Виходячи з вимог ст. 69 закону, володільці джерел підвищеної екологічної небезпеки зобов'язані відшкодувати заподіяну ниминавколишньому природному середовищу шкоду відповідно до ст. 450 Цивільного кодексу України. Питання про віднесенняпідприємств, організацій, установ до таких, що являють собоюпідвищену екологічну небезпеку, вирішуються відповідно до вимог ч. З ст. 66 закону. Такі підприємства звільняються від відшкодування шкоди, заподіяної навколишньому природному середовищу, тільки тоді, коли вони доведуть, що шкода виниклавнаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих. Що ж до підприємств, не віднесених до джерел підвищеноїекологічної небезпеки, то вони звільняються від відшкодуванняшкоди, якщо доведуть, що шкоду заподіяно не з їхньої вини(ст. 440 Цивільного кодексу України).
Література
1. Андрейцев В.І. Екологічне право. — К.,1996
2. Андрейцев В. І. Екологічне право: Підручник для студентів юридичних вузів і факультетів.-К.,2001
3. Бабяк О. С., Біленчук П. Д., Чирва Ю. О. Екологічне право України: Навчальний посібник.-К.,2000
4. Байсалов С.Б. Экологическое правонарушение (понятие и состав). — К.,1982
5. Малишко М. І. Екологічне право України: Навчальний посібник.-К.,2001
6. Петров В.В. Экологическое преступление: понятие и составы. — М.,1991