Монтаж силової мережі цеху (стр. 2 из 5)

Кількість світильників в ряду:

Загальна кількість світильників

N=10·8=80шт

Індекс приміщення:

По [табл. 3-1 лаб 4] при коефіцієнтах відображення с=50%, с=30%, с=10% для лампи ДРЛ і індекс приміщення

=4, знаходимо коефіцієнт відображення світлового потоку; з=0,69

Розрахунковий світловий потік одного світильника:

Приймається ланка ДРЛ-700 з світовим потоком

Fл=39000лм

Фактичне освітлення:

1,2Ен=240>Еф=206,4>0,9Ен=180лк

2.1.2 Перевірка освітлення точковим методом

Основним показником розрахунку точковим методом являються графіки або таблиці, які дозволяють визначити освітленість любої точки поверхні. Для визначення фактичної освітленості робочої поверхні користуються формулою:

Точковий метод дає самі точні результати, але великі по об’єму. тому розроблені допоміжні таблиці. умовної освітленості для окремих світильників. залежності від розрахункової висоти і від віддалі проекції світильника на горизонтальну площину до контрольної точки.

Визначаємо ці дані і заносимо в таблицю. Для полегшення розрахунків накреслимо в масштабі схему розташування світильників, і нанесемо точку А.

Відстані d₁ і d₂ – визначаємо по формулі Піфагора.

Дані заносимо в таблицю

Таблиця 2.1

№ світильника	Нр	d	l	∑l
1-4	8	6.36	1.4	5.6
5-8	8	14.2	0.2	0.8

Дійсну освітленість в точці А визначаємо по формулі:

2.1.3 Розрахунок місцевого освітлення

Розрахунок освітлення в інших приміщеннях ведемо методом коефіцієнту питомої потужності. При цьому методі приймають, виходячи із дослідних даних, що для створення середньої освітленості в 100 лк на кожний квадратний метр площі потрібна питома потужність 16-20Вт/м² при

освітлені лампами розжарення і 6-10 Вт/м² при люмінесцентних лампах; при нормованій освітленості наприклад в 200лк, ці показники збільшуються пропорційно, тобто в 2рази, і навпаки.

Потужність освітлювальної установки розраховується по формулі:

Р= с·S, Вт

задаючись числом світильників визначаємо потужність одного, і приймаємо відповідну лампу.

Але сам розрахунок проводити не будемо так як на підприємстві у допоміжних приміщеннях немає стелі і освітлення проводиться з самого цеху.

2.1.4 Розрахунок мережі освітлення

Розрахунок мережі освітлення зводиться до вибору марки і перерізу проводів і кабелів, згідно їх схеми прокладки. Марка проводів залежить від способу прокладки і оточуючого середовища їх переріз визначаються від допустимих втрат напруги, яка складає для внутрішніх електропроводок освітлення не більше 2,5%.

Для розрахунку креслимо структурну схему ел. постачання світильників.

Момент ліній від ТП до групових ліній.

М=160∙56+(2∙(14∙68+14∙98))+(4∙(3,5∙58+3,5∙53+3,5∙53+3,5∙58))=16800

кВт∙м.

Переріз магістрального кабелю від ТП до СП, визначаться по формулі.

;

мм²

Приймається кабель АСБ

мм². Прокладка кабелю – траншейна.

Дійсні втрати напруги на ділянках ТЛ-СГ.

;

%

Допустима втрата напруги для ділянок, що залишились:

%

Момент навантаження на ньому:

М=1020+(220+180+140)=1560 кВт м

Переріз кабелю ЩО-2 визначається по формулі.

мм².

Приймаємо кабель АВВГ

мм².

Дійсна втрата напруги на на цьому кабелі.

%

Допустима втрата напруги для групових ліній:

%

Переріз кабелів для групових ліній:

мм²

Приймається кабель АВРГ

мм². В якості щитків освітлення приймаються щитки типу ПР-24 з автоматичним вимикачем типу АЕ2020.

2.2 Розрахунок та вибір електроприводу енергетичного та технологічного механізму

Для правильного вибору електродвигуна потрібно порівняти параметри навколишнього середовища та конкретні умови роботи двигуна з його технічними даними з метою забезпечення надійної роботи електроприводу протягом установленого часу. Вибір електродвигуна за потужністю та частотою обертання допустимий лише на стадії попередніх розробок. Верстати що працюють в цехах малосерійного виробництва до них відносяться і ремонтно-механічні цехи, зазвичай мають тривалий режим роботи і оснащуються асинхронними двигунами з к.з. ротором.

2.2.1 Вибір типу та розрахунок потужності двигуна

Розрахунок проведемо для мостового крану, на якому можно проводити різноманітні операції. Основний двигун, як і допоміжні асинхронні з к.з. ротором, типу МТН. Для мостового крану:

Gt=10т

Go=20т

v=90 м/сек

D=0,8 m

N=705 об/хв.

=525

Tt=9,53*787,5(90/570)=24,6

R=G/(G+Gr)

R=20000/(20000+10000)=0,66

Mo=

=21,3

Потужність двигуна

Приймається головний двигун серії MTHпотужністю 15кВт, на 705об/хв.

Дані двигуна заносимо в таблицю

Таблиця 2.3

Тип двигуна	Рн, кВт	n2, об/хв	Ін, А	Ю	Cos ц	Mn/Mн	Мм/Мн	In/Iн	Mmax/Mn
Мтн411-8	15	705	31.2	79	0,67	1,2	1,0	6,0	2,0

2.2.2 Перевірка двигуна по пусковому моменту

Номінальний момент

де

Статичний момент на валу двигуна

Максимальний момент

Пусковий момент

Значення середнього пускового моменту

Мср.н = 0,45(Мм+Мн)

Мср.н = 0,45(59,62+54,2)=51,22 Нм

Середнє значення моментам інерції електроприводу

Уj = C·j+0,3j кн·м²

де с = 1,2 коефіцієнт який враховує момент інерції двигуна

Уj = 1,2·11·10^-3+0,3·11·10^-3= 0,0165 = 16,5·10^-3 кг·мм²

Прискорення двигуна при пуску

Час пуску двигуна

де n = 750 об/хв.

Динамічний момент двигуна

Необхідний пусковий момент

Мн.б.n. = Мс+Мg

Мн.б.n.= 24,35+26,56 = 50,9Нм

Так як середньо-пусковий момент більший від потрібного моменту для запуску електроприводу

Мср.n = 51,22> Мпотр = 50,9Нм

то двигун підходить по пусковому моменту.

2.2.3 Побудова механічної характеристики

Поправочний коефіцієнт

Допоміжний коефіцієнт, А

Номінальне ковзання двигуна