Смекни!
smekni.com

Індонезія та Таїланд (стр. 2 из 3)

В Іріан-Джая основну частину населення складають папуаси, більшість яких дотепер зберігають багатовікові традиції та обряди. Плем'я папуасів очолює вождь, іншим представником влади є чаклун. На нього накладаються обов'язки збереження давніх переказів, контроль над дотриманням общинно-родових звичаїв, правильним виконанням племінних ритуалів, а також обов'язок охоронця мумії давнього вождя.

У країні традиційно розвинені ткацтво, ковальське ремесло й карбування, місцеві жителі — вправні різьбярі по дереву й кістці. Традиційний одяг чоловіків і жінок, насамперед яванців, — саронг — смуга тканини, що обертається навколо стегон або грудей і доходить до щиколоток. Головні убори — шапочка із чорного оксамиту й батикова хустка. Основна їжа — варений і потім обсмажений в олії рис або варений рис зі скибочками овочів і приправою, популярні рибні страви.

Господарство. Індонезія входить до нових індустріальних країн. Найважливіше місце тут належить гірничодобувній промисловості. За видобутком природного газу — 64 млрд м3 на рік — Індонезія посідає шосте місце у світі. Газовидобуток зосереджений на Суматрі, Східному Калімантані, Мадурі. За видобутком олова Індонезія перебуває на другому місці у світі, а нікелю — на четвертому. У значних обсягах ведеться розробка родовищ нафти, бокситів, марганцевих і мідних руд, ну гілля, фосфоритів, золота, срібла. Країна ввійшла до п'ятірки найбільших експортерів продукції з деревини, на неї припадає 6 % світового ринку. Тут виробляють лісоматеріали, картон, папір, фанеру. Тільки з випуску фанери в країні налічується понад 200 підприємств.

Традиційні галузі обробної промисловості — харчова й легка. Найбільше значення має виробництво борошна, текстилю, готового одягу й взуття.

У чорній і кольоровій металургії провідне становище посідають два великі комплекси — сталеплавильний комбінат у Чилігоні й алюмінієвий завод в Асахані. Уведений в експлуатацію перший у країні нафтохімічний комплекс і ведеться будівництво другого. Швидко розвиваються транспортне машинобудування й радіоелектроніка — у країні складаються комп'ютери, засоби телекомунікацій, виробляють автомобілі, мотоцикли, судна й літаки. Найбільші центри — Джакарта, Бандунг, Сурабая.

Кліматичні умови дозволяють індонезійцям цілий рік вирощувати сільськогосподарські культури, при їхньому чергуванні можна збирати до трьох урожаїв на рік. Основний хліб країни — рис, за збором якого Індонезія посідає третє місце у світі. Головні експортні культури: каучуконоси, кокосова пальма, олійна пальма, чай, кава, какао, агава (сизаль), прянощі, хінне дерево, цукрова тростина. Вирощують численні фрукти, зокрема десятки сортів бананів, ананаси, манго, папайю, дуріан.

Тваринництво розвинене слабо, свійську птицю розводять скрізь, а свиней — тільки немусульманські народи. Биків і буйволів використовують як тяглову силу. Традиційно велике значення мають рибальство, рибництво й морський промисел. Індонезія входить до десятка країн із найбільшим виловом риби й інших морепродуктів. Ведеться ловля тунців, анчоусів, оселедця, сардин, морських окунів.

За останні десятиліття в країні набули розвитку підприємства торгівлі, зв'язку, фінансові та інші послуги, розширилася мережа готелів і ресторанів. Із кінця 1980-х рр. уживають заходів, спрямованих на розвиток міжнародного туризму, в окремі роки країна приймає до 3 млн і більше іноземних туристів.

Найважливіший курортний центр Індонезії — один із Малих Зондських островів — острів Балі.

Ключову роль у перевезеннях відіграє морський транспорт. У країні налічується шість великих сучасних портів, що приймають океанські судна. Індонезія посідає п'яте місце у світі за протяжністю внутрішніх водних шляхів. Дуже швидко розвивається трубопровідний транспорт, за довжиною газопроводів країна посідає провідні позиції в регіоні.

Таїланд - «країна вільних»

Територія та географічне положення. Таїланд — унітарна держава, що складається із 76 провінцій. Розташована в Швденно-Східній Азії. Країна межує з М'янмою (1), Лаосом (2), Камбоджею (3), Малайзією (4). Геополітичне положення Таїланду визначається сусідством із наймогутнішими державами материкової Азії — Індією та Китаєм, який значно вплинув на історію та культуру цієї країни. Південне та східне узбережжя Таїланду омивається Сіамською затокою, що є частиною Південно-Китайського моря, а південно-західне — Андаманським морем. Загальна довжина берегової лінії — 3219 км.

Природа.Тривалий час країна була відома як Сіам (у перекладі із санскриту — «прекрасний»), сучасну назву — Таїланд — вона має з 1939 р.

У північно-східній частини Таїланду розкинулося велике плато Корат, оточене невисокими горами. На західній, південній (півострів Малакка) і північній окраїнах країни розташовані гірські ланцюги. Вони утворюють своєрідний бар'єр між центральними районами країни й кордоном із М'янмою. Між плато Корат і гірськими масивами розкинулася родюча Менамська низовина, поділена руслом річки Менам-Чао-Прая — головної водної артерії країни.

Для Таїланду характерний тропічний мусонний клімат. Середня температура на рівнинах протягом року +22...+29 °С. Лише на далекій півночі взимку температура знижується до +16 °С. Опадів випадає 1000—2000 мм на рік, у горах їхня кількість зростає до 5000 мм. Через дію мусонів на значній частині країни чітко виражені сухий і вологий сезони. Посушливою зимою денна температура лише ненабагато поступається середньорічний. У цей час на північному сході міліють річки, висихають неглибокі озера, ґрунт на полях твердіє та розтріскується. У сезон дощів, що триває з травня по жовтень, на всій території країни панують південно-східні мусони, із вітрами та зливами.

У цей час розливається головна річка країни — Менам-Чао-Прая, причому в дельті ґрунти затоплюються практично повністю. Щоб уберегти своє житло від водної стихії, місцеві жителі зводять будинки на тикових палях. Конструкція пальових будинків також забезпечує захист від прямих сонячних променів і дощу.

На кордоні з Лаосом протікає найбільша річка Індостану — Меконг, якій народи Південно-Східної Азії давали різні назви — «Річка Величного дракона», «Батько річок». У тайській частині цієї річки багато островів і перекатів, тому Меконґ тут придатний лише для руху дрібних судів і сплаву лісу.

Ще 50 років тому половину території країни займали ліси, зараз їхня площа зменшилася більше ніж удвічі. У результаті інтенсивного вирубування лісів плато Корат практично втратило природну рослинність. У 1989 р. уряд країни різко обмежив масштаби лісозаготівель, однак темпи вирубування лісів знизилися незначно.

У віддалених районах і на територіях, що охороняються, водяться тигри,, леопарди, ведмеді, азіатські буйволи і, звичайно ж, слони, оскільки слон у Таїланді — легендарна тварина, символ країни.

Таїланд має різноманітні мінеральні ресурси. Найбільш значними є запаси кольорових металів, коштовного й напівкоштовного каміння, у країні є олово, вольфрам, цинк, свинець, рубіни й сапфіри, а також залізна руда, природний газ, вугілля й кам'яна сіль.

Історичний розвиток. Сучасна назва країни — Таїланд, або Муанг-Тай, перекладається, як «країна вільних». У певному сенсі це відповідає дійсності, оскільки Таїланд виявився єдиною державою в Південно-Східній Азії, що не була колонізована європейцями.

Перша держава на території Таїланду — Двараваті -- виникла на початку нашої ери. її творцями були мони, що обрали для нього сприятливий район долини річки Мінам. Із кінця Xдо XIIIст. частина земель перебувала під владою кхмерів. Предки тайців почали проникати на територію країни з Південного Китаю приблизно із VIIст., і цей процес тривав протягом багатьох століть. Завдяки контактам із цивілізаціями монів і кхмерів вони досягай високого рівня суспільного розвитку та в 1238 р. створили свою першу державу — Сукотаї.

Наприкінці XIVст. з'являється інша тайська держава — Аютія (прийнята в літературі назва Сіаму) із центром в однойменному місті (зараз Аюттгая). У 1767 р. після тривалої облоги бірманській армії вдалося захопити столицю найбільшого тайського королівства — Аютію. Місто було спалене й більше не змогло відродитися в колишній величі. Новою столицею королівства стало місто Тхон-бурі (зараз є частиною агломерації Бангкока), і незабаром тут був зведений чудовий храм Ват-Пра-Кео, відомий як храм Смарагдового Будди. Але через п'ятнадцять років столиця була знову перенесена — цього разу до лівого берега річки Мінам, у Банґкок. Напередодні перенесення столиці владу в країні захопив генерал Прайя Чакрі, що зміг розбити бірманців. Він заснував династію Рама, що править і сьогодні.

У XIXст., коли світ охопила опіумна лихоманка, у країні почав поширюватися опіумний мак. Надзвичайні прибутки, які одержували наркоділки, відбилися в красномовній назві цієї частини Індокитаю — «золотий трикутник».

Раму V, або короля Чулалонгкорна (1868—1910), тайці запам'ятали як мудрого монарха. Однією з його характерних рис було вміння ладнати з європейцями. Саме завдяки його зваженій політиці країна зберегла незалежність.

Починаючи з 30-х рр. минулого століття Таїланд неодноразово зазнавав часів смути. Одних тільки державних переворотів із 1932 до 1991р. було сімнадцять. У 80-ті рр. XXст. у країні почався економічний ріст, якому сприяв іноземний туризм, що швидко розвивався.

Населення. Протягом другої половини минулого століття кількість населення країни стрімко зростала. Однак якщо 50 років тому темпи росту становили 3 % на рік, то зараз утричі менше. У віковому складі населення явно переважають люди середнього віку, їхня частка продовжує збільшуватися. Середній вік жителя країни — ЗО років, тривалість життя — 70,8 року.