Смекни!
smekni.com

Країни центрально-східної та східної Європи - сусіди України (стр. 2 из 3)

Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна іі кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів, дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне з провідних місць у Європі за видобутком кам'яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі. Промисловий район навколо Катовіце — один із найбільших у Європі.

Головними сільськогосподарськими культурами Польщі є зерно і кормові трави. За вартістю продукції рослинництво випереджає тваринництво (55 % від усієї продукції).

У країні налічується близько 8 млн голів м'ясо-молочної худоби й 19 млн свиней. Досить розвинене птахівництво. Польща — один із найбільших у Європі постачальників яєць.

У Польщі, як і в інших постсоціалістичних країнах, у зв'язку з реструктуризацією економіки відбувається «відтік» робочої сили з галузей промисловості й сільського господарства до сфери послуг. Активно розвивається фінансова й банківська діяльність, розширюється мережа приватних шкіл і вузів, успішно розвивається іноземний туризм. Доходи від індустрії туризму складають більше ніж 9 % від вартості ВВП і продовжують зростати. Найбільш відвідуваними є Варшава й Краків із їхніми численними музеями й видатною архітектурою. Велику популярність також мають балтійські морські зони відпочинку й лижні курорти. Мендзизройе, Колобжег і Сопот — курорти міжнародного значення, відомі чудовими пляжами й добре організованими культурними заходами.

Зимова столиця Польщі — Закопане — розташована біля підніжжя Татрів. Мальовничі ландшафти приваблюють туристів із багатьох країн. Спортивні й культурні заходи, у тому числі міжнародний фестиваль фольклору гірських районів, славляться на весь світ.

Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона робить послуги з перевезення транзитних вантажів іншим європейським країнам. Так, через територію країни транспортують нафту й природний газ із Росії в Західну Європу й залізну руду з України. За вантажообігом залізниць країна посідає одне з провідних місць у Європі. Морський транспорт відіграє велику роль у зовнішніх відносинах Польщі. Порт Щецін є лідером вантажообігу в країні.

Словаччина

Територія та географічне положення. Словаччина — унітарна держава, що складається з восьми країв. Ця невелика країна розташована в центрі Європи між величними масивами Карпат і повноводним Дунаєм. Словаччина межує з Польщею (1), Україною (2), Угорщиною , Австрією (4) і Чехією (5). Не має виходу до моря.

Країна має дуже вигідне географічне положення на перетині шляхів сполучення з Росії й України до країн Західної Європи, а також із країн Балтії й Польщі до Південної Європи.

Природа. Словаччина — переважно гірська країна, більша частина її території розташована в межах Західних Карпат. Лише на третині Території, на сході й півдні, переважають рівнини, що є головними житницями країни. Гірські ланцюги на території Словаччини за формою нагадують підкову. Найбільшої висоти вони досягають у Високих Татрах, де розташована найвища точка країни та всіх Карпат — Гсрлаховські:Штіт (2655 м). Високі Татри розташовані в центральній чистині Західних Карпат, на кордоні з Польщею. Вони утворюють різко окреслений звивистий гребінь завдовжки в 50 км, від якого відходять більш короткі бічні хребти з високими вершинами й крутостінними долинами.

Під час підйому в гори можна спостерігати, як поступово змінюється рослинність, що вкриває схили Татрів. Унизу ростуть дуб і бук, потім до них домішується ялина, а вище вони поступаються місцем ялиці. Потім густий пишний ялицевий ліс поступово рідшає, і ближче до вершин його змінюють альпійські луки, Що перемежовуються з дрібнорослою сосною. Однак Для верхнього поясу Високих Татрів характерні стрімкі схили, кам'янисті осипи, хаотичні накопичення скель, загострені вершини, деякі з них укриті снігом.

У старих, низьких рудних горах розвинений карст — район знаменитого Словацького карсту. Тут розташована одна з найграндіозніших печер — Домиця, відома численними підземними коридорами, з'єднаними в єдиний багатокілометровий лабіринт, із вигадливими за формою сталактитами й сталагмітами. •

Клімат Словаччини помірний, континентальний, що нагадує клімат українського Закарпаття. Літо тут тепле й вологе, а зима прохолодна, у горах навіть холодна. На рівнині середня температура січня: -1...-3 °С (у горах до -12 °С), липня: +19...+21 °С (у горах до +8 °С)..' Опадів випадає від 500—700 мм до ^00—1000 мм (у горах).

Словаччина — придунайська країна. Дунай протікає на південному заході, де проходить кордон з Австрією та Угорщиною. Поблизу Братислави він виглядає повноводною річкою із руслом завширшки близько 400 м і завглибшки до 3 м> У Дунай упадають багато карпатських річок, що протікають у південному напрямку. Найбільші з при-токів головної центральноєвропейської річки — Ваг, Нітра й Грон. На | сході карпатські річки несуть свої води до найдовшої, лівої притоки Дунаю — Тиси. На заході протікає річка Морава, за її течією проходить кордон Словаччини із Чехією.

Більш як третину території країни займають ліси, рівнинні час-1 тини є майже повністю розораними. У країні дбайливо охороняються тварини й рослини, наприклад легендарний едельвейс. Зберігаючи чистоту озер і річок, словаки забезпечують собі прекрасні рибні лови. Тут можна вивудити лосося, ляща, амура.

На території Словаччини є родовища залізної, мідної та марганцевої руд, піриту, магнезиту, сурми.

Історичний розвиток. Предки сучасних словаків заселяли південні схили Карпат приблизно з Vст. На початку IXст. між Дунаєм і Гроном виникає слов'янське Штранське князівство. У 833 р. моравський князь Моймир розбив нітранські війська, і землі словаків опинилися в складі Великоморавської держави. Наступний правитель Моравії — Ростислав — запросив із Константинополя проповідників і просвітників, братів Кирила й Мефодія, які навернули словаків на християнську віру. На початку XIст. частина території Словаччини була захоплена угорськими князями, а до 1018 р. практично вся її територія ввійшла до складу Угорського королівства.

У XVст. у результаті визвольного руху таборитів посилилися зв'язки між словаками й чехами. Війська таборитів неодноразово вступали на землю Словаччини, де їх усіляко підтримували.

Загроза турецького завоювання прискорила утворення багатонаціональної держави Габсбурґів, основою якої стало австрійське герцогство. До складу нової держави ввійшла більшість словацьких земель. Велике значення для розвитку країни мав період просвіченого абсолютизму за імператора Йосифа II, що правив у 1765—1790 рр.

Великим потрясінням для монархії стала революція 1848—1849 рр. Ідеолог і керівник словацького національного руху Людовіт Штур був учасником Празького повстання 1848р. Син пастора, поет і філолог .І. Штур разом з іншими керівниками національного руху — письменником Й. Гурбаном і філологом М. Годжею — розробили норми словацької літературної мови, її граматику. У 1867 р. Словаччина була включена в угорську частину Австро-Угорської імперії, у результаті чого посилилася залежність словаків від Будапешта.

На відміну від Чехії, де швидко розвивалася економіка, Словаччина залишалася аграрною країною зі слабко розвиненою промисловістю й виконувала роль постачальника сировини. Проте обидві країни мали багато спільного, і 28 жовтня 1918 р., в умовах розпаду Австро-Угорської імперії, Чеська національна рада проголосила незалежність Чехословаччини, а ЗО жовтня Словацька національна рада заявила про відділення Словаччини від Угорщини. Утворення нової незалежної держави дозволило зберегти самобутність, розвивати культуру й економіку Чехії та Словаччини. О

провідне становище в країні посіла більш розвинена Чехія, а державною мовою стала чеська. Основними галузями господарства країни стали гірничодобувна, харчова й легка промисловість. Тільки в 1948 р. Словаччина вперше одержала широку автономію, що в подальшому була урізана.

29 грудня 1989 р., коли президентом Чехословаччини обрали Вацлава Ґавела, у країні були проведені серйозні реформи з переведення національної економіки на ринкові принципи господарювання. У квітні 1990 р. Федеральна асамблея оголосила нову назву держави: Чеська й Словацька Федеративна Республіка. У 1992 р. на референдумі більша частина населення країни проголосувала за вихід зі складу Чехословаччини. Таким чином, 1 січня 1993 р. Словаччина стала незалежною державою.

Населення. За кількістю населення Словаччина - невелика країна. Словаки складають 86 %, угорці - 11 % населення.

Словацька мова належить до західнослов'янської групи, до кінця XIXст. як літературну мову більшість словаків використовували чеську мову. Крім словацької, поширені угорська, чеська й німецька мови. Країна характеризується відносно сприятливою демографічною ситуацією: народжуваність трохи перевищує смертність, тут кожний п'ятий житель - віком до 15 років, до того ж середній вік становить 35 років.

У містах проживає 57 % населення країни. Найбільше місто й найважливіший річковий порт на Дунаю - столиця Братислава (428,8 тис. осіб). Місто засноване в І ст. н. є. як римське поселення, потім входило до складу Великоморавської держави. У 1526-1784 рр. було столицею Угорського королівства. Габсбурґи коронувалися тут угорською короною в міському кафедральному соборі Св. Мартіна. Із 1993 р. — столиця незалежної Словаччини.