Смекни!
smekni.com

Лікарські рослини і сировина що містять терпеноїди (стр. 6 из 8)

Рослина. Багаторічна трав'яниста рослина з багатоголовим коротким кореневищем і стрижневим коренем. Стебла галузяться, висотою біля 1,5 м, метельчатогалузисті. Листки чергові, перисторозділені до лінійних, загострених долей. Нижні листки довгочерешкові, округлі, стеблеві — сидячі, спрощуються до суцвіття. Суцвіття — волоть з численними кулеподібними кошиками. Квітки тільки трубчасті, жовті. Плід — сім'янка. Рослина сріблиста через густе опушення волосків, із характерним «полиновим» запахом. Цвіте в червні-серпні, плоди дозрівають у серпні-вересні. Можлива домішка трави полину звичайного, або чорнобильника, — Artemisia vulgaris. Рослина висотою до 2 м, без сріблистого опушення, квітки в кошиках рожеві, листки згодом чорніють. Бувають в домішках й інші полини.

Поширення. Повсюдне, частіше в степових і лісостепових зонах, де утворює місцями значні зарості.

Місцепроростання. Росте як бур'ян на випасах, біля населених пунктів, біля доріг, на городах, на засмічених місцях, садах.

Заготівля. Збирають до або на початку цвітіння, у червні — липні. Передбачено також заготівлю нижніх листків і трави. Зрізають верхівки стебел довжиною до 25 см і товщиною 3 мм без нижніх здеревілих частин.

Охоронні заходи. Забороняється висмикувати траву з коренями.

Сушіння. Сировину переглядають, видаляють побурілі суцвіття пізнього цвітіння, грубі стебла і розкладають тонким шаром. Проводиться при добрій вентиляції. При пересушуванні обсипаються листки і квітки. Кінець сушіння визначають по ламкості стебел і листкових черешків. Вихід сухої сировини 24-25%.

Зовнішні ознаки сировини. За Дст трава полину повинна бути у вигляді покритих листками стеблевих верхівок із квітковими кошиками довжиною до 25 см і товщиною 3 мм або нижніх листків сріблисто-зеленуватого кольору. Запах духмяний «полиновий». Смак гіркий. Знижують якість сировини потемнілі і здрібнені частини, здерев’янілі стебла товщі 3 мм, інші рослини, пісок і бурі кошики пізньої фази збору. Тотожність сировини підтверджується морфологічними ознаками і мікроскопічною будовою:

Т-подібні волоски з роздутими, довгими, із гострими кінцями клітинами на двох-, чотирьохклітинній ніжці. Ефірноолійні восьмиклітинні залозки родини айстрових.

Хімічний склад. Гіркі речовини абсинтин і анабсинтин, що розщеплюються до лактонов азуленового характеру (хамазулен). Ефірна олія синьо-зеленого кольору з вмістм азулену, туйону, туйолу, феландрену, кадинену (до 2%). Трава містить фітонциди, флавоноїди.

Зберігання. По правилах зберігання ефірноолійної сировини, упакованої в тюки або мішки. Термін придатності до 2 років.

Лікарські засоби. Трава полину гіркого, водяний настій, настойка, екстракт густий. Входить до складу шлункових крапель, таблеток, апетитних і жовчогінних зборів.

Застосування. Як шлунково-кишковий, гірко-пряний, а також жовчогінний засіб. Підсилює секрецію залоз органів травлення.


КВІТКИ ДЕРЕВІЮ FLORES MILLEFOLII

Деревій звичайнийAchillea millefolium

Родина Айстрові (Складноцвіті) — Asteraceae (Compositae)

Лікарська сировина використовується в аптеці і на заводах для одержання препаратів, у промисловості — для виробництва гірко-пряних напоїв. Щорічна потреба в сировині сотні тонн, включаючи і траву деревію, що йде на корми.

Рослина. Багаторічна трав'яниста рослина з повзучим, корневищем. Стебла прямостоячі, висотою до 80 см, доверху розгалужуються в щитковидне суцвіття дрібних кошиків. Кошики нагадують квітку довжиною до 5 мм і складаються із 5 язичкових білих або рожевих і 14-20 трубчастих жовтих квіток. Листки прикореневі, розеткові, на стеблах чергові, ланцетні, розсічені до коротких долей. Плід — сім'янка. Цвіте з червня все літо, плоди дозрівають у липні — вересні.

Поширення. Повсюдне, крім північних районів і пустельних місць.

Місцепроростання. Росте на лугах, біля доріг, на полях і городах, у засмічених місцях.

Заготівля. Зрізають ножами або ножицями верхівки суцвіття довжиною 3-4 см на початку цвітіння (червень — липень).

Охоронні заходи. Після 2-3 років збору сировини раціонально давати «відпочинок» зарості на 1-2 роки.

Сушіння. Проводиться в тіні або в сушарках при температурі до 35-40°С. Сировину переглядають, видаляють грубі стебла, щитки з побурілими квітками і розкладають тонким шаром. Кінець сушіння визначають по ламкості стебел. Квітки при пересушуванні легко подрібнюються. Вихід сухої сировини 20-22%.

Зовнішні ознаки сировини. По ФС сировина повинна складатися з щитковидних суцвіть із стеблевими частинами довжиною до 4 см і численними дрібними кошиками. Квітки жовтувато-кремові. Запах духмяний. Смак пряно-гіркий. Знижує якість сировини домішка листків і більш довгих частин стебла, побурівших квіток і ін., подрібненість, ФС передбачена трава деревію зі стеблевими частинами довжиною до 15 см. Тотожність сировини легко визначається по наявності характерних кошичків.

Хімічний склад. Ефірна олія (біля 0,2%) темно-синя, за рахунок азуленових сполук. Компонентами його є ахіллін, ацетилбалінолід, каріофілен, камфора, туйол, цинеол. Міститься також алкалоїдоподібний ахіллеїн, дубильні речовини, вітамін К, каротин, аскорбінова кислота.

Зберігання. По правилах зберігання ефірноолійної сировини, упакованї в тюки. Термін придатності до 5 років.

Лікарські засоби. Квітки деревію, настій, брикети. Входить до складу апетитних і протигеморойних зборів.

Застосування. Як кровоспинний, ранозаживляючий і спазмолітичний засіб при шлунково-кишкових захворюваннях, як засіб, що збуджує апетит.


КОРЕНЕВИЩЕ АЇРУ RHIZOMA CALAMI

Аїр болотний — Acorus calamus

Родина Ароїдні — Araceae

Лікарсько-технічна сировина. Використовується в аптеках і на фармацевтичних заводах для одержання препаратів. Щорічна потреба в сировині тільки для медичних цілей біля 100 т. Застосовується для виробництва есенції, сиропу, напоїв, у кондитерській промисловості, ефірна олія — у парфумерії. На Україні росте один вид аїру.

Рослина. Багаторічна трав'яниста рослина. Кореневище горизонтальноповзуче, гіллясте, жовтувато-зелене, ароматне, довжиною до 1,5 м діаметром 3 см, із порубцьованими слідами на поверхні від відмерлих листків. Кореневище з численними білими шнуровидними коренями. Листки довжиною до 50 см, мечевиднолінійні, соковиті, також ароматні, густоростучі. Стебло сплюснуте, з поодиноким суцвіттям-початком довжиною до 12 см. Квітки дрібні, зеленувато-жовті. Плід соковитий, червоний. На Україні рослина не плодоносить. Розмножується вегетативно, шматочками кореневищ. Цвіте з травня до червня. Можлива домішка іриса болотного — Iris pseudacorus. Квітки одиночні, великі, жовті. Ароматний запах у траві відсутніх. Смак кореневищ без гіркоти, в’яжучий. Плоди утворюються у вигляді тригранної багатонасіневої коробочки.

Поширення. Україна, Росія, Середня Азія. Частіше зустрічається в лісостеповій і степовій зонах, місцями утворює густі, майже чисті зарості.

Місцепроростання. Росте в вологих місцях, по берегах рік, ставків, озер, по днах балок, на заболочених місцях.

Заготівля. У літньо-осінній період (червень — жовтень), у фазі повної вегетації рослини, кореневища виривають граблями, вилами із загнутими зубами.

Охоронні заходи. Зарості аїру відновлюються повільно, тому заготівлі можна повторювати не частіше ніж через 2-3 роки. Практикується окультурення масивів, дикоростучих, із пересадженням кореневищ. Із сировини відмивають землю, обрізають корені і стебла. Кореневища ріжуть на шматки довжиною не менше 2 см і розщеплюють повздовжньо. Іноді очищують від епідермісу.

Сушіння. Проводиться при температурі 30-35°С в сушарках. Сировину розкладають тонким шаром. У зв'язку з летючістю ефірної олії кінець сушіння встановлюють по ламкості шматків. Вихід сухої сировини 22-24%.

Зовнішні ознаки сировини. Сировина по ФС і ДСТ складається зі шматків кореневища 20-30 см довжини, 1-2 см товщини. Зовні жовтувато-бурі, усередині рожеві. Запах ароматний. Смак пряно-гіркий. Можлива сировина очищена, неочищена, подрібнена, порошкована. Знижує якість сировини домішка кореневищ побурілих і з залишками коренів і листків, частин інших рослин, кореневищ недостатньо очищених від епідерміса. Тотожність сировини легко встановлюється по зовнішньому вигляду. При мікроскопічному вивченні діагностичне значення мають клітини з ефірною олією, великі аеренхімні клітини.

Хімічний склад. Міститься ефірна олія до 4,8% складу: азарилальдегід, пінен, камфен, борнеол, b-елемен, a-каламен, акорон і інші терпеноїди, гіркий глікозид акорин, крохмаль, смоли, дубильні речовини. Входять речовини з фітонцидними властивостями.

Зберігання. По правилах зберігання ефірноолійної сировини, упакованного в мішки і тюки. Термін придатності 2 роки.

Лікарські засоби. Кореневище аїру, гірка настойка, Відвар, шлунковий збір, комплексні препарати: вікалін і вікаїр.

Застосування. Жовчогінний, сечогінний, протимікробний; тонізуючий засіб, підвищує апетит і при шлунково-кишкових захворюваннях із зниженою секрецією.


БЕРЕЗОВІ БРУНЬКИ GEMMAE BETULAE

Березовий лист — Folium Betulae

Береза бородавчаста — Betula verrucosa

Береза пухната — Betula pubescens

Родина Березові — Betulaceae

З аптек відпускається натуральна сировина: бруньки, листки. Щорічна потреба в бруньках біля 150 т. Деревина берези, березові гілки широко використовуються в народному господарстві, березовий сік, березовий дьоготь — у медицині.

Рослина. Дерево висотою 10-20 м із білою корою. У старих дерев основа стовбура чорно-сірого кольору, із глибокими тріщинами. Гілки повисші, молоді, червоно-бурі, густо усаджені смолистими бородавочками. Бруньки загострені. Листки чергові, черешкові, трикутноромбічні. Квітки зібрані в повислі сережки. Плід — горішок. Цвіте в травні, плоди дозрівають у серпні — вересні.