План
1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі;
2. Строки провадження слідчих і процесуальних дій та порядок їх обчислення;
3. Продовження строків досудового слідства;
4. Поняття і види судових витрат;
5. Процесуальний порядок відшкодування судових витрат.
Вступ
Справедливість кримінального процесу, забезпечення прав людини неможливі без дотримання встановлених законом строків на відповідну процесуальну дію. Вони дисциплінують суб’єктів кримінального судочинства, роблять процес динамічним і прогнозованим. Без наявності строків на ту чи іншу кримінально-процесуальну дію або без їх дотримання в кримінальному судочинстві виникнуть свавілля і хаос, масові порушення прав людини. Передбачені кримінально-процесуальним законом строки процесуальних дій мають надзвичайне значення в плані захисту особи від обвинувачення. Саме у зв'язку з цим міжнародно-правові акти з прав людини акцентують на дану обставину особливу увагумiжнародного спiвтовариства. У п. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини (1950р.) передбачено: «кожна людина при визначеннi їїгромадянських прав iобов'язкiв абопри висуненнi проти неї будь-якого кримiнального обвинувачення має, право на справедливий i вiдкритий розгляд впродовж розумного строку незалежним i безстороннiм судом, створеним вiдповiдно до закону». Тiєю ж статтею (п.3в) встановлено, що кожна людина, обвинувачена у вчиненнi кримiнального злочину, має право «мати достатньо часу i можливостей для пiдготовкисвого захисту».
Як ми бачимо питанню процесуальних строкiв придiляється особлива увага з боку мiжнародних органiзацiй i мiжнародного спiвтовариства, тому українськi законодавцi повиннi прислуховуватися до думки цих органiзацiй, а також враховувати особливостi провадження по кримiнальним справам в нашiй країнi. В своїй курсовiй роботi я спробую розкрити поняття строкiв, їхнi види, особливостi, проблеми продовження строкiв.
Другою частиною моєї роботи є питання судових витрат, порядок i проблеми їх стягнення.
Стягнення судових витрат - не додатковий зaxiд покарання за вчинений злочин.Не є воно i цивiльно-правовим заходом, оскiльки ст'ягнення витрат вiдбувається не за договором чи цивiльно-правовим зобов'язанням. Пiд судовими витратами розумiють витрати органів дізнання, досудового слiдства та суду пiд час здiйснення ними провадження в тiй або iншiй справi, профiнансовані з державного бюджету, тобто фактично витрати держави.
Слiд враховувати i безпосередню причину їx виникнення: судові витрати виникають у результатi здiйснення кримiнального судочинства, а не в результатi злочину.
1. Поняття процесуальних строків та їх значення у кримінальному процесі;
Критерiй розумного строку - поняття суб'єктивне i залежить вiд того, яка справа розглядається. Європейська комiсiя з прав людини та Європейський судз прав людини,вирiшуючи, чи виконано вимогу щодо розумного строку, бере до уваги тaкi фактори,як складнiсть справи, пiдхiд властей до їїрозгляду, особливi обставини, що можуть, виправдати продовження проuесу їїрозгляду. Разом зтим в однiй iз справ суд вiдхилив аргументи стосовнотого, що брак персоналу та загальнi адмiнiстративнi проблеми єдостатнім виправданнямнедотримання критерiюрозумного строку. Європейський суд, не визначив час або перiод, який вважається необхiдним i справедливим часом для розгляду справи у судi, оскiльки це залежить вiд її складностi, вiд дiяльностi та поведiнки вcix суб'єктiв кримiнального процесу. Судочинство має бути справедливим, i вимога справедливостi, чесностi стосується вciєї процедури, в тому числi й часу, потрiбного для розгляду справи. На мовi міжнародних документiврозумний строк кримiнально-процесуальної дії - це той строк, який забезпечує надiйнийзахист законних iнтepeciв потерпiлої сторони, iнтepeciв правосуддя, а також забезпечує пiдозрюваному, обвинуваченому, пiдсудному i засудженому реальну можливicть використати вci передбаченi законом засоби захисту вiд обвинувачення ( 8; с.16 ).
В багатьох кpaїнaxcвiту кримiнально-процесуальний закон не завжди детально регламентує строки виконання слiдчим, суддею, прокурором кожної процесуальної дії, зазначаючи, що вони повиннi виконуватися в розумнi строки. Таким чином, закон розраховує на високоморальнiсть i високу поряднiсть суб'єктiв судочинства, не спонукаєїx до бюрократизму i формальностi. Слiдчий в такому випадку не може пояснювати потерпiлому свою бездiяльнiсть вабсолютно простiй справi тим, що у нього ще є передбачений законом строк, а повинен дiятишвидко, щоб виправдати довiру закону як до розумної i порядної особи.
Правове поняття cтроків у кримiнальномупроцесi визачається тiєю роллю, яку вони виконують у регулюваннi процесуальної дiяльностiучасникiв процесу. Кожнa норма процесуального закону є певною процесуальною гарантiєю. В кримiнально-процесуальнiй науцi пiд процесуальними гарантiями розумiють передбаченi кримiнально-процесуальним законодавством засоби забезпечення досягнення завдань кримiнального судочинства i охорони прав та законних iнтepeciв ociб, якi беруть участь у ньому.
Встановленi правила про строки є нормами закону, переконатись у цьому ми можемо проаналiзувавши змiст, мету та структуру тих кримiнально-процесуальних норм, до яких є вказiвка про додержання вiдповiдного строку.
Процесуальний строк обов'язково пов'язаний з якою-небудь процесуальною дiєю або сукупнiстю дiй. Це пояснюється тим, що строки в кримiнальному процесi застосовуються не iнакше якзасiб регулювання процесуальних вiдносин, що складаються з окремих дiй осiб, якiберутьучасть у процесi. Тому в бiльшостi випадкiв вимога щодо додержання строкiввизначається одночасно з вимогою про здiйснення самої дії.
Змiст будь-якої правової норми визначається метою, длядосягнення якоїїї встановлено. У тих випадках, коли закон передбачає вимогу про додержання вiдповiдного строку з метою вiдповiдної правової нормиє забезпечення своєчасності дiй вчиненнятiєї чи iншої дiї. Наприклад, передбачаючи обов 'язок органу дiзнання, слiдчого, прокурора, судді або суду приймати заяви та повiдомлення, про здiйсненийзлочин або про злочин, який пiдготовлюють, та прийнятирiшення, закон ,маєна меті забезпечити розглядвiдповідним органом,кожного повiдомления і заяви про злочин. Встановлюючи уданому випадку строк, закон має на меті забезпечити своєчасний розгляд, заяви, чи повiдомлення. Забезпечуючи, пiдозрюваномуправо давати показання, закон встановлюєобов'язок слiдчого або особи, яка провадить дiзнания, негайно допитати пiдозрюваного пiсляйого затримання або обрання до ньогозапобiжного заходу увиглядi взяття пiд варту. Якщо неможливо провести допит негайн, то, пiдозрюваний повинен бути допитаний не пiзнiше двадцяти чотирьох годии пiсля йогoзатримання(ч. 2 ст. 107 КПК). У даномуразi строк повинен забезпечити своєчасний допит пiдозрюваного а також свочасну, перевiрку обставин, що були пiдставою для затримання особи. В цьому розумiннi строк допиту затриманого є однією з гарантiй його прав та законних iнтepeciв.
Отже, процесуальнi строкив кримiнальному процесi є рiзновидом правових засобів спрямованих на забезпеченняправильного здiйснення, по кожнiйкримiнальнiй справі завдань судочинства, тобто рiзновидом процесуальних гарантiй. Цей висновок маєпринципове значення для правильногорозумiнння i застосування кожної норми закону,якамiститьвимогу про додержання визначеногo строку.
У кримiнальному процесi не всі процесуальнi, дiї регламентованiзадопомогою строків. Haдмipнe регулювання процесу строками перешкоджатиме здiйсненню органамидiзнання, досудового слiдства, прокуратурита судом cвoїx функцiй. Ці мiркування обумовили рацiональне використання в кримiнальному процесі такого правового засобу, яким є процесуальний строк. Закон не обмежує тривалiстьчасу провадження бiльшостi слiдчих дiй (допиту, обшуку,виїмки тощо),в деяких випадках передбачаються альтeрнативнi строки ( три- і десятидобовий для вирішення питання про порушення кримінальної справи ) та строки умовні, тобто ті, які не є категоричними та можуть бути продовжені при визначених умовах у встановленому законом порядку (строки провадження розслідування і строки тримання під вартою при розслідуванні справи).
В iнших випадках в iнтересах найбiльш вдалого здiйснення завдань кримiнального судочинства, а також з метою охорони прав та законних ітересiв учасникiв процеcy в законi встановлені жорсткi та категоричнi строки для здiйснення визначених процесуальних дiй.
У кримiнально-процесуалъномуправi є багато норм, якi за своєю, спрямованістю iюридичною природою близькi донорм, що встановлюють строки. Йдетьсяпро норми закону, щомістять вимогу негайногo здійснення тiєї чи iншої дiї, передбаченої законом. Вимога „негайності”є бiльшжорсткою, порiвняно зi строком, умовоюздiйснення визначеної процесуальної дiї. В стадiї досудового слiдства закон вимагає негайного повiдомлення прокурора органом дiзнання про виявлений злочин i розпочате дізнання (ст. 103 КПК); допиту обвинуваченого (ст. 143 КПК); початку розслiдування по порyшенiй кримiнальнiй справi (ст. 113 КПК).
3азначенi вимоги закону зi строками об'єднує тe, що вони, як i строки, обмежують часом здiйснення тi чи iншi процесуалънi дiї.
Вiдмiннiстъ їх вiд строкiв полягає в тому, що вони встановлюють визначений перiод часу i потребуютъ, мiнiмальної перерви в часi мiж рiзними процесуальними дiями. Ця вiдмiннiсть не перешкоджає розглядати вимоги негайного здiйснення тих чи, iнших дiй як однорiднi процесуальнi строки.
Аналiзпроцесуальних строків щодо їхбезпосередньої спрямованостi дає пiдстави для такого подiлу:
1) строки, як гapaнтії швидкостi судочинства;
2) строки, якгарантiї прав та законних iнтересiв учасникiв процесу;
3) строки, як гарантiї здiйснення прокурорського нагляду за додержанням законiв при провадженнi розслiдування ( 7; с.186 ).
Цей подiл деякою мiрою є умовним. Встановленiв законі строки, як і iншi процесуальнi гарантiї маютъ багатостороннiй характер i залежно вiд того, в якому аспектi їx розглядати можуть бути вiдесенi до того чи iншогo видугарантiї. Нaприклад,строки, спрямованi на забезпечення швидкостi вирiшеннякримiнальної справи можнарозглядати як гарантiї прав та законних iнтересiв обвинуваченого, потерпiлого та iнших учасникiв процесу. Встановленi законом строки розгляду суддею скарги на постанову органу дiзнання, слiдчого, прокурорапро закриття справи (не пiзнiше п'яти днiв, а у разi складності справи- десяти днiв з дня надходження закритої справи до суду тaкож спрямованi на забезпечення не тiльки законних прав та iнтересiв заiнтересованої особи, а й додержання при провадженні по справi основних принципiв кримiнального процесу: законностi, справедливостi, здiйснення правосуддя виключно судом, всебiчного, повного й обєективного дослiдження обставин справи, тощо.