регистрация / вход

Комерційна інформація

Створення виконавчої інформаційної системи на рівні оперативного управління для обробки даних про рух товарів. Засоби захисту комерційної інформації. Небезпека організованої злочинності для бізнесу. Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності.

План

Вступ

1. Комерційна інформація і засоби її захисту

2. Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу

3. Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності

Висновок

Використана література


Вступ

У сучасних умовах становлення ринкових вiдносин, для яких характернi нестабiльнiсть та змiннiсть зовнiшнього оточення, демонополiзацiя виробництва та лiбералiзацiя економiки, порiвнювання в правах рiзноманiтних форм та вiдносин власностi, эростання насиченостi ринку та підсилення конкуренції мiж товаровиробниками рiвень та якiсть комерцiйної роботи стають одними з найважливiших факторiв ефективного функцiонування пiдприємства на ринку товарiв i послуг.

Підприємництво у ринковій економіці неможливе без ризику. Він є стимулом розвитку комерційної діяльності, змушує підприємців ретельно аналізувати прибутковість проектів, розробляти ефективні інвестиційні кошториси, заходи щодо економії засобів виробництва та ресурсів, наймати кваліфікований персонал.

Що ж означає ризикове підприємництво? Термінологічний словник довідник "Маркетинг" дає таке його тлумачення: ризикове підприємництво характерне для дрібних фірм, заснованих у наукомістких галузях, які займаються створенням і поширенням нової технології.

Приймаючи це пояснення, додамо, що ризикове підприємництво характерне не тільки для дрібних форм (хоч там ризик більший) і воно поширюється не тільки на наукомісткі галузі, а й на інші сфери виробництва, торгівлі, банківської справи та бізнесу взагалі.

Ризик - це можливі збитки або недоотримання доходів порівняно з варіантом, передбаченим прогнозом, планом, проектом, програмою.

Кожному відомо, що ризик - це небезпека. Підприємницький чи господарський ризик слід розглядати як небезпеку збитків, втрат ресурсів, капіталу, що можуть виникнути у зв'язку з виробництвом продукції, наданням послуг, їх реалізацією, здійсненням товарно-грошових і фінансових операцій.


1. Комерційна інформація і засоби її захисту

Успішне здійснення комерційної діяльності не можливе без збору та аналізу інформації про ситуацію, що склалася на ринку товарів і послуг.

Комерційна інформація має відповідати таким вимогам:

- достовірність (повинна бути надійною і аргументованою);

- оперативність (своєчасно отримувати цю інформацію);

- систематичність (інформація повинна надходити безперервно, систематично і постійно оновлюватися);

- комплектність (має відображати діяльність суб’єкта господарювання).

Інформація тісно пов’язана з ризиком комерційної діяльності.

Суть і зміст комерційного ризику. Діяльність підприємства завжди пов'язана з невизначеністю. Наявність невизначеності в діяльності комерційних суб'єктів, або іншими словами, ймовірного характеру в проходженні подій, пов'язаних з функціонуванням всіх елементів ринку, обумовлює виникнення ризиків, без врахування яких неможливий ефективний розвиток підприємств.

Економічний ризик - об'єктивно-суб'єктивна категорія, яка пов'язана з подоланням невизначеності та конфліктності у ситуації неминучого вибору і відображає міру (ступінь) досягнення сподіваного результату, невдачі та відxилення від цілей з урахуванням впливу контрольованих та неконтрольованих чинників за наявності прямих та зворотних зв'язків.

Особливо обтяжена ризиком комерційна діяльність.

Комерційний ризик - це ризик, що виникає внаслідок будь-яких видів діяльності, пов'язаних з виробництвом продукції, товарів, послуг, їх реалізацією, товарно-грошовими і фінансовими операціями, комерцією, здійсненням соціально-економічних і науково-технічних проектів.

У цих видах діяльності мають справу з використанням і оборотом матеріальних, трудових, фінансових, інформаційних (інтелектуальних) ресурсів, тобто ризик, пов'язаний з повною чи частковою загрозою втрати цих ресурсів. Визначають ризик як загрозу зазнати збитків у вигляді додаткових затрат, непередбачених у прогнозах, проектах, програмах, або ж одержати доходи, менші за очікувані. Причому, якщо затрати необхідні у будь-якому випадку, то збитки є наслідком невизначеності.

Об'єктом ризику називають економічну систему, ефективність та умови функціонування якої наперед точно не відомі.

Під суб'єктом ризику розрізняють особу (індивід або колектив), яка зацікавлена в наслідках керування об'єктом ризику і компетентна приймати рішення щодо об'єкта ризику.

Джерело ризику - це чинники (явища, процеси), які спричиняють невизначеність результатів (конфліктність).

Основне призначення комерційної інформації – планування комерційної діяльності її аналіз, контроль за її результатами. В комерційній діяльності торгових підприємств можна виокремити такі види інформації:

- про кон’юктуру ринку (співвідношення попиту і пропозиції на товар у певному сегменті ринку, рівень цін, ємність ринку тощо);

- про покупців і мотиви їх покупок (чисельність населення, склад рівень доходів типи покупців, національні звичаї, традиції);

- про товар (опис товару, аналіз сукупних характеристик товару, співвідношення цін якості);

- про конкурентне середовище;

- про можливість підприємства і його конкурентоспроможності (аналіз фінансового стану, аналіз ліквідності тощо).

Під час розвитку ринкових відносин в Україні безумовно буде посилюватися конкуренція. Щоб вижити за цих умов, необхідно впроваджувати нові технології і технічні новинки, йти на сміливі, нетрадиційні дії, які, в свою чергу, підвищують ризик. Отже, необхідно навчитися прогнозувати події, оцінювати економічний ризик, йти на нього, але не переходити допустимих меж.

Конкуренція змушує комерсантів активно вивчати інформацію, щоб уникнути можливих помилок під час здійснення обтяжених ризиком виробничих, фінансових, комерційних та інших операцій.

Ризик визначається багатьма причинами. В найбільш загальному вигляді комерційний ризик, основним джерелом якого є внутрішня і зовнішня невизначеність, можливий через такі головні причини:

- непередбачені зміни у зовнішньому середовищі, що несподівано настали, які відображаються (чи можуть відобразитися) на діяльності підприємств (зміни цін, зміни в податковому законодавстві, коливання валютного курсу, зміни в соціально-політичній ситуації тощо);

- зміна стосунків підприємства з його контрагентами. Ці зміни можуть бути викликані як самим підприємством, так і контрагента;;ш даного підприємства (можливість укласти більш вигідний договір, продовження або скорочення терміну-договору, більш привабливі умови діяльності, зміна ділової орієнтації партнерів, зміни в умовах переміщення товарних, фінансових і трудових ресурсів між підприємствами тощо), що потягне за собою зміни досягнутих раніше домовленостей або відмови від них;

- зміни, що відбуваються всередині самого підприємства, або інші причини внутрішнього походження (невідповідність рівня кваліфікації працівників підприємства запланованим виробничим завданням, несподіваний вихід з ладу основних виробничих фондів тощо);

- зміни, що відбуваються внаслідок науково-технічного прогресу (наприклад, зміна ставлення до ручної праці після виникнення машин).

Ці причини умовно можна поділити на дві великі групи:

- причини об'єктивного характеру, тобто такі, які не залежать від підприємства;

- причини суб’єктивного характеру, які безпосередньо залежать від підприємства.

Всім відомо, що на фірмах, підприємствах є своя комерційна таємниця яку не можна розголошувати. Комерційна таємниця – це та інформація яка секретна тому що вона в цілому або в певній формі і у сукупності її складових невідома і не легкодоступна для осіб, що зазвичай мають справу з даним видом інформації.

Кабінетом міністрів України встановлено перелік відомостей, що не можуть становити комерційну таємницю:

- статут і установчий договір та документи які дозволяють займатися підприємницькою діяльністю;

- інформація за всіма встановленими формами державної звітності;

- дані необхідні для перевірки обчислення та сплати податків та інших видів обов’язкових платежів;

- документи про сплату податків;

- відомості про чисельність працюючих, їх склад, плату в цілому та за професіями і посадами, також інформація про наявність вільних робочих місць;

- відомості про участь посадових осіб підприємства в малих підприємствах об’єднаннях, спілках і інших організаціях які займаються підприємницькою діяльністю;

- дані про платоспроможність;

- інформація про забруднення навколишнього середовища, недотримання безпечних умов праці. Про реалізацію продукції, що завдає шкоди людині а також інформація про розміри нанесених збитків.

Інформація є різна. За суспільним призначенням її поділяють на:

- масова інформація (призначена всім суб’єктам ринку);

- спеціальна інформація (розрахована на різні категорії фахівців);

- особиста інформація (адресується обмеженому колу осіб).

За ступенем оброблення є: первина інформація – це інформація яка виникає безпосередньо під час або в результаті наукової роботи, виробничої і суспільної діяльності суб’єктів ринку; вторинна інформація – виникає як результат аналітико-синтетичної переробки (первинної інформації). За формую подання : не документальна і документальна інформація.

Класифікація інформації – це її поділ на класифікаційні угрупування за різними ознаками. Такі угрупування називають інформаційними об’єктами. Існує багато видів наукової класифікації інформації: об’єктивна, атрибутивна, функціональна, прагматична, законодавча і ін.

На підприємствах слід розробляти і затверджувати "Положення про охорону комерційної таємниці і комерційної інформації". Крім цього в положенні необхідно складати перелік відомостей які становлять комерційну таємницю і видати наказ про затвердження цього переліку. Ще одним кроком захисту комерційної інформації є договір про нерозголошення комерційної таємниці. Цей договір підписується з працівниками підприємства, які мають доступ до конфіденційної інформації.

Крім того в трудових контрактах необхідно робити запис, що до обов’язків працівників не розголошування комерційної таємниці а також запис щодо їх відповідальності – звільнення тощо.

Охорона комерційної таємниці органами державної влади

1. Органи державної влади зобов'язані охороняти від недобросовісного комерційного використання інформацію, яка є комерційною таємницею та створення якої потребує значних зусиль і яка надана їм з метою отриманню встановленого законом дозволу на діяльність, пов'язану з фармацевтичнимисільськогосподарськими, хімічними продуктами, що містять нові хімічні сполуки. Ця інформація охороняється органами державної влади також від розголошення, крім випадків, коли розголошення необхідне для забезпечення захисту населення або не вжито заходів щодо її охорони від недобросовісного комерційного використання.

2. Органи державної влади зобов'язані охороняти комерційну таємницю також в інших випадках, передбачених законом.


2. Організована злочинність, її особливості і небезпека для бізнесу

Глобальна злочинність - ще одна гостра соціальна проблема сучасності.

Кількість зареєстрованих у світі злочинів у середньому зростає на 5% щороку. Але останнім часом особливо швидко зростає частка тих, що належать до категорії тяжких (убивства, насильства тощо).

Як свідчить статистика, злочинність в Україні набула неабиякого поширення. В умовах економічної кризи, нерівномірності суспільного розвитку, різкого спаду рівня життя, значних прогалин у законодавстві та Інших негативних чинників збільшується кількість осіб, які схильні до скоєння злочинів.

В попередньому розділі йшлося про нерозголошення комерційної таємниці. Адже розповсюдження цієї таємниці є організована злочинність.

За розголошення комерційної таємниці може наступити адміністративна, кримінальна, цивільно-правова відповідальність.

Адміністративна відповідальність – це штраф у розмірі від 9 до 18 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (НМДГ).

Він сплачується за використання і розголошення комерційної таємниці і конфедеційної інформації з метою заподіяння шкоди діловій репутації або майну іншого підприємця. Для того щоб притягти до адміністративної відповідальності певну особу треба неодмінно довести, що вона діяла умисно. Також адміністративна відповідальність наступає:

- за неправомірне збирання комерційної таємниці;

- за розголошення комерційної таємниці (якщо певні відомості стали відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків);

- схилення до розголошення комерційної таємниці;

- неправомірне використання комерційної таємниці.

За вчинення вищеназначених дій юридичних осіб – суб’єктів господарювання штрафують у розмірі до 30% виручки від реалізації товарів чи надання послуг за останній звітний рік.

Якщо виручки визначити неможливо або вона відсутня то накладають штраф до 5 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян. Юридичні особи не суб’єкти господарювання штрафуються до 2 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підставою для кримінальної відповідальності є умисні дії спрямовані на утримання відомостей, що становлять комерційну таємницю, з метою розголошення або іншого застосування, а також їх незаконне використання якщо воно завдало суттєвої шкоди суб’єкту діяльності.

Покарання – штраф від 200 до 1 тис. неоподаткованих мінімумів доходів громадян, і позбавлення волі на строк до 3 років або обмеження до 5 років.

Підставою для кримінальної відповідальності є: умисне розголошення комерційної таємниці особою, якій вона відома у зв’язку з професійною або службовою діяльністю, яке здійснене без згоди власника і завдало суттєвої шкоди суб’єкту діяльності.

Покарання – штраф, від 200 до 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, з позбавленням права займатися певною діяльністю або обіймати певні посади на строк від 2 до 3 років, або виправні роботи чи позбавлення волі на строк до 2 років.

Цивільно-правова відповідальність фіксується в договорах "Положення про комерційну таємницю", підприємство самостійно визначає в договорах міру відповідальності – звільнення чи штраф.

Можуть бути і силові методи організованої злочинності, щоб дізнатися про фірму як найбільше або просто пограбування. Враховуючи складну криміногенну ситуацію в Україні, кожна людина повинна вміти захистити себе в ситуаціях, пов'язаних з насильством. Яка ж існує зброя для самозахисту? Найдешевшим і доступним засобом самозахисту є газовий (аерозольний) балончик. Для його придбання не потрібно ніякого дозволу. Аерозольний балончик - це, як правило, алюмінієвий контейнер ємністю від 20 до 100 мл, заповнений отруйливими речовинами. Отруйливі речовини, які використовують в газовій зброї, викликають тимчасове і зворотне ураження людини. Радіус дії зазвичай становить - 1,5-3 м. Кількість рідини розрахована на 5-8 с дії. Отруйлива речовина діє на людину протягом 10-20 хв. (в міліцейських балонах концентрація отруйливих речовин вища). У травні 1995 р. було введено в дію розпорядження Кабінету Міністрів, згідно з яким дозволялось виготовляти і продавати в Україні газові балончики тільки з двома речовинами: МПК і капсаїцином. Балончиками з газом С8 дозволялось користуватись тільки міліції.

Серйознішим засобом самооборони є пістолет. Для придбання, збереження і носіння газових пістолетів потрібно мати спеціальний дозвіл органів внутрішніх справ. Він видається громадянам, які досягли 18-річного віку і мають довідку медичного закладу встановленої форми. Засобом самозахисту може стати і пневматична зброя. На придбання пневматичної зброї непотрібно дозволу.

Найсуворіші покарання, передбачені Кримінальним кодексом України, встановлюються за вбивство та зґвалтування. Статеві злочини через серйозність фізичних та психологічних наслідків для жертв належать до особливо важких посягань. Кримінальні дані свідчать, що цей злочин (зґвалтування) має тенденцію до зростання. Потерпілі, як правило, в міліцію не заявляють через страх громадського розголосу, а також не хочуть переживати неприємну процедуру слідства та суду. За результатами вибіркових досліджень, на кожне зґвалтування, за яким ведеться слідство, припадає 6-8 злочинів, які залишаються без покарання. Тому злочинці і коять нові й нові напади.

Звісно є кращі методи дізнатися про діяльність певної фірми її слабкі і сильні сторони тощо. Це добре відомий усім шлях – інтернет. Є категорія людей яких називають "хакерами". Вони можуть не тільки дізнатися про фірму взагалі а й розпоряджатися їхніми активами і ін. На протязі бізнесу спочатку фірма навіть цього може і не запідозрити.

Покарання – штраф у розмірі нанесених збитків, конфіскування майна, позбавлення волі від 2 до 8 років.

3. Значення ергономіки в системі безпеки життєдіяльності

Ергономіка - це наукова дисципліна, що комплексно вивчає людину в конкретних умовах її діяльності в сучасному виробництві.

П'ять тисячоліть тому, коли з'явились перші міські поселення, почала формуватися і техносфера - сфера, яка містить штучні технічні споруди на Землі. Звичайно, тоді це були тільки елементи техносфери. Справжня техносфера з'явилась в епоху промислової революції, коли пара та електрика дозволили багаторазово розширити технічні можливості людини, давши їй змогу:

а) швидко пересуватися по земній поверхні і створювати світове господарство;

б) заглибитись у земну кору та океани;

в) піднятися в атмосферу;

г) створити багато нових речовин.

Виникли процеси, не властиві біосфері: дотримання металів та інших елементів, виробництво енергії на атомних електростанціях, синтез невідомих досі органічних речовин.

Потужним техногенним процесом є спалювання викопного палива.

У зв'язку з використанням все більших енергетичних потужностей люди змушені концентрувати енергію на невеликих ділянках, причому найчастіше в межах міст та інших населених пунктів. Йде просторова концентрація синтетичних хімічних сполук (їх кількість досягла 400 тисяч), більша частина котрих отруйна. Внаслідок цього різко зросло забруднення навколишнього середовища, нищення лісів, опустелювання, все більше людей гине внаслідок аварій на виробництві і транспорті.

Аварії, спричинені порушенням експлуатації технічних об'єктів, за своїми масштабами почали набувати катастрофічного характеру вже в 20 - 30-х роках ХХ ст. Вплив цих аварій деколи переходить кордони держав і охоплює цілі регіони.

Несприятлива екологічна обстановка, викликана цими аваріями, може зберігатися від декількох днів до багатьох років. Ліквідація наслідків таких аварій потребує великих коштів та залучення багатьох спеціалістів.

Аварія - це небезпечна подія техногенного характеру, що створює на

Об’єкті, території або акваторії загрозу для життя і здоров’я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання і транспортних засобів, порушення виробничого процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Згідно з розмірами та заподіяною шкодою розрізняють легкі, cepeдні, важкі та особливо важкі аварії. Особливо важкі аварії призводять до великих руйнувань та супроводжуються великими жертвами.

Аналіз наслідків аварій, характеру їх впливу на навколишнє середовище

зумовив розподіл їх за видами:

1. аварії з витоком сильнодіючих отруйних речовин (аміаку, хлору, сірчаної та азотної кислот, чадного газу, сірчаного газу та іншій речовин);

2. аварії з викидом радіоактивних речовин в навколишнє середовище;

3. пожежі та вибухи;

4. аварії на транспорті та ін.

Особливо важкі аварії можуть призвести до катастроф.

Катастрофа - це великомасштабна аварія, яка призводить до важкихнаслідків для людини, тваринного й рослинного світу, змінюючи умовисередовища існування.

Глобальні катастрофи охоплюють цілі континенти, і їх розвиток ставить під загрозу існування усієї біосфери.

Найбільший "внесок" в забруднення навколишнього середовища вносять теплові електростанції, металургійні й хімічні заводи. На частку теплових електростанцій припадає 35% сумарного забруднення води і 46% повітря.

Вони викидають сполуки сірки, вуглецю та азоту, споживають велику кількість води: для отримання однієї кВт-години електроенергії теплові електростанції витрачають близько 3 л води (атомні - ще більше: 6-8 л).

Стічні води теплових електростанцій забруднені й мають високу температуру, що стає причиною не тільки хімічного, а й теплового забруднення.

Металургійні підприємства відрізняються високим споживанням ресурсів великою кількістю відходів, серед яких пил, оксид вуглецю, сірчаний газ, коксовий газ, фенол, сірководень, вуглеводні ( в тому числі бензопірен).

Металургійна промисловість споживає багато води, яка забруднюється в процесі виробництва.

Різноманітними видами виробництва характеризується хімічна промисловість. Найбільш небезпечними є виробництво аміаку, кислот, анілінових фарб, фосфорних добрив, хлору, пестицидів, синтетичного каучуку, каустичної соди, ртуті, карбіду кальцію, фтору.

Сильно забруднюють атмосферу автомобілі. Автомобільний транспорт (у світі налічується більше 600 млн. автомобілів) дає 70-90% забруднень у містах. Якщо врахувати, що в містах мешкає більше половини населення Землі, то стане зрозумілим вирішальне значення автотранспорту щодо безпосереднього впливу на людей.

У викидних газах автомобілів переважають оксид вуглецю, діоксид азоту, свинець, токсичні вуглеводні (бензол, толуол, ксилол та ін.). Взаємодія вуглеводнів та оксидів азоту при високій температурі призводить до утворення озону. Якщо в шарі атмосфери на висоті 25 км достатньо високий вміст озону, необхідний для захисту органічного життя від жорсткого ультрафіолетового випромінювання, то біля земної поверхні підвищений вміст озону викликає пригнічення рослинності, подразнення дихальних шляхів й ураження легень.

Значне забруднення дає целюлозно-паперова промисловість. За об'ємом забруднених стоків вона посідає перше місце (більше 15%). В стічних водах підприємств цієї промисловості налічується більше 500 компонентів, причому ГДК визначені лише для 55. Найбільшу небезпеку становлять сполуки сірки та хлору, розчинена органіка.

Досить значна кількість забруднювальних речовин потрапляє в природне середовище в процесі сільськогосподарської діяльності. Найбільших збитків завдає застосування пестицидів - щорічно у світі їх використовують 4млн т, але врешті-решт лише один їх відсоток досягає мети, тобто впливає безпосередньо на шкідників сільськогосподарських культур. Решта впливає на інші організми, вимивається в ґрунти та водоймища, розвіюється вітром. Ефективність застосування пестицидів постійно знижується через звикання до них шкідників, тому, щоб досягнути попередніх результатів, необхідна все більша їх кількість.

При розкладанні пестицидів в ґрунті, воді, рослинах часто утворюються більш стійкі і токсичні метаболіти. Щорічно у світі стається 0,5 млн. випадків отруєння пестицидами.

Значне забруднення ґрунтів, а як наслідок сільськогосподарських культур, пов'язане з використанням мінеральних добрив. Щорічно у світі на поля вноситься 400-500 млн. т мінеральних добрив.

Великі забруднення дають тваринницькі комплекси: в навколишнє середовище потрапляють гній, залишки силосу і кормових добавок, в яких досить часто містяться сальмонели та яйця гельмінтів.


Висновок

Виконавча інформаційна система створюється на рівні оперативного управління (працівники функціональних підрозділів) та призначена для отримання та оброблення інформації про рух товарів на даний момент часу. Цими системами можуть вирішуватися різноманітні завдання :

- контроль товарних потоків;

- облік надходження та реалізації товарів;

- облік виконання договірних зобов’язань, оперативне управління товарними запасами тощо.

Слід зауважити, що важливість інформаційної системи полягає в тому, що об’єднує в ціле функціональні галузі комерційної логістики, забезпечуючи внутрішній взаємозв’язок і цілісність цієї системи. Отже, чим вищим є рівень інформаційної системи, тим вищою є ефективність логістичної системи в цілому.

Таким чином, загальна економічна ситуація в країні, що характеризується нестабільністю, відсутністю теоретично обґрунтованих і практично відпрацьованих шляхів створення міцного економічного фундаменту суспільства, обумовлює необхідність пошуку нових форм і методів насичення споживчого ринку, що відповідають сучасним вимогам.

Успішний розвиток ринку передбачає створення ефективного механізму його регулювання, заснованого на комплексному пiдходi до організації, планування, управління й координації діяльності торгiвлi та й контрагентів з господарських зв’язків; системи, спрямованої на отримання високих кінцевих результатів, що забезпечує як задоволення попиту покупців на товари послуги, так i отримання необхідних для прискореного розвитку підприємств торгiвлi прибутків.


Використана література

1. Безпека життєдіяльності / За ред.. Я.Бердін – Львів: Афіша, 1998

2. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності – К.: Каравела, 2002

3. Когл Дж. Биологические эффекты радиации. – М.: Энергоиздат, 1986

4. Шаналсткий В.К. Безопасность здоровья – М.: Мир, 1992

5. "Основи загальної екології" Г.О. Білявський.

6. "Екологічна експертиза, право та практика" Андрейцев Ю.І.

7. "національна доповідь України про збереження біологічного різноманіття".

8. "Навколишнє середовище та розвиток" Ворнов А. К.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий