Смекни!
smekni.com

Індія та Непал (стр. 2 из 3)

Господарство. Чверть національного багатства дає сільське господарство, у якому зайнята найбільша кількість трудових ресурсів. Більше ніж 80% вартості сільськогосподарської продукції припадає на рослинництво. Головна культура – рис, друге місце за значенням посідає пшениця, також обробляють просо, кукурудзу, джут, цукрову тростину, бавовник.

Особливе місце в індійському сільському господарстві посідає чай. Індія – найбільший виробник та експортер чаю. Найбільше плантацій чайного куща розташовано в добре зволожених передгірних районах і на схилах гір. Саме тут вирощують всесвітньо відомі сорти індійського чаю – дарджилінзький, ассамський, нілгорський.

Країна посідає одне з провідних місць у світі за поголів'ям великої рогатої худоби – тут налічується майже 200 млн. биків і корів. Однак тваринництво відіграє другорядну роль у сільському господарстві Індії.

До традиційних галузей індійської економіки належать легка, харчова й алмазна промисловість. Індія посідає перше місце у світі за кількістю оброблюваних за рік алмазів.

Величезну славу Індії принесли вироби її вправних ремісників. Навіть зараз деякі індійські економісти вважають кустарне виробництво хребтом індійського господарства. Майстри з різних районів країни зберігають і розвивають давні традиції обробки коштовного каміння і вироблення вовняних візерункових тканин, різьблення по слоновій кістці й розпису керамічних виробів, карбування по металу й килимарства, виготовлення золотих прикрас і зброї з булатної сталі, розпису тканини й вишивання золотом.

Сучасна Індія виробляє різноманітну сучасну продукцію, зокрема вертольоти й автомобілі, вагони й судна, трактори й надзвукові літаки. Країна змогла відкрити таємниці атомного ядра, створила власну космічну промисловість.

Транспортна система Індії досить розвинена. Головну роль у внутрішніх перевезеннях відіграють залізниці, за їхньою довжиною країна навіть входить до п'ятірки світових лідерів.

Непал – королівство засніжених вершин

Територія та географічне положення. Непал – унітарна держана, що складається із 14 зон (анчолів). Країна розташована в Південній Азії, між Китаєм та Індією. Країна віддалена від моря й «розгорнута» вбік Індії, від Китаю її відокремлюють найвищі вершини Гімалаїв. Непало-китайський кордон – найвисокогірніший у світі.

Природа. Основна частина країни розташована в межах Гімалаїв, тільки на крайньому півдні Непал займає вузьку смужку Індо-Гангської низовини. Про Гімалаї заведено говорити, що вони починаються там, де закінчуються інші гори. Із чотирнадцяти «восьмитисячників» одинадцять найбільших вершин світу розташовані в Гімалаях, причому вісім – у Непалі. Найпіднесенішу частину країни утворюють так звані Великі Гімалаї, тут розташований третій «полюс» Землі – Джомолунгма (Еверест), а також п'ятиголова Канченджанга, восьми-тисячники Макалу й Дхаулагірі.

У перекладі із санскриту назва «Джомолунгма» означає «Матір богів». Непальці ще називають її Сагармата, що означає «Володар неба». На вершині Джомолунгми дме пронизливий вітер, температура вночі знижується до -60°С, а кількість ультрафіолетового випромінюваним в 30 разів вища, ніж на рівні моря. Найлегендарнішими підкорювачами Джомолунгми залишаються місцеві жителі – шерпи. Вони прийшли в Гімалаї зі Східного Тибету й оселилися у східній частині країни на висоті від 2400 до 4000 м.

У Гімалаях є кілька міжгірських долин, в одній із яких – долині Катманду – склалося ядро країни, де розташовані такі міста, як Катманду – столиця Непалу, Патан і Бхактапур. Долиною протікає священна для місцевих жителів річка – Багхматі, а на її березі розташований храм бога Шиви Особливе місце в країні займають тераї – смуга заболочених підгірських рівнин біля південного підніжжя Гімалаїв. їх уважають північним продовженням Індо-Гангської низовини. Зеленою стрічкою лісів тераї простягаються паралельно гірським пасмам до висоти 900 м. Вони являють собою заболочені джунглі, що перемежовуються із заростями слонової трави, що сягає висоти 4,5 м. Сучасний ландшафт тераїв роблять різноманітним плодові дерева, зарості бананів ї пальми.

Клімат країни субекваторіальний мусонний із вологим літом і сухою зимою. Середня температура липня +30°С, січня +15°С. Навесні, перед приходом вологого мусону, розцвітають багато рослин, зокрема символ країни – рододендрон. Він зображений на державному гербі, а також на непальських марках і монетах.

Ліси займають більше ніж третину території країни, у середньо-гірській зоні їхня площа значно зменшилася через вирубування лісів для заготівель палива й зведення їх під ріллю.. Із корисних копалин у Непалі є вугілля, залізна й мідна руда, селітра.

Історичний розвиток. Історія Непалу бере початок від VII до н. є., коли кіраті, відомі як чудові пастухи, проживали у східній частині країни. До більш пізнього часу належить поширення буддизму. Уважається, що принц Гаутама – Будда – народився в царській родині племені шак'їв на півдні сучасного Непалу за кілька сотень років до нашої ери.

У середні віки на території країни існували дрібні князівства, які час від часу потрапляли в залежність від індійських держав і тибетської держави. Із XIV до XVII ст. з Індії до країни проникають індуси високих каст, які змогли посісти пануюче становище в кількох дрібних князівствах. Одне з них – князівство Горкха – очолив виходець з індуської касти воїнів Притхві Нараян Шах. Поступово він зміг підкорити інші князівства й створити єдину державу. Шах став першим королем Непалу й засновником династії, що править країною й сьогодні.

У XIX ст. в результаті англо-непальської війни країна втратила частину території на заході, також, були обмежені її зовнішні зв'язки, що призвело до ізоляції країни. Становище погіршилося після 1846 р., коли в результаті суперництва впливових родів влада фактично перейшла до родини Рана. Генерал Джанг Бахадур Рана був оголошений прем'єр-міністром і згодом зміг зробити цей пост спадкоємним, перетворивши короля на номінальну фігуру. Нові правителі перешкоджали проникненню в країну чужоземців, намагаючись тим самим зберегти своє панування. Непал залишався відсталою аграрною країною. Тільки із середини минулого століття, коли в Непалі була відновлена влада династії Шахів, країна стала доступна для в'їзду іноземців. Сьогодні формою правління Непалу є конституційна монархія.

Населення. Незважаючи на те що Непал – гірська країна густота населення тут є високою – 186 осіб/км2, а кількість жителів щорічно збільшується на 2,2 %. Віковий склад населення країни (41–53–6) свідчить про його молодість, тривалість життя складає 59,8 року.

Територія Непалу заселялася в ході міграцій із сусідніх регіонів, населених представниками як європеоїдної, так і монголоїдної рас до того ж жителі країни перебувають у різних природних умовах ї часто відділені одне від одного важкоздоланними гірськими пасмами, що обумовило різноманітність проживаючого Тут населення. Непальці (гуркхи) складають ледве більше ніж половину жителів країни, також тут проживають майтхілі, тхарі, гурунгі, бходжпурі, тамангі, шерпи, тибетці..

Характерна риса непальців – надзвичайна релігійність. Головна релігія країни – індуїзм, яку сповідують 86 % населення. Серед індуси в сильно виражені кастові відмінності й заборони. Будді поклоняються 8% непальців, також є представники ісламу – їх 4%. Індуїзм і буддизм переплітаються у свідомості непальців, і багато з них

уважають себе шанувальниками досить своєрідного пантеону богів, де змішалися обидві релігії.

Міське населення країни складає лише 15 %. Це один із найнижчих показників у світі, причому кожний четвертий городянин проживає в столиці – Катманду (745,6 тис. осіб). Це місто здобуло статус головного з і769 р. Воно розташоване на висоті 1360 м й оточення яскраво-зеленими рисовими полями. Місто сповнене архітектурних. шедеврів – індуїстські й буддійські храми, статуї божеств можна побачити буквально на кожному кроці. Місто є- економічним, політичним і культурним центром Непалу. Тут розташовані підприємства легкої та харчової промисловості.

Ще 60 років тому в столиці Непалу не було електрики й телефонів, а телебачення з'явилося тільки 20 років тому. Та й зараз на всю двадцятишестимільйонну країну налічується лише 371«тис. телефонних номерів.

Друге за розміром місто Непалу – Біратиагар – розташоване на півдні країни поблизу кордону з Індією (тераї). Тут працюють найбільші промислові підприємства країни.

Культура. На території Непалу розташовано багато культових місць індусів і буддистів. В оздобленні буддійських храмів усе показує вищий ступінь поваги й любові до предмета поклоніння непальців – усе-видючого й усе-розуміючого Будди.

У Непалі були побудовані перші багатоярусні буддійські пагоди, що згодом стали невід'ємною частиною давніх японських, китайських, корейських і в'єтнамських міст. Неподалік від Катманду розташована одна з найбільших і найшановніших ступ – буддійських культових споруд, що зберігають священні реліквії. її розміри вражають – висота становить 40 м, а діаметр – 60 м.

Традиційна їжа непальців – варений рис з овочами й гострими приправами, коржі з рисового, пшеничного або кукурудзяного борошна, боби; м'ясні страви подаються до свята. їдять непальці руками, а точніше, тільки однією – правою, оскільки ліву руку вважають нечистою. Із напоїв найчастіше вживають молоко, кисле молоко і чорний чай. Домівку непальці вважають священною.

Господарство. Непал – аграрна країна. Сільське господарство дає , 40 % національного доходу, маючи при цьому низьку продуктивність. На півдні й у долинах центральної частини Непалу вирощують рис, пшеницю, кукурудзу; у тераях – рис, цукрова тростина, джут, чайний кущ, прянощі. Однак власного зерна для забезпечення потреб населення не вистачає. Найбільше від браку продовольства страждає населення Великих Гімалаїв.