Смекни!
smekni.com

Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції (стр. 12 из 12)

Освітлення повинне забезпечувати необхідний спектральний склад світла для правильної світло передачі. Правильну світло передачу створює природне освітлення й штучні джерела світла зі спектральною характеристикою, близької до природного освітлення.

Для забезпечення нормального освітлення в залежності від точності виконуваних робіт комп'ютерний клас повинний оснащуватися природним і штучним освітленням, а також комбінованим, з огляду на напруженість очного аналізатора, згідно СНиП II-4-79 [44].

Навчальна лабораторія має природне освітлення, а планування навчального кабінету і розміщення в ньому устаткування забезпечують також бічне освітлення робочого місця природним світлом ліворуч. Віконні плетіння в приміщенні – зі стулками, що відкриваються, кватирками у верхній зоні вікна.

Природне висвітлення нормується коефіцієнтом природної освітленості (КПО) по СНиП II-4-79 [44]. Нормовані значення КПО (

, %) для будинків, розташованих у IV поясі світлового клімату визначається по формулі:

, (7.1)

де

- значення КЕО для III світлового клімату, складає 2 % ( для ІІІ розряду зорових робіт);

m – коефіцієнт світлового клімату (для міста Харкова m=0,9);

с – коефіцієнт сонячності клімату, дорівнює 1,0.

Таким чином значення КПО для природного освітлення (IV пояс):

%

У лабораторії застосовується загальне та комбіноване освітлення, як штучне джерело світла рекомендується використати люмінесцентні лампи типу ЛБ40-4 тип світильника ЛСП 012

40.

7.5 Шум і вібрація

Шум – це безладне неритмічне змішання звуків різної сили й частоти. Рівень звуку в приміщенні лабораторії не перевищує 50 дБА, що є нормою для даного виду трудової діяльності.

Робота будь-яких приладів, у тому числі й електровимірювальна апаратура, супроводжується виникненням електромагнітного поля. Рівень електромагнітних полів не перевищує 1,4 кА/м – магнітне поле , 5 кВ/м – електричне поле, що відповідає ГОСТ 12.1.002 – 84.

7.6 Пожежна безпека

Поняття пожежна безпека означає стан об’єкта, при якому виключається можливість пожежі, а у випадках його виникнення запобігає вплив на людей небезпечних факторів пожежі й забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причини, які можуть викликати пожену в розглянутому приміщенні, є: несправність електропроводки й приладів; коротке замикання електричних ланцюгів; перегрів апаратури й електропроводки; розряд статичної електрики; блискавка.

Відповідно ГОСТ 12.1.004-91* [45] пожежна безпека в лабораторії забезпечується системами протипожежного захисту запобігання пожежі й організаційно-технічних заходів.

Заходи системи протипожежного захисту є:

1) наявність засобів повідомлення про пожежу (електрична пожежна сигналізація, телефонний зв’язок і т. п.);

2) застосування засобів пожежегасіння (зовнішній водопровід, внутрішній водопровід);

3) первинні засоби пожежегасіння:

- вуглекислотні вогнегасники ВВК – 2А, 2 шт. (на площі 20 м2);

- повітрянно-пінні вогнегасники ППВ – 10, 1 шт.;

- ящик з піском;

- войлок.

7.7 Охорона навколишнього середовища

Питання охорони здоров’я населення від впливу електромагнітних випромінювань має важливе медичне и соціально-економічне значення.

Джерелами електромагнітного випромінювання є передавальні радіотелевізійні й радіолокаційні станції, радіотелефонний стаціонарний і мобільний зв’язок, комп’ютери, а також високовольтні лінії електропередачі. Результати наукових досліджень показали, що електромагнітне випромінювання, створюване цими джерелами, впливає на стан здоров’я окремих людей.


ВИСНОВКИ

У роботі наведено огляд нормативної бази екологічного менеджменту. Розглянута модель системи управління навколишнім середовищем. Особлива увага приділяється опису розробки й впровадженню системи управління навколишнім середовищем на підприємстві з виробництва питних напоїв.

Дана оцінка точності й вірогідності сертифікаційних випробувань і контролю. Проведен сравнительный анализ нормативных документов по оценке качества воды. Розглянуті засоби використання методів статистичного аналізу в керуванні якістю сертифікації й проведена обробка багаторазових вимірів при оцінці якості води.

Отримані результати можуть бути використані при виробництві та сертифікації продукції в будь-яких галузях промисловості.


ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. ISO 14001:2004. Системы менеджмента окружающей среды. Требования и руководство по применению. Введен с 01.09.04.

2. ISO 14001:1996. Системы менеджмента окружающей среды. Требования и руководство по применению. Введен с 15.04.96.

3. ISO 9001:2000. Системы управления качеством. Основные положения. Введен с 01.10.00.

4. ISO 19011:2002. Указания относительно осуществления аудитов системы управления качеством и экологического управления. Введен с 01.04.02.

5. ISO 14015 Екологічна оцінка цехів і підрозділів. У розробці

6. ISO 14031:1996. Оцінювання екологічної ефективності. Загальні вимоги. Чинний від 15.06.96.

7. ISO 14040:1997. Оцінка життєвого циклу. Принципи й структура. Чинний від 01.10.97.

8. ISO 14041:1998. Оцінка життєвого циклу. Мети, сфера й аналіз. Чинний від 01.01.98.

9. ISO 14042:2000. Оцінка життєвого циклу. Оцінка впливу. Чинний від 01.11.00.

10. ISO 14043:2000. Оцінка життєвого циклу. Інтерпретація. Чинний від 01.11.00.

11. ISO 14050:1998. Терміни й визначення. Чинний від 01.01.98.

12. ISO Guide 64. Посібник із включення екологічних аспектів у стандарти продукції. Чинний від 01.01.98.

13. ДСТУ ISO 14001-97. Системи управління навколишнім середовищем. Склад і опис елементів, провідних вказівок по їхньому застосуванню. Чинний від 01.01.98.

14. ДСТУ ISO 14004-97. Системи управління навколишнім середовищем. Загальні провідні вказівки по принципах управління, системам і коштам забезпечення. Чинний від 01.01.98.

15. ДСТУ ISO 14020:2003. Екологічні маркування й декларації. Загальні принципи. Чинний з 01.11.04.

16. ДСТУ ISO 14021:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічні само декларації. (Екологічне маркування типу II). Чинний з 01.11.04.

17. ДСТУ ISO 14024:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи й методи. Чинний з 01.10.04.

18. ДСТУ ISO/TR 14025:2002. Екологічні маркування й декларації. Екологічні декларації типу III. Чинний з 01.10.04.

19. ДСТУ 2195-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Технічний паспорт відходу. Склад, зміст, виклад і правила внесення змін. Чинний з 01.11.99.

20. ДСТУ 3910-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Класифікація відходів. Порядок застосування відходів по генетичному принципі й віднесення їх до класифікаційних категорій. Чинний з 01.11.99.

21. ДСТУ 3911-99. Охорона природи. Обіг з відходами. Виявлення відходів і надання інформаційних даних про відходи. Загальні вимоги. Чинний з 01.11.99.

22. ДСТУ ISO 19011:2003. Настанови щодо здійснення аудитів системи управління якістю та екологічного управління. Чинний з 01.01.04.

23. Бабина Ю.В. Экологический менеджмент/ Ю.В. Бабина, Э.А Варфоломеева. М.: ИД «Социальные отношения»: Изд-во «Перспектива», 2002

24. Егоровна Л.Г. Проблемы и перспективы интеграции систем менеджмента// Сертификация. 2004. №2

25. Крілова Г.Д. Основы стандартизации, сертификации, метрологии. Учебное пособие для вузов /Г.Д.Крылова. ‑ 3-е изд. перераб. и доп. ‑ М.:ЮНИТИ-ДАНА, 2003. ‑ 671с

26. Бичківський Р.В. та ін. "Метрологія, стандартизація, управління якістю і сертифікація: Підручник /Р.В.Бичківський, П.Г.Столярчук, П.Р.Гамула. ‑ Львів: Видавн. нац. університету "Львівська політехніка", 2004.-506с.

27. ДСТУ 3419-96.Система сертифікації УкрСЕПРО. Сертифікація систем якості. Порядок проведення. Чинний від 01.04.97

28. Водний кодекс України від 06 червня 1995 року.

29. Закон «Про питну воду та питне водопостачання» від 10 січня 2002 року, № 2918-ІІІ

30. Сан ПиН 2.1.4.599-96. Питьевая вода. Гигиенические требования к качеству воды централизованных систем питьевого водоснабжения. Контроль качества. Введен с 01.07.97.

31. ДСан ПіН. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого водопостачання. 1996.

32. ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. Введен с 01.01.85.

33. Кантере В.М и др. Потенциометрические и титрометрические приборы. – М., Машиностроение, 1970

34. Чинков В.М. Основи метрології та вимірювальної техніки: Навч.посібн.–2-ге вид., перероб. і доп.–Харків: НТУ «ХПІ», 2005.

35. НАПБ Б. 07.005‑86 Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и пожарной опасности. ‑ Действует с 01.10.87.

36. ДБН В.1.1-7-02. Пожежна безпека об’єктів будівництва. – Чинний з 01.01.03.

37. ПУЭ-87. Правила устройства электроустановок. – Москва: Энергоатомиздат, 1987.

38. ГОСТ 12.0.003-74*. ССБТ. Опасные и вредные производственные факторы. Классификация. Введен с 01.01.76.

39. ДНАОП 0.03-3.06-80. Санітарно-гігієнічні нормі допустимих рівнів іонізації повітря виробничих та громадських приміщень.

40. ДНАОП 0.00‑1.31‑99. Правила охорони праці під час експлуатації ЕОМ. Чинний з 01.01.00.

41. ГОСТ 12.1.002-84. Электрические поля промышленной частоты. Введен 01.01.85.

42. ГОСТ 12.1.005–88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. Введен 01.01.89.

43. СНиП 2.04.05–92. Отопление, вентиляция и кондиционирование воздуха. – М.: Стройиздат, 1992.

44. СНиП II–4–79. Естественное и искусственное освещение. Нормы проектирования. – Изменения и дополнения № 205 от 04.12.85. – М.: Стройиздат, 1985.

45. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. Введен 01.07.95.