Смекни!
smekni.com

Ґрунти й господарства (стр. 3 из 3)

Знаменитий воронезький чорнозем, 1м3 якого зберігається в Парижу як еталон родючості, уже не дає того врожаю, що був раніше (зменшився в 1,5—3 рази). За останні 25 років площа сільськогосподарських угідь зменшилася на 24%, а ріллі - на 18%. На кожного жителя Росії доводиться 1,5 га орних земель, у той час як на душу населення планети (обробляється всього 10,4% всієї суши) землі доводиться менш 0,5 га, і цей показник має тенденцію до подальшого зниження.

Причинами втрати ґрунту є виорювання, перевипас, відомість лісів і засолення ґрунту при зрошенні.

Виорювання збільшує ерозію ґрунту, зменшує її влагоудерживающую здатність, інфільтрація й аерація також зменшуються.

Перевипас знищує трав'яний покрив. За рахунок зазначених дій відбулося опустынивание 61% родючих земель посушливих районів, зокрема: у Південній Африці - 80%, Західної й Південної Азії - 82-83%, азіатської частини колишнього СРСР - 55% і т.д. Щорічно перетворюється в пустелю 6 млн га природних ґрунтів.

Відомість лісів. Лісовий покрив особливо ефективно охороняє ґрунт від ерозії й утримує ґрунтову вологу, тому що приймає на себе удари дощових крапель і дозволяє усмоктуватися в пухкий, орний шар ґрунту, покритий опалом. Крім цього лісу ефективно засвоюють елементи харчування, звільнені при розкладанні детриту, т. е, рециркулируют їх. Отже, вирубка лісу не тільки приводить до ерозії ґрунту, але й збіднює її біогенна сполука. Відомість лісів відбувається по трьох основних причинах: освоєння нових територій під сільськогосподарські вгіддя, одержання деревини для будівництва й паперової промисловості, використання як паливо.

До втрати ґрунту приводить і її зрошення — штучне постачання водою орних земель. Зрошення приводить до істотного збільшення сільськогосподарської продукції в регіонах, де опадів випадає недостатньо, але часто приводить до засолення ґрунту (тобто солоності ґрунту, що виходить за межі стійкості рослин), оскільки навіть дуже гарна поливна вода містить солей 500—600 мг/л. При випарі води із ґрунту й транспірації через листи рослин розчинені у воді солі залишаються в ґрунті. 30% зрошуваних земель уже засолені. Засолення ґрунту приводить до її опустыниванию (азіатська частина колишнього СРСР засолена на 30%, у США - на 22%, у Китаї - на 30%). Однієї із причин падіння найбагатшої колись Римської імперії було засолення й опустынивание раніше богатых орних земель.

Процеси вивітрювання й ґрунтоутворення сильно залежать від клімату й сполуки материнської породи. Якщо швидкість ерозії не буде перевищувати швидкості формування ґрунту, то втрати ґрунту не відбудеться. Однак у більшості агроэкосистем цих балансів порушений, оскільки швидкість ерозії в 2-10 разів вище припустимої.

У цей час ерозія ґрунту набирає силу, оскільки ріст населення й економічні труднощі змушують людей вирубувати лісу, розорювати схили гір і малопридатні посушливі території, використовувати методи інтенсивного землеробства, які ненадовго підвищують урожай за рахунок додаткової ерозії.

Висновок

Ґрунтовий покрив Землі відіграє вирішальну роль у забезпеченні людства продуктами харчування й сировиною для життєво важливих галузей промисловості. Використання із цією метою продукції океану, гідропоніки або штучно синтезованих речовин не може, принаймні в доступному для огляду майбутньому, замінити продукцію наземних экосистем (продуктивність ґрунтів). Тому безперервний контроль за станом ґрунтів і ґрунтового покриву - обов'язкова умова одержання планованої продукції сільського й лісового господарства.

Разом з тим ґрунтовий покрив є природною базою для поселення людей, є основою для створення рекреаційних зон. Він дозволяє створити оптимальну екологічну обстановку для життя, праці й відпочинку людей. Від характеру ґрунтового покриву, властивостей ґрунту, що протікають у ґрунтах хімічних і біохімічних процесів залежать чистота й сполука атмосфери, наземних і підземних вод. Ґрунтовий покрив - один з найбільш потужних регуляторів хімічного складу атмосфери й гідросфери. Ґрунт був і залишається головною умовою життєзабезпечення націй і людства в цілому. Збереження й поліпшення ґрунтового покриву, а, отже, і основних життєвих ресурсів в умовах інтенсифікації сільськогосподарського виробництва, розвитку промисловості, бурхливого росту міст і транспорту можливо тільки при добре налагодженому контролі за використанням всіх видів ґрунтових і земельних ресурсів.

Ґрунт є найбільш чутливою до антропогенного впливу. Із всіх оболонок Землі ґрунтовий покрив - сама тонка оболонка, потужність найбільш родючого гумусированного шару навіть у чорноземах не перевищує, як правило, 80-100 див, а в багатьох ґрунтах більшості природних зон вона становить усього лише 15-20 див. Пухке ґрунтове тіло при знищенні багаторічної рослинності й оранці легко піддається ерозії й дефляції.

При недостатньо продуманому антропогенному впливі й порушенні збалансованих природних екологічних зв'язків у ґрунтах швидко розвиваються небажані процеси мінералізації гумусу, підвищується кислотність або лужність, підсилюється соленакопление, розвиваються відбудовні процеси - все це різко погіршує властивості ґрунту, а в граничних випадках приводить до локального руйнування ґрунтового покриву. Висока чутливість, уразливість ґрунтового покриву обумовлені обмеженої буферностью й стійкістю ґрунтів до впливу сил, не властивих йому в екологічному відношенні.

Усе в більше широких масштабах проявляється забруднення ґрунту важкими металами, нафтопродуктами, підсилюється вплив азотної й сарною кислот техногенного походження, що ведуть до формування техногенних пустель на околицях деяких промислових підприємств.

Відновлення порушеного ґрунтового покриву вимагає тривалого часу й більших капіталовкладень.

Список літератури

1. ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ. Підручник. Арустамов Э.А. Видавничий будинок "Дашков і До". М - 2000.

2. ОСНОВИ ЕКОЛОГІЇ. В.Д. Валова. Видавничий будинок "Дашков і До". М - 2001.

3.