Смекни!
smekni.com

Охорона праці - основні положення, зміст і завдання (стр. 3 из 8)

3. Виконавчу дирекцію ФСС.

4. Вищий орган управління.

5. При отруєнні - санітарно-епідеміологічну станцію.

6. Профспілкову організацію потерпілого.

7. Вищий профспілковий орган.

8. Відповідний орган з надзвичайних ситуацій.

Спеціальне розслідування організовує роботодавець, а комісію призначає і узгоджує місцевий ДНОП, до складу якої включаються:

1. Посадова особа ДНОП (голова комісії).

2. Представник ФСС.

3. Представник управління цим підприємством.

4. Представник профспілки потерпілого.

5. Представник вищої профспілки або уповноважений трудового колективу.

6. При отруєннях і професійних захворюваннях - спеціаліст санітарно-епідеміологічної станції.

7. Представники інших органів (лікарі, електрики, атомники, пожежники та ін).

Потерпілий або його довірена особа має право брати участь у розслідуванні нещасного випадку.

Якщо загинуло 2-4 особи, комісію із спеціального розслідування призначають наказом керівника ДНОП, а якщо 5-10 і більше осіб - то також керівника ДНОП - при неприйнятті спеціального рішення Кабінетом Міністрів.

Спеціальне розслідування проводиться не більше 10 днів. У разі необхідності його продовжують. За результатами спеціального розслідування складається акт за формою Н-5, а при отруєнні чи професійному захворюванні додатково - картка обліку за формою П-5, а також додаються такі документи:

1. Копія рішення Кабінету Міністрів або ДНОП про організацію спеціального розслідування.

2. Протокол огляду місця, де стався нещасний випадок.

3. Ескіз місця нещасного випадку, плани, схеми, фотознімки устаткування, обладнання тощо.

4. Протоколи рішень комісії спеціального розслідування про розподіл обов'язків між членами комісії.

5. Припис посадової особи ДНОП (якщо є).

6. Висновок експертизи.

7. Медичний висновок про причини смерті.

8. Висновок лікувально-профілактичного закладу.

9. Протокол опитувань свідків та потерпілих.

10. Копії документів про навчання потерпілих.

11. Копії приписів, виданих роботодавцеві ДНОП.

12. Витяги із законодавчих актів, які були порушені.

13. Довідка про матеріальну шкоду.

14. Копія наказу роботодавця про здійснення приписів комісії.

15. Копія акту за формою Н-1 на кожного потерпілого.

Акт спеціального розслідування підписується головою і всіма членами комісії. У разі незгоди із змістом акту член комісії у письмовій формі викладає свою окрему думку. У разі розходження думок членів комісії керівник може призначити нове розслідування або додаткову незалежну експертизу.

Роботодавець у 5-денний термін з моменту підписання акту спеціального розслідування зобов'язаний видати наказ щодо запобігання подібних випадків, а також притягнути винних у нещасному випадку до відповідальності, про що доповісти письмово органам, які брали участь у розслідуванні нещасного випадку, а також надіслати їм копії документів спеціального розслідування.

Перший примірник матеріалів спеціального розслідування залишається на підприємстві, а потерпілим або членам сім'ї надсилається акт форми Н-1 разом з копією акту спеціального розслідування.

Органи управління підприємством, де стався нещасний випадок, розробляють заходи щодо запобігання подібних випадків, а органи прокуратури надають ДНОП інформацію про порушення кримінальної справи щодо винних чи про відмову. Роботодавець на підставі актів за формою Н-1 складає звіти і проводить аналіз причин нещасного випадку за підсумками кварталу, півріччя і року. Звітність про потерпілих від нещасного випадку здійснюють органи державної статистики.

Сталеплавильне виробництво

Перелік небезпечних і шкідливих виробничих факторів у сталеплавильному виробництві визначається вживаним устаткуванням для виплавки і розливання сталі, особливостями технологічного процесу і організації виробництва. Незважаючи на велику різноманітність стале плавильного устаткування, технологічних процесів і схем виробництва сталі, небезпечні та шкідливі виробничі фактори мають неістотні відмінності. Найхарактернішими з них є розплавлений метал і шлак; рухомі машини і механізми, електричний струм, полум'я та інші термічні фактори, а також вантажі, переміщувані вантажопідйомними механізмами. Одні й ч ж виробничі фактори проявляються по-різному залежно від технологій виробничого процесу, типу виробничого устаткування і особливостей трудових операцій.

У мартенівському цеху обслуговуючий персонал постійно має справу з розплавленими металом і шлаком, причому робота ведеться в умовах інтенсивного тепловипромінювання від розплавлених металу і шлаку й від нагрітої до високої температури кладки печі. У сталеплавильних цехах число робочих місць з джерелами інфрачервоного випромінювання значно більше, ніж у доменних. До них належать: міксерне відділення, завалочний майданчик, робочий майданчик біля випускного отвору печі і жолоба, розливний майданчик, відділення підготовки стопорів і роздягання зливків. Факел полум'я, футеровка внутрішнього простору печі і поверхня розплавленого металу або шлаку, чавун, що заливається, - це джерела випромінювання, що забезпечують інтенсивність опромінення від 0,01 до 10,5 кВт/м2. Джерелом значного випромінювання є внутрішня поверхня ковшів у період підготовки їх до подальшої плавки після розливання сталі.

Крім інфрачервоного випромінювання, велика кількість тепла в сталеплавильних цехах виділяється конвекційним шляхом з великих поверхонь розсіяних джерел тепловиділень (печі, виливниці, ковші), а від гарячих газів, що виходять з робочих отворів нагрівальних агрегатів внаслідок деякого надлишку тиску в них або при продуванні.

Пилоутворення супроводжує такі основні операції технологічного процесу виплавлення сталі, як заправка подини, укосів, підсипка порогів, заливка чавуну в піч, випуск, розкислювання і розливання сталі, а також допоміжні операції: підготовка стале випускного жолоба, сталерозливних ковшів, прибирання пилу із склепіння. На характер виробничого пилу впливають склад і властивості шихтових і заправних матеріалів, палива, вогнетривів, вживаних для футерування. Процес виплавлення сталі, що супроводжується випаровуванням металу і шлаку, при подальшій конденсації є джерелом пилу дрібних фракцій. Частина пилу поступає через вікна, різні нещільності вогнетривкої кладки, елементів конструкції головок, склепіння, шлаковиків, регенераторів печі.

З робочого простору печі у виробничі приміщення може поступати окис вуглецю і інші шкідливі гази, що утворюються в процесі плавлення результаті фізико хімічних реакцій. Джерелом їх є вибивання язиків полум'я з-під заслінок вікон, при перекиданні клапанів, при відкритті вікон печі, випуску і розкислюванні сталі в ковші. Одним з джерел окису вуглецю може бути і коксівний газ, що йде на опалювання мартенівської печі.

Технологічний процес у мартенівському цеху передбачає рух електромостових кранів, завалочних машин, рух газових потоків у печі, згорання палива у форсункових пристроях форсунок, що супроводжуються шумом механічного та аеродинамічного походження. Під час виконання трудових операцій (заправка печі, завалення шихти, заливка чавуну, плавлення шихти, доведення плавки, розкислювання, легування, випуск сталі) несприятливі фактори виробничого середовища впливають на організм робітника. На етапі заправки мартенівської печі - це запорошеність повітря робочої зони, а при огляді подини печі - дія підвищених температур, трудові операції по обслуговуванню завалочної машини, а також наступні операції технологічного процесу (підсипання порогів доломітом, прогрівання шихти, заливання чавуну, доведення плавки) відбуваються в умовах запорошеності і загазованості сірчистим ангідридом, окисом вуглецю.

На шихтових дворах основну небезпеку при роботі представляють виробничі травми, пов'язані з наїздом рухомого складу на працюючих, травмуванням електромагнітами і грейферами мостових кранів, падінням рухомого лому і т.п. Потенційну небезпеку представляє вибух при неправильному поводженні з брухтом.

Продуктивність сталеплавильних цехів залежить від організації своєчасної подачі чавуну. Необхідні умови подачі рідкого чавуну до сталеплавильних агрегатів забезпечуються установкою міксера. При обслуговуванні міксера (заливання чавуну в міксер і з міксера в ківш, відкриття люка горловини, поворот міксера для зливання, зважування чавуну, спостереження за показаннями приладів, викачування шлаку, відбирання проб, прибирання робочого майданчика) робітники піддаються дії комплексу несприятливих факторів: конвекційного і променистого тепла, окису вуглецю, графітного пилу.

Джерелами інфрачервоного випромінювання є поверхні міксера і ковшів з розплавленим чавуном, струмені чавуну при заливанні в міксер і зливанні з нього. Інтенсивність інфрачервоного випромінювання на робочому майданчику міксерових залежить від відстані до джерела і може коливатися в широких межах. Мікроклімат міксерного відділення в літній час в цілому характеризується як нагріваючий, а в зимовий час - як охолоджуючий, що може бути пов'язане з відсутністю засобів, що обмежують вільне проникнення зовнішнього холодного повітря через відкриті світлові та аераційні отвори.

Під час зливання чавуну і шлаку в ківш, заливання його в міксер у повітряне середовище робочої зони виділяються гази з домішкою окису вуглецю і вуглекислого газу. При незадовільній роботі графітовловителів можливе забруднення повітряного середовища графітним пилом. Для зменшення впливу несприятливих факторів на працюючих застосовуються: механізація всіх ручних операцій, забезпечення повного видалення газу і графітного пилу ефективною витяжною механічною вентиляцією з установкою витяжного зонта в місцях пилоутворення, використання технічних пилососів при прибиранні графіту з робочих майданчиків замість здування стиснутим повітрям.