Смекни!
smekni.com

Інтегральне числення (стр. 3 из 3)

рис. 3.2


Приклад:

Дослідити на збіжність інтеграл

оскільки

:

і інтеграл

збігається, то за теоремою 1 заданий інтеграл також збігається.

Теорема 2. Якщо існує границя

то інтеграли (18) і (19) або одночасно обидва збігаються, або одночасно розбігаються.

Ця ознака iнодi виявляється зручнішою, ніж теорема 1, бо не потребує перевірки нерiвностi

.

Приклад:

Дослідити на збіжність інтеграл

оскільки інтеграл

збігається і
,

то заданий інтеграл також збігається.


В теоремах 1 і 2 розглядались невласні інтеграли від невід’ємних функцій. У випадку, коли пiдiнтегральна функція є знакозмінною, справедлива така теорема.

Теорема 3. Якщо інтеграл

збігається, то збігається й інтеграл
.

Приклад:

Дослідити на збіжність інтеграл

:

тут підінтегральна функція знакозмінна; оскільки

,

то заданий інтеграл збігається.

Слід зауважити, що із збіжності інтеграла

не випливає, взагалі кажучи збіжність інтеграла
. Ця обставина виправдовує такі означення.

Якщо разом з інтегралом

збігається й інтеграл
, то інтеграл
називають абсолютно збіжним, а функцію
- абсолютно інтегровною на проміжку
.

Якщо інтеграл

збігається, а інтеграл
розбігається, то інтеграл
називають умовно (або неабсолютно) збіжним.

Тепер теорему 3 можна перефразувати так: абсолютно збіжний інтеграл збігається.

Отже, для знакозмінної функції викладені тут міркування дають змогу встановити лише абсолютну збiжнiсть інтеграла. Якщо ж невласний інтеграл збігається умовно, то застосовують більш глибокі ознаки збiжностi.

2. Невласні інтеграли від необмежених функцій (невласні інтеграли другого роду).

Нехай функція

визначена на проміжку
. Точку х=bназвемо особливою точкою функції
, якщо
при
(рис. 3.3)

рис. 3.3

Нехай функція

на відрізку
при довільному
, такому, що
тоді існує скінченна границя

, (20)

її називають невласним інтегралом другого роду і позначають так:

(21)

Отже, за означенням

=
(22)

У цьому випадку кажуть, що інтеграл (21) існує або збігається. Якщо ж границя (20) нескінченна або не існує, то інтеграл (21) також називають невласним інтегралом, але розбіжним.

Аналогічно якщо х=а - особлива точка (рис. 3.4), невласний інтеграл визначається так:

=

рис. 3.4

Якщо

необмежена в околі якої-небудь внутрішньої точки
, то за умови існування обох невласних інтегралів
і
за означенням покладають (рис. 3.5)

=
+
.

рис. 3.5


Нарешті, якщо а та b — особливі точки, то за умови існування обох невласних iнтегралiв

і
за означенням покладають

=
+
,

де с - довільна точка інтервалу (a;b).

Приклад:

Обчислити невласний інтеграл:

=
.

Отже інтеграл збіжний.

Сформулюємо тепер ознаки збiжностi для невласних iнтегралiв другого роду.

Теорема 4. Якщо функції

і
неперервні на проміжку [a;b), мають особливу точку х= b і задовольняють умову
, то із збіжності інтеграла
випливає збіжність інтеграла
, із розбіжності інтеграла
випливає розбіжність
.

Приклад:

Дослідити на збіжність інтеграл

: заданий інтеграл збігається, бо
і збігається інтеграл
.

Теорема 5. Нехай функції

і
на проміжку [a;b) неперервні, додатні і мають особливість точці х= b , тоді якщо існує границя

,

то інтеграли

і
або одночасно збігаються, або одночасно розбігаються.

Приклад:

Дослідити на збіжність інтеграл

: функціїf(x)=
та
=
мають особливість у точці х=0. Оскільки
=
, і інтеграл
розбігається, то заданий інтеграл також розбігається.

Теорема 6. Якщо х=bособлива точка функції

і інтеграл
збігається, то інтеграл
також збігається.

Приклад: дослідити на збіжність інтеграл

.

Заданий інтеграл збігається, тому що

і збігається інтеграл
.

4.Ефективність реклами. Логістична крива.

Розвиток багатьох процесів у економіці, в тому числі і на підприємствах, відображає логістична крива, яка характеризується часовою чи іншою залежністю параметрів об’єкта. Дану криву ще називають зигзагоподібною (S-подібною), оскільки вона нагадує букву S.