Якщо Комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, вона закриває дисциплінарне провадження та повідомляє про це зацікавлених осіб.
Суддя місцевого суду може оскаржити рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції. Відповідно до ч. 1 ст. 101 Закону України “Про судоустрій України” оскаржити рішення можна в строк не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення йому копії цього рішення. У той же час, ч. 5 ст. 35 Закону України “Про статус суддів” встановлює, що відповідне рішення кваліфікаційної комісії суддів може бути оскаржено до Вищої ради юстиції протягом десяти днів з дня вручення копії рішення комісії. Як бачимо, діюче законодавство є суперечливим у визначенні строку оскарження рішення кваліфікаційної комісії про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді. Враховуючи, що норма Закону України “Про судоустрій України” встановлює більш тривалий термін для оскарження, а отже, в більшій мірі захищає інтереси судді, необхідно застосовувати саме цю норму.
суддя дисциплінарний відповідальність
Кваліфікаційна комісія суддів не пізніш як у триденний строк після одержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
Суддя, щодо якого Вищою кваліфікаційною комісією суддів України винесено рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, може оскаржити це рішення до Вищої ради юстиції в такому же порядку.
Законом України “Про статус суддів” встановлюються строки для застосування і зняття дисциплінарного стягнення (ст. 36). Зокрема, дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності судді або перебування його у відпустці. Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення суддю не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, він вважається таким, що не має дисциплінарного стягнення. Поновлення кваліфікаційного класу проводиться в загальному порядку. Дисциплінарне стягнення, накладене на суддю, може бути достроково знято відповідною Комісією за поданням голови суду в якому працює суддя, а дисциплінарне стягнення, накладене на голову суду, – за поданням голови вищестоящого суду.
Наступним органом дисциплінарної юрисдикції щодо суддів є Вища рада юстиції. До дисциплінарних повноважень Вищої ради юстиції щодо суддів відносяться:
1) вносення подання Президентові України про звільнення з посади суддів, призначених на перший строк (п. 1 ч. 1 ст. 131 Конституції України, п. 1 ст. 3 Закону України “Про Вищу раду юстиції”);
2) вносення подання до Верховної Ради України про звільнення з посади суддів, обраних безстроково (п. 1 ч. 1 ст. 131 Конституції України, ст. 31 Закону України “Про Вищу раду юстиції”);
3) здійснення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів (п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України, п. 3 ст. 3 Закону України “Про Вищу раду юстиції”), а також суддів місцевих і апеляційних судів (статті 31 і 32 Закону України “Про Вищу раду юстиції”);
4) вносення подання Президентові України про звільнення з посад голів і заступників голів судів (крім адміністративних посад у Верховному Суді України) (ч. 5 ст. 20 Закону України “Про судоустрій України”);
5) розгляд скарг на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних і місцевих судів (п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України, п. 4 ст. 3 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).
6) винесення рішення стосовно суддів при порушенні вимог щодо несумісності їх посад із заняттям діяльністю, забороненою Конституцією України та законами України (п. 2 ч. 1 ст. 131 Конституції України, п. 2 ст. 3 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).
Усі перелічені вище повноваження можна віднести до дисциплінарних, оскільки вони мають загальний порядок реалізації, який можна класифікувати на декілька етапів:
а) прийняття інформації, що надходить;
б) попереднє вивчення;
в) розподіл на дисциплінарну секцію Ради;
г) робота члена дисциплінарної секції з інформацією;
д) внесення на розгляд секції;
е) внесення і розгляд висновку секції на засіданні Вищої ради юстиції;
є) ухвалення рішення Вищою радою юстиції з порушеного питання.
Найбільше детально регулюється процедура проведення дисциплінарного провадження щодо суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів. Цьому питанню присвячується розділ ІV Закону України “Про Вищу раду юстиції”. Вища рада юстиції є єдиним органом, який може провадити дисциплінарне провадження і притягати до дисциплінарній відповідальності суддів вищих судових органів. Тому й ця процедура вимагає детальної регламентації саме в Законі який регулює статус та повноваження цього органу.
У Законі України “Про Вищу раду юстиції” виокремлюються підстави для відкриття дисциплінарного провадження (ст. 38) і підстави для притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів Верховного Суду України і вищих спеціалізованих судів (ч. 1 ст. 37).
Підставою для відкриття дисциплінарного провадження може бути подання члена Вищої ради юстиції за результатами перевірки повідомлень про відкриття дисциплінарного провадження (ст. 38).
Раніше з подібним поданням до Ради юстиції могли звертатися народні депутати України й Уповноважений Верховної Ради України з прав людини. Але Рішенням Конституційного Суду України № 9-рп/2002 від 21 травня 2002 р. ці положення Закону були визнані неконституційними. При цьому Вища рада юстиції зобов'язана й далі перевіряти звернення народних депутатів України й Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини так само, як і звернення інших посадових осіб, органів державної влади й органів місцевого самоврядування, кожного громадянина, якщо в них містяться відомості про факт дисциплінарної провини судді Верховного Суду України або судді вищого спеціалізованого суду, і за результатами перевірки приймати відповідне рішення.
Кожне дисциплінарне провадження щодо судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду повинно проходити через чотири стадії:
а) перевірка даних про дисциплінарну проступок;
б) відкриття дисциплінарного провадження;
в) розгляд дисциплінарної справи;
г) прийняття рішення.
Перевірка даних про дисциплінарний проступок полягає в одержанні письмових пояснень від судді та інших осіб, витребування й ознайомлення з матеріалами судових справ, в отриманні іншої інформації від будь-яких органів, організацій, установ, громадян або їх об'єднань. Перевірка може провадитися тільки членом Вищої ради юстиції за дорученням Голови Ради або його заступника. За її результатами складається довідка з викладенням фактичних обставин, виявлених під час перевірки, висновків і пропозицій. Обов'язковою умовою останньої є ознайомлення судді, дії якого перевіряються, з довідкою й матеріалами перевірки (ст. 40 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).
Законодавець фактично вивів стадію перевірки даних про дисциплінарний проступок за межі дисциплінарного провадження, тому що останнє, при перевірці, відкривається в строк не більше 10 днів із дня закінчення перевірки за наявності підстав (ст. 41 Закону України “Про Вищу раду юстиції”).
І.О. Картузова цю обставину розглядає як бажання законодавця провести перевірку даних про дисциплінарний проступок до відкриття дисциплінарного провадження з метою гарантувати певну незалежність діяльності суддів, уникнути зайвих витрат часу, сил і коштів у випадках, коли дисциплінарне провадження не слід відкривати через відсутність достатніх і законних підстав. На її думку першою стадією дисциплінарного провадження може бути тільки порушення (відкриття) дисциплінарного провадження.
Регламент Вищої ради юстиції також містить положення, що регулюють процес проведення перевірки даних про дисциплінарний проступок. Відповідно до п. 1 § 2.1.3. у випадку надходження до Ради юстиції інформації про дисциплінарний проступок Голова ради або його заступник доручає секретареві дисциплінарної секції чи керівникові секретаріату в 5-денний строк перевірити матеріали, що надійшли, звернення, подання або скарги. У § 2.1.4. наголошується на попередньому вивченні секретарем секції або членом Вищої ради юстиції матеріалів, звернень, подань, скарг (у тому числі й про можливий дисциплінарний проступок судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду) до їх перевірки і з'ясування з подальшим розглядом. У § 2.2.3. закріплений порядок проведення перевірки даних про дисциплінарний проступок, передбачений ст. 40 Закону України “Про Вищу раду юстиції”. За дорученням Голови Ради юстиції або його заступника член Ради проводить перевірку відомостей про дисциплінарний проступок судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду протягом 15 днів. Перевірка даних щодо Голови Верховного Суду України має провадитися трьома членами Вищої ради юстиції. Потім усі матеріали передаються до дисциплінарної секції Ради юстиції.
Отже, перевірку потрібно здійснювати при надходженні до Вищої ради юстиції повідомлення про дисциплінарний проступок судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду членом Вищої ради юстиції в межах підготовки подання (ст. 38 Закону України “Про Вищу раду юстиції”) про порушення дисциплінарного провадження. У межах останнього доцільно було би нормативно зафіксувати можливість проведення додаткової перевірки до прийняття рішення Радою.
Після прийняття Конституційним Судом України Рішення № 9-рп/2002 від 21 травня 2002 р. (справа про Закон України “Про Вищу раду юстиції”) у вказаному Законі практично відсутній перелік суб'єктів звернення до Ради юстиції з повідомленням про дисциплінарний проступок судді Верховного Суду України або вищого спеціалізованого суду. При виконанні цього Рішення Вища рада юстиції зобов'язана провадити перевірку за повідомленням будь-якої особи чи органу.