Смекни!
smekni.com

Тварини-індикатори забруднення навколишнього середовища (стр. 6 из 6)

Ділянка №1

Русло на цій ділянці характеризується швидкістю течії – 0,25 м/с. Береги і дно русла глинесті. Тут немає крупних промислових підприємств і тому немає крупних стічних колекторів, здатних внести помітні зміни до хімічного складу води, окрім колекторів вуличної стічної каналізації. За візуальною оцінкою, вода достатньо чиста, не має суспензії, прозора, не має сторонніх запахів.

По берегах рясно розвинена біляводна рослинність, яка є кормом і надійним укриттям для багатьох водних личинок комах і молюсків. На даній ділянці виявлена порівняно не велика кількість видів водних безхребетних тварин. З них найчастіше спостерігалися личинки бабок /Sympetrum/ двостолкові молюски /Bivalvia/ .

Ділянка №2

По характеру русла 2-ої ділянки, вона відрізняється від попередньої. На відміну від першої ділянки, русло тут кам’яне. На схилах берегів рясно розвинена трав'яниста рослинність. Швидість течії досить висока.

На даній ділянці було зустрінуто всього 2 види: Бокоплаа-блоха /Gammarus pulex/, Коромисло /Родина Aeschnidae/.

Ділянка № 3

На цій ділянці було зареєстровано найбільшу різноманітність видів.

Рясний розвиток рослинності і малопроточність даної водойми забезпечують проживання в ній таких видів, як: Волохокрилець /Order Trichoptera/, Річковий рак /Malacostraca/, Личинка мошки /Simuliidae/

Ділянка №4

На цій ділянці зустрінута порівняно невелика кількість видів – 2.

Можна припустити, що підприємства, розташовані на початку цієї ділянки надають забруднюючого впливу.

Найбільш звичайними на цій ділянці є представники Кільчастих червів /Annelida/ та Бокоплав /Gammarus pulex/ .

Ділянка №5

Долина річки даної ділянки переважно зайнята територіями об'єктів виробничої зони.

Течія швидка. Вода має низьку прозорість і неприємний гнильний запах. Водна рослинність відсутня. Дно мулисте.

Все це сильно впливає на чисельність і видовий склад водних мешканців. Фауна їх бідна, за весь час дослідження було виловлено всього 2 вид безхребетних тварин: Кільчасті черви /Annelida/ Ставковики /Limnea/

Ділянка №6

Водна біляводна рослинність на цій ділянці рясна. Зокрема це рогіз, верболози. Тут було зустрінуто 2 види: Личинка мошки /Simuliidae/ молюски / Bivalvia/

3.3 Визначення сапробності досліджуваних ділянок по методу Майера

Біотичний індекс Майера для визначення сапробності ділянки русла річки, що вивчається, був вибраний невипадково. Обмежена кількість виявлених в пробах видів тварин і сильний розкид їх по їх приналежності до систематичних груп практично виключив застосування інших методів. Метод Майера, хоча і накладає певні обмеження на кількість груп водних безхребетних, але ці групи з систематичної точки зору є дуже різноманітними і підсумкова оцінка стану водойми обчислюється виходячи з кількості виявлених таксонів і їх співвідношення, а не із співвідношення чисельності окремих видів.

Згідно даній методиці, всі таксони, зареєстровані в пробах, були розділені на три групи (див. Таблиця 5).

Таблиця 5 Розподіл індикаторних груп тварин по ділянках

Індикаторні групи безхребетних Сума балів Клас чистоти
Жителі чистих вод ІІІ Організми середньої чутливості ІІ Жителі забруднених водойм І
1 Двостулкові молюски Личинки бабок 11 ІІІ
2 Бокоплав Коромисло 8 IV
3 Річковий рак Личинка мошки Волохокрилець 8 IV
4 Бокоплав Кільчасті черви 10 IV
5 Кільчасті черви Ставковики 2 IV
6 Двостулкові молюски Личинка мошки 11 III

Згідно методики Майера, визначення класу чистоти водойми проводиться таким чином: якщо сума більше 22 – водойма має 1 клас якості. Значення суми від 17 до 21 говорять про другий клас якості (як і в першому випадку, водойма буде охарактеризована як олігосапробна), від 11 до 16 балів - 3 клас якості (бета-мезосапробна зона), всі значення менше 11 характеризують водойму як брудну (альфа-мезосапробна або ж полісапробна, 4 клас якості). Виходячи з отриманих даних (складу, кількості і співвідношення таксонів), були підраховані підсумкові оцінки стану водойми на окремих ділянках і середній показник сапробності для всієї досліджуваної ділянки (Таблиця 6).

Таблиця 6 Звідна таблиця індексів Майера по ділянках

Ділянки Показник індекса в балах Зона сапробності Клас чистоти
1 11 Бетамезасапробна ІII
2 8 Альфамезасапробна ІV
3 8 Альфамезасапробна ІV
4 10 Альфамезасапробна ІV
5 2 Альфамезасапробна ІV
6 11 Бетамезасапробна ІII

Як видно з таблиці №6, тільки дві з вивчених ділянок (ділянка №1, 6) мають показник індексу 11 і відноситься до бета-мезосапробної зони, що дозволяє вважати цю ділянку річки за помірно забруднену. Решта ділянок відноситься до альфа-мезосапробної зони, що дозволяє віднести їх до забруднених типів водойм.

В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 бала, що дозволяє визначити дану водойму як альфа-мезосапробної, що має ІУ клас якості води, тобто, брудну (див. Таблиця 7).

Таблиця 7 Індекс сапробності по Майеру для всієї досліджуваної ділянки річки Ушиця

Індикаторні групи безхребетних Сума балів Клас чистоти
Жителі чистих вод ІІІ Організми середньої чутливості ІІ Жителі забруднених водойм І
Двостулкові молюски Річковий рак Личинки бабок Бокоплав Коромисло Личинки мошки Волохокрилець Кільчасті черви Ставковики 13 ІІІ
3 8 2

Таким чином, отримані результати показують, що основна частина досліджених ділянок русла річки Ушиця відносяться до альфа-мезосапробних водойм, що характеризує їх, як забруднені.

ВИСНОВОК

Підводячи підсумки дослідження видового складу водних безхребетних тварин русла річки Ушиця в межах обстежених ділянок, необхідно відзначити наступне:

1. В результаті дослідження в руслі річки було виловлено 9 вид водних безхребетних тварин, що говорить про бідність видової різноманітності даної групи тварин, яка перш за все пов'язана з сильними антропогенними змінами природних співтовариств річки (особливо заплавних), що веде до відсутності жител для дорослих форм комах, водних личинок; можливо і із значним тепловим забрудненням і забрудненням води органічними речовинами, які знижують кількість розчиненого у воді кисню, що у свою чергу приводить до зникнення видів тварин, чутливих до зниження концентрації кисню у воді (личинки поденок, ручейники і так далі).

2. Найбільш багаті за різноманітністю безхребетних тварин є ділянки №1 і №6 що пов'язане з порівняно невеликим забрудненням, і наявністю заплавних природних співтовариств.

3. Визначення індексу сапробності води по методу Майера показали, що найбільший індекс сапробності води (11) отриманий на ділянці №6 та №1, найменший (2) – на ділянці №5. В цілому, середній показник індексу для всієї досліджуваної ділянки русла складає 13 балів, що дозволяє визначити дану водойму як бета – мезосапробну, що має 3 клас якості води, тобто, помірно забруднений (див. Таблиця 7).

Таким чином, зі всіх вивчених ділянок на досліджуваній території річки Ушиця найбільшу цінність, з погляду збереження біологічної різноманітності, представляє ділянка №1.

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Абакумов В.А., Бубнова Н.П. Контроль качества поверхностных вод СССР по гидробиологическим показателям. – Обнинск, Гидрометеоиздат. 1979 – С.

2. Алимов А.Ф., Финогенова Н.П. Оценка степени загрязнения вод по составу донных животных. В кн.: Методы биологического анализа пресных вод. Л., Изд. ЗИН АН СССР. 1976.

3. Басс М.Г., Еремеева Е.Ю., Ляндзберг А.Р., Нинбург Е.А., Полоскин А.В., Черепанов И.В., Хайтов В.М. Проведение комплексной весенней учебной практики школьников. СПб., изд. СПбГДТЮ, 2001.

4. Ганьшина Л.А., Горидченко Т.П. Методика оценки экологического состояния водоемов по организмам макробентоса. М.: ЦСЮН, 1994.

5. Глаголев С.М., Харитонов Н.П., Чертопруд М.В., Ямпольский Л.Ю. Летние школьные практики по пресноводной гидробиологии. Методическое пособие. М.: Добросвет. 1999.

6. Жизнь пресных вод СССР. Под ред. В.И.Жадина. Т.1. М.,-Л. Изд. АН СССР. 1949.

7. Липин А.Н.. Пресные воды и их жизнь. М. Учпедгиз. 1950.

8. Макрушин А.В. Биологический анализ качества вод. Л., Изд. ЗИН АН СССР. 1974.

9. Мамаев В.М. Определитель насекомых по личинкам. М. 1972.

10. Метод биологического анализа уровня загрязнения малых рек Тверской области. М. 1992.

11. Методы гидробиологических исследований: проведение измерений и описание рек. М. Экосистема. 1996.

12. Научные основы контроля качества поверхностных вод по гидробиологическим показателям. Л., Гидрометеоиздат. 1977 и 1981.

13. Николаев С.Г., Соколова Н.Ю., Смирнова Л.А., Извекова Э.И., Елисеев Д.А. Руководство по гидробиологическому мониторингу пресноводных экосистем. Под ред. В.А. Абакумова. С.-Пб., Гидрометеоиздат. 1992.

14. Определитель пресноводных беспозвоночных Европейской части СССР. Под ред. Л.А.Кутиковой и Я.И.Старобогатова, Л. 1977.

15. Определитель пресноводных беспозвоночных России. Под ред. С.Я.Цалолихина. Т.1-5. С-Пб. Изд. ЗИН РАН. 1994-2001.

16. Руководство по методам гидробиологического анализа поверхностных вод и донных отложений. Л., Гидрометеоиздат. 1983.

17. Унифицированные методы исследования качества вод. Индикаторы сапробности. М.: Секретариат СЭВ. 1977.

18. Хейсин Е.М. Краткий определитель пресноводной фауны. М., Учпедгиз, 1962.