Екологічна оцінка стану довкілля Коростишивського району та розробка заходів з його поліпшення (стр. 10 из 25)
В останні роки спостерігається щорічне зменшення обсягів забору води.
Таблиця 2.2 Основні показники водопостачання і водовідведення по області, млн. м3
| 2000 | 2002 | 2004 | 2004 у % до 2000 | 2000 у % до 2002 | |
| Використано свіжої води | 107,0 | 99,7 | 101,4 | 94,7 | 102 |
| у т.ч. на потреби: | |||||
| господарсько-питні | 47,1 | 38,1 | 35,3 | 74,9 | 92,6 |
| виробничі | 24,5 | 27,6 | 34,4 | 140 | 124,6 |
| Загальне водовідведення | 70,0 | 62,7 | 67,1 | 95,9 | 107,0 |
| з них: | |||||
| забруднених | 34,5 | 35,6 | 36,3 | 105,2 | 102,0 |
| нормативно-очищених | 15,9 | 5,9 | 11,0 | 69,2 | 156,2 |
| нормативно-чистих (без очистки) | 0,0 | 1,2 | 2,2 | - | 18,3 |
| Обсяг оборотної і послідовно використаної води | 114,1 | 280,1 | 145,6 | 127,6 | 51,9 |
Протягом 2006 р. усім споживачам області відпущено 101,4 млн. м3 води, що на 5,3% м менше, ніж у 2002 р. і на 2% більше, ніж у 2004 р. Населенню відпущено 35,3 млн. м3. Воду на комунально-побутові потреби відпускали 200 підприємств, у яких на балансі знаходилось 278 водопроводів, 64 окремі водогінні мережі, 570 свердловин. Ними із природних водних об'єктів, що пов'язано із зниженням або припиненням виробничо-господарської діяльності суб'єктів господарювання. Відповідно зменшився забір води для використання в розрахунку на душу населення: від 199 м3 у 1992 р. до 122 - у 1995 р. і до 75 м3 - у 2006 р. (рис. 2.3).
Рис.2.3 Динаміка обсягів забору, водовідведення
Рис.2.4 Динаміка забору води для використання в розрахунку на душу населення
Загалом подача води до водопровідної мережі у 20064 р. скоротилась на 35% проти 2002 р.: від 109,3 до 71,5 млн. м3. Разом з тим, спостерігаються значні втрати води при транспортуванні у водопровідних комунікаціях: у 2006 р. втрачено майже 22% загального обсягу води, поданої до мережі, у 2002р. - лише 2,7% (табл. 2.3). Загальна протяжність водогінних мереж централізованого водопостачання зросла з 2,0 тис. км у 2002 р. до 3,0 тис. км у 2006 р. Виробнича потужність водопроводів та насосних станцій І підйому помітно знизилась: у 2006 р. вона становила 472,6 тис. м3 за добу проти 621,3 у 2004 р. та 484,3 - у 2004 р. Загалом по області виробнича потужність водопроводу і водопровідної мережі використовується майже повністю, характеристика яких відображена в табл. 2.3.
Таблиця 2.3 Водопостачання в області та в районі
| Подано води до водопровідної мережі | Із загальної кількості поданої води, % | |||||||||||
| всього, млн. м3 | частка від забраної води, % | очищено | втрачено при транспортуванні v | |||||||||
| 2002 | 2004 | 2006 | 2002 | 2004 | 2006 | 2002 | 2004 | 2006 | 2002 | 2004 | 2006 | |
| По області | 109,3 | 90,3 | 71,3 | 36,8 | 47,2 | 54,1 | 51,7 | 75,8 | 75,7 | 2,7 | 6,2 | 21,6 |
| Коростишівський | 1,6 | 1,2 | 1,1 | 29,6 | 27,9 | 57,9 | 77,1 | 89,1 | 91,4 | 11,6 | 1,3 | 13,2 |
Значним споживачем води в Коростишиві є комунальне господарство, яке у 2006 р. на свої потреби використало 44,0 % загального обсягу використаної свіжої води, тоді як в середньому по Україні - лише 20%. Комунальне господарство забезпечує господарсько-питні і побутові потреби населення в житловому фонді та у сфері матеріального виробництва, санітарні потреби міст і селищ міського типу, а також виробничі потреби промислових підприємств. Особливістю комунального господарства є споживання води високої якості. Проте майже 25% води, що подається до водопровідної мережі, не очищається. Вся вода проходить крізь очисні споруди Коростишівського - 91,4 % району. Обсяг води, використаної на задоволення господарсько-побутових потреб у 2006 р., склав 57,9 млн. м3, що на 30 млн. м3 більше проти 2004 р. і на 23,9 млн. м3 більше, ніж у 2002 р.
За обсягом повного водоспоживання і використання свіжої води найбільш великим водокористувачем є промисловість, де вода використовується для виробництва продукції, як теплоносій (для охолодження нагрітих у процесі виробничих операцій агрегатів, механізмів, устаткування тощо), як поглинач, як засіб транспортування, а також для змішаного використання. Певна кількість води використовується також для підтримання необхідних санітарно-гігієнічних умов у виробничих приміщеннях, для гасіння пожеж та задоволення інших потреб.
Таблиця 2.4 Характеристика водопровідної мережі області
| Кількість водопроводів та окрсмихводогіннихмсреж, од. | Одиночна протяжність водоводів та вуличної водопроводноїме сжі, км | Кількість водозборів, одиниць | Виробнича потужність водопроводу, тис. куб. м/добу | |||||||||
| 1995 | 2004 | 2006 | 1995 | 2004 | 2006 | 1995 | 2004 | 2006 | 1995 | 2004 | 2006 | |
| По області | 310 | 322 | 357 | 2048,5 | 2083,4 | 2966,7 | 3950 | 4828 | 5698 | 621,3 | 484,3 | 472,6 |
| Коростишівський | 10 | 9 | 9 | 56,7 | - | 60,0 | 160 | 148 | 149 | 5,1 | 5,8 | 7,8 |
Рис. 2.5 Частка оборотної та послідовно використаної води у загальному обсязі, використаному на виробничі потреби загального обсягу водоспоживання
На скорочення загальних обсягів водоспоживання вплинуло зменшення у 3,8 рази об'єму свіжої води, використаної на виробничі потреби: з 94,0 млн. м3 у 2002 р. до 24,5 млн. м3 - у 2006 р. Частка спожитої свіжої води промисловістю області у 2006р. значно нижча - 22,9 %, ніж в цілому по Україні - 45,8 %. Важливе значення має економія свіжої води за рахунок оборотної та послідовно використаної води, обсяг якої у 2006 р. по області склав 152,0 млн. м3. Її частка у загальному обсязі використання води на виробничі потреби зросла з 73,4 % у 2002 р., до 86,1 % у 2006р.
Як за об'ємом використаної води, яка забирається з водних джерел, так і за безповоротними її втратами, значним водоспоживачем є сільське господарство. У цій галузі використовується для водопостачання тваринництва, підприємств по переробці сільськогосподарської продукції, водозабезпечення сільських населених пунктів, зрошення, обводнення і зволоження земель, а також для ставкового рибництва. Сільське господарство спричиняє високий рівень екологічного навантаження на водні джерела. Споживання свіжої води іншими галузями економіки порівняно незначні. Динаміка споживання свіжої води по області наведена на рис. 2.5.
Основні показники забору та використання свіжої води та відведення стічних вод регіону, що досліджуються, у 2006 р. Із загального обсягу забраної води по області - 31,9 млн. м3 9% втрачено при транспортуванні. На виробничі, господарсько-питні, сільськогосподарські та інші потреби використання 107,0млн. м3 свіжої води - 81 % всієї забраної, до водопровідної мережі подано 54%. Стічних вод скинуто у поверхневі водойми дещо менше половини забраної - 46 %, 89 % яких пропущені крізь через очисні споруди каналізації. При цьому потужність водоочисних споруд становить 78,9 % потужності водопроводу по області, а потужність очисних споруд забруднених стоків - 81,4 % пропускної спрямованості каналізації.
Рис.2.5 Динаміка використання свіжої води в Коростишиві за потребами
Проведений аналіз в розрізі територіально-адміністративних одиниць свідчить, що у Коростишівському районі при транспортуванні води по водопровідним комунікаціям втрачено її найбільше - 7 % від усього обсягу забраної води. Пояснюється це тим, що не відбулося її втрат при транспортуванні до споживачів.
У Житомирському районі відводиться у вигляді забрудненої 63 % від загального обсягу забраної води, по Коростишівському району - половина: по 52% відповідно. Майже по всіх районах стічні води пропущені крізь очисні споруди каналізації, що дозволяє зменшити шкідливий вплив на природне середовище.
РОЗДІЛ 3 Розробка комплексу заходів по покращенню питної води Коростишівського району
3.1 Забруднення і охорона водних ресурсів Житомирської області та Коростишівського району
Відомо, що одна з головних проблем в м. Коростишів – це якість водопровідної води для громадського споживання.
Забір води для потреб міста Коростишива проводиться за рахунок підземних вод експлуатаційних свердловин, пробурених в період з 1980 по 1990 роки глубиною від 86 до 140 м і обладнаних на водоносний горизонт трещинуватої зони кристалічних порід докембрію.
Роль водного фактора у підтриманні балансу природно-екологічних процесів є однією з центральних. Будь-які зміни водного режиму і водозабезпеченості зумовлюють значний прямий і непрямий вплив як на функціонування природних екосистем, так і економіку країни [31]. Тому захист чистого водного середовища, загроза дефіциту води обумовлюють глобальний характер проблеми і потребують комплексного та раціонального підходу до використання водних ресурсів.
Однією з головних причин негативних наслідків антропогенного впливу на водні об'єкти є споживацьке відношення до них. Вода, як природний ресурс, на відміну від нафти, газу, вугілля щороку відновлюється в процесі глобального водообміну і кругообігу.