Смекни!
smekni.com

Конституція України та сучасна конституційна реформа (стр. 3 из 6)

2.1 Аналіз основних аспектів конституційної реформи 2004 р.

Сучасна конституційна реформа реалізується в Україні у таких напрямках:

- зростання ролі Верхової Ради України та Кабінету міністрів України;

- зміна конституційно-правового статусу Президента України;

- нового порядку формування Кабінету Міністрів України;

- розширення функцій Прокуратури;

- реформування адміністративно-територіального устрою України;

- посилення ролі місцевого самоврядування.

У Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. передбачено внесення низки змін і доповнень до Основного Закону України, що стосується органів державної влади, порядку їх формування, перерозподілу і збалансування їх повноважень через розширення повноважень Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України тощо. Відповідно до структури Конституції України розглянемо внесення змін і доповнень до неї.

Єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент – Верховна Рада України. Закон України „Про внесення змін до Конституції України” від 8 грудня 2004 р. склад Верховної Ради пропонував залишити таким самим, як і за старої редакції Основного Закону України – 450 народних депутатів України, а строк її повноважень продовжити з чотирьох до п’яти років. Внесено зміни щодо строків проведення чергових виборів до Верховної Ради України.

Закон України про внесення змін до Основного Закону України підвищив вимоги до народних депутатів щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, розширив підстави дострокового припинення повноважень народного депутата України. Це свідчить про те що парламентарі підвищили вимоги до народних депутатів України, виконання ними своїх функцій та обов’язків, їх ролі та відповідальності перед виборцями.

У Законі України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. запропоновано зміни і доповнення, що стосуються Порядку роботи Верховної Ради України та формування в ній коаліції Депутатських фракцій, до складу якої входила б більшість народних депутатів України від конституційного складу парламенту. Водночас Закон України передбачив внесення суттєвих змін до повноважень Верховної Ради України, що стосуються призначення Прем'єр-міністра України, членів уряду України, деяких міністрів і голів державних комітетів.

Закон України передбачив, що до повноважень Верховної Ради України належить: «призначення за поданням Президента України Прем'єр-міністра України, Міністра оборони України, Міністра закордонних справ України, призначення за поданням Прем'єр-міністра України інших членів Кабінету Міністрів України, Голови Антимонопольного комітету України, Голови Державного комітету телебачення та радіомовлення України, Голови Фонду державного майна України, звільнення зазначених осіб з посад, вирішення питання про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України; призначення на посаду та звільнення з посади за поданням Президента України Голови Служби безпеки України».

Відповідно до внесених змін повноваження Верховної Ради України у кадрових питаннях значно розширилися, підвищується її роль у призначенні керівників на ключові державні посади, адже за старої редакції Конституції України такі повноваження мав тільки Президент України. Закон України передбачив зміни до порядку обрання та відкликання керівних посадових осіб Верховної Ради України та її органів, значно розширив повноваження Голови Верховної Ради України, внесені також зміни, які чіткіше визначають мету створення комітетів Верховної Ради України, напрями їх роботи, обрання керівників комітетів.

Докорінні зміни внесено до положень в яких визначено підстави припинення повноважень Верховної Ради України, підстави та терміни дострокового припинення її повноважень Президентом України і підстави неможливості такого припинення ним.

Отже, Закон України про внесення змін до Конституції України передбачив істотні зміни й доповнення до положень Основного Закону держави, що стосуються статусу Верховної Ради України.

Конституція України фіксує положення, згідно з якими Президент України є главою держави і виступає від її імені. Згідно з чинною Конституцією України Президент України займає особливе місце в системі органів державної влади.

Закон України «Про внесення змін до Конституції України» від 8 грудня 2004 р. передбачив низку змін і доповнень, що стосуються порядку обрання Президента України, його повноважень та виконання повноважень Президента України у разі дострокового припинення його повноважень, передбачив суттєві зміни, що стосуються обмеження повноважень Президента України щодо формування уряду України та інших органів виконавчої влади, і водночас посилення його впливу на Верховну Раду України через припинення її повноважень у випадках, передбачених Конституцією України.

Закон України вніс зміни до повноважень Президента України щодо звільнення ним Генерального прокурора України, зміни до конституційних положень про призначення на посади та звільнення з посад половини складу Ради Національного банку України, половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та третини складу Конституційного Суду України.

До Закону включено окремим пунктом нове повноваження Президента України щодо забезпечення конституційності актів Кабінету Міністрів України.

Закон України передбачив зміни, що стосуються права вето Президента України на закони, прийняті парламентом. Закон України заборонив Президенту України накладати вето на закони Верховної ради України про внесення змін до Конституції України. У Законі України значно скорочується кількість актів Президента України, що мають скріплюватися підписами Прем'єр-міністра України і міністра, відповідального за акт і його виконання.

Отже, Закон України про внесення змін до Конституції України передбачив суттєві зміни до Основного Закону України, що стосуються повноважень Президента України у сфері державного будівництва, нормотворчої діяльності та забезпечення конституційної законності. У сфері державного будівництва радикально обмежені повноваження Президента України щодо формування персонального складу державних органів, виключено повноваження щодо створення, реорганізації та ліквідації органів державної влади, у сфері нормотворчої діяльності Президенту України заборонено накладати вето на закони про внесення змін до Конституції України, а у сфері забезпечення конституційної законності главі держави надано право зупиняти дію актів Кабінету Міністрів України з мотивів їх невідповідності Конституції України з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності.

З реалізацією Закону України про внесення змін до Конституції України Президент України залишається не лише главою держави та її символом, а й реальним політичним учасником, роль і вплив якого не поступатиметься ролі Голови Верховної Ради України і ролі Прем'єр-міністра України. У будь-якій політичній ситуації, навіть за умови виникнення протистояння між Кабінетом Міністрів України (урядовою коаліцією) і Президентом України главі держави належатиме вирішальна роль у питаннях зовнішньої політики, національної безпеки та оборони країни, забезпечення державної незалежності, територіальної цілісності України, дотримання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина.

Закон України про внесення змін до Конституції України від 8 грудня 2004 р. передбачив закріплення значних змін, що стосуються виконавчої гілки влади і, зокрема, здійснення адміністративної реформи, яка торкнеться кожної ланки системи органів виконавчої влади і має на меті підвищити ефективність і публічність влади, забезпечити пріоритет прав і свобод людини.

Закон України про внесення змін до Конституції України зафіксував нове бачення ролі і місця прокуратури в системі органів влади, передбачив розширення функцій прокуратури України стосовно її нагляду за додержанням законів у сфері прав і свобод людини і громадянина та надання Верховною Радою України згоди не тільки на призначення Генерального прокурора України Президентом України, а й на його звільнення, що сприятиме демократизації процесу звільнення Генерального прокурора України з посади і посилення в цьому процесі впливу парламенту України.

З набрання 1 січня 2006 р. чинності Закону України про внесення змін до Основного Закону держави прокуратура отримала повноваження нагляду за дотриманням прав людини.

Законопроект про внесення змін до Конституції України щодо удосконалення системи місцевого самоврядування пропонує зміни стосовно територіального устрою України, які свідчать про новий концептуальний підхід до його реформування, що знайшов подальший розвиток в законопроекті «Про територіальний устрій України». Головний задум територіальної реформи в тому, щоб найбільше адміністративних, соціальних і культурних послуг наблизити безпосередньо до людей. Через це пропонується в ході територіальної реформи запропонувати таку адміністративно-територіальну одиницю, як громада, яка має стати базовим рівнем системи територіального устрою.

Мета адміністративно-територіальної реформи - надати реальну можливість для людини отримати максимальну кількість послуг від органів публічної влади на кожному рівні управління. Саме людина та задоволення її потреб повинні бути в центрі уваги при проведенні адміністративно-територіальної реформи.

Таким чином законопроект про внесення змін до конституції України щодо удосконалення системи місцевого самоврядування заклав нові концептуальні засади реформування територіального устрою України. Нове розуміння поняття громади як адміністративно-територіальної одиниці корінним чином змінило підходи до територіальної реформи.