Смекни!
smekni.com

Захист навколишнього середовища, підвищення конкурентноздатності продукції (стр. 9 из 12)

б) визначимо приналежність результатів спостережень до нормального розподілу по 2 критерію. Відповідно до критерію 2.

Визначаємо число m різностей

, які перевершують деяке теоретичне значення
,

де

– незміщена оцінка СКО результатів спостережень

, (5.7)

,

– верхня квантiль розподілу інтегральної функції нормованого нормального розподілу, що відповідає довірчої ймовірності P2. Значення m=1 і P2=0.975 знаходимо по числу спостережень n=20 і рівню значимості
для критерію 2. Потім обчислюємо
і по табл. П.3 [34] додатка інтегральної функції нормованого нормального розподілу знаходимо
, відповідне вичисленому значенню функції

.

.

Аналізуючи значення модулів відхилення

результату спостережень, ми бачимо, що не один з їх не перевищує значення
, при m=1, що підтверджує теоретичне допущення.

Проведемо перевірку грубих погрішностей результатів спостережень.

Для цього: а) складемо впорядкований ряд результатів спостережень, розташувавши вихідні елементи в порядку зростання й виконавши їхню перенумерацію (див. таблицю 5.2);

б) для крайніх членів (результатів спостережень) упорядкованого ряду, які найбільш вилучені від центра розподілу (обумовленого як середнє арифметичне

цього ряду) і тому з найбільшою ймовірністю можуть містити грубі похибки, знаходимо модулі різностей
,
і для більшого з них обчислюємо параметр:

, (5.8)

де

– найбільше значення
при

,

,

;

в) по таблиці tT (табл. П.7 додатка [34]), входом якої є число елементів вибірки

і задана довірча ймовірність
(або рівень значимості a), знаходимо теоретичне або граничне значення параметра
і порівнюємо його з обчисленим фактичним значенням параметра.

Критерієм анормальності результату спостережень є умова

.

Одержуємо, що умова не виконалася

, значить результати вимірів грубих похибок не містять.

Обчислюємо незміщену оцінку СКВ результату виміру відповідно до вираження:

, (5.9)

,

де значення незміщеної оцінки СКВ

результатів спостережень Xi, обчислено для обсягу вибірки
, не утримуючої аномальних (грубих) результатів спостережень. Визначаємо довірчі границі
випадкової складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями залежно від числа спостережень n у вибірці, що не містить анормальних результатів, границі
довірчого інтервалу обчислюємо по формулі при n<30:

, (5.10)

де ts=2,09 – коефіцієнт Стьюдента, обумовлений на підставі розподілу Стьюдента по заданій довірчій імовірності Р=0.95 або рівню значимості а й числу ступенів волі Кs= n – 1=19 .

Визначаємо довірчі границі

сумарної невиключеної систематичної складової погрішності результату вимірів з багаторазовими спостереженнями.

Вихідними даними на цьому етапі обробки є границі невиключених залишків систематичних погрішностей, отримані в процесі попереднього аналізу умов проведення експерименту.

, (5.11)

де

= 3,42 – числовий коефіцієнт, що залежить від довірчої ймовірності Р.

.

Визначаємо довірчі границі

сумарної (повної) погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями.

Обчислення

засновано на співвідношенні між СКВ
випадковою складовою й довірчими границями
невиключеної систематичної складової погрішності вимірів з багаторазовими спостереженнями. При цьому можливі три випадки з яких ми вибираємо случай при якому
.

Для знаходження повної похибки необхідно побудувати композицію розподілу випадкових і невилучених систематичних похибок вимірювань. Проте побудова композиції утруднена, тому використовують емпіричну формулу розрахунку довірчої повної похибки результату вимірювань

, (5.12)

.

Записуємо результат вимірів з багаторазовими спостереженнями. Його представляємо у вигляді:

.

6 ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОВЕДЕННЯ НДР

6.1 Мета й призначення розробки

Метою даної роботи є підвищення екологічної безпеки виробництва продукції – питних напоїв.

У результаті проведення НДР була розглянута модель сертифікації системи управління навколишнім середовищем і методи впровадження її на підприємстві.

Результати НДР можуть бути використані для підвищення екологічної безпеки виробництва продукції на підприємствах у будь-якій галузі виробництва.

6.2 Розрахунок кошторисної вартості й ціни НДР

Виробнича собівартість промислової продукції (робіт, послуг)- це виражені в грошовій формі поточні витрати підприємства на її виробництво. Це один з основних економічних показників підприємства, і це спричиняється необхідність однозначного визначення методики його розрахунку не залежно від того, де буде використатися показник виробничої собівартості. Як така методика є «Методичні вказівки по формуванню собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості», затвердженої наказом №7 Держкомітету промислової політики України від 2.02.2002р.

Ціль планування собівартості є економічно обґрунтоване визначення величини витрат необхідних у планованому періоді для виробництва кожного виду й всієї промислової продукції підприємства, що відповідає вимогам по її якості.

Метою обліку собівартості продукції є своєчасне, повне й достовірне визначення фактичних витрат, пов'язаних з виробництвом продукції, вирахування фактичної собівартості окремих видів і всієї продукції, а так само контроль за використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів.

Витрати, що включають у собівартість продукції (робіт, послуг) групуються по наступних економічних елементах

¾ матеріальні витрати

¾ витрати на оплату праці

¾ відрахування на соціальні заходи

¾ амортизація