Смекни!
smekni.com

Чорнобильська катастрофа і її наслідки (стр. 4 из 5)

Відповідно до закону РФ «Про радіаційну безпеку населення» № 3-ФЗ, постановою Уряда РФ від 27.01.97 р. № 93 і постановою Уряда Краснодарського краю від 27.08.98 р. № 27-П, для ТЙЗ розроблений «Радіаційно-гігієнічний паспорт». Індивідуальні річні ефективні дози опромінення персоналу ТЙЗ, відповідно до радіаційно-гігієнічного паспорта за 2000 р., склали: група А - 0,187 мЗв, група Б - 0,115 м3в. Ризики виникнення стохастических ефектів у персоналу склали: індивідуальний - 7,1*10-6випадків у рік (при припустимому по НРБ-99 п. 2.1.1. межі ризику 1,0*10-3випадків у рік), колективний 3,16*10-4випадків у рік. Таким чином, вплив радіаційного фактора ТЙЗ на населення прилеглих населених пунктів (ст. Троїцкая й сел. Новотроицкий) пренебрежимо мало в порівнянні із природними джерелами опромінення (1-2 мзв за рахунок радону й природного тла). Аналіз даних медичної статистики по захворюваності населення, представлених управлінням охорони здоров’я м.Крымска й Кримського району, показав, що статистично значимий зв'язок онкологічних захворювань із роботою ТЙЗ у зоні обслуговування Троїцкої дільничної лікарні не простежується.

На ТЙЗ залишається невирішеної проблема поховання близько 5000 т слаборадіоактивних відходів (радиобарита), що містять радій-226 (близько 20 кбк/кг), радій-228 (близько 20 кбк/кг) і торий-228 (від 7 до 17 кбк/кг), які частково перемішані із ґрунтом, а частково поміщені в тимчасовий сховище на території заводу. В 1993 р. Всеросійським проектно-конструкторським і науково-дослідним об'єднанням ВНИПИЭТ розроблене «Техніко-економічне обґрунтування різних варіантів схем реабілітації радиационно-забрудненних територій і об'єктів Троїцкого, йодного заводу Краснодарського краю». Це ТЭО пройшло державну екологічну експертизу, у результаті якої до подальшого пророблення з п'яти варіантів було обрано варіант 4 «Зберігання забрудненого ґрунту навалом на частині ставка-відстійника», що включає будівництво хвосто-сховища, його заповнення забрудненим ґрунтом і дезактивацію території заводу. Вартість реалізації цього проекту в цінах 1993 р. становила 4902,3 млн. руб.

На досвідченому полі ВНИИ БЗР площею 2,5 га перебуває близько 5000 м3забрудненого ґрунту, а потужність дози досягає 250 миллирентген у годину. За весь період роботи на поле з 1971 по 1993 р. було використано 9,2 Ки біологічно небезпечних радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90, церій-144 йод-125, рутеній-100 і ін.) У сховище інституту складовано близько 10 кюрі не використовуваних радіонуклідів (цезій-137, стронцій-90, уран-238).

В 2000 р. за договором із НДІ атомних реакторів (НДІ АР, м. Дмитров-Град) у ВНИИ БЗР проведена повна фізична інвентаризація ИИИ й РАО

Вивіз твердих і рідких ИИИ для утилізації у ВНИИ АР і поховання на Ростовському спецкомбинаті «Радон» запланований на 1-й квартал 2002р. Однак, в інституті залишаться рідкі й тверді радіоактивні відходи, кондиціювання й поховання яких зажадає значних витрат. Але найбільших витрат зажадає дезактивація досвідченого поля інституту.

Тому, з ініціативи комітету, заходу щодо реабілітації радіаційонно-забрудненних територій Троицкого йодного заводу й ВНИИ БЗР із об'ємами фінансування 50 і 30 млн. руб. відповідно були включені в схвалену Указом президента РФ від 15.06.96 р. № 913 і затверджену Постановою правительства РФ від 13.06.96 р. № 702 «федеральну цільову програму по комплексному соціально-економічному розвитку Краснодарського краю в 1996-2001 р.». Однак фінансування в рамках цієї програми по зазначених заходах не проводилося. Комітет також неодноразово звертався в Минатом РФ (останній лист на ім'я міністра Адамова Е.О. від 13.04.2000 р. № 01-20/190) із проханням включити проблеми йодного заводу й ВНИИ БЗР у федеральну цільову програму «Ядерна й радіаційна безпека Росії» на 2000-2006 р. Але й у цьому випадку перспектива фінансування досить проблематична (відповідь Минатома від 13.06.2000 р. № 011-2945).

Наявність радіаційно-небезпечного об'єкта у ВНИИ БЗР, розташованому в чорті м. Краснодара, викликає обґрунтовану тривогу в населення міста, що підтримується періодичними, емоційними виступами ЗМІ, звертаннями до президента В.В.Путіну. У той же час засобів краю на його ліквідацію явно недостатньо.

В 2000 р. інспекторською сполукою проведено 36 800 вимірів гамма-тла, у тому числі на обстежуваних підприємствах. Природне гамма-тло на території краю перебуває в межах середніх багаторічних значень і становить близько 10-20 мкр/година. Аналогічні дані отримані Краснодарським центром по гідрометеорології й моніторингу навколишнього середовища на 27 станціях спостереження (СНЛК). Дані по гамма-тлу вводяться в комп'ютерну базу даних і статистично обробляються.

По даним ЦГСЭН, у Краснодарському краї внесок у колективну дозу опромінення населення від різних видів опромінення склав:

- від діяльності підприємств, що використовують джерела іонізуючого випромінювання - 2,21 чіл. Зв (0,014 %);

- від природних (природних) джерел - 11670,0 чіл. Зв (76,53 %);

- від глобальних випадань і минулих радіаційних аварій - 158,62 чіл. Зв (1,04%);

- від медичних досліджень - 3417,45 чіл. Зв (22,412 %).

Найбільш істотною причиною опромінення населення від природних джерел випромінювання є радон-222 і будівельні матеріали місцевого виробництва: цегла, глина, мрамористые вапняки, керамзит.

Виробничий радіаційний контроль за виробленою продукцією в необхідному об'ємі здійснюється тільки на Новоросійськом цементному заводі.

Радіаційних аварій протягом звітного року, пов'язаних з переопроміненням населення й забрудненням навколишнього середовища, не зареєстровано.

Для підвищення ефективності радіаційно-екологічного контролю й забезпечення радіаційної безпеки населення, персоналу й навколишнього середовища необхідно:

- розробити й затвердити на рівні Російської Федерації економічний механізм відповідальності природопользователей за радіаційне забруднення навколишнього середовища;

- ініціювати й підтримувати науково-дослідні роботи в області радіаційної екології й радіаційного моніторингу в Краснодарському краї, використовуючи наявний науковий потенціал і лабораторну базу;

- об'єднати зусилля контролюючих органів в області радіаційного контролю й радіаційної безпеки в частині охорони навколишнього середовища;

- удосконалювати систему радіаційного контролю трансграничних вантажів;

- домагатися на рівні Уряда Російської Федерації фінансування Федеральних цільових програм, у які включені проблеми радіаційної й радіаційно-екологічної безпеки;

- для підготовки кваліфікованих кадрів фахівців-екологів включати в навчальні програми ВУЗов курси по радіаційній екології й залучати до викладацької роботи ведучих учених і фахівців в області радіаційної безпеки й радіаційної екології;

- добрати способу для фінансування завершення робіт з аэро- гамма-спектрометричного обстеження забруднення території краю гамма-випромінюючими радіонуклідами.


5 Можливі наслідки застосування ядерної зброї масової поразки

ЯДЕРНА КАТАСТРОФА (військова біосферна катастрофа)— глобальні екологічні наслідки застосування зброї масового знищення (ядерного, хімічного, біологічного), що в остаточному підсумку приведе до руйнування основних природних экосистем Землі. У цей час потужність накопичених запасів ядерної зброї у світі становить близько 16-18 •109т, тобто на кожного жителя планети доводиться більше 3,5 т тротиловогоого еквівалента (Рябчиків, 1987). Тому в ряді країн (США, Канада, Англія, Німеччина й ін.) проведені дослідження з оцінки наслідків ядерної війни на біосферу в цілому, зокрема змодельоване більше 20 різних сценаріїв. При ядерній катастрофі сумарна потужність вибухів може перебувати в межах від 6500 Мт. (базовий сценарій) до 10-12 тис. Мт. (твердий сценарій). Аналогічні роботи проведені в Обчислювальному центрі Російської АН; опубліковані різні варіанти сценаріїв ядерної катастрофи в роботах М.И.Будыко, Ю.А.Израэля, Г.С.Голіцина, К.Я. Кондратьева й ін.

Результати проведених дослідженні з даної проблеми вказують на неприпустимість ядерної війни, що з неминучістю приведе до глобальних змін клімату й до деградації біосфери, у цілому (табл. 60).

Таблиця 60. Геофізичні, (екологічні) наслідку, основних великомасштабних вражаючих факторів ядерних вибухів (Будыко й ін. 1986)

Основні великомасштабні ефекти (вражаючі фактори). Можливі геофізичні наслідки
1.Забруднення біосфери радіоактивними продуктами Зміна -електричних властивостей атмосфери, зміна погоди. Зміна властивостей іоносфери.
2.Забруднення атмосфери аерозольними продуктами Зміна радіаційних властивостей атмосфери. Зміна погоди й клімату.
3. Забруднення атмосфери . різними газоподібними речовинами (метаном, этиленом і ін.)
Тропосфери Зміна радіаційних властивостей атмосфери, зміна погоди й клімату.
Верхньої атмосфери Зміна радіаційних властивостей верхньої атмосфери, порушення озонного шару. Зміна можливості проходження Уф- випромінювання, зміна клімату.
4. Зміна альбедо земної поверхні Зміна клімату.

Видно, що серед можливих геофізичних (екологічних) наслідків застосування ядерної зброї варто виділити: масові радіаційні й інші поразки зміна погоди й клімату, руйнування озонового шару, порушення стану іоносфери й т.п. До цього необхідно додати сильне забруднення атмосфери аерозольними й газоподібними частками, що виникли в результаті, як вибухів, так і численних пожеж.

За даними М.И. Будико й ін. (1986) при ядерній війні навіть при потужності, вибуху 5000 Мт. в атмосферу надійде 9,6 *103т аерозолів з яких 80% проникне в стратосферу. Наявність в атмосфері величезної кількості аерозолів, газоподібних домішок і диму ядерних пожеж - все це, приведе до зменшення припливу сонячної радіації до земної поверхні й, звичайно, до зниження температури повітря не планеті приблизно на 150С («ядерна зима»). Очікуване середнє зниження температури повітря над континентами північної півкулі Буде становити більше 200С. такий великий ядерний конфлікт докорінно вплине на клімат у вигляді настання темряви («ядерна ніч»), змінить глобальну циркуляцію повітря й т.д. Наслідками цього будуть: припинення процесу фотосинтезу, виморожуванів і знищення рослинності на величезних територіях, загибель посівів сільськогосподарських культур і в остаточному підсумку загибель усього живої й людської цивілізації. Також, до наслідків ядерних вибухів варто додати ще радіацію від зруйнованим АЕС (більше 420), при цьому 85% їх розташовано саме в північній півкулі. За розрахунками медиків, при реалізації тільки базового сценарію в північній півкулі біля, 60% населення відразу загине від ударної хвилі, опіків і летальної дози радіації, 25% будуть уражені іонізуючою радіацією й т.д., тобто буде поставлена під сумнів можливість існування Людини як біологічного виду.