Найбільшого піднесення Ізраїльсько-іудейське царство набуло за правління сина Давида — царя Соломона. Він уже не вів кровопролитних війн, а провадив реформи, спрямовані на поліпшення управління державою. Соломон прославився як мудрий правитель.Відразу ж після смерті царя Соломона у Xст. до н. є. його держава розпалася на дві частини — Ізраїль та Іудею, що ворогували між собою. Довга війна послабила їхні сиди, і вони стали легкою здобиччю для ворогів. 722 р. Ізраїльське царство було завойоване Ассирією. Трохи довше проіснувала Іудея. 586 р. до н. є. її захопили вавилоняни, забравши в рабство багатьох її жителів (вавилонський полон євреїв). 538 р. до н. є. Іудейське царство потрапило під владу перського царя Кіра II.Євреї, як і всі інші народи, спочатку обожнювали сили природи. Поступово головним став культ бога Ягве (Ієгови), який за легендою з'явився пророкові Мойсею на горі Синай і вручив йому скрижалі — таблиці, де були записані закони для євреїв, Євреї вважали, що Ягве вибрав їх серед усіх інших народів як найкращих — «богообраних». Релігійні легенди та уявлення євреїв дістали відображення у першій частині Біблії — Старому Завіті.
ДАВНЯ ІНДІЯ
Природа та давне населення Індії
Індія займає півострів на півдні Азії — Індостан. Природа і клімат цієї країни різноманітні. Майже весь півострів Індостан зайнятий плоскогір'ям із спекот-ним кліматом. Між плоскогір'ям та Гімалаями розташована широка низина, де протікають великі ріки: Інд і Ганг, що беруть початок у Гімалаях і разом із численними притоками утворюють родючі долини, відокремлені одна від одної тропічними лісами і пустелями. Тваринний світ Індії надзвичайно багатий. Перші держави в Індії виникли у IIIтисячолітті до н. є. в долині Інду. Це міста Мохенджо-Даро і Ха'раппа. У центрі тих міст були фортеці, в середині яких розміщалися палаци правителів. На прямих вулицях стояли дво- триповерхові будинки і бідні хатини. Був навіть примітивний водогін. У давнього населення Індії було письмо, але його знаки ще досі не розгадані. У IIтисячолітті до н. є. ці міста з невідомих причин були покинуті населенням.
У кінці IIтисячоліття до н. є. з північного заходу в Індію прийшли численні племена аріїв, що були кочовими скотарями. На чолі арійських племен були племінні вожді — раджі, влада яких обмежувалася радою старійшин. З кінця II тис. до н. є., з поширенням залізних знарядь, індійці почали осво- ! ювати долину Гангу, розчищаючи джунглі та осушуючи болота. Вони сіяли рис, ячмінь, вирощували бавовну, з тростини виварювали цукор.
Утворення держав та виникнення кастового ладу
Розвиток землеробства і ремесла, а також загарбницькі війни призвели до появи в аріїв майнової нерівності. У раджів, що очолювали грабіжницькі походи, зосе- : реджувалося багато майна. За допомогою воїнів вони зміцнювали свою владу, робили ' її спадковою. Полонених вони перетворювали на рабів. Селяни і ремісники спла- ! чували на користь знаті податі. Раджі поступово перетворювалися на царів маленьких ! держав. Під час війн ці маленькі держави об'єднувались, і тоді правитель ставав і махараджею («великим царем»). З часом втрачала своє значення рада старійшин. Із племінної знаті набирали- і ся військові начальники і чиновники, що відали збиранням податків, організа- \ цією робіт з вирубування лісів та осушення боліт. Значну роль у державному апараті відігравали жерці — брахмани.
У державах Індії в І тисячолітті до н. є. населення поділялося на чотири групи, що називалися кастами.Перша каста складалася з брахманів, обов'язком яких було вивчення священних книг. Друга каста — кшатрїі була представлена воїнами, в чиїх руках було і державне управління. Третю касту становили вайшьї — землероби, пастухи і торгівці. Все підкорене арміями місцеве населення належало до касти шудр. Шудри були слугами і виконували тяжку і брудну роботу. Поза кастами знаходилися так звані недоторкані, яких зовсім зневажали.Належність до певної касти була спадковою. Тому касти закріплювали нерівність у давньоіндійському суспільстві.
Держава Мауріїв
У середині І тисячоліття до н. є. відбулися значні зміни у господарському житті країни. До цього часу основна частина долини Гангу була освоєна. У сільському господарстві широко використовувалося штучне зрошування. Розвивались торгівля і лихварство; зростали і багатіли міста. Все це диктувало необхідність у створенні єдиної держави.
У Vст. до н. є. під час тривалої боротьби між невеликими державами посилилася держава Магадха. Вона поширила своє панування на території між Гангом та Гімалаями. В кінці IV ст. до н. є, вся Північна і значна частина Південної Індії були об'єднані під владою царя Чандрагупти. Він заснував династію Мауріїв. Цар керував країною, спираючись на чиновників та військову верхівку, утримання яких було покладено на плечі селян-общинників, ремісників і рабів. Рабами були не тільки чужоземці-полонені, а й боржники. Найбільшого піднесення держава Мауріїв набула під час правління царя Ашоки (273—236 рр. до н. є.). Він приєднав до своєї країни декілька сусідніх областей. А після смерті царя Ашоки його держава розпалася на кілька незалежних областей.
Культура і релігія Давньої Індії
Давні жителі Індії створили самобутню культуру. Великим їх досягненням було створення алфавітного письма з 50 знаків, що означали як голосні, так і приголосні звуки, а також склади.
Грамота в Індії була доступна головним чином брахманам, оскільки нібито бог Брахма створив письмо та дозволив ним користуватись тільки брахманам.Уже в XI—Xст. до н. є. індійці виконували гімни богам. Збірки цих гімнів називаються Ведами. Пізніше вони були записані і стали пам'ятками літератури. Героїчний епос давньоіндійських народів дістав своє відображення в поемах «Махабхарата» та «Рамаяна». У Давній Індії виникло багато казок, які містять відомості про життя давніх індійців.
Великих успіхів було досягнуто давніми індійцями в математиці. Вони створили сучасну систему цифр, серед яких був нуль, що полегшував лічбу, дозволяв рахувати десятками, сотнями, тисячами та іншими великими величинами за допомогою одних і тих самих десяти цифр. Давні індійці знали, що Земля має форму кулі і обертається навколо своєї осі. Індійці багато подорожували, що сприяло розширенню їх географічних знань. Ще в давнину були написані наукові праці з агрономії. У Давній Індії була розвинута медицина. Давні індійці знали, як лікувати жовтяницю, ревматизм та інші хвороби, вміли робити складні операції. В Індії були винайдені «шахмати». Цю гру індійці називали «чотири роди військ».
Індійські архітектори споруджували величні храми і палаци. Своєю вишуканістю дивував царський палац у Паталіпутрі, головні входи в який являли собою ряди різьблених колон з розписами.