Правовий режим використання і відновлення та захист вод України (стр. 7 из 9)

Важливі функції щодо охорони вод покладені на працівників автомобільних інспекцій, які покликані забезпечувати охорону річок та інших водойм від забруднення мастилами, бензином, нафтою та іншими речовинами, що скидаються автобазами і підприємствами по ремонту автомобілів.

Водоохоронні дії органів внутрішніх справ є складовою частиною їх діяльності щодо охорони, і зміцнення громадського порядку в місцях відпочинку і водного туризму громадян. Це підвищує увагу до водоохоронних заходів з боку їх працівників. Вимогливість до водоохоронних дій органів внутрішніх справ підвищує і те, що від них значною мірою залежить санітарно-епідемічне благополуччя населення, бо забруднення вод нерідко стає причиною епідемій.

Об'єктом контролю з боку працівників органів внутрішніх справ є правила користування індивідуальними плавучими моторними засобами. За його здійснення значна увага приділяється питанням охорони вод від забруднення і засмічення.

Водні об'єкти, що мають особливе значення, охороняються міліцією охорони. До таких об'єктів відносяться водосховища, що використовуються для забезпечення населення питною водою. Підрозділам міліції охорони під безпосередню охорону передаються як самі водосховища, так і гідротехнічні споруди, що їх обслуговують. Охорона цих об'єктів здійснюється на підставі договорів, що складаються з відповідними організаціями.

Відомо, що для забезпечення необхідного санітарного режиму водосховищ створюються спеціальні зони їх санітарної охорони. У цих зонах працівники міліції охорони контролюють виконання встановлених обмежень. За виявлення порушень санітарного режиму складаються протоколи, які подаються до відповідних басейнових інспекцій для притягнення до адміністративної відповідальності винних осіб.

У разі необхідності працівники міліції охорони порушують кримінальні справи на підставі ст. 242 Кримінального кодексу України, і проводять невідкладні слідчі дії з наступною передачею таких справ за підслідністю.

Водне законодавство окремо наголошує на необхідності охорони вод, призначених для протипожежних потреб. Згідно зі ст. 69 Водного кодексу України використовувати воду з водних об'єктів спеціально призначених для протипожежних потреб у будь-яких інших цілях забороняється. Нагляд за дотриманням порядку користування водними об'єктами для протипожежних потреб здійснюють місцеві Ради народних депутатів та органи протипожежної безпеки. Органи внутрішніх справ забезпечують правовий захист честі, гідності, здоров'я та життя осіб, які здійснюють охорону вод.

Працівники органів внутрішніх справ допомагають місцевим органам державної влади і управлінням виконувати обов'язки, передбачені для них водним законодавством у галузі використання і охорони вод.

До відання обласних, районних, міських, сільських і селищних Рад народних депутатів та їх виконавчих органів віднесено широке коло питань, що тісно пов'язані з охороною вод:

а) розробка, затвердження та реалізація місцевих програм використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів;

б) встановлення правил користування маломірними судами на водних об'єктах;

в) організація роботи, пов'язаної з ліквідацією наслідків аварій та стихійного лиха, погіршенням якості вод або їх шкідливою дією;

г) організація інформування населення щодо стану водних об'єктів, його змін та проведення водоохоронних заходів;

д) здійснення контролю за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів.

Ефективна і постійна допомога органам державної влади і управління в їх діяльності щодо охорони вод — суттєвий вклад органів внутрішніх справ у вирішення цієї важливої проблеми.

Про участь органів внутрішніх справ у забезпеченні охорони вод свідчать також покладені на них обов'язки захисту прав громадян, підприємств, установ і організацій. Таким чином, вони захищають їх права як водокористувачів. Виконуючи цей обов'язок, органи внутрішніх справ мають можливість істотно вплинути на стан використання і охорони вод.

Крім того, громадяни та їх об'єднання згідно з водним законодавством залучаються до здійснення заходів щодо використання і охорони вод. Вони, наприклад, беруть участь у розгляді місцевими Радами народних депутатів та іншими державними органами питань, пов'язаних з використанням і охороною вод, та відтворенням водних ресурсів; за погодженням з місцевими Радами народних депутатів та іншими державними органами за власні кошти виконують роботи з використання і охорони вод; беруть участь у проведенні перевірок виконання водокористувачами водоохоронних правил і заходів та вносять пропозиції з цих питань; проводять громадську екологічну експертизу і обнародують її результати; подають до суду позови щодо відшкодування збитків, заподіяних державі та громадянам внаслідок забруднення, засмічення та вичерпання вод.

Вклад органів внутрішніх справ в охорону вод полягає в тому, що їх працівники надають громадянам та їх об'єднанням всебічну правову допомогу за умови вживання зазначених заходів.

Охорона вод досягається шляхом контролю, який здійснюють органи внутрішніх справ за додержанням обмежень прав водокористувачів. Водне законодавство, надаючи водокористувачам широкі права, передбачає в ряді випадків і їх обмеження. Зокрема, права водокористувачів можуть бути обмежені у разі загрози виникнення епідемій та епізоотій, під час аварій та за умов, що можуть призвести чи призвели до забруднення вод. Звичайно, працівники органів внутрішніх справ не можуть бути байдужими щодо додержання водокористувачами передбачених законодавством обмежень.

Органи внутрішніх справ та їх працівники здійснюють охорону вод не тільки в зв'язку з виконанням службових обов'язків, але й як водокористувачі. Вони використовують воду для різних потреб: промислових, сільськогосподарських, побутових, культурно-оздоровчих тощо. Від того, як вони здійснюють права та обов'язки водокористувачів, чимало залежить загальний стан охорони вод в Україні. По-перше, органи внутрішніх справ, їх підприємства і господарські організації, всі працівники системи Міністерства внутрішніх справ займають вагоме місце серед водокористувачів. По-друге, вони подають приклад дбайливого використання і охорони вод іншим водокористувачам, тому що є однією із впливових структур в системі державних органів. А прикладу належить важлива роль в досягненні поставленої мети. Це ніколи не треба забувати працівникам органів внутрішніх справ, особливо якщо йдеться щодо охорони вод — одного з найважливіших об'єктів природи.

Висновки

Життя вимагає постійного розвитку і удосконалення екологічних суспільних відносин. Адже їхній стан впливає на ефективність використання природних ресурсів і стан охорони навколишнього природного середовища. Від того, якими є і будуть екологічні відносини залежить рівень розвитку всіх галузей народного господарства, оскільки з ними пов'язане господарське використання земель, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, інших природних багатств. Надзвичайно важливе місце в системі екологічних відносин посідає використання, охорона та відновлення водних багатств України. Загальновідомим є той факт, що вода є найважливішим мінералом на Землі, який неможливо нічим повноцінно замінити.

Не варто вдаватися до ілюзій, що природні ресурси, зокрема й вода невичерпні. Настав час переконати суспільство в тому, що в сучасних умовах першочерговим завданням у використанні усіх видів водних ресурсів є їх відновлення і раціональне користування ними.

Україна, незважаючи на поточні проблеми політичного і економічного характеру, повинна сформулювати соціальну політику, спрямовану на збереження і відродження довкілля, захист екологічних прав громадян, забезпечення екологічної безпеки країни і активно впроваджувати її в життя за допомогою норм екологічного права. Закони та інші правові акти надають обов'язкової юридичної сили екологічним вимогам. Під впливом норм екологічного права екологічні відносини стають виваженішими та більш гармонійними.

Вирішення назрілих екологічних проблем водокористування стане важливим кроком уперед на шляху досягнення екологічного оздоровлення України, допоможе подолати напругу в багатьох містах і регіонах країни, нормалізувати в них стан навколишнього природного середовища.

Список використаних джерел та літератури.

Нормативно-правові акти

1. Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” № 1264-ХІІ від 25 червня 1991 року з наступними змінами і доповненнями.

2. Водний кодекс України. — Офіц. вид., Текст із змінами та доп. станом на 20 квітня 2004 р. — К., 2004. — 136с.

3. Конституція України. - Офіц. вид. - К., 200ч. — 111с.

4. Кримінальний кодекс України. — Офіц. вид. — К., 2001. — 144с.

Підручники та моногафії

1. Актуальні проблеми водного господарства: Зб. наук. ст. / Є.М. Бабич (ред.) — Т.1. - Рівне, 1997. – 180 с.

2. Андрейцев В.І. Екологічне право: Курс лекцій в схемах (Загальна частина). – К., 1996. – 208 с.

3. Андрейцев В.І., Балюк Г.І., Бобкова А.Г., Ковальчук Т.Г., Краснова М.В. Екологічне право. Особлива частина. — К., 2001. — 544с.

4. Баб’як О.С., Біленчук П.Д. Екологічне право України. – К., 2001. – 216 с.

5. Барбашова Н.В.. Екологічне право України. — Донецьк, 2003. — 392с.

6. Великанова М.М. Аграрне та екологічне право України. – Ніжин., 2001. – 48 с.

7. Водне господарство в Україні / А.В. Яцик (ред.), В.М. Хорєв (ред.). — К., 2000. — 456с.

8. Давыдов С.П., Селезнева Н.Н. Экономика водного транспорта. / С.П. Давыдов, Н.Н. Селезнева. — М., 1991. — 276, с.

9. Дмитренко І.А. Екологічне право України. – К., 2001. – 352 с.

10. Долина Л.Ф. Російсько-український словник термінів з водовідведення, очистки стічних вод та охорони навколишнього середовища. — Д., 2001. — 72с.