Смекни!
smekni.com

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами (стр. 3 из 4)

До повноважень суду віднесено зупинення виконання рішень, скаргу на які було подано у зв'язку з винятковими обставинами, але за умови прийняття скарги до провадження суду. Вважаємо, що таке зупинення може мати місце тоді, коли заявник заявить про це клопотання. Крім того, заявник має відомості про те, у якому стані знаходиться виконавче провадження, тобто рішення виконане повністю або частково. Вирішення цих питань судом можуть оформлюватися в одній ухвалі.[13]


4. Порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами

Розгляд справи у зв'язку з винятковими обставинами є різновидом касаційного провадження. Тому воно і здійснюється за правилами, встановленими ЦПК для касаційного провадження, з урахуванням особливостей, визначених гл. 3 ЦПК.

Справа в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами розглядається колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності.

У частині 1 ст. 357 ЦПК робиться посилання на процедуру розгляду справи касаційною інстанцією, але, фактично, тут слід виділяти декілька особливостей, притаманних провадженню у зв'язку з винятковими обставинами. Допуск скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами також треба визнати як розгляд скарги, але дворівневий і попередній. Так, спочатку скаргу розглядає суддя-доповідач, потім – колегія у складі семи суддів.

Третій етап – це розгляд скарги колегією суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин її чисельності. Але такий розгляд чітко не сформульований у ст. 357 ЦПК, оскільки не встановлено умов його застосування.

Можливість же розгляду колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати ставиться у залежність від виявлення неоднакового застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону. Однак не встановлено, ким було здійснено відповідне виявлення.[11]

Якщо після касаційного розгляду справи виявлено неоднакове застосування судами касаційної інстанції одного і того самого положення закону, то справа розглядається колегією суддів на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України за наявності не менш як двох третин чисельності кожної палати. Головує на спільному засіданні Голова Верховного Суду України або один з його заступників.

Розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право:

1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасовано судом апеляційної або касаційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження в справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

У випадках, коли допущені судом першої інстанції порушення закону не були усунені судом апеляційної чи касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної і касаційної інстанцій, Верховний Суд України скасовує всі рішення та ухвали у справі.

Суд відхиляє скаргу, якщо визнає, що судові рішення ухвалені з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, відповідають Конституції та діючим міжнародним договорам України. За загальним правилом, не може бути скасоване правильне по суті рішення тільки на формальних підставах.

До безумовних підстав скасування або зміни судових рішень належать тільки: 1) неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції того самого положення закону; 2) визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Наведені обставини свідчать про те, що доцільно уточнити повноваження Верховного Суду України щодо перегляду рішень, оскільки створювати чотири етапи розгляду однієї і тієї ж справи недоцільно. Вважаємо, що справи про неоднакове застосування норм законодавства мають переглядатися Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України, а справи, пов'язані з рішеннями Європейського Суду з прав людини, – на спільному засіданні судових палат Верховного Суду України. Така практика дозволить усувати недоліки у діяльності судів комплексно і відповідно до компетенції кожної із палат, а рішення, що мають резонансний характер, – спільно.

Якщо головує на спільному засіданні судових палат Голова Верховного Суду України або один з його заступників, то при розгляді справи Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України головуючим має бути її голова.[8]

При цьому у ст. 19 ЦПК встановлено, що приймаються рішення на спільному засіданні судових палат та Судової палати у цивільних справах ВСУ більшістю голосів.

Повноваження Верховного Суду України при перегляді рішень у зв'язку з винятковими обставинами полягають й в тому, що ухвалені внаслідок такої перевірки рішення або постановлені ним ухвали набирають законної сили з моменту їх проголошення і є остаточними і оскарженню не підлягають (ст. 360 ЦПК).[4]

5. Повноваження Верховного Суду України при розгляді справи у зв'язку з винятковими обставинами. Підстави для скасування чи зміни судових рішень

Щодо повноважень, які має Верховний Суд України при розгляді справи у порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами (ст. 358 ЦПК), то їх слід конкретизувати.

На спільному засіданні судових палат та Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України можуть бути застосовані всі повноваження, передбачені у ст. 358 ЦПК, і лише окремі з них має колегія у складі семи суддів, а саме:

1) постановити ухвалу про відхилення скарги і залишення рішення, ухвали без змін – може не менше п'яти суддів з колегії у складі семи суддів, а всі інші повноваження такій колегії не належать;

2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування судового рішення і направити справу відповідно на новий розгляд у суд першої, апеляційної або касаційної інстанції;

3) постановити ухвалу про скасування судового рішення і залишити в силі судове рішення, що було помилково скасоване судом апеляційної або касаційної інстанції;

4) постановити ухвалу про скасування судових рішень і закрити провадження у справі або залишити заяву без розгляду;

5) скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.[4]

Наведені повноваження мають місце як при ухваленні судом касаційної інстанції судового рішення, про перегляд якого просила особа, так і рішення, що суперечить йому, хоча дане положення й суперечитиме принципу диспозитивності, оскільки про це мала б просити заінтересована особа. Про це свідчить відсутність обмежень у повноваженнях Верховного Суду України. Частиною 2 ст. 358 ЦПК допускається скасування всіх рішень та ухвал у справі, але не йдеться про наслідки такого скасування, тому можна допустити, що у такому разі справа може бути направлена до суду першої інстанції або ухвалене нове рішення.

Якщо ж розглядати повноваження Верховного Суду України у зв'язку з винятковими обставинами у контексті підстав для перегляду, визначених у ст. 354 ЦПК, то виявлена суперечність рішень суду касаційної інстанції неодмінно має призводити до скасування одного із суперечливих рішень лише касаційної інстанції, оскільки таким чином була виявлена помилка у діяльності суду касаційної інстанції, а рішення Європейського Суду з прав людини має вести до скасування рішення суду, яким були порушені права особи. [3]

З наведених повноважень Верховного Суду України у зв'язку з винятковими обставинами можна допустити, що переглядатимуться не тільки рішення касаційної інстанції, а всі рішення судів, що зумовлює специфіку складання скарг і підтвердження їх відповідними доказами.


Висновок

При написанні курсової роботи були порушені такі питання як поняття, предмет, підстави та суб'єкти перегляду рішень у зв'язку з винятковими обставинами, а також порядок провадження у зв'язку з винятковими обставинами. Вони взаємозалежні і не можуть існувати одне без одного. Однією з підстав (окрім нововиявлених обставин) для перегляду судових рішень та ухвал є перегляд рішень у зв'язку з винятковими обставинами, коли може бути виявлене після касаційного розгляду справи неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону або його застосування всупереч нормам Конституції України, а також якщо у зв’язку з цими рішеннями міжнародна судова установа, юрисдикція якої визнана Україною, встановила факт порушення Україною міжнародних зобов’язань. Такий перегляд рішень і постанов суду касаційної інстанції (тобто нині – Верховного Суду України) здійснюється у зв’язку з винятковими обставинами. [15]

Рішення чи ухвали переглядаються у зв’язку з винятковими обставинами тим судом, який їх і постановив, а за винятковими обставинами – колегією суддів у складі суддів Верховного Суду України. Заяви про перегляд рішень і ухвал у зв’язку з винятковими обставинами можуть бути подані сторонами, іншими особами, що беруть участь у справі, чи прокурором (при цьому незалежно від його участі у попередніх стадіях цивільного процесу). Також право на порушення процесу, пов’язаного з переглядом судових рішень чи ухвал за винятковими обставинами, мають й правонаступники осіб, що брали участь у справі (ст. 106 ЦПК). При поданні заяв про перегляд судових актів у зв’язку з винятковими обставинами мають бути дотримані усі вимоги ЦПК щодо оформлення заяв до суду першої інстанції. Зокрема, у заяві згідно зі ст. 326 ЦПК необхідно зазначити назву суду, в який заява направляється, викласти відомості про особу заявника та інших осіб, що брали участь у справі, вказати дату постановлення та зміст рішення чи ухвали, про перегляд яких подано заяву, а також ті виняткові обставини, якими обґрунтовується вимога про перегляд рішення, та дату їх відкриття або встановлення. Звісно, у заяві також мають міститися й посилання на докази, що стверджують наявність виняткових обставин.