Після підготовки приладу вказаним способом, розкривають його камеру, протирають верхню і нижню призми фільтрувальним папером, а потім м¢якою салфеткою. На поверхню нижньої призми наносять 1-2 краплі досліджувальної сироватки. Камеру закривають, направляють дзеркалом світле у вікно і повертають камеру до тих пір, поки границя світло-тіні зупиниться на точці пересічення візирних ліній і, на кінець, по шкалі проводять відрахування показника переломлення сироватки.
Користуючись табличними даними, по величині коефіцієнта переміщення сироватки находять вміст білка.
У здорових тварин вміст загального білку сироватки крові становить(г/100мл.):
ВРХ-6,5-7,І Вівці - 6,0 - 7,5
КонІ-6,5-7,8 Свині - 6,5 - 8,5
Собаки-5,9-7,6 Кури - 4,3 - 5,9.
Зменшення концетрацїї загального білку сироватки крові - гіпопротеїнемія зустрічається при низькому рівні білку в раціоні по амінокислотах, при гострих і хронічних кровотечах, гідремії, вагітності, нефроточному набряці, хронічному паренхіматозному гепатиті, цирозі печінки, абсцесах, злоякісних новоутвореннях, паратуберкульозі, термінальнозу туберкульозі, затяжному сепсисі, гарячкових станах, інтосикаціях.
Збільшення концентрації в крові білку гіперпротеїнемія спостерігається при концентрованому типі годівлі ,надлишку перетравного білку, недостатності легкорозчинних вуглеводів, дегідратації, блювоті, тяжких станах діареї, гепатиті, недостатності каротину в кормах, неправильному співвідношенні Са і Р, недостатності вітаміну Д, гострих запаленнях, флегмонах, сепсис і важких інфекціях.
( по Вичеву, Каракачеву ).
У пробірку беруть 1мл, 0,1 н розчину КОН і декілька крупинок індикаторної суміші, появляється блідорожеве забарвлення. Якщо виникає зеленувата флюоресценсія (внаслідок присутності слідів кальцію) то титрують 0,001 м розчином трилону і до появи блідорвжевого забарвлення. Додають 0,1мл стандартного розчину кальцію, що супроводжується появою флюоресценсії. Титрують 0,001 М розчином трилону і, до появи блідорожевого забарвлення. В пробірку вносять 0,1 мл досліджуваної сироватки крові. Після появи флюоросценціїІ титрують 0,001 М розчином трилону Б до її зникнення. Розрахунок проводять по формулі
Б - кількість 0,001 М розчину трилону і, використаного на титрування робочого стандартного розчину кальцію, а-кількість 0,001 М розчину трилону і, використаного на титрування сироватки крові
А - 0,01-кІлькІсть кальцію, який міститься в 0,1 мл робочого стандартного розчину кальцію, мг.
0,1 - кількість сироватки крові, взятої для визначення, мл.
100 - коефіціент для перерахунку кількості кальцію на 100 мл сироватки крові.
У здорових тварин в сироватці крові вміст загального кальцію становить:
Вид тварин мг/ІООмл Ммоль/л
ВРХ 9,5-13,5 2,38-3,38
Коні 10,0-14,0 2,50-3,50
Вівці 9,5-13,5 2,38-3,38
Кози 11,0-13,0 2,75-3,25
Свині 10,0-14,0 2,50-3,50
Собаки 10,0-12,5 2,50-3,43
Зменшення кількості загального кальцію в сироватці крові -
гіпокальцемія - спостерігається при голодуванні, рахіті, оштеодистрофі , уремії, після родовому парезі, лейкозах.
Збільшення кількості загального кальцію в сироватці крові може бути при остеодистрофії гіпервітамінозах Д остеомах, гангрені, жовтяниці, перитоніті, серцевій недостатності.
(по Алемону і Гінсбергу в модифікації Івановського).
Осадження білків. В центрифужну пробірку вносять 3 мл дистильованої води, 1 мл досліджуваної сироватки і 1мл 20% розчину триоцотової кислоти, добре змішують. Через п"ять хвилин центрифугують при 3 тис обертів/хв. протягом 15 хв., або фільтрують черва безвольний фільтр.
Визначення фосфору. В пробірку вносять 2,5 мл центрифугату, 0,5 мл молібденого реактиву і 1мл ІД розчину аскорбінової кислоти і 6 мл дистильованої води. Одночасно ставлять стандартну пробу і контрольну. Через 10 хв. проби фетометрують при зеленому світофільтрі . Розрахунок проводять по формулі :
Х - кількість фосфору в досліджуваній сироватці, мг/100мл,
Ех - екстенція досліджуваної проби,
Ек - екстенція стандарту,
0,05 - кількість фосфору в стандарті,
0,5 - кількість сироватки крові досліджуваній пробі,
100-коефіціент для перерахунку кількості фосфору на 100 мл сироватки . Концетрація неорганічного фосфору сироватки крові здорових тварин слідуюча:
Вид тварин мг/ІООмл Ммоль /л
ВРХ 4,5-6,0 1,45-1,94
Вівці 4,5-7,5 1,45-2,48
Кози 6,0-8,0 1,94-2,58
Коні 2,2-5,5 1,36-1,78
Свині 4,0-6,0 1,29-1,94
Собаки 3,0-4,5 0,97-1,45
Кролики 2,5-3,5 0,81-1,13
Кури 3,8-5,6 1,23-1,81.
Зменшення концентрації фосфору сироватки крові-гіпофосфатемія - зустрічається при остеодистрофії, рахіті, гіперпаратериозі, неповноцінній годівлі.
Збільшення кенцетрації неорганічного фосфору сироватки кров гіперфосфатемія - спостерігається при гіпервітамінозі Д заживленні переломів кісток, хворобах нирок (нефрити, пієлонефрити), гіпопаратиреозі, жовтій атрофії печінки, лейкозах.
Визначення каротину в крові (по Коремислову і Кудрявцевій).
У пробірку вносять 1 мл сироватки крові і 3 мл 95% етилового спирту переміщують скляною паличкою. До дають 6 мл петролейного ефіру добре переміщують не менше 2 хв і обережно доливають по стінці про-сірки 0,6 мл дистильованої води. Залишають стояти до чіткого розділення органічної І неорганічної фаз. Після чого обережно заливають 4,5м екстракту каротину І переносять у кювету.
Колориметрують на синьому світлофільтрі проти петролейного ефіру. Одночасно колориметрують робочий стандартний розчин біхромату калію(5 мл дистильованої води змішують з 5 мл основного стандартного розчину). Розрахунки проводять по формулі:
Х - кількість каротину в сироватці крові,
А - екстенція досліджуваної проби,
екстенція стандартного розчину,
1,248 - коефіцієнт для перерахунку у мг %.
Вміст каротину в сироватці крові домашніх тварин становить:
Вид тварин мг/100 мл
ВРХ 0,5-2,0
Вівці О,0-0,02
Свині 0,0-0,01
Коні 0,02-0,175
Собаки 0.0-0,002
Кури 0,03-003
Зменшення вмісту каротину в крові - гіпокаротинемія. Недостатність каротину і вітаміну А являється однією із причин пониження резистентності організму, розвитку у молодняка диспепсії, бронхопневмоній, кератокон¢юнктивіту, відставання в рості, у корів зниження продуктивності, стерильного аборту, затримки посліду, субінволюції матки, у биків-виробників порушення сперматогенезу, у свиней виникнення уродств у поросят.
Методика визначення гемоглобіну в крові ( метод Салі).
Тематиковий метод. В градуйовану пробірку гемометра ГС-3 вносять очною піпеткою до мітки "2" 0,1 н розчину НЛ. Капілярною піпеткою набирають 20 мкл (0,02 мл)крові, кінчик піпетки витирають ватою і кров видувають на дно пробірки з розчином кислоти, промиваючи ним Е 2-3 рази піпетку до видалення залишку крові. Переміщують і залишають стояти 5 хв (при дослідженні у курей 15 хв). Внаслідок утворення солянокислого гематину розчин в пробірці фарбується в коричневий колір. Додають по краплях воду, помішуючи скляною паличкою до тих пір, поки забарвлення рідини в пробірці не зрівняється з кольором стандартних пробірок. Кількість гемоглобіну в г/100 мл встановлюють по шкалі яка співпадає з рівнем рідини в пробірці. Якщо помножити число шкали на 10 то кожна визначити кількість гемоглобіну в г/л.
У здорових тварин кількість гемоглобіну в крові слідуюча:
Вид тварин г/100 мл
ВРХ 9,9-12,9
Вівці 9,0-13,3
Кози 10,0-15,0
Коні 8,0-14,О
Свині 9,0-11,0
Собаки 11,0-17,0
Кролики 10,5-12,5
Кури 8,0-12,0
Збільшення кількості гемоглобіну – плейохромія – спостерігаеться і
при згущенні крові, гірській хворобі, паралітичній гемоглобінурії кровоплямистому тифі, інтосикаціях, перевтомі.
Зменшення кількості гемоглобіну-олігохромемія - спостерігається при захворюваннях, які протікають з ознаками анемії (туберкульоз, паратуберкульоз, кровопаразитарні захворювання, авітамінози, голодування).
Підрахунок еритроцитів.
Методика: Зарядка еритроцитарного меланжера Меланкер являв собою градуйований капіляр з ампулою, в середині якої знаходиться скляна кулька червоного або жовтого кольору.
Капіляр поділений мітками на 19 частин, із яких 5 помічена цифрою 0,5 та 10-1. Над ампулою меланжеру стоїть цифра 101, що вказує на відношення між об¢ємом капіляра і ампули.
Отриману шляхом уколу краплю крові набирають у капіляр до мітки 0,5(розведення 1:200), або до мітки 1(розведення 1:100) і насмоктують до мітки 101 фізрозчину або 3 % розчину СаСl або рідини слідуючого складу: сулема -0,5, сірчанокислий натрій-5,5, хлорид натрію 0,1, вода-200 мл. Далі капіляр затискають між великим і вказівним пальцями правої руки і струшують протягом 3 хв.
Підрахунок кількості еритроцитів проводять в лічильних камерах.Камера являє собою товсте скло, на поверхні якого вирізані або наклеєні паралельно три скляні пластинки. Середня з них на VІ мм тонша бокових. Середня пластинка розділена жолобом на дві частини, на яких розміщені сітки.
Найбільш простою і популярною е камера з сіткою Горяева. Але крій неї можуть бути камери з сіткою Предтечєнського, Тома-Цейса, Кюркера, Роаенталя, Тюрка і інші.
Принцип всіх камер один і той же. "Малий" квадрат в усіх випадках має площу 1/400 мм, а висоту – 0,1мм. Об’єм "малого" квадрата - 1/4мм ."Великий" квадрат у всіх випадках має 16 "малих" квадратів. Різниця сіток лише у кількості квадратів (великих), так у сітці Горяєва їх 225, Тома-І6, Тюрка-І44.
Сітка Горяева являється самою простою і зручною. Площа сітки-9 мм, на які розміщено 225 "малих" квадратів. В 15 рядах по 15 "великих" квадратів в кожному ряду. Площа кожного "великого" квадрата розділена на 16 "малих" квадратів. В цих квадратах підраховують кількість еритроцитів.