманітні форми їхнього використання: вводити або скасовувати різноманітні вигляди платежів, змінювати форми використання фінансових ресурсів і т.
Держава не може створювати те, що об'єктивно не підготоване ходом суспільного розвитку. Воно встановлює тільки форми прояву об'єктивно відносин, що назріли. Без фінансів неможливо забезпечити індивідуальний і суспільний кругобіг виробничих фондів на розширеній основі, регулювати галузеву і територіальну структуру економіки, стимулювати найновіші впровадження науково-технічних досягнень, задовольняти інші суспільні потреби.
Суттєвість фінансів як особливої сфери розподільчих відносин виявляється передусім з допомогою розподільчої функції. Саме через цю функцію реалізується суспільне призначення фінансів - забезпечення кожного суб'єкта господарювання необхідними йому фінансовими ресурсами, що використовуються у формі грошових фондів спеціального цільового призначення. Об'єктами дії розподільчої функції фінансів виступають вартість валового суспільного продукту (в її грошовій формі), а також частина національного багатства (що прийняла грошову форму). Суб'єктами при фінансовому методі розподілу виступають юридичні і фізичні особи (держава, підприємства, об'єднання, організації, заснування, громадяни), що є учасниками відтворювального процесу, в розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення. З допомогою фінансів розподільчий процес протікає в усіх сферах суспільного життя - в матеріальному виробництві, в сферах обігу і споживання. Фінансовий метод розподілу охоплює різні рівнів управління економікою: федеральний, територіальний, місцевий. Фінансовому розподілу притаманна багатоступінчатість, що породжує різні вигляди розподілу - внутрішньогосподарське, внутрішньогалузеве, міжгалузеве, міжтериторіальне. Фінанси, пов’язані з рухом вартості суспільного продукту, вираженої в грошовій формі, володіють властивістю кількісно (через фінансові ресурси і фонди) відображати відтворюючий процес в цілому і різноманітні його фази. Рух фінансових ресурсів, що відбувається як в фондовій, так і в нефондовій формах, складає основу контрольної функції фінансів. Оскільки фінанси “пронизують” все суспільне виробництво, всі його сфери і підрозділи, всі рівні господарювання, вони виступають універсальним знаряддям контролю з боку суспільства за виробництвом, розподілом і звертанням сукупного суспільного продукту. Завдяки контрольній функції фінансів, суспільство знає про те, як складаються пропорції в розподілі грошових засобів, наскільки своєчасно фінансові ресурси надходять в розпорядження різних суб'єктів господарювання, ощадливо і ефективно чи вони ними використовуються і т. д. Розподільча і контрольна функції - це дві сторони одного і того же економічного процесу. Тільки в їхній єдності і тісній взаємодії фінанси можуть виявити себе в якості категорії вартісного розподілу. інструментом реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона укладена в фінансових показниках, наявних в бухгалтерській, статистичній і оперативній звітності. Фінансові показники дозволяють побачити різноманітні сторони роботи підприємств і оцінити результати господарчої діяльності. На їхній основі вживають заходів, направлені на усунення виявлених негативних моментів. Контрольна функція, об'єктивно притаманна фінансам, може реалізуватися з більшою або меншою повнотою, що багато в чому визначається станом фінансової дисципліни в народному господарстві. Фінансова дисципліна - це обов'язковий для всіх підприємств, організацій, заснування і службових особи порядок ведення фінансового господарства, додержання встановлених норм і правив, виконання фінансових зобов'язань. В фінансовій науці існує ряд дискусійних питань і передусім питання про економічну природу і межі фінансових відносин. Одні учені вважають, що фінанси виникають на другий стадії відтворювального процесу - при розподілі і перерозподілі вартості суспільного продукту; інші розглядають фінанси як категорію відтворення в цілому, включаючи в склад фінансів також грошові відносини на стадії обміну. Однак розподіл і обмін - це різні стадії відтворення, що мають свої, особливі економічні форми виразу. Тому більш правомірно вважати, що різні види грошових відносин виражаються в різноманітних економічних формах: відносини, пов’язані з розподілом грошової форми вартості суспільного продукту, складають утримання категорії фінансів, а відносини, що виникають в процесі товарного звертання на основі систематично вчинюваних актів купівлі-продажу, приймають форму розрахунку, здійснюваних шляхом грошей як загального еквівалента і ціни як грошового виразу вартості. Тим не менше фінансові відносини, будучи розподільчими по характеру, водночас є невід'ємним складником всієї системи виробничих відносин, органічно взаємопов’язані зі всіма стадіями відтворюючого процесу і можуть виявляти вплив на них. Більшість економістів, що розділяють розподільче тлумачення суттєвості фінансів, заперечують проти обмеження фінансів тільки перерозподільчими відносиними, оскільки саме завдяки фінансам здійснюється процес первинного розподілу вартості на окремому складникові, кожна з яких одержує певне цільове призначення. До числа дискусійних відноситься питання про якісні ознаки, що визначають специфіку фінансів як економічної категорії. Суперечки ідуть в основному про те, включати або не включати в визначення фінансів таку їхню ознаку як імперативність. Причому термін “імперативність” трактується ученими по-різному: одні бачать в ньому активну роль держави по організації фінансових відносин, інші причину, що породжує функціонування фінансів. Якщо під імперативністю розуміється практична діяльність держави, направлена на організацію фінансових відносин, вироблення форм їхнього прояву і використання, то таке вживання терміну не викликає заперечень, але нічого не додає до характеристики суті фінансів. Однак в деяких публікаціях імперативність трактується як риса фінансових відносин. Підкреслюється, що при характеристиці категорії фінансів без даної риси не обійтися, оскільки саме держава створює нові розподільчі фінансові відносини, що безпосередньою причиною виникнення і розвитку фінансів є діяльність держави і його органів. Подібні затвердження неправомірні, бо не сама діяльність держави, а об'єктивні потреби суспільного розвитку викликають існування фінансів. До числа дискусійних відноситься також питання про функції фінансів. Багато економістів рахують, що фінанси виконують дві функції - розподільчу і контрольну. Хоча в літературі можна знайти затвердження, що фінансам, окрім цих двох функцій, притаманні і інші: виробнича (різні автори називають її по-різному), що стимулює, регулююча і т. д. Але при цьому відбувається підміна питання про функції фінансів питанням про їхню роль в суспільному відтворенні, бо це різні, хоча і взаємопов’язані питання. Кінцево, фінанси грають важливу роль в суспільному відтворенні, з їхньою допомогою може стимулюватися ефективне використання факторів виробництва, регулюватися вартісні пропорції, забезпечуватися умови для проведення режиму економії і т. д. Однак ототожнювати ці результати, що досягаються завдяки функціонуванню фінансів, з їхніми функціями неправомірно.