Але біотехнологія не лише створює нове зовнішнє середовище людської життєдіяльності. Вона може зберегти і покращити “внутрішній природний світ” людини, природне в ній.
Оцінка морально-гуманістичного потенціалу біотехнології і можливість його реалізації передбачає виявлення того, чи є морально-гуманістичні орієнтири, виходячи з яких існування і розвиток людини як особистості, індивідуальності, соціальними регулятивами розвитку біотехнології. Зробити відповідний висновок можливо, судячи про “загальну стратегію” ставлення суспільства до біотехнології – яке місце відводиться їй в структурі виробництва, в невиробничих сферах, які взагалі проблеми збираються вирішити за її допомогою, яким є ставлення до біотехнології наукового співтовариства, держави.
Розвиток біотехнології пов"язаний з фундаментальною наукою. Такі дослідження дуже коштовні. Тому велику роль відіграє деержавна політика ставлення до біотехнології. Так, в Японії зростання загальних асигнувань на біотехнологію за один рік становить 15%, кількість співробітників, які працюють в галузі біотехнології в головних біотехнологічних фірмах щорік збільшується на 26%. Загальна кількість фірм, які розвивають біотехнологію, становить 2,5 тис.
Яскравим показником реальності гуманістичної спрямованості біотехнології, коли предметом осмислення стає проблема небезпеки біотехнології, є включення певних аспектів проблеми людини в предмет біотехнологічного дослідження. Як можна судити, значна кількість досліджень з біотехнології, що здійснюються у технологічно розвинутих країнах, орієнтовані на людину. За прогнозами фахівців, саме в галузі біотехнології людини слід чекати на майбутні найбільш значні успіхи. Так, ще в 1990 р. за кордоном для лікування людей передбачалось використання більш 20 терапевтичних продуктів людини, які створені методами біотехнології, крім того, це діагностичні системи для всіх основних паталогій . Генна терапія вирішує проблему знищення у людини певних груп клітин (наприклад, пухлинних), штучного вироблення деяких органів для заміни ушкоджених, регенерацію тканин і органів. Генна терапія може усувати спадкоємні дефекти у подружжя, яке без цього не може мати дітей. Генна терапія робить можливим введення будь-яких заданих генів в запліднену яйцеклітину.
Недивлячись на величезні можливості біотехнології допомогти людині в складній екологічній ситуації, розвиток її має непередбачуваний характер. Її результати можуть бути спрямовані і проти людини. Це стосується біологічної зброї, збільшення вірулентності збудників хвороб, надання їм стійкості до захисних сил організму і ліків. Тобто, використовуючи біотехнологію, водночас, важко прогнозувати абсолютно позитивний екологічний ефект.
Дуже небезпечні і так звані молекулярні химери. Так, одержано генетичну конструкцію, що кодує химерний білок, одна частина якого впізнає рецептор ( в кожному випадку такий як треба), а друга – вбиває ктітину. Ввести подібну систему в вірус – чисто технічне питання. І ситуація може стати безконтрольною.
На підсумок треба зробити такий очевидний висновок. Перехід до нового типу цивілізаційного розвитку, що має базуватися на новому типі наукової і технічної раціональності, який враховує екологічні імперативи в соціальнооекономічному розвитку, суттєво пов"язаний з тим, якою мірою людство використає можливості екології як науки і буде виходити з екологічних критеріїв виміру свого буття.
Література.
Коммонер Б. Замыкающийся круг: природа, человек, технология. - Л.: 1974.
Моисеев Н.Н. Алгоритмы развития. М.:1987.
Бобылев С.Н. Экологизация экономического развития.М.:1993.
Межжерин В.А. Цивилизация и ноосфера. Кн. 1. К.: 1996.
Лисичкин В., Шелепин Л., Боев Б. Закат цивилизации или движение к ноосфере. М.: 1997.
Степин В.С., Горохов , В.Г., Розов М.А. Философия науки и техники. М.: 1996. Раздел 1, глава 1.
Наука и культура. Круглый стол “Вопросов философии” //Вопр.филос. - 1998. - № 10.
Крисаченко В.С. Екологічна культура: теорія і практика. К.:1996.
Гардашук Т. Екологічна політика та екологічний рух: сучасний контекст. К.:2000.
Кисельов М.,Канак Ф.Національне буття серед екологічних реалій.К.:2000.
Горський В.С. Україна на порозі планетарної цивілізації//Практична філософія. - 2001. - № 2.
Толстоухов А.В. Глобализация. Власть. Эко-будущее// Практична філософія. 2001. - № 2.