Таким чином, краща гарантія виконання рішень Конституційного Суду - не примус, а такий стан суспільної свідомості, при якому в жодного органу, посадової особи чи громадянина, не виникало бажання діяти всупереч цьому рішенню. Під «такою» суспільною свідомістю я маю на увазі підвищення рівня правової культури.
Завданням Конституційного Суду України є виконання ролі чинника стримувань і противаг між різними гілками влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливлення протистояння між ними.
Функціям Конституційного Суду України цілком відповідає укорінена в свідомості народу формула "суд - розгляд спору". Проте якщо у цивільному і арбітражному судочинстві е позивач та відповідач, у кримінальному процесі - обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві е заявник - орган чи особа, яка подала до Конституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оспорюється.
Наведене вище не дає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи судової влади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальної юрисдикції, він має й специфічні відмінності.
Конституційний Суд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної влади нарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.
І ще б хотілося відзначити один практичний момент - виходячи з обов'язковості рішень Суду представницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їх об'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються на положеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, або на неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєї компетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного Суду України, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.
Взагалі питання, які стосуються Конституційного Суду України ще далеко не вичерпані і потребують свого розгляду, але вони мають стати предметом уваги не лише Конституційного Суду України, а й вчених-правознавців.
Отже, Конституційний Суд як єдиний орган конституційної юрисдикції здійснює свою організаційну діяльність відповідно до чинного законодавства та організаційно-правових актів, що приймає Конституційний Суд, забезпечуючи права, свободи і обов'язки людини та громадянина. Він не може виходити за межі своєї діяльності та не дублює діяльність інших рганів правосуддя.
Література
1. Конституція України, 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України 1996 р. № 30.
2. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р./ Організація судочинства в Україні, Київ, 2002р.
3. Погорілко В.Ф. Конституційне право України, Київ, Наукова думка, 2002 р.,
4. Фрицький О.Ф. Конституційне право України, Київ, Юрінком Інтер, 2002 р.,
5. Чиркин В.Е. Конституционное право. Россия, Зеркало, 1998 г.,
6. Україна. Закон. Про Конституційний Суд України: Прийнятий 16 жовт. 1996 р. // Уряд. кур’єр. - 1996. - 22 жовт. - С. 7-10; Право України. - 1996. - № 12.
7. Бойко В.Нова Конституція і судова влада. Право України.-1997.
8. Лисенков С.Л. Конституція України: матеріали до вивчення - Київ Либідь 1997р.
9. Шемшученко Ю.С., Мурашин Г.0. Конституційний Суд України -Київ іе Юре 1997р.
10.Про звернення громадян: Закон України від 2 жовтня 1996 року // ВВР. – 1996. - №47. – Ст.256.
11.Загальна теорія держави і права / за ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2000.
12. Конституційне право України /Під ред. В. В. Копейчиков. – Київ: Юрінком, 2002.
13.Основи конституційного права України. Підруч. Вид. ІІ, доповнене / За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2002.
14.Основи конституційного ладу України / А.М.Колодій, В.В.Копєйчиков, С.Л.Лисенков, В.В.Медведчук. – К.: Либідь, 2001. –Правознавство. Навч. посібник. / В.І.Бобир, С.Е.Демський, А.М.Колодій та ін.; За ред. В.В.Копєйчикова. – К., 2001.
15. Колодій А.М., Олійник А.Ю. Права людини і громадянина в Україні: навч. посіб. - К.: Юрінком Інтер, 2003.
16. Кравченко В.В. Конституційне право України: навч.посіб. - К., 1998. - 320с.
17. Лисенков С.Л. Конституція України: Матеріали до вивчення – К.: Либідь, 1997 – 160с.
18. Нор В., Стецюк П. Конституція – Основний Закон України в запитаннях і відповідях – Львів-Київ: Кальварія – Абрис, 1996 – 48с.
19. Органи державної влади України /За ред В.Ф.Погорілка: Монографія – К.: Інститут держави і права ім. В.М.Корецького, 2002 – 592с.
20. Основи конституційного права України / За ред. В.В.Копєйчикова К.: Юрінком, 2000 – 288с.
21. Савчин М. Конституційний Суд України у механізмі гарантування прав і свобод людини // Право України – 1992 - №10 с.35 – 38
22. Скомороха В. Конституційний Суд України: досвід і проблеми // Право України – 1999 - №9 – с.8-13
23. Суд, правоохоронні та правозахисні органи України: Навч посібн /Відп. ред Я.Кондратьєв.-К.: Юрінком Інтер, 2002 – 320с.
24. Тесленко М. Правова природа актів Конституційного Суду України // Право України – 2002 -№2 – с.6 – 9
25. Тесленко М. Про місце конституційного суду в системі вищих органів державної влади // Право України – 1999 – 10 с.3-5
[1]Конституція України. – К., 1996.
[2]Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р., //Основні чинні кодекси і Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с.833.
[3]Закон України “Про КСУ” від 16 жовтня 1996 р. //Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с. 839.