Смекни!
smekni.com

Великобританія після Другої світової війни (стр. 3 из 4)

Рік за роком Тетчер йшла по рівнях партійної ієрархії, нагромаджуючи політичний досвід і створюючи імідж «залізної леді».

Перші роки перебування у влади стали справжнім випробуванням на міцність для нового покоління консерваторів.

У результаті правління М.Тетчер Великобританія стала єдиною з ведуших країн Заходу, в якій в 80-х роках сукупний показник ефективності виробництва стабтльно збільшувався.


Д.МЕЙДЖОР І БРИТАНСЬКИЙ НЕОКОНСЕРВАТІЗМ.

Мейджор рішуче змінив сам імідж керівництва консервативної партії.У консервативній партії він висувався завдяки заступництву Тетчер, але незабаром преобрел і власну стійку репутацію.

Віддзеркаленням успіхів уряду Мейджора став надзвичайно сприятливий стан громадської думки, що свідчив впродовж всіх років його правління про явну перевагу партії торі над опонентами.

Перемогу на виборах в травні 1997г. Взяла лейбористська партія, ведена своїм новим лідером Ентоні Блером.

Е.Блер зумів провести на початку 90-х годову повну рекострукцию Лейбористській партії, модернізувавши її ідейний арсенал і сформувавши енергійну команду однодумців в керівництві.


ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ВЕЛИКОБРИТАНІЇ В 80-90-і роки.

Вже в перші роки свого правління Тетчер рішуче приступила до восстанговлению минулої ролі Великобританії в світовій спільноті.

У другій половині 80-х років в зовнішній політиці Великобританії сталися серйозні зміни. Аналітки відзначали певну зміну настрою британського прем'єр-міністра вже з 1983г.- Тетчер все з великим інтересом стежила за подіями в СРСР.

Значно меншою конструктивністю відрізнялася позиція Тетчер по проблемах західноєвропейської інтеграції.

Тетчер проявила жорсткість в стосунках з країнами Британської Співдружності. Трохи завершилося дипломатичним скандалом її прагнення відкрито підтримати в громадянській війні в Родезії режим білої меншості на чолі з Яном Смітом.Выступала Тетчер і проти санкцій відносно расистського режиму ЮАР, викликаючи рішучі протести країн Співтовариства і світової громадськості.

Мейджору удалося зрушити з мертвої точки вирішення північноірландської проблеми. Ключ до нього був знайдений не в самому Ольстері, а в діалозі з керівництвом Ірландської Республіки. В результаті двох років безперервних, важких переговорів урядів двох країн була досягнута історична угода про відмову Ірландії від прямих домагань на Ольстер за умови зміни британських законів, що обмежують право північноірландського населення на самовизначення.

Схильність до політичної конфронтації, авторитаризм, тяга до елітарності в політичному житті, безкомпромісність, нав'язування своєї точки зору Тетчер, стали викликати незадоволеність. Все це привело до радикальних перестановок у вищих ешелонах влади, покликаних врятувати репутацію консервативної партії. У 1990 році новим лідером торі і премьер-министрном став Д.Мейджор.

Промисловість.

Промисловість займає очолююче місце в економіці Великобританії, забезпечуючи близько 50% валового національного продукту і майже 9/10 експорту. Зі всіх зайнятих в промисловості близько 60% зосереджено у важкій індустрії. Не дивлячись на деяку модернізацію, розрізнений технічний рівень «старих» галузей, що виникли в період промислової революції, і «нових», підприємства яких обладнані за останнім словом техніки. Старі галузі відстають по концентрації виробництва і централізації капіталу, хоча в кінці 60-х рр. тут сталося деяке зрушення.

Після закінчення 2-ої світової війни в промисловості Великобританії сталися істотні структурні зміни. При абсолютному зростанні числа зайнятих в1,5 разу, в 3 рази збільшилася зайнятість в машинобудуванні і металообробці; у 2,5 разу – в хімічній промисловості, в 1,5 разу – в харчовій і поліграфічній і декілька більш -- у електроенергетиці. Зайнятість же в старих традиційних британських галузях – у вугільній і текстильній промисловості – впала..

Важливе значення придбали такі новітні галузі, як атомна, електротехнічна з електронною, нафтопереробна і нафтохімічна, авіаракетна. В цілому сильно виросла важка промисловість. Кам'яно-вугільна промисловість – одна із старих експортних галузей Великобританії. Основою енергетики є також вугілля, хоча доля його в енергобалансі вжитку безперервно знижується за рахунок підвищення частки нафти нових джерел енергії: у 1969 р. на вугілля доводилося 50,8% споживаній в країні енергії, на нафту 42,6%, на атомну і гідроенергію 4%, на природний газ 2,5%. Велику частину переробки забезпечують ТЕС. У 1956 – 1970гг. введено в дію 11 атомних електростанцій (АЕС), які виробили (1969) 12% електроенергій. Тоді як ГЕС виробляє менше 2% електроенергії.

Чорна металургія, забезпечена власним коксом і наполовину, – низькоякісним залізняком, в післявоєнний час була модернізована, розширені її виробничі потужності. Проте по впровадженню новітньої техніки Великобританія відстає від інших країн. Кольорова металургія працює майже цілком на похідній сировині, тому виплавка кольорових металів тяжіє до портових міст і лише виплавка алюмінію – до гідростанцій Шотландії.

Машинобудування – провідна галузь британської промисловості і по числу зайнятих і за вартістю продукції – багатообразно і складно по своїй структурі; широко розвинено у всіх районах країни.

Авіаційна промисловість по випуску літаків займає 2-е місце на капіталістичному світі після США. Заводи найбільших авіаційних компаній випускають різних типів літаків, в т.ч. Турбогвинтові і турбореактивні, а також двигуни, вертольоти, самоврядні снаряди, авіаракети.

Верстатобудування дає високоякісну продукцію, але не забезпечує себе повністю новітніми спеціалізованими верстатами.

Хімічна промисловість спирається переважно на нафтопереробку у зв'язку з розвитком галузей нафтохімічного синтезу, роль коксохімічної сировини різко скоротилася.

Текстильна промисловість – стара експортна галузь, що втратила минуле значення; особливо скоротилося бавовняне виробництво. В той же час продовжується його реорганізація, модернізується устаткування.

У зв'язку з тим, що Великобританія відвіку імпортує продовольство, склалося характерне розміщення харчової промисловості: з одного боку, харчові підприємства розкидані в місцях виробництва або вжитку сільськогосподарських продуктів, з іншої – вони тяжіють до портів і особливо до великих.


Сільське господарство.

В цілях забезпечення країни сільськогосподарською сировиною і продовольством в післявоєнний час виробництво ввело субсидії і гарантовані ціни на сільськогосподарські продукти. Основна частина землі належить крупним землевласникам. У 1960-70-х рр. помітно посилився процес концентрації сільськогосподарського виробництва; у масовому масштабі відбувається розорення дрібних фермерських господарств.

Головна галузь сільського господарства – тваринництво, якого припадає на частку близько 70% валової продукції.

На Сході і гл. образом на південному Сході велике значення має рільництво.

Сільськогосподарське виробництво высокоинтенсивно, має високий рівень механізації.

В результаті зростання виробництва сільськогосподарської продукції в після військовий час покращала самообеспеченность країни продовольством, і скоротився його імпорт.

Також розвинене і рибальство, в якому зайнято 23 тис. чоловік. Улов риби тримається на рівні близько 1 млн. тонн.


Транспорт.

Велике значення морського транспорту, який обслуговує зовнішньоторговельні зв'язки і, крім того, використовується для фрахту. По тоннажу морського флоту Великобританія – одна з перших країн в світі.

Довжина залізниць 21,2 тис. км., з них 2/3 – двоколійні і багатоколійні;10,5 % -- електрифіковані.Висока його доля у внутрішніх вантажних перевезеннях – 22%.

Мережа автодоріг (325,2 тис. км.) дуже розгалужена, хоча широкі автомагістралей мало. Автопарк складає 14,5 млн. машин.

Розвинений авіатранспорт.


Зовнішні економічні зв'язки.

Залежність економіки Великобританії від зовнішньої торгівлі дуже велика; відношення імпорту до валового суспільного продукту досягає 28%, а експорту 24%. Вивозиться до 1/3 вироблюваних продукції, ввозиться переважна частина сировини, а також в середньому близько 1/2 споживаних в країні продовольства.

Характерний дефіцит торгівельного балансу і гостра проблема платіжного балансу, негативне сальдо якого стало майже хронічним.

Великобританія – крупний експортер капіталу; британські інвестиції

Оцінюються близько 18 млрд. ф. ст., 2/3 з них в країнах стерлінгової зони . Грошова одиниця – фунт стерлінгів ( по курсу Держбанку СРСР на січень 1971 1англ. ф. ст. = 2,1537 крб.)


Збройні сили.

Озброєні сили Великобританії складаються з сухопутних військ (армії), ВПС і ВМС; загальна чисельність їх в кінці 1970 складала близько 370 тис. чіл. Крім того є територіальні і резервні війська (св.56 тис. чіл.). Верх. головнокомандуючий – король( королева),но його функції в керівництві озброєними силами чисто формальні . Відповідальність за підготовку країни до війни і за стан озброєних сил несуть прем'єр-міністр і кабінет міністрів, якому підпорядковані Комітет оборони і зовнішньої політики і Міністерство оборони. Вище керівництво озброєними силами здійснює Комітет оборони, до складу якого входять: прем'єр-міністр і міністр оборони, внутрішніх справ, закордонних справ і у справах Співдружності, фінансів, техніки. Міністр оборони здійснює безпосередньо керівництво озброєними силами через заст. міністра по армії, ВПС і ВМС і через Штаб оборони. Основні органи міністерства оборони: Порада оборони, Комітет начштабов, Штаб оборони і департаменти видів озброєних сил. Порада оборони планує будівництво озброєних сил, здійснює керівництво і контроль за їх діяльністю. У його склад входять: міністр оборони, держ. Міністр у справах оборони, заст. міністра по армії, ВПС і ВМС, перед. Комітету начштабов, начштабов видів озброєних сил. Оперативне керівництво озброєними силами міністр оборони здійснює через Комітет начштабов і Штаб оборони, у складі якого є центральні управління і якому підкоряються по оперативних питаннях штаби видів озброєних сил. Комітети порад оборони армії, ВПС і МВС здійснює керівництво діяльністю соответств. видів озброєних сил Великобританії – член агресивного импеарилистического військового блоку НАТО, Організації центрального договору (СЕНТО), СЕАТО і ін. військових блоків.