Смекни!
smekni.com

География 10 класс Пестушко стандарт, академ (стр. 7 из 10)

Практичне завдання

Знайдіть і по кажіть на політичній карті світу країни, що на ле жать до різних типів за рівнем соціальн о5екон омічног о розв итк у.

УЗАГАЛЬНЕННЯ

ò Політичн а сист ем а – це сук упність норм, які визн ач аю ть прав а та обов’язк и держ ав и і суспільн их об’єднань і рег ул юю ть їхні взаємовіднос ин и. ò Гол овні тип и політичн их реж имів – дем окр ат ичн ий, авт ор ит арн ий і тот алітарн ий. ò Еко номічна сис те ма є спо со бом еко номічно го жит тя; ос новні еко номічні си с те ми – рин ко ва, пла но ва і пе рехідна (від пла но вої еко номіки до рин ко вої). ò Розрізня ють три ос новні ти пи країн су час но го світу: еко номічно роз ви нуті країни, країни пер ехідног о тип у екон оміки і країни, що розв ив аю тьс я.

Ключові терміни і поняття ò політичн а сист ем а ò дем окр атія ò авт ор ит ар изм ò то таліта ризм ò екон омічна сист ем а ò ринк ов а екон оміка ò план ов а екон оміка ò вал овий внутрішній прод укт ò вал ов ий національн ий прод укт ò економічно розв ин уті країни ò країни пер ехідног о тип у екон оміки ò країни, що роз ви ва ють ся ò

САМОПЕРЕВІРКА

26

I

Назвіть політич ну сис те му, що є про ти леж ною де мок ратії.

II

Сха рак те ри зуй те особ ли вості су час ної соціаль но5еко номічної ти по логії країн світу.

III

Порівняй те між со бою різні політичні ре жи ми і виз нач те їхні «плю си» і «міну си».

IV

По ясніть, чи має, на ва шу дум ку, су час на політичн а сист е ма в Ук раї ні оз на ки ав то ри та риз му.

МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

Географічна розминка

При га дай те, у яких міжна род них ор ганізаціях бе ре участь Ук раїна.

У су час но му світі, де жодні при родні кор до ни не є пе реш ко дою для спілку ван ня між на ро да ми і са моізо ляція будь5якої країни во че видь є для неї шкідли вою, важ ли ве місце посіда ють різні фор ми міжна род но го співробітницт ва. Однією з та ких форм є міжнар одні орг анізації – об’єднан ня дер жав або національ них гро мад, у тому числі не у ря до во го ха ракте ру, для до сяг нен ня за галь них цілей у політиці, еко номіці, соціальній сфері, нау ці, культ урі тощ о. Міжнар одн а орг ан ізація створ юєтьс я на підставі угод и її учасн иків. При цьо м у діяльність кожн ої міжнар одн ої орг анізації регл ам ент уєтьс я її стат ут ом.

Існу ють за галь но політичні і спе ціальні міжна родні ор ганізації.

Заг альн оп олітичні міжнар одні орг ан ізації. Орг анізація Об’єднан их Нац ій (ООН) – це унікальн а орг анізація нез ал ежн их країн, які об’єднали ся в ім’я за галь но го ми ру і соціаль но го прог ре су (мал. 10). Офіційною да тою на род жен ня Ор ганізації є 24 жовт ня 1945 ро ку, а її зас нов ни ка ми


вва жаєть ся 51 кра ї на, у то му числі й Ук раїна. На кін ець 2008 р. кількість країн5членів ООН дос ягл а 192.

Орг анізація Об’єднан их Націй не є світо- 27 вим уря дом і не вста нов лює за ко ни. Во на на дає мож ли вості для вре гу лю ван ня міжнародн их конфліктів і вир обл енн я страт егій з пи тань, які сто су ють ся кож но го з нас. ООН пер еслідує чот ир и гол овні цілі: підтримк а ми ру та без пе ки на пла неті; роз ви ток дружніх стос унків між країнам и; співпрац я у вирішенні міжнар одн их пробл ем і заб езп е- Мал. 10. Прапор ООН ченні пов аг и прав люд ин и; узг одж ення дій різних країн. Зар ад и дос ягн енн я цих цілей співробітнич аю ть дес ятк и ро дин них ор ганізацій, які ра зом ут во рю ють сис те му ООН.

Практичне завдання

Зайдіть на сайт ООН http://www.un.org/ru/aboutun/structure/ і, оз найомивш ись з ним, визн ачт е, які спеціалізов ані уст ан ов и та пов’язані з нею ор га ни ут во рю ють ор ганізаційну струк туру ООН.

Ре алії сь о го ден ня

ООН до по ма гає біжен цям і го ло ду ю чим. Уст ан ов и ООН з надзв ич айн ої доп ом ог и над аю ть доп ом ог у більш як 23 млн біженців і пе реміще них осіб, за без пе чу ю чи їхній за хист. Всесвітня про до воль ча прог ра ма – провідна ор ганізація ООН, що відповідає за про до воль чу доп ом ог у, відправл яє пон ад 5 млн тонн прод ов ольс тва на рік, заб езп еч уюч и прод укт ам и харч ув анн я прибл изн о 113 млн осіб у 80 країнах світу.

Ра да Євро пи (РЄ) – найд авніша в Європі міжнар одн а політичн а орг анізація, ство ре на 1949 р. (мал. 11). Ор га ни РЄ пе ре бу ва ють у фран цузь кому місті Страс бурзі, на кор доні Франції і Німеч чи ни, як сим вол при миренн я двох країн.

Ос нов ною ме тою РЄ є роз бу до ва єди ної Євро пи, що ґрун туєть ся на принц ип ах своб од и, дем окр атії, зах ист у прав люд ин и і верх ов ен с тва зак он у. Діяльність її спрям ов ан а нас амп ер ед на заб езп еч енн я і зах ист прав люд ин и, чи то цивільних, політичних, екон омічних, соціальних або куль турних пра в. От же, діяльність РЄ охоп лює всі сфе ри жит тя лю ди ни. Прот е екон омічним и і військ ов о5політичн им и пит анн ям и ця орг анізація не опікуєть ся. З 1995 р. Ук раїна та кож є чле ном Рад и Європ и, що нині об’єднує 46 держ ав.

Од ним із найз начніших до сяг нень Ра ди Європ и є розр обк а та прий н ятт я Європ ейської конв енції про зах ист прав люд ин и і осн овних своб од. Конв енція встан овл ює невід’ємні прав а і своб од и для кожн ог о і зоб ов ’яз ує держав и гар ант ув ат и ці прав а кожній люд ині. Гол овн а відм інн ість Конв енції від інших міжнар одн их дог ов орів у гал узі прав люд ин и –

Мал. 11. існув анн я мех анізму зах ист у зазн ач ен их прав. Пра пор Ра ди Євро пи

-

-

-

-

-

Ним є Європ ейськ ий суд з прав люд ин и, що розгл яд ає індивідуа льні скарг и про по ру шен ня Кон венції.

Проблема Ра ду Євро пи не слід плу та ти з Євро пейсь кою Ра дою: це аб со лют но різні ор ганізації. Євро пейсь ка Ра да є най ви щим політич ним ор га ном Євро пей ськ ог о Сою з у, що склад аєтьс я з глав держ ав та урядів країн5членів ЄС і їхніх заст упн иків – міністрів зак орд онн их справ. Європ ейськ ий парл ам ент, що є одн им з орг анів Європ ейськ ог о Сою з у, оби ра ють пря мим за галь ним го ло су ван ням терміном на п’ять років. Подібно до за ко но дав чо го ор га ну ок ре мої дер жа ви де пу та ти Євро пар ла мен ту ут во рю ють ок ремі фракції. Щоп рав да, тут такі фракції є предс тав ни ка ми міжнар одн их партійних об’єднань. Місця в Європ арл ам енті розп оділені між країнам и5член ам и відповідно до чис ельн ості нас ел енн я (мал. 12). Щомісячн о сесії Європ ейськ ог о парл ам ент у відбув аю тьс я в Страсб ур зі, надз ви чайні засідан ня – у Брюс селі, де пра цю ють коміте ти Євро пей сь ко го пар ла мен ту, а сек ре таріат – у Люк сем бурзі. Європ ейськ ий парл ам ент і Рад а Європ и ма ють рівні пов но ва жен ня. Про те Євро пейсь

28

1

кий пар ла мент ви ко нує здебіль шо го кон сультат ивні функції. Він не має прав а внос ит и власні за ко ноп ро ек ти. Вод но час ра зом з Ра дою Європи бе ре участь у за ко но дав чо му проц есі чер ез числ енні проц ед ур и: спільн ог о ух ва лен ня рішень, співпраці, уз год жен ня тощ о. До тог о ж Європ ейськ ий парл ам ент ра зом з Ра дою Євро пи ух ва лює річний бюджет і контр ол ює йог о вик он анн я. Повн ов аженн я Європ ейськ ог о парл ам ент у постійно розш ир юю тьс я, прот е вони все ще менші, ніж у національн их зак он од авч их орг анів більш ості держ ав.

Співдружність Нез ал ежн их Держ ав

Мал. 12. (СНД) – міждерж авн е об’єднанн я більш ості

Лог от ип і зал засідань кол ишніх респ ублік Рад янськ ог о Сою з у.

Євро пар ла мен ту

Офіційне місце пер еб ув анн я орг анів СНД – Мінськ. Це об’єднан ня бу ло ут во ре не на п ри-

кінці 1991 р. Білор усс ю, Росією та Укр аїною, кол и предст авн ик и цих трь ох рес публік СРСР виз на ли не мож ливість по даль шо го існу ван ня че рез гли бо ку політич ну кри зу єди ної дер жа ви – СРСР. Од нак, з ва жа ю чи на істор ичн у спільність нар одів, зая в ил и про прагн енн я розв ив ат и співро біт ницт во в політичній, еко номічній, куль турній та інших сфе рах на осн ові взаємног о визн анн я і пов аг и держ авн ог о сув ер енітет у.

Нез аб ар ом кількість членів СНД зросл а до дван адц ят и (кол ишніх рес публік СРСР). Од нак ідеї, зак ла дені в ос но ву діяль ності цієї орг анізації, не бул и реа лізов ані пов ною мірою. Чер ез суттєві розбіжності між окр ем им и держ ав ам и5учасн иц ям и всер ед ині СНД мал и місце і нині трив аю ть проц ес и под альш ог о розх одж енн я. Кер ую ч ись прав ом будь5якої держ ав и вийт и з орг анізації у будь5який час і на власн ий розсуд, про такі наміри в 2008 р. зая в ил а Грузія.