АРК в цілому.
Сприятливі кліматичні умови, вихід берегів Криму до Чорного і Азовського морів, наявність значних запасів мінеральних вод та лікувальних грязей сприяли формуванню на півострові найпотужнішого в державі рекреаційного комплексу [9, c. 502].
У рекреаційному комплексі Криму виділяються три зони: південний берег Криму, де найінтенсивніше для лікування і відпочинку використовуються його кліматичні курорти – Ялта, Алушта, Алупка, Гурзуф, Місхор, Сімеїз, Артек, західний берег відомий грязями, мінеральними водами, сприятливими кліматичними умовами, головними курортами якого є Євпаторія та Саки, а також історико-культурним центром – м. Севастополь, південно-східне узбережжя Криму з курортними містами Судак, Феодосія, Планерське, Щебетівка.
Основу міжгалузевого комплексу становлять курорти, тобто населені пункти з природними лікувальними засобами, в яких створені лікувальні заклади (санаторії, пансіонати).
Санаторно-курортний комплекс нараховував у 2008 р. 655 курортно-рекреаційних закладів усіх форм власності, що на 11 закладів більше, ніж у 2007 р.
У 2006/2007р. в АРК та м. Севастополі функціонувало 143 санаторіїв та пансіонатів з лікуванням на 55236 місць, кількість місць у яких порівняно з 2000 р. зменшилась на 2300 місць, з 1990 р. – на 2044 місць.
На цей же період у Криму було 724 дитячих оздоровчих таборів, у тому числі 92 заміських, всього на 36,0 тис. місць, заміські – на 29,1 тис. місць. Всього за цей період у таборах відпочило 167,2 тис. дітей, у тому числі у заміських 98,2 тис. Питома вага оздоровлення дітей у загальній кількості дітей 7-16 років в 2007 р. склала 33,5 % [12,c.176].
Велике значення для курортно-туристичної сфери в Криму має досить розвинута мережа підприємств готельного господарства. На кінець 2007 р. тут функціонувало 93 готелів проти 88 в 2005 р., в яких було обслуговано 384,8 тис. приїжджих та 252,1 тис. відповідно.
В 2007 р. на відпочинок і лікування прибуло 5,73 млн. чоловік, що на 0,61 млн. чоловік більше, ніж за 2006 р.
У II півріччі 2008 р. підприємства галузі відчули вплив фінансової кризи, що привело до незначного зниження потоку відпочиваючих в АРК в порівнянні з 2007 р.
Так, кількість тих, що відпочили за станом на 1 січня 2009 р. склало 5,66 млн. чоловік, що на 1,2 % нижче за рівень аналогічного періоду 2007 р. Кількість тих, що організовано відпочили в здравницях скоротилося на 1,6 % і склало 1,3 млн. чоловік (Додаток 9).
Структура прибулих в автономію в 2008 р. на відпочинок і лікування залишилася практично на рівні 2007 р. Найбільшу частку в структурі відпочиваючих складають громадяни України - 72,6 %. Питома вага рекреантів з країн СНД і далекого зарубіжжя склала відповідно 24,5 % і 2,9 %.
Суб'єктами господарювання санаторно-курортної і туристської галузі виконана значна робота по зміцненню матеріальною, зокрема лікувально-діагностичною, бази здравниць, реконструкції і модернізації номерного фонду, будівництву басейнів і інших об'єктів курортної і туристської інфраструктури. Всього у I кварталі 2009 р. освоєно 90,8 млн. грн.
На початок курортного сезону 2009 р. відкрито ряд нових і реконструйованих готелів: "Україна", "ТЕС" (м. Євпаторія), "Вілла Софія" (м. Ялта), приватні готелі "Морська крапля" і "Лагуна" (смт. Піщане, район Бахчисараю). Готель "Імперіал" (м. Сімферополь) отримав статус тризіркового готелю.
У I півріччі 2009 р. почали роботу турпріют "Баксан" в с. Міжгір'я (Білогірський район) і притулок "Баштановка" (район Бахчисараю) для велотуристів [8, c. 2].
3. Проблеми району
Екологічну ситуацію в Криму, як і в Україні загалом, можна оцінити як кризову. Вона постійно погіршується через техногенний вплив на довкілля, що є наслідком тривалої господарської діяльності без урахування екологічних вимог. Викиди хімічної та газової промисловості, автотранспорту формують основну частину забруднення в Криму. Найбільш забрудненим районом вважається північно-західна частина Чорного моря. Саме тут в море впадає Північно-Кримський канал, вода якого вміщує отрутохімікати із зрошувальних полів. Внаслідок забруднення Чорного моря із 26 видів промислових риб залишилося 6.
При зрошувальній меліорації у Південному степу і Криму відбувається вторинне засолення родючих земель, їх підтоплення і заболочування при надмірних поливах. Великі забруднення повітря діоксидами азоту і оксидами вуглецю пов`язані з роботою ТЕЦ, розташованих у великих містах.
Хімічні виробництва, що використовують ропу Сиваша для виготовлення мінеральних добрив, сірчаної кислоти, отрутохімікатів, теж забруднюють навколишнє середовище. На забруднення атмосферного повітря впливають викиди шкідливих речовин, які в 2007 р. склали 168,8 тис. т, що на 11,7 % більше, ніж в 2005 р. та на 18,0 % більше, ніж в 2000 р., хоча викиди із стаціонарних джерел забруднення у 2008 р. зменшилися і складали 31,1 тис. т (Додаток 10).
Сильно забруднює повітря автотранспорт, викиди якого складають 71,1 % загального об`єму викидів в атмосферу. Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту в 2007 р. становили 120,1 тис. т, що на 15,8 тис. т більше, ніж в 2006 р. та на 13,2 тис. т більше, ніж в 2000 р. На території Автономної Республіки Крим існує ряд проблем нераціонального використання природних ресурсів, збереження унікальної флори і фауни та поліпшення екологічної ситуації. Зокрема, є потреба у здійсненні заходів з очищення прибережних територій та акваторії морів від боєприпасів, що залишилися з часів Великої Вітчизняної війни, та створення умов для безпечного освоєння прибережних територій, особливо у містах Керчі та Євпаторії.
Загрозливого характеру набули зсувні та абразійні процеси, що впливають на стан берегової лінії. Тільки 11 % Чорноморського узбережжя Криму захищені берегоукріплювальними спорудами. Унаслідок зсувів щороку втрачається понад 150 га цінної в рекреаційно-курортному відношенні берегової смуги. Під постійною загрозою перебувають численні санаторні комплекси, житлові будинки, інженерно-транспортні комунікації та споруди. Не розв’язується проблема нераціонального та неефективного використання земель рекреаційного призначення і природних лікувальних ресурсів регіону. Мають місце порушення земельного законодавства та зловживання у сфері земельних відносин.
Потребує вирішення питання щодо розроблення схеми планування курортно-оздоровчих і рекреаційних територій узбережжя Чорного та Азовського морів.
На сьогодні не врегульовані питання щодо землекористування підприємствами, установами та організаціями, не визначені умови використання майна та земельних ділянок, які будуть приватизовані або передані у комунальну власність, з метою реалізації нових інвестиційних проектів у курортно-рекреаційній і туристичній сфері відповідно до затверджених планів розвитку окремих територій.
Проте значним стримуючим фактором у забезпеченні збалансованого розвитку АРК як курортної зони загальнодержавного та міжнародного значення є недостатня розвиненість інженерної та транспортної інфраструктури півострова, неефективне використання енергетичних ресурсів та відсутність цілісної інноваційної інфраструктури, орієнтованої на застосування енергозберігаючих проектів і технологій.
Крім того, залишається невирішеним питання щодо забезпечення належного електро- та газопостачання населення. Вироблення електроенергії на ТЕЦ, розміщених на території Автономної Республіки Крим, забезпечує менш як 15 % загального споживання електроенергії по республіці.
Постачання електроенергії в АРК здійснюється магістральними високовольтними лініями електропередачі напругою 220/330 кВ через Перекопський перешийок і півострів Чонгар, 85 % яких експлуатуються понад 30 років. Знос повітряних ліній напругою 0,4-35-110 кВ один з найвищих в Україні – 30 % (середній по країні – 17 %).
Рівень газифікації населених пунктів в Республіці становить 46,6 % при середньому по Україні – 57,9 %, у тому числі у містах – 57,4 % (Україна – 73,8 %), сільській місцевості – 24,6 % (Україна – 27 %).
Значною проблемою для регіону є незадовільний технічний стан об’єктів тепло- та водопостачання і водовідведення, полігонів твердих побутових відходів; низький рівень забезпеченості жителів централізованим водопостачанням, особливо в курортний сезон.
Стан більшості автомобільних доріг є незадовільним, що негативно впливає на безпеку руху та розвиток курортів і пов’язаної з ними інфраструктури.
Одним із проблемних питань, що негативно впливає на соціально-економічний розвиток Автономної Республіки Крим, є критичний фізичний знос парку трамвайних вагонів і тролейбусів, який становить майже 97 %.
Потребують проведення капітального ремонту та реконструкції переважна більшість об’єктів навчальних закладів, закладів охорони здоров’я, культури, а також історико-культурної спадщини.
Практично не розвинутий зелений та етнографічний туризм. Історичні та архітектурні пам’ятки, які донедавна були надбанням Автономної Республіки Крим та приваблювали щороку десятки тисяч туристів, у тому числі іноземних, сьогодні перебувають у занепаді.
Велика кількість кримських оздоровниць змінила спеціалізацію, що призвело до втрати певних груп споживачів, неефективного використання існуючих природних лікувальних ресурсів.
4. Перспективи розвитку Автономної Республіки Крим
Соціально-економічна ситуація в республіці на початок 2009 року, як і в цілому в Україні, залишається складною, що обумовлено впливом фінансово-економічної кризи.
У реальному секторі економіки з'явилися проблеми з реалізацією промислової продукції, знизилися темпи зростання її виробництва. Зниження обсягів промислового виробництва привело до зменшення перевезень вантажів.
Ужерсточення умов постачання товарів в торгівельну мережу (передоплата, самовивоз, відсутність відстрочення платежів і ін.), зростання цін на імпортні товари і зниження покупної спроможності населення привели до зниження об'ємів продажів в роздрібній торгівлі.