регистрация / вход

Види творів, на які поширюється авторське право

Поняття авторського права. Творча інтелектуальна діяльність. Твори в Україні, на які поширюється авторське право. Правові умови для творчої діяльності. Захист особистих і майнових прав авторів. Літературні письмові твори наукового, практичного характеру.

ПЛАН

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

РОЗДІЛ 3. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


ВСТУП

Основними напрямами духовної творчості народу є наукова діяльність, література і мистецтво. Результати цих видів творчої діяльності, невичерпні за формами, прийомами, способами об'єктивного вираження духовного багатства людини, є предметом правової охорони. Певні суспільні відносини, що виникають у зв'язку з їх використанням, потребують правового регулювання, яке бере на себе авторське право.

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

В об'єктивному розумінні авторське право - це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, мистецтва й науки. У суб'єктивному розумінні це сукупність прав, які належать автору або його правонаступникам у зв'язку із створенням і використанням твору літератури, науки, мистецтва.


РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних норм Цивільного кодексу України, законів України “Про авторське право і суміжні права”, "Про власність", "Про кінематографію", "Про телебачення і радіомовлення", "Про видавничу справу", "Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів та фонограм" та інших законів України, що охороняють особисті немайнові права та майнові права суб'єктів авторського права і суміжних прав.

Закон України “Про авторське право і суміжні права” охороняє особисті немайнові права і майнові права авторів та їх правонаступників, пов'язані із створенням та використанням творів науки, літератури і мистецтва - авторське право, і права виконавців, виробників фонограм і відеограм та організацій мовлення - суміжні права.

Авторське право – це сукупність правових норм, які регулюють відносини, що виникають внаслідок створення і використання творів літератури, науки, мистецтва [13 , ст. 158].

Основні завдання авторського права:

- встановити найсприятливіші умови для творчої діяльності;

- гарантувати здійснення авторських прав;

- забезпечити доступність результатів цієї діяльності для суспільства.

Основним суб’єктом авторського права є автор твору. Усі громадяни України, іноземні особи та особи без громадянства, які знаходяться на території України, можуть набувати авторського права у повному обсязі (але слід зазначити, що законодавством України охороняються лише ті твори іноземних громадян чи осіб без громадянства, які існують на території України в об'єктивній формі; якщо ж якісь твори будуть вперше оприлюднені за кордоном чи знаходяться в об'єктивній формі поза територією України, то вони охороняються міжнародними договорами).

Відповідно до Закону України “Про авторське право і суміжні права” автор має особисті немайнові та майнові права.

До майнових прав автора (чи іншої особи, яка має авторське право) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл або заборону використання твору
іншими особами.

Майнові права автора (чи іншої особи, яка має авторське право) можуть бути передані (відчужені) іншій особі згідно з положеннями статті 31 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, після чого ця особа стає суб'єктом авторського права.

Виключне право на використання твору автором (чи іншою особою, яка має авторське право) дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

Виключне право автора (чи іншої особи, яка має авторське право) на дозвіл чи заборону використання твору іншими особами дає йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення творів;

2) публічне виконання і публічне сповіщання творів;

3) публічну демонстрацію і публічний показ;

4) будь-яке повторне оприлюднення творів, якщо воно здійснюється іншою організацією, ніж та, що здійснила перше оприлюднення;

5) переклади творів;

6) переробки, адаптації, аранжування та інші подібні зміни творів;

7) включення творів як складових частин до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

8) розповсюдження творів шляхом першого продажу, відчуження іншим способом або шляхом здавання в майновий найм чи у прокат та шляхом іншої передачі до першого продажу примірників твору;

9) подання своїх творів до загального відома публіки таким чином, що її представники можуть здійснити доступ до творів з будь-якого місця і у будь-який час за їх власним вибором;

10) здавання в майновий найм і (або) комерційний прокат після першого продажу, відчуження іншим способом оригіналу або примірників аудіовізуальних творів, комп'ютерних програм, баз даних, музичних творів у нотній формі, а також творів, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі або у формі, яку зчитує комп'ютер;

11) імпорт примірників творів [6, ст. 15].

Цей перелік не є вичерпним.

Виключні права авторів на використання творів архітектури, містобудування, садово-паркового мистецтва передбачають і право їх участі у реалізації проектів цих творів.

За винятком випадків, передбачених статтями 21-25 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, автор (чи інша особа, яка має авторське право) має право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору.

Винагорода може здійснюватися у формі одноразового (паушального) платежу, або відрахувань за кожний проданий примірник чи кожне використання твору (роялті), або комбінованих платежів.

Розмір і порядок виплати авторської винагороди за створення і використання твору встановлюються в авторському договорі або у договорах, що укладаються за дорученням суб'єктів авторського права організаціями колективного управління з особами, які використовують твори.

Кабінетом Міністрів України можуть установлюватися мінімальні ставки авторської винагороди та порядок їх застосування.

Автору належать такі особисті немайнові права:

1) вимагати визнання свого авторства, згадування його імені в зв’язку з використанням твору, якщо це практично можливо;

2) заборонити згадування свого імені, якщо він, як автор, бажає залишитися анонімним:

3) вибирати псевдонім у зв’язку з використанням твору;

4) протидіяти будь-якому викривленню чи іншій зміні твору чи будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі та репутації автора;

5) на обнародування твору [14, ст. 151].

Будь-яке використання твору може бути лише за дозволом автора або його правонаступників. Автору чи іншому власнику авторського права належить виключне право дозволяти чи забороняти:

– відтворення творів;

– публічне виконання творів;

– переклади творів;

– будь-яке повідомлення в ефірі та інше.

Закон “Про авторське право і суміжні права” охороняє також суміжні права виконавців, виробників фонограм і організацій радіомовлення (суміжні права).

Виконавці здійснюють свої права при умові дотримання ними прав авторів творів, які виконуються. Виробники фонограм і організації радіомовлення повинні дотримуватися прав авторів і виконавців.

Захист особистих і майнових прав авторів здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

РОЗДІЛ 2. ТВОРИ В УКРАЇНІ, НА ЯКІ ПОШИРЮЄТЬСЯ АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Об'єкти авторського права - будь-які твори, незалежно від матеріальних носіїв, на яких вони розташовані, та способу їх відтворення (літературні, аудіовізуальні, музичні, картографічні твори, фотографії, твори архітектури тощо), крім наступних:

- будь-які офіційні символи: державні символи України, державні нагороди, символіка територіальних громад; символи підприємств, установ, грошові символи;

- фольклорні твори;

- повідомлення про новини дня чи поточні події, якщо вони мають характер звичайної прес-інформації;

- розклади руху транспорту, програми телепередач і подібні бази даних, які не є оригінальними.

Але проекти офіційних і грошових символів до їх затвердження є об'єктами авторського права.

Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, що має певні, встановлені Законом, ознаки:

а) творчий характер;

б) вираження в об’єктивній формі.

Об’єктом авторського права може бути лише твір, який є результатом творчої праці автора. Не вважається об’єктом авторського права суто технічна робота (наприклад, передрук на друкарській машинці чужого твору або навіть його літературна обробка - редагування, коректура тощо) [13, ст. 150].

Твір може бути виражений у будь-якій об’єктивній формі, але обов’язково придатній для відтворення, сприймання. Сама об’єктивна форма може бути усною, письмовою (ноти, креслення, схеми, запис на платівку, магнітну плівку, фотографії тощо). Задум письменника чи композитора, який у свідомості автора вже склався у закінчену форму, образ, певне сполучення звуків, але не виражений зовні у будь-якій формі, не визнається об’єктом авторського права.

Об’єктами авторського права є твори науки, літератури, мистецтва, зокрема:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, наукового, технічного або іншого характеру (книги, брошури, статті тощо);

2) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

3) комп'ютерні програми;

4) бази даних;

5) музичні твори з текстом і без тексту;

6) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу, та їх постановки;

7) аудіовізуальні твори;

8) твори образотворчого мистецтва;

9) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

10) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

11) твори ужиткового мистецтва, у тому числі твори декоративного ткацтва, кераміки, різьблення, ливарства, з художнього скла, ювелірні вироби тощо;

12) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

13) сценічні обробки творів і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

14) похідні твори;

15) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

16) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

17) інші твори [6, ст. 8].

Твір – це результат творчої праці автора, комплекс ідей, образів, поглядів тощо. Твори можуть бути усні (промови, лекції), письмові (літературні, наукові), музичні твори тощо.

Об’єктом авторського права може бути не будь-який твір, а лише той, який є результатом творчої діяльності і виражений у певній формі, яка є придатною для відтворювання, сприймання (рукопис, ноти, картина тощо).

Авторське право охороняє як весь твір, так і його частину, якщо остання може використовуватись відокремлено від твору.

Авторське право виникає після того, як твір створено, і не потребує додаткової реєстрації, але суб'єкт авторського права для засвідчення свого авторства у будь-який час може офіційно зареєструватися і отримати відповідне свідоцтво.

Автором вважають особу, зазначену на примірникові твору чи його оригіналі як автор, якщо неможливо довести інше (презумпція авторства).

Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом, що не може ідентифікувати автора, то представником автора вважають видавця твору, доки автор твору офіційно не розкриє свою особу.

Щоб сповістити про авторське право, автор використовує таку познаку:

© ім'я автора, рік опублікування твору (© Іваненко А., 2009)

Авторське право і право власності на матеріальний об'єкт, у якому втілено твір, не залежать один від одного. Власник матеріального об'єкту не може перешкоджати автору заявити про своє авторство та не має права руйнувати цей об'єкт без попереднього пропонування його авторові за ціну, не вищу вартості матеріалів, використаних для його створення (це стосується творів архітектури, скульптури, образотворчого мистецтва). Якщо зберегти цей об'єкт неможливо, то власник має дозволити авторові створити копію твору (чи сфотографувати, якщо це архітектурний твір). При передаванні твору образотворчого мистецтва у власність іншій особі, автор має право доступу до твору для виготовлення копій, слайдів, переробок, але не має права вимагати від власника доставки твору.

Співавтори володіють рівними правами на створений ними твір. Якщо частини твору можна використовувати окремо, то співавтори можуть розпоряджатися ними на свій розсуд, а якщо неможливо - не мають права без достатніх на те підстав перешкоджати іншим співавторам використовувати твір. Інтерв'ю - це також твір, створений у співавторстві, і його не можна оприлюднювати без згоди особи, що дала це інтерв'ю, і особи, що його взяла.

У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо в угоді між ними не передбачається інше.

РОЗДІЛ 3. СТРОК ДІЇ АВТОРСЬКОГО ПРАВА

Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім слідуючих випадків.

Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено.

Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не водночас, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати його правомірного опублікування.

Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений [6, ст. 28].

Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою статті Закону України “Про авторське право і суміжні права”, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

Особисті немайнові права автора, передбачені статтею 14 Закону України “Про авторське право і суміжні права”, охороняються безстроково.


ВИСНОВОК

Науково-технічний рівень виробництва, культура, ефективність економіки, соціально-економічний прогрес суспільства в цілому значною мірою залежать від рівня та ефективності творчої діяльності. Творча інтелектуальна діяльність є однією з рушійних сил розвитку всієї цивілізації. Країни з високорозвинутою ринковою економікою характеризуються високим рівнем розвитку культури, науки і освіти. Тут культуру слід розуміти в найширшому значенні цього слова - це рівень розвитку мистецтва, виробництва, виробничої інфраструктури, матеріально-технічного забезпечення побуту тощо. Ці фактори зумовлюють та визначають рівень цивілізації того чи іншого суспільства. Вони і є результатами творчої діяльності людини. Авторське право - це особисті немайнові та майнові права авторів і їх правонаступників, пов’язані зі створенням і використанням здобутків науки, літератури і мистецтва.

Твори в Україні, на які поширюється авторське право:

– літературні письмові твори наукового, технічного чи практичного характеру (книги, брошури, статті і т. д.);

– виступи, лекції, інші усні твори;

– музичні твори з текстом і без тексту;

– драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, створені для сценічного показу;

– скульптури, картини, малюнки, інші твори образотворчого мистецтва;

– твори архітектури;

– фотографії та інші твори.

Авторське право встановлює сприятливі правові умови для творчої діяльності, забезпечує доступність результатів цієї діяльності всьому суспільству. Воно визначає і забезпечує широкий захист особистих (немайнових) і майнових прав авторів.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Конституція України від 28.06.96 року.

2. Цивільний кодекс України № 435-ІV від 16.01.03 року.

3. Закон України «Про інформацію» від 2 жовтня 1992 року

4. Закон України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» від 16 листопада 1992

5. Закон України «Про телебачення і радіомовлення» від 21 грудня 1993 року

6. Закон України «Про авторське право і суміжні права» в редакції від 11 липня 2001 року

7. Закон України «Про кінематографію» від 13 січня 1998 року

8. Закон України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року

9. Закон України «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, компютерних програм, баз даних» від 23 березня 2000 року

10. Законодавство про інтелектуальну діяльність: Збірник нормативних актів. - К.: Юрінком Інтер, 2000. - 798 с.

11. Цивільний кодекс України: Коментар. - Х.: ТОВ «Одіссей», 2003. - 856 с.

12. Гражданское право Украины: Учебник / Под ред. А.А. Пушкина, В.М. Самойленко. - Харьков: ТОВ «Одіссей», 1996. - 621 с.

13. Право інтелектуальної власності: Підручник / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Атіка, 1998. - 385 с.

14. Право інтелектуальної власності України: Навчальний посібник для студентів юр. вузів і фак-тів ун-тів / О.А. Підопригора, О.О. Підопригора. - К.: Юрінком Інтер, 1999. - 336 с.

15. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов, С.Н. Приступа, В.М. Ігнатенко. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 534 с.

16. Цивільне право України: Підручник / Ч.Н. Азімов. - Харків: ТОВ «Одіссей», 2000. - 678 с.

17. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.1. - 642 с.

18. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2002. - Кн.2. - 708 с.

19. Цивільне право України: Навч. посіб. / Ю.В. Білоусов, С.В. Лозінська, С.Д. Русу та ін.; За ред. Р.О. Стефанчука. - К.: Наукова думка; Прецедент, 2004. - 448 с.

20. Цивільне право України: Навч. посіб. / М.І. Панченко. - К.: Знання, 2005. - 583 с.

21. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.1. - 736 с.

22. Цивільне право України: Підручник: У 2-х кн. / О.В Дзера (керівник авт. кол.), Д.В. Боброва, А.С. Довгерт та ін.; За ред. О.В Дзери, Н.С. Кузнєцової. - 2-е вид., допов. і перероб. - К.: Юрінком Інтер, 2005. - Кн.2. - 640 с.

23. Право інтелектуальної власності і погляд на проблеми / Р. Шишка // Право України. - 1999. - № 1. - 99 с.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий