Смекни!
smekni.com

Провадження у зв'язку з винятковими обставинами (стр. 4 из 4)

Щодо строку подання заяв про перегляд рішень і ухвал у зв’язку з винятковими обставинами, то у новому Цивільному процесуальному кодексі України, який було прийнято 18.03.2004 р. він становить один місяць з дня встановлення обставин, які є підставою для перегляду рішення (ч. 1 ст. 355 ЦПК). [2]

Верховний Суд України розглядає справи за винятковими обставинами в порядку касаційного провадження. У випадку, коли після розгляду справи виявлено неоднозначне застосування судами загальної юрисдикції одного й того ж положення закону, справа розглядається на спільному засіданні відповідних палат Верховного Суду України.[7]

При дослідженні матеріалу, основною проблемою виявилася мала висвітленість даної теми в наукових джерелах, принаймні багато джерел були видані ще до прийняття чинного ЦПК України в 2004 році. У той же час постає гостра необхідність роз’яснення та широкого висвітлення сутності та порядку провадження у зв’язку з винятковими обставинами, оскільки саме від правильного та своєчасного застосування особою її права на оскарження до Верховного Суду України судових рішень у цивільних справах у зв’язку з винятковими обставинами є запорукою ухвалення позитивного рішення по справі завдяки вірному застосуванню Верховним Судом України положень закону, або приведенню рішення у відповідність до міжнародних зобов’язань України.[2]


Список використаної літератури

1. Конституція України 1996 року.

2. Цивільний процесуальний кодекс України 2004 р., прийнятий Верховною Радою України 18.03.2004 р. (із змінами внесеними згідно із Законом України від 16 березня 2006 р. №3570-IV). (128–131)

3. Гражданский процесс Украины / Под ред. Ю.С. Червонного. – К.: Истина, 2006. – (309–318).

4. Тертишніков В. І. Цивільний процесуальний кодекс України: Науково-практичний коментар 2007. – (516–531)

5. Фурса С.Я., Фурса Є.І., Щербак С.В. Цивільно процесуальний кодекс України: науково-практичний коментар: У 2 т. – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2006. – (772–779).

6. Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 1995 р. – №3.

7. Домбругова А. «Закон і Бізнес». – 2004 р. – №34.

8. Васильєв С.В. Цивільний процес: Навчальний посібник. – Х.: ТОВ «Одіссей», 2008. – (353–355)

9. Цивільне процесуальне право України: Навчальний посібник / За заг. ред. С.С. Бичкової. – К.: Атіка, 2006. – (282–288).

10. Цивільний процес: Навчальний посібник / За заг. ред. Ю.В. Білоусова. – К.: Прецедент, 2006. – (204–209).

11. Цивільний процес України: академічний курс / За заг. ред. Фурса С.Я – К.: Видавець Фурса С.Я.: КНТ, 2009. – (770–779)

12. Черноочерно С.Я. Цивільний процес: Вид 2-ге, перероб. та доп.: Навчальний посібник. – Київ: Центр навчальної літератури, 2005. – (386–394).

13. Штефан М.Й. Цивільне процесуальне право України: Підручник. – К.: Ін Юре, 2005. – С. 514–517.

14. Шевчук П.І. Інститут повторної касації в цивільному судочинстві // Вісник Верховного Суду України. – 2002. – №5 (33). – С. 50–52.

15. Фурса С.Я., Коцюба В.О. Відповіді Європейського Суду з прав людини // Нотаріат Адвокатура Суд. – №5 (31). – 2007. – С. 6.