Таблиця 2
Список міст і селищ міського типа, що мають каналізацію
| № п/п | Міста | № п/п | Селища міського типа |
| 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. | Дніпропетровськ Дніпродзержинськ Кривий ріг Інгулец Марганець Нікополь Орджонікідзе Павлоград Первомайськ Тернівка Вільногорськ Апостолово Верхньодніпровськ Верховцево П’ятіхатки Жовті Води Синельниково Новомоськовськ Зеленодольськ | 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. 14. 15. 16. 17. 18. 19. 20. 21. | Таромськоє Залізнічноє Муровськоє Рахмановка Зелене Марьевка Васильковка Дніпровське Новомиколаївка Ювілейний Привітне Кринички Межова Гвардійське Губіниха Перещепино Меліоративне Черкаське Червоногрігоровка Петропавлівка Покровськоє Просяна Вишневе Ілларіоново Солоне Софіївка Петриківка Царичанка Широке |
Аналогічний ефект досягається при використанні электро- і гальванокоагуляційних методів (заводи «Днепрополімермаш», «Електропобутприлад», електротехнічного устаткування, завод медоборудования). Здобуття шламів у вигляді змішаних відходів різних технологічних процесів представляє неможливість їх утилізації. [13, стор. 54]
Одним з джерел забруднення водних об'єктів є дощові і снігові стічні води, що відводяться з території населених місць і промпредприятий. За станом на 01.01.08 р. зливова каналізація експлуатується в містах: Дніпропетровськ, Дніпродзержинськ, Никополь (частково), Новомоськовськ, Верхнеднепровськ, Кривий ріг, Павлоград, Марганець, Орджонікідзе і ін.
Там, де вона відсутня (р. Синельниково, Томаковський, Никопольський райони і ін.) зливові води скидаються у водні об'єкти по рельєфу місцевості. Служби експлуатації зливових каналізаційних систем існують лише в рр. Дніпропетровську і Дніпродзержинську.
Результати перевірки підприємства по експлуатації зливової каналізації м. Дніпропетровська показали, що робота організована без врахування вимог водного законодавства України, зокрема, не розроблений механізм взаємодії з підприємствами в частині нормування отримуваних зливових вод в системі зливової каналізації за кількісними і якісними показниками.
В той же час, виконаний відділом аналітичного контролю Держуправління екологічної безпеки в Дніпропетровської області аналіз якості зливових вод показує, що воно у багато разів перевищує ГДК рибогосподарського водоймища.
Основними «постачальниками» шахтно-копальневих вод в Дніпропетровської області є наступні підприємства:
1. Шахта «Дніпровська», м. Павлоград.
2. Шахта «Гвардійська», р. Кривий ріг.
3. Шахта «Саксагань», р. Кривий ріг.
4. Шахта ім. Леніна, р. Кривий ріг.
5. Шахта «Жовтнева», р. Кривий ріг.
6. Шахта «Батьківщина», р. Кривий ріг.
7. Шахта «Гігант», р. Кривий ріг.
8. Шахта ім. Орджонікідзе, р. Кривий ріг.
9. Шахта «Першотравнева - 1», р. Кривий ріг.
10. Криворізьке кар'єрне управління.
11. Шахта «Благодатна», с. Благодатне.
12. Шахта ім. Сташкова, р. Тернівка та інші.
Відкачувані високомінералізовані шахтні води після відстою в накопичувачах використовують в оборотній системі водопостачання, в технології пилоподавлення, а також для «мокрих» пилогазоочисток.
Проте значні надлишки цих вод скупчуються в ставках-накопичувачах і хвостохранилищах, що наводить до аварійних ситуацій і, як наслідок, до необхідності скидання їх в річки Інгулець, Саксагань, Самару.
В період 2006-2007 рр. скинуто високомінералізованих вод:
з Свідовок в р. Самару – 2,314 млн. куб. м;
з Косьминної в р. Самару – 7,545 млн. куб. м;
з Свістунова в р. Інгулец - 1,387 млн. куб. м;
з хранилища ІнГОКа в р. Інгулець – 2,597 млн. куб. м;
з хранилища СевГОКа в р. Саксагань – 16,914 млн. куб. м.
При регламентованих аварійних скиданнях йде інтенсивне забруднення (мінералізація) цих річок.
На сьогоднішній день очищення високомінералізованих вод відсутнє. Перед скиданням стічні води відстоюються в спеціальних накопичувачах. Єдиним заходом на даний момент є збільшення часу відстою шляхом введення додаткових накопичувачів.
Ще один вигляд поворотних вод, представлених в Дніпропетровської області, - це колекторно-дренажні. При цьому основними забрудниками є:
1. Меткомбінат «Криворіжсталь», р. Кривий ріг.
2. Меткомбінат ім. Дзержінського, м. Дніпродзержинськ.
3. Гидрогеологичеськая меліоративна експедиція, м. Дніпропетровськ.
4. ВАТ «Ніжньодніпровський трубопрокатний завод», м. Дніпропетровськ.
5. ІНГОК, р. Кривий ріг.
6. ЮГОК, р. Кривий ріг.
7. Вовнопрядильна фабрика, р. Кривий ріг.
8. Завод феросплавів, р. Нікополь.
9. ПО «Днепросельстройіндустрія», м. Дніпропетровськ та інші.
Частину підприємств скидають дренажні стоки на очисні спорудження зливових вод (ПО «Дніпросельстройіндустрія»).
Більшість підприємств скидають дренажні стоки у відкриті водоймища (ВАТ «Ніжнеднепровський трубопрокатний завод» і ін.).
Стан експлуатації фільтрації як метод очищення господарчо-побутових стічних вод довело неприйнятність даного методу в подальшому проектуванні і впровадженні. Так, безгоспні поля фільтрації, що знаходяться на території смт. Васильковка, практично виведені з буд, не відповідають сучасним вимогам до очищення стічних вод. Аналогічна картина і на полях фільтрації, що знаходяться в р. Синельниково. Як правило, фільтраційними водами підгодовуються довколишні території, або відбувається забруднення підземного водоносного горизонту. Прикладом може служити п. Опполоновка Солонянського району, де виникла загроза підтоплення селища і попадання неочищених стічних вод в р. Мокра Сура в результаті експлуатації полий фільтрації з порушенням водозахисного законодавства.
Аналіз перевірок роботи очисних споруджень біологічної системи показує, що існують три основні групи причин, що наводять до низької ефективності очищення.
До першої причини слід віднести проектні недоробки, низьку якість будівельних робіт і здача об'єктів в експлуатацію із значними недоробками і плюс до цього украй низький рівень експлуатації.
Наступною причиною низької ефективності очищення є подача стічних вод на очисні споруди в об'ємах, що значно перевищують проектну потужність цих споруд.
Невідповідність проектних можливостей фактичному навантаженню ускладнює експлуатацію очисних споруд і викликає збій в технологічному процесі. З року в рік зриваються заходи щодо реконструкції і розширення очисних споруд в містах: Дніпропетровськ, Кривий ріг, Дніпродзержинськ, Павлоград і Никополь.
До останньої причини слід віднести грубі порушення субабонентами правил прийому стічних вод. Низька ефективність роботи локальних очисних споруд, а у ряді випадків несанкціоновані скидання неочищених промстоков в мережі горканализации частенько паралізують і виводять з ладу технологічні процеси біологічного очищення стічних вод.
У даній главі наведено загальні показники мікробіологічного стану водних ресурсів, що класифікуються згідно ДСТУ. Висвітлено проблему забруднення водних ресурсів шахтними водами, перелічено найбільш небезпечні у даному відношені об’єкти, а також наведено статистичні дані та необхідні розрахунки.
У другому розділі було висвітлено загальні аспекти водоспоживання та водовідведення Дніпропетровської області. Розкрито шляхи подолання існуючих екологічних проблем цього регіону та пріоритети майбутнього удосконалення систем водоспоживання та водовідведення.
3.1.1 Фільтрування
Фільтрування – це процес розділення неоднорідних систем за допомогою пористих перегородок, проникних дисперсійне середовище і що затримують дисперсну тверду фазу. Всі сучасні способи очищення можна розділити укрупнено на дві групи: механічні фільтри, що є перфорованою перегородкою тієї або іншої конструкції, і очисники в силових полях (гравітаційні, відцентрові, магнітні, електростатичні) Недоліком перших є мала грязеемкость, збільшення перепаду тиску у міру забивання отворів або пір в перегородці, наявність байпасного клапана, що перепускає без очищення частину рідини з лінії забрудненої рідини в лінію очищеної рідини, обмеження по мірі забрудненості, що подається на очищення рідин, великі габаритні розміри, що збільшуються у міру збільшення пропускної спроможності або тонкості очищення, і ін.
Все це наводить до необхідності періодичної заміни або регенерації елементу, що фільтрує, встройки сигнальних пристроїв і тому подібне Слід попутно відзначити, що запилена довкілля частенько настільки велика, що проста заміна фильтроэлементов в гідросистемах вносить забруднень більше, ніж зношування за весь час експлуатації. Очищення в силових полях при чималий грязеемкость має свої недоліки. До них відносяться для гравітаційного очищення (осадження) великий час на очищення, великі площі очисних ванн, мала продуктивність, залежність від щільності часток, температурних і інших умов; для центрифуг – складність конструкції, неможливість встройки безпосередньо в технологічний цикл, необхідність періодичного розбирання для очищення з подальшим балансуванням, величезні енергетичні витрати на очищення і др.; для магнітного очищення – відбір в основному феромагнітних часток, необхідність в малій швидкості обтікання (до 0,01м/с), тонкість шару рідині, в якому магнітна дія ефективна, неможливість утримування на магніті великої маси уловлених часток, залежність від температури, ударів (для постійних магнітів) і др; для електростатичного очищення – можливість роботи лише в токонепроводящих рідинах, низька продуктивність. Виходом з цього положення в області очищення різних рідин з'явився принцип гідродинамічного очищення. У її основі лежить створення біля кожного вічка фильтроэлемента потоків, які дозволяють проникнути через отвір лише часткам, розмір яких свідомо (у 10 разів) менше розміру отвору. Крупніші частки скидаються з фільтру або складуються в бункері. Реалізується основний принцип: завдання фільтру не в тому, аби затримати на поверхні фильтроэлемента недопустимо крупні частки, а в забезпеченні чистоти рідини, що пройшла через фільтр. Завдяки такому принциповому рішенню фильтроэлемент не засмічується і не вимагає технічного обслуговування протягом довгого часу роботи, не потребує змінних елементів або періодичної регенерації має менший і постійний перепад тиску, велику пропускну спроможність.