Порівнявши релігійну ситуацію краю у 90-х рр. та на початку ХХІ ст. можна прослідкувати зростання релігійних організацій. Кількість релігійних громад Рівненської області, які мають зареєстровані статути становить 1233 громад. Переважна кількість віруючих – православні.
Парафії УПЦ на території нашої області об’єднані в дві єпархії з управліннями в м. Рівному та м. Сарни. До складу Рівненської єпархії входить 311 громад, що складає 57,2%, а до Сарненської єпархії належить 233 громади, що становить – 42,8% від загальної кількості двох єпархій (544 громади). Зокрема, до Рівненської єпархії належать: Гощанський район з 40 громадами УПЦ, що складає 12,9%; Демидівський район з 14 громадами УПЦ – 4,5%; Дубенський район – 38 громад (УПЦ), що становить 12,3%; Здолбунівський район містить 24 громади УПЦ – 7,7%; Корецький район – 39 громад УПЦ – 12,5%, Млинівський – 37 УПЦ – 11,9%, Острозький – 32 УПЦ – 10,3%, Радивилівський – 22 УПЦ – 7,1%, Рівненський район налічує 48 громад УПЦ, що становить 15,4%. Місто Рівне з 10 громадами УПЦ, що складає 3,2%, м. Дубно – 5 громад УПЦ, що становить 1,6% та м. Остріг з 2 громадами УПЦ, що становить 0,6% також є складовою Рівненської Кузнецовськ. Березнівський район містить 37 громад УПЦ, що складає 15,9%, Володимирецький – 33 громади УПЦ, що становить 14,2%, Дубровицький – 31громаду УПЦ, що становить 13,3%, Зарічненський район охоплює 24 громади УПЦ, що становить 10,3%, Костопільський – 29громад УПЦ, що становить 12,4%, Рокитнівський – 37 громад УПЦ, що становить 15,9%, Сарненський район – 40 громад, що становить 17,2% та м. Кузнецовськ містить 2 громади УПЦ, що становить 0,8% від загальної кількості громад ( 233) УПЦ Сарненської єпархії [24, c.74].
Українських Православних Церков Київського Патріархату у Рівненській області налічується 265 громад. Рівненський район охоплює 46 релігійних громад, зокрема м. Рівне – 8 громад УПЦ-КП, що складає 3% від загальної кількості. Найменший показник зареєстрованих релігійних громад УПЦ-КП у м. Кузнецовськ, м. Остріг та Корецькому районі [23, c.74].
Загальна кількість католицьких церков – 17, з них РКЦ охоплює 14 громад та УГКЦ – 3. У м. Рівному була зареєстрована станом на 1 січня 2003 р. 1 Римо-Католицька та 1 Греко-Католицька Церкви.
Найбільш поширеними протестантськими громадами у Рівненській області, які мають зареєстровані статути є Церква Християн Віри Євангельської та Церква Євангельських Християн-Баптистів, а найменш відомими – Вільні методисти та Церква Живого Бога. Вони представлені по-одній громаді і лише у м. Рівному. Загальна кількість інших релігійних громад, які були зареєстровані у 2003 р. становить 19. Найбільш впливовими є Свідки Єгови (разом становлять 9 громад). Найменшу кількість громад мають Дослідники Біблії, Месіани, Мормони, представники Свідомості Крішни та Рідної Української Національної Віри. У Рівненській області вони зареєстровані лише по одній громаді і центром їх поширення є м. Рівне [8,7, c.73].
Міри поширення релігійних організацій у Рівненській області досить строкаті. Так, можна зробити висновок, що найбільш впливовими є позиції релігійних громад, які є легальними у м. Рівному.
Однією з ознак демократизації українського суспільства є відродження релігійно-церковного життя. Розглянемо, як відображається цей процес на конфесійній структурі нашого краю.
Відроджується Українська Євангельсько-Реформована церква, віровчення якої базується на ідеях Жана Кальвіна. Перші дві її громади з’явилися в Рівному і Степані. Водночас відбувається подальше урізноманітнення протестантизму шляхом створення незалежних євангельських громад. До числа таких осередків відноситься, зокрема, церква "Голгофа" у Рівному. Вона постала як християнський культурно-просвітницький центр.
Поодинокі громади Харизматичної Церкви повного Євангелія "Відродження", Дослідники Біблії, що виникли в обласному центрі, Володимирецькому і Березнівському районах. Окрім релігійних громад , на Рівненщині функціонують чотири релігійні місії протестантського спрямувення ("Світанкова зоря", "Добрий самарянин", "Пробудження", "Емануїл"), а також зареєстровані дві громадські організації, що координують свою діяльність з протестантськими просвітерами ("Місія без кордонів", "Світло Євангелії"), два біблійні інститути протестантського спрямування, видавництво "Світанкова зоря".
Історично так склалося, що в нашому краї здавна живуть євреї. Вони сповідують іудаїзм. На сьогодні відновилися дві громади в Рівному та Дубно. Їхньою діяльністю керує об’єднання іудейських релігійних організацій. Головний равен України – Янкель Блайх.
Із 90-х рр. у Рівненській області розвиваються новітні релігійні течії. Крім неопротестантських спільнот, набувають поширення вчення свідомості Крішни. Його послідовники, які звертаються до релігійного досвіду Сходу створили у Рівному релігійну громаду. Якщо на час реєстрації на 1992 р. було 20 крішнаїтів, то на сьогодні їх більше 100.
В області з’являються прихильники Рідної Української Національної Віри (РУНВ), інших нетрадиційних культів.
Отже, релігійно-церковне життя в нашому краї відроджується на поліконфесійній основі. Це і визначає строкатість сучасної міри поширення релігійних організацій на Рівненщині.
2.3 Пам’ятки церковного мистецтва та культури
2.3.1 Християнські храми та монастирі області
Сакральне мистецтво – дуже своєрідна ділянка мистецької творчості, яка охоплює дві сфери людського буття: з одного боку, дає певне естетичне задоволення твором, а з іншого ж – виражає релігійні почуття, надихає, навіває певний містичний дух. Велетенську роль у творчості такого типу відіграє християнська символіка, що базується на багатовіковій традиції .
На Рівненщині є низька архітектурних споруд, які приваблюють своєю вишуканістю та красою.
Так, серед класичних храмів Рівненщини першої половини ХІХ ст. слід назвати церкву Олександра Невського, збудовану в 1830 р. на кошти графа О. Ходкевича. Храм розташований в центральній частині селища Млинів. Ця будівля відзначається чіткою симетрією та об’ємно-просторовою структурою. Центральний одноверхий храм являє собою рівнораменний хрест, до якого прилягають нижні бічні. У 1927 р., після реставрації, церкву переосвячено, після чого вона дістала нову назву – Покрови Пресвятої Богородиці.
В місті Корець збереглася Мурована Миколаївська церква, яку збудовано в 1836 р. на кошти князів Чорторийських. Миколаївська церква належить до групи споруд побудованих у стилі ампір. Це хрещатий, центричний одноверхий храм з двоярусною дзвіницею над центральною частиною західного фасаду, увінчаною тонким шпилем. Над центральною частиною церкви підноситься характерний для даного періоду купол. Миколаївська церква відзначається гармонійністю пропорцій, а її місцеположення має велике містобудівельне значення [26, c.74].
Серед окремих храмів, створених у середині ХІХ ст., найбільш значною є церква св. Миколая в с. Дубляни (Демидівський район) на Рівненщині, що збудована в 1848 р. За об’ємно-просторовою структурою церква належить до чотиристопних п’ятиверхих споруд. Вона успадкувала риси зразків давньоруського культового будівництва.
Характерною для другої половини ХІХ ст. є церква св. Михаїла Архангела в с. Здовбиця на Рівненщині, збудована в 1877 р. Вдало поставлена на підвищеній ділянці головної вулиці села, будівля відіграє значну роль в його панорамі. Незважаючи на пізню дату спорудження, в архітектурі Михайлівської церкви ще помітне відлуння місцевих будівельних традицій. Це виявляється, зокрема, в гармонійних пропорціях будівлі та досить тактовному застосуванні декору [27, c.74].
Кожен прихожанин, згадуючи сумні сторінки давніх часів, приходить ще раз відвідати Мурований Георгіївський храм – пам’ятник у Пляшевій – головну споруду державного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви". У його саркофазі покояться останки загиблих звитяжці духом. Георгіївська церква відзначається оригінальністю художнього задуму, монументальністю та водночас декоративністю. У ній дуже вдало поєднуються традиційні форми архітектури бароко з рисами стилю модерн початку ХХ ст. Не перестають дивувати відвідувачів музею-заповідника у Пляшевій розписи зовнішнього іконостасу, виконані відомим українським художником Іваном Їжакевичем. Талановитий майстер пензля опираючись на символічні євангельські сюжети, розкрив історичну значимість національно-визвольної війни українського народу проти поневолювачів, сповнену звитяги, незламності духу і глибокого трагізму.
Театральною декорацією сприймається церква Різдва Богородиці в с. Варковичі, що на Рівненщині. Збудована в 1920-1930-х роках, вона належить до нечисленної групи мурованих волинських церков цього періоду. Архітектура храму досить яскраво відображає той напрям у культовому будівництві, який ґрунтується на поєднанні традиційних схем з пошуками нових архітектурних форм.
Чимало пережив на своєму віку Успенський костел в Острозі. Ще в ХV ст., за переказами, на цьому місці височила церква Богоматері, яку князь Федір Острозький віддав під домініканський костел. З роками впливи архітектурних стилів і різних релігій всіляко змінювали Успенський костел. Та незмінним залишалася його сутність, адже костел є окрасою архітектурного ансамблю древнього Острога.
Ще однією прекрасою на Острожчині є Вознесенська церква в с. Верхів, збудована в 1910 р. Вона належить до найвиразнішихкультових споруд, побудованих на Волині на початку ХХ ст. Церква Вознесіння Христового збудована на місці давньої дерев’яної церкви з тією самою назвою. Завдяки значній висоті верху та, особливо, дзвіниці будівля є висотною серед навколишньої забудови й активно впливає на формування панорами населеного пункту [28, c.74].
На мальовничих берегах Горині розкинулося середньовічне містечко Тучин, що в Гощанському р-ні, а Преображенська церква, збудована в Тучині у 1730 р., є яскравим взірцем волинської народної архітектури. У 1545 р. місто було родовим гніздом литовських князів Семашків. Тоді ж при Миколі Семашку, у 1614 р. тут вознісся костел.