– має враховувати термінологію, що напрацьована у таких науках, як: кримінологія, економічна теорія, теорія управління, фінансове право, цивільне, кримінальне та адміністративне право, а також термінологічні доробки в інших галузях науки, що віддзеркалюють структуру складових елементів тіньової економіки і діалектично пов'язані з специфікою проблем її пізнання, моніторингу та протидії різноманітним джерелам останньої;
- повинен враховувати теоретичні основи, принципи та засоби юридичної техніки, бути придатним для конструювання норм матеріального і процесуального права, які мають утворити організаційно-правову інфраструктуру детінізації економіки;
- має включати вітчизняний і світовий досвід понятійного визначення феномену “тіньова економіка”, пізнання його природи і ключових ознак, бути здатним виконувати уніфіковані понятійні функції, у тому числі базового інструменту науково-теоретичного і прикладного дослідження, технологічного забезпечення розробки проблем детінізації суспільно-економічних відносин.
В роботі наводяться результати безпосередньої розробки термінології, що відображає структурно-функціональну сутність тіньової економіки. Ця термінологія охоплює потреби оцінки обсягів тіньової економіки, визначення суб'єктного складу тіньових відносин і відносин з відмивання доходів злочинного походження (далі ДЗП), відображає тіньові доходи, процеси тіньового капіталообороту, криміналізовані та криміногенні не криміналізовані джерела тіньової економіки, а також різні аспекти економічної безпеки держави.
У підрозділі 2.2. “Міждисциплінарний характер та трансформаційно-синтезуюча роль економічної кримінології в теорії детінізації економіки” дається характеристика інститутів економічної кримінології, наведені організаційно-правові та кримінологічні чинники виділення в кримінологічній науці підгалузі “Економічна кримінологія”. Доводиться, що вивчення феномену “тіньова економіка” повинно охопити пізнання специфічних економіко-технологічних та правових аспектів діяльності товарних, фондових бірж, довірчих та акціонерних товариств, інвестиційних фондів та інших учасників ринку цінних паперів, приватизаційних процесів тощо. Саме на стику соціальних, економічних, правових, інформаційно-технологічних та інших аспектів фінансово-господарського обороту знаходиться об'єкт визначення сутності, закономірностей функціонування, причин та умов виникнення, форм і засобів локалізації тіньової економіки. Вивчення останньої та інших елементів теорії детінізації економіки мають скласти значну частину предмету підгалузі кримінологічної науки “економічна кримінологія”.
В дисертації розкривається специфіка криміногенної складової тіньової економіки як частини предмету економічної кримінології. Зазначається, що тіньова економіка має складну ієрархічну структуру, яка зумовлює взаємозв'язок між категоріями, які, на перший погляд, не є взаємозалежними. Однак, коли тінізація суспільних відносин досягає критично високого рівня, відбувається деформація усіх складових економічного процесу. Зростають злочинність, правовий нігілізм і деформація морально-психологічного стану в країні. Вони набувають характеру самовідтворення. Криміналізований (підпільний) та некриміналізований (неформальний) сектори тіньової економіки, доходи і бюджет держави, реальний обсяг національного валового продукту, процеси економічного відтворення або деградації продуктивних сил суспільства і відтворювальних процесів, морально-психологічний клімат у сфері суспільно-економічних відносин, глобальність економічної злочинності, ухилень від оподаткування, відмивання доходів протиправного походження стають категоріями взаємозалежними.
Розглядаючи тіньову економіку в якості предмету “економічної кримінології”, зазначається, що до структури тіньової економіки поряд з багатьма згаданими її складовими частинами і джерелами частково входить таке явище, як “економічна злочинність”. При цьому звертається увага на те, що в чисельних теоріях причин злочинності, які виникли у дев'ятнадцятому столітті і пізніше, до останніх стосовно всієї злочинності часто включають бідність або благополуччя. Автор вважає, що названі явища стосуються мотиваційно-причинного комплексу, корисливих та інших масових злочинів, які не охоплюють категорію “економічна злочинність” .
Бідність, пияцтво та інші причини багатьох злочинів не є основною або прямою причиною зростання економічної злочинності, а тим більше тінізації економічних відносин чи тінізації цивільного обороту речей, прав, дій у цілому. Бідний, а тим більше особа, що зловживає спиртними напоями, як правило, не мають доступу до фінансово-господарських інструментів, за допомогою яких здійснюються криміногенні тіньові операції у великих розмірах.
Розробка проблем причинності економічних злочинів у традиційних програмах “Особливої частини” навчальної дисципліни “Кримінологія” не відповідає сучасним потребам створення і розвитку комплексної системи протидії тінізації економіки. Виділення в кримінологічній науці підгалузі “Економічна кримінологія” дасть змогу на методологічному та емпіричному рівні зосередити увагу на визначенні об'єктивних економічних та інших причин негативних тенденцій в економіці, а також на розробці методів кримінологічного моніторингу і локалізації джерел тіньової економіки.
У підрозділі 2.3. “Економічна кримінологія, її поняття, предмет та співвідношення з теорією детінізації економіки” визначаються зміст предмета, завдання та функції спеціальної економіко-кримінологічної теорії, загальна характеристика співвідношення методологічних засад економічної кримінології та теорії детінізації економіки, пропонується система навчальної дисципліни “Теорія детінізації економіки”.
Аналіз організаційно-правових та інших чинників, які зумовлюють виділення економічної кримінології, показує, що найближчими її завданнями є розробка спеціальної економіко-кримінологічної теорії пізнання, моніторингу та призупинення процесів криміналізованої тінізації суспільно-економічних відносин. При цьому зазначається, що даному етапі визначення предмету згаданої галузі кримінологічної науки не є повним висвітленням усіх його аспектів. Нині окреслюються лише основні напрями вивчення та елементи предмету економічної кримінології.
Елементи предмета економічної кримінології в дисертації розглядаються у зв'язку та у співвідношенні з предметом теорії детінізації економіки. Перший елемент “Теорії детінізації економіки” включає вчення про феномен “тіньова економіка”, як складне, ієрархічне, соціально-політичне, організаційно-управлінське, економіко-правове й переважно криміногенне явище, його структуру, складові елементи, джерела, види останніх стосовно різних економічних та інших цивільно-оборотних відносин. В той же час, перший елемент предмета “Економічної кримінології” включає вчення про злочин і злочинність у сфері економічних відносин.
Другі елементи предмету “Економічної кримінології” та предмету “Теорії детінізації економіки” є за змістом особистносними: перший – включає вчення про особу злочинця, типологізацію осіб-суб'єктів скоєння злочинів у сфері економічних відносин, другий – вчення про особу тіньовика-делінквента і класифікацію осіб-суб'єктів тіньових відносин, пов'язаних з тіньовим оборотом речей, прав, дій.
Треті елементи предмету “Економічної кримінології” та предмету “Теорії детінізації економіки” мають детермінаційно-причинний зміст: перший щодо злочинів і злочинності в сфері економічних відносин; другий – стосовно тіньових процесів у сфері фінансово-господарських відносин.
Четвертий елемент предмету “Економічної кримінології” включає вчення про засоби запобігання економічній злочинності. Відповідною складовою частиною предмету “Теорії детінізації економіки” є вчення про економіко-кримінологічний моніторинг джерел тіньової економіки і механізмів детінізації цивільно-оборотних відносин країни.
В роботі доводиться, що взаємозв'язок, взаємопроникнення і взаємовплив криміногенних і некриміногенних джерел тіньової економіки зумовлює взаємозв'язок і взаємовплив змісту складових елементів “Економічної кримінології” і “Теорії детінізації економіки”. Єдність і взаємозалежність систем, методів та засобів протидії економічній злочинності і тіньовій економіці зумовлюють подальший спільний, комплексний розгляд елементів предметів “Економічної кримінології” і “Теорії детінізації економіки” у межах інтегрованого предмету елементів спеціальної “Економіко-кримінологічної теорії детінізації економіки”.
У дисертації відзначається, що присутність серед елементів теорії детінізації економіки економічної інформації може викликати пропозиції віднесення даної теорії до економічної науки. Однак, нормативно-правовий зміст та кримінологічна спрямованість цієї теорії, у тому числі її елементів, що стосуються легітимного фінансово-господарського обороту капіталів, зумовлюють визначення цієї теорії в якості економіко-кримінологічної.
Таким чином, сутність теорії детінізації економіки полягає в тому, що розв'язати проблеми пізнання, моніторингу і протидії феномену “тіньова економіка” можливо лише шляхом поєднання знань, напрацьованих у правовому, економічному і організаційно-управлінському блоках наук, піддавши їх економіко-кримінологічній трансформації, через елементи предмету економічної кримінології. Робоче поняття “Теорії детінізації економіки” визначається як синтезована економіко-кримінологічна система знань, спрямованих на пізнання, моніторинг тіньових економічних процесів, а також створення економічних передумов і організаційно-правової інфраструктури детінізації економіки.