Смекни!
smekni.com

Інтегральне числення (стр. 2 из 3)

рис. 2.5 рис. 2.6

Знайдемо площу S криволiнiйної трапеції, обмеженої параболою, яка проходить через точки А, В, С, і прямими х = -h, х = h,y =0 (рис. 2.5):

Розглянемо тепер криволiнiйну трапецію

, обмежену кривою у = f(х) (рис. 2.6). Якщо через точки
цієї кривої провести параболу
, то за формулою (6)

(7)

Однак, якщо вiдрiзок [a;b] досить значний, то формула (7) матиме велику похибку. Щоб збільшити точність, розіб’ємо вiдрiзок [a;b] на парне число 2n однакових частин, а криволiнiйну трапецію — на n частинних криволiнiйних трапецій. Застосовуючи до кожної з цих трапецій формулу (7), дістанемо


Додамо почленно ці наближені рiвностi:

Ця формула називається формулою парабол або формулою Сiмпсона. Формули (1), (2), (3), (4) i (8) називаються квадратурними.

Різницю між лівою i правою частиною квадратурної формули називають її залишковим членом i позначають через

. Абсолютна похибка
квадратурної формули, очевидно, залежить від числа n — кiлькостi частинних вiдрiзкiв, на які розбивається вiдрiзок інтегрування [а;b]. Наведемо формули, які дозволяють, по-перше, оцінювати абсолютні похибки квадратурних формул, якщо задано n,і, по-друге, визначати число n так, щоб обчислити заданий інтеграл з наперед заданою точністю.

Якщо функція f (х) має на вiдрiзку [а; b] неперервну похідну

i
, то абсолютна похибка наближених рівностей (1) — (4) оцінюється формулою

(9)

Для функцій f(x), які мають другу неперервну похідну і

, виконується нерівність

(10)

яка справедлива для формул прямокутників і трапецій.

Абсолютна похибка в наближеній рівності (8) оцінюється формулою

(11)

Якщо функція f(x) має на відрізку [a;b] четверту неперервну похідну і

то для формули Сiмпсона справедлива оцінка:

(12)

Приклад:

1. Обчислити інтеграл

.

Це інтеграл від біноміального диференціала, який в елементарних функціях не обчислюється. Обчислимо його наближено. Розіб’ємо відрізок [0;1] на 10 рівних частин точками

.

Знайдемо значення функції

в цих точках:


За формулою прямокутників маємо

Оскільки

то залишковий член формули прямокутників

Отже, І=1,06990

0,03536.

За формулою трапецій (4) дістанемо

Оскільки

, то залишковий член формули трапецій

Отже, І=1,09061

0,00236.

За формулою Сiмпсона (2n=10)


Оскільки

то залишковий член формули Сiмпсона

Таким чином, І=1,08949

0,000012, тобто формула Сiмпсона значно точніша формули прямокутників і трапецій.

Невласні інтеграли. Ознаки збіжності невласних інтегралів

Раніше було введено визначений інтеграл як границю інтегральних сум, передбачаючи при цьому, що вiдрiзок інтегрування скiнченний, а пiдiнтегральна функція на цьому вiдрiзку обмежена. Якщо хоча б одна з цих умов порушується, то наведене вище означення визначеного інтеграла стає неприйнятним: у випадку нескінченного проміжку інтегрування його не можна розбити на п частинних вiдрiзкiв скiнченної довжини, а у випадку необмеженої функції інтегральна сума явно не має скiнченної границі. Узагальнюючи поняття визначеного інтеграла на ці випадки, приходимо до невласного інтеграла — інтеграла від функції на необмеженому проміжку або від необмеженої функції.

1. Невласні інтеграли з нескінченними межами інтегрування (невласні інтеграли першого роду).

Нехай функція f(х) визначена на проміжку [a;

) і інтегрована на будь-якому відрізку [a;b], де
. Тоді, якщо існує скінченна границя

(13),

її називають невласним інтегралом першого роду і позначають так:

(14)

Таким чином, за означенням

(15)

У цьому випадку інтеграл (14) називають збіжним, а підінтегральну функцію f(x) – інтегрованою на проміжку (а;+

).

Якщо ж границя (13) не існує або нескінченна, то інтеграл (14) називають також невласним але розбіжним, а функція f(x) – неінтегровною на [a;

).

Аналогічно інтегралу (15) означається невласний інтеграл на проміжку [

; b):

(16)

Невласний інтеграл з двома нескінченними межами визначається рівністю

(17)

де с – довільне число. Отже, інтеграл зліва у формулі (17) існує або є збіжним лише тоді, коли є збіжними обидва інтеграли справа. Можна довести, що інтеграл, визначений формулою (17), не залежить від вибору числа с.

З наведених означень видно, що невласний інтеграл не є границею інтегральних сум, а є границею означеного інтеграла із змінною межею інтегрування.

Зауважимо, що коли функція f(x) неперервна і невід’ємна на проміжку [a;

) і коли інтеграл (16) збігається, то природно вважати, що він виражає площу необмеженої області (рис. 3.1)

рис. 3.1

Приклад:

Обчислити невласний інтеграл або встановити його розбіжність

а) За формулою (15) маємо

Отже інтеграл а) збігається.


б)

Оскільки ця границя не існує, то інтеграл б) розбіжний.

У розглянутих прикладах обчислення невласного інтеграла ґрунтувалося на його означенні. Проте у деяких випадках немає необхiдностi обчислювати інтеграл, а достатньо знати, збіжний він чи ні.

Теорема 1. Якщо на проміжку

функції f(x) і g(x)неперервні і задовольняють умову
, то із збіжності інтеграла

(18)

випливає збіжність інтеграла

, (19)

а із розбіжності інтеграла (19) випливає розбіжність інтеграла (18).

Наведена теорема має простий геометричний зміст (рис. 3.2); якщо площа більшої за розмірами необмеженої області є скiнченне число, то площа меншої області є також скiнченне число; якщо площа меншої області нескінченно велика величина, то площа більшої області є також нескінченно велика величина.