Дніпро — головна водна артерія України, значення якої у становленні та розвитку суспільного виробництва, забезпеченні потреб населення і для природного середовища країни важко переоцінити.
Дніпро є третьою на Європейському континенті річкою після Дунаю та Волги за площею басейну (509 тис. км2) та четвертою за довжиною (2200 км). Водні ресурси басейну Дніпра становлять близько 80 відсотків водних ресурсів України.
Дніпро забезпечує не тільки водоспоживачів у межах свого басейну. Він є головним, а подекуди і єдиним джерелом водопостачання великих промислових центрів півдня і південного сходу України. Каналами Дніпро—Донбас, Північно-Кримським та Каховським щорічно перекидається 5—6 км3 стоку за межі басейну. В цілому Дніпро забезпечує водою 2/3 території України, у тому числі близько 30 млн осіб, 50 великих міст і промислових центрів, близько 10 тис. підприємств, 2,2 тис. сільських і понад 1 тис. комунальних господарств, 50 великих зрошувальних систем і 4 атомні електростанції.
Господарський комплекс у басейні Дніпра протягом десятиліть розвивався без урахування економічних та екологічних наслідків для України. Надмірне антропогенне (обумовлене діяльністю людини) навантаження, посилене наслідками Чорнобильської катастрофи, порушило природну рівновагу, різко знизило якість водноресурсного потенціалу та спричинило кризовий екологічний стан багатьох територій у басейні Дніпра.
У більшості економічних районів у межах басейну Дніпра склалася передкризова та кризова водогосподарська та гідро-екологічна ситуація, коли самовідновлювальна здатність Дніпра та багатьох річок басейну вже не забезпечує відновлення порушеної екологічної рівноваги.
Це змусило приступити до розробки і прийняття «Національної програми екологічного оздоровлення басейну Дніпра та поліпшення якості питної води». Виконання завдань Програми має бути важливою складовою формування та реалізації екологічної політики України на її шляху до сталого розвитку.
Складність структури Програми, масштаби завдань, що мають вирішуватися, довгостроковий характер передбачуваних інвестиційних циклів зумовлюють тривалий період її реалізації (орієнтовно до 2010 р.).
Дійові водоохоронні заходи передбачає «Концепція охорони та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів». Стан Азовського і Чорного морів вкрай незадовільний. Обсяги скидання забруднюючих речовин тільки з території України щорічно досягають 340 — 390 тис. т. Рівень забруднення морської води в окремих акваторіях прибережної смуги перевищує гранично допустимі концентрації нафтопродуктів у два-сім разів, фосфору — у десять разів, а також інших речовин.
За останні десять років внаслідок забруднення морів та привнесення нових видів рослин і тварин, небезпечних для місцевої флори то фауни, обсяги вилову риби в Азовському та Чорному морях зменшилися у п'ять разів.
Метою Концепції є охорона та відтворення навколишнього природного середовища Азовського і Чорного морів, що забезпечуються правовими, фінансовими, організаційними, науково-методичними, інформаційно-освітніми засобами.
Реалізація Концепції дасть змогу:
а) значно зменшити антропогенний вплив на морські екосистеми, насамперед на прибережні води;
б) досягти допустимого рівня мікробіологічного забруднення прибережних вод морів та забезпечити санітарно-гігієнічні умови, безпечні для життя і здоров'я населення;
в) припинити деградацію морських екосистем, створитиумови для відновлення їх самовідтворювальної здатності тазростання ресурсного потенціалу;
г) забезпечити збалансованість процесів використання івідтворення морських природних ресурсів;
д) створити умови для збереження рідких та тих, що перебувають під загрозою знищення, видів рослин і тварин.
Удосконалення діючих і запровадження нових організаційно-правових форм охорони вод посилює їх охорону, але не вирішує проблеми повністю. Порушення норм водного законодавства ще мають місце. Боротьба з таким злом має здійснюватися за допомогою заходів юридичної відповідальності.
Розділ 3. Відповідальність за порушення водного законодавства
Відповідальність передбачається за такі порушення водного законодавства:
1)самовільне захоплення водних об'єктів;
2) забруднення та засмічення водних об'єктів;
3)порушення режиму господарської діяльності у водоохоронних зонах та на землях водного фонду;
4)руйнування русел річок, струмків та водотоків або порушення природних умов поверхневого стоку при будівництві і експлуатації автошляхів, залізниць та інших інженерних комунікацій;
5)введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без очисних споруд чи пристроїв належної потужності;
6)недотримання умов дозволу або порушення правил спеціального водокористування;
7)самовільне проведення гідротехнічних робіт (будівництво ставків, дамб, каналів, свердловин);
8)порушення правил ведення державного обліку вод або перекручення чи внесення недостовірних відомостей в документи державної статистичної звітності;
9) пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв, порушення правил експлуатації та встановлених режимів їх роботи;
10) незаконне створення систем скидання зворотних вод у водні об'єкти, міську каналізаційну мережу або злива в каналізацію та несанкціоноване скидання зворотних вод;
11) використання земель водного фонду не за призначенням;
12) неповідомлення (приховування) відомостей про аварійні ситуації на водних об'єктах;
13) відмова від надання (приховування) проектної документації та висновків щодо якості проектів підприємств, споруд та інших об'єктів, що можуть впливати на стан вод, а також актів і висновків комісій, які приймали об'єкт в експлуатацію;
14) порушення правил охорони внутрішніх морських вод та територіального моря від забруднення та засмічення.
Законодавством України може встановлюватися відповідальність й за інші правопорушення щодо використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів.
Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.
Дисциплінарна відповідальність полягає в накладенні на правопорушника дисциплінарних стягнень за незначні порушення водного законодавства адміністрацією за місцем роботи або вищестоящим органом. Види дисциплінарних стягнень передбачені правилами внутрішнього трудового розпорядку підприємства, організації та установи.
Адміністративна відповідальність у вигляді штрафів може наставати за:
а) порушення правил охорони водних ресурсів — забруднення і засмічення вод, порушення водоохоронного режиму на водозаборах, яке спричиняє їх забруднення, водну ерозію грунтів та інші шкідливі явища; введення в експлуатацію підприємств, комунальних та інших об'єктів без споруд і пристроїв, що запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню (ст. 59 Кодексу України про адміністративні правопорушення);
б) порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення: забруднення і засмічення територіальних і внутрішніх морських вод внаслідок скидів із суден, здійснених без дозволу спеціально уповноважених на те державних органів або з порушенням встановлених правил; проведення навантажувальних та розвантажувальних робіт, що можуть призвести до забруднення територіальних і внутрішніх морських вод, без дозволу органів державного контролю в галузі охорони навколишнього природного середовища, якщо одержання такого дозволу передбачено законодавством України; неповідомлення адміністрації найближчого порту України про проведене внаслідок крайньої необхідності без належного на те дозволу скидання у море шкідливих речовин з судна або іншого плавучого засобу, повітряного судна, платформи чи іншої штучно спорудженої у морі конструкції, а у випадках скидання з метою поховання — і органу, який видає дозволи на таке скидання, одразу після здійснення або в ході здійснення такого скидання (ст. 59 КпАП);
в) порушення правил водокористування — забір води з порушенням планів водокористування, самовільне проведення гідротехнічних робіт, безгосподарне використання води (добутої або підведеної з водних об'єктів), порушення правил ведення первинного обігу кількості вод, що забираються з водних об'єктів і скидаються до них, та визначення якості вод, що скидаються (ст. 60 КпАП);
г) пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації (ст. 61 КпАП);
д) невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій зі шкідливими речовинами і сумішами — невиконання капітаном або іншими особами командного складу судна чи іншого плавучого засобу передбачених чинним законодавством обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з речовинами, шкідливими для здоров'я людей або для живих ресурсів моря, чи сумішами, які містять такі речовини понад установлені норми, внесення зазначеними особами до суднових документів неправильних записів про ці операції або незаконне відмовлення пред'явити такі документи відповідним службовим особам (ст. 62 КпАП).
Адміністративні штрафи за зазначені правопорушення накладаються згідно зі ст. 239 КпАП органами по регулюванню використання і охорони вод системи Державного комітету водного господарства України, органами системи Комітету України з питань геології та використання надр.
Громадяни і службові особи, винні в порушеннях водного законодавства, несуть адміністративну відповідальність, якщо ці порушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності за чинним законодавством.