Сутність, правова основа та принципи ОРД
План:
1. Поняття, сутність, мета й завдання ОРД
2. Правова основа ОРД
3. Принципи ОРД
1. Поняття, сутність, мета й завдання ОРД
Оперативно-розшукова діяльність (ОРД) є важливою формою боротьби зі злочинністю і як складова частина загальної діяльності правоохоронних органів носить державно-правовий характер.
Предметом даної дисципліни єзаконодавство про ОРД як галузь права, що регулює об’єктивні закономірності, які обумовлюють необхідність застосування оперативними підрозділами спеціальних сил, засобів, методів (гласних і конфіденційних) для захисту людини, суспільства і держави від злочинних посягань. Предметом є також оперативно-розшукова теорія і практика оперативних підрозділів.
Визначення ОРДзакріплене в ст. 2 Закону України «Про ОРД», як система гласних і негласних пошукових, розвідувальних і контррозвідувальних заходів, які здійснюються із застосуванням оперативних і оперативно-технічних засобів.
Існує два аспекти здійснення ОРД, а саме: правовий (на практиці він являє собою правове регулювання цієї діяльності й безпосереднє застосування правових норм у процесі її здійснення), і спеціальний процесуально-виконавчий (організація й тактика здійснення гласних і негласних оперативно-розшукових заходів і застосування оперативних і оперативно-технічних засобів).
Перший аспект повинен розглядатися як правова дисципліна, а тому вивчатися у всіх юридичних навчальних закладах нарівні з іншими правовими предметами; другий же відноситься до сфери закритого нормативно-правового регулювання, режимного здійснення організації й тактичної реалізації оперативно-розшукових заходів.
Як видно з поняття ОРД вона по суті носить розвідувально-пошуковий характер, тобто напряму пов’язана з проникненням в помисли злочинців, в їх середовище, з метою отримання необхідної інформації про вчиненні злочини і ті, що готуються. Одночасно ОРД має елементи котррозвідувальної діяльності, тобто за допомогою оперативно-розшукових заходів, засобів і методів припиняє розвідувальну і контррозвідувальну діяльність ОЗУ і окремих осіб, що вчиняють та підготовлюють злочини, знаходяться в розшуку за вчиненні злочини, а також забезпечується захист державної тайни і внутрішньої безпеки суб’єктів ОРД.
Розглянемо сутність ОРД саме як спеціальної практичної діяльності. Цьому сприяє законодавче визнання ОРД як виду правоохоронної діяльності, що дає можливість освітити її з позицій дійового підходу, тобто як певну предметно-дійову систему, що має єдину структуру, яка у широкому змісті містить у собі практичні цілі й завдання ОРД, її суб'єктів і об'єктів, форми, засоби, методи й способи здійснення ОРД, а також результати цієї діяльності.
Зупинимося на розгляді цілей ОРД. Ціль - це те, на що спрямована діяльність, що слід досягти в ній.
Законодавець не визначив прямих цілей ОРД, а поставив її загальні завдання, одночасно вказавши на мету їхнього рішення (ст. 1 Закону України «Про ОРД»). Такими завданнями є:
-пошук і фіксація фактичних даних про протиправні (злочинні) діяння окремих осіб і груп, розвідувально-підривну діяльність спеціальних служб іноземних держав і організацій з метою припинення правопорушень та в інтересах кримінального судочинства;
-отримання інформації в інтересах безпеки громадян, суспільства й держави.
Завдання ОРД можна умовно розділити на стратегічні й тактичні.
Стратегічні завданняполягають у забезпеченні ОРД з виявлення, попередження, розкриття й розслідування злочинів, умов і причин, які сприяли їхньому вчиненню. Ці завдання в процесі ОРД полягають у досягненні кінцевої мети, наприклад, розкриття злочину або розшуку й затримання злочинця, що переховується. Для виконання стратегічних завдань оперативний працівник установлює свідків, з'ясовує окремі обставини події, перевіряє адреси, проводить опитування, застосовує різні оперативні прийоми й засоби для виявлення фактичних даних, які містять відомості про діяння якого-небудь протиправного характеру, і необхідні для встановлення слідством і судом винності особи за конкретні протиправні діяння.
Однак ОРД не зводиться тільки до виявлення фактичних даних і осіб, що становлять оперативний інтерес, а включає і їх перевірку. У зв'язку із цим завданнями ОРД є виявлення конкретних об'єктів, які становлять оперативний інтерес, аналіз конкретних ознак кримінальних зв'язків осіб, предметів, або злочинних фактів, визначення підстав правомірності й доцільності застосування тих або інших оперативно-розшукових заходів, установлення припустимих меж втручання в правосуб'єктність особи, навіть якщо її причетність до протиправного діяння встановлена, визначення необхідних мір для захисту прав особи, яка приймає участь в кримінальному судочинстві.
Тактичні завданняполягають у пошуку й фіксації конкретних фактичних даних про протиправну діяльність окремих осіб або груп з метою припинення їхніх правопорушень і в інтересах кримінального судочинства, а також одержання інформації в інтересах безпеки конкретних громадян, суспільства й держави.
Тактичні завдання ОРД виконуються шляхом:
-вивчення, аналізу й оцінки оперативної ситуації й визначення оперативно-розшукових заходів для виконання завдання;
-ухвалення оперативно-тактичного рішення, що забезпечує виконання завдання;
-реалізація ухваленого рішення;
-вивчення, оцінка й використання результатів виконання ухваленого рішення.
Тактичні завдання вирішуються сукупністю дій оперативного працівника, залучаємих сил і застосовуваних засобів ОРД.
Тактичні завдання ОРД полягають у:
-виявленні, розкритті й сприянні розслідуванням злочинів і дій осіб, які причетні до їхнього вчинення;
-попередженні й припиненні конкретних злочинів;
-здійсненні розшуку осіб, безвісно відсутніх, установлення місцезнаходження й розшуку об'єктів, майна, предметів, які вже відомі й можуть бути доказами з кримінальної справи.
Зазначені завдання можуть бути самостійними, але для виконання кожного з них необхідне застосування саме йому властивих специфічних сил, засобів і методів ОРД.
Як видно, відправні загальні завдання - цілі ОРД визначені в законі дуже ємко, але по зазначеному змісту їх можна конкретизувати й диференціювати, чому також сприяє й розгляд обов'язків оперативних підрозділів, сформульованих у законі. Розглянемо їх.
1. Висування законодавцем цілей запобігання, припинення, профілактики злочинів шляхом проведення ОРД (ст. 1, п. 1 ст. 7 Закону України «Про ОРД») свідчить про наділення ОРД особливою комплексною попереджувальною функцією в системі загальних цілей і завдань боротьби зі злочинністю. Ця функція здавна являє собою оперативно-розшукове попередження (оперативно-розшукову профілактику) злочинів як завдання ОРД, що виконується за допомогою проведення оперативно-розшукових заходів, і забезпечує, насамперед загальну й індивідуальну профілактику злочинів, а також попередження замислюємих злочинів і їх припинення на стадії замаху.
-ініціативний збір інформації про кримінально небезпечних осіб, а також про факти, вивчення яких необхідно для попередження злочинних проявів;
-цільове оперативне спостереження з метою збору даних про осіб, що представляють оперативний інтерес, для своєчасного розпізнання їхніх злочинних задумів і намірів або протиправної активності;
-реалізація добутої інформації для стримування об'єктів ОРД (конкретних осіб і груп) від реалізації злочинних намірів або підготовчих до злочину дій; переорієнтація осіб, потенційно схильних до кримінальної активності, на інші цінності; роз'єднання або саморозпад злочинних груп; нейтралізація виявлених шляхом проведення ОРД причин і умов, що сприяють вчиненню злочинів.
Є й інші важелі здійснення індивідуальної профілактики. Це, зокрема, право оперативно-розшукових підрозділів на застосування передбачених законом заходів щодо контролю над особами, схильними до вчинення злочинів, у відношенні яких установлений адміністративний нагляд, а також засудженими до мір кримінального покарання, не пов'язаним з позбавленням волі (п. 7 ст. 10 Закону України «Про міліцію»).
Разом з тим, законодавець, як уже було сказано, поставив за обов'язок оперативним підрозділам застосовувати необхідні оперативно-розшукові заходи щодо запобігання й припинення злочинів. Ці форми попередження злочинів обумовлені двома визнаними в кримінальному праві, стадіями незакінченого злочину: стадією готування до злочину й стадією замаху на злочин (ст. 13 КК).
З першою стадією саме й пов'язане оперативно-розшукове запобігання злочинів, що припускає:
а) виявлення оперативно-розшуковим шляхом осіб і груп, які:
-здійснюють підготовчі дії до здійснення злочинів: вивчають об'єкти злочинного зазіхання, розробляють плани, підшукують, здобувають або пристосовують знаряддя вчинення злочинних дій, підбирають співучасників, створюють сприятливі умови для досягнення злочинних цілей тощо;
-можуть виявитися причетними до раніше підготовлених невстановленими особами злочинним зазіханням до їхнього вчинення (наприклад: виявлена закладка вибухового пристрою на місці можливого вчинення злочину; виведення ким-небудь із ладу охоронної сигналізації; пролами в стінах, стельових перекриттях на об'єктах передбачуваного злочинного проникнення тощо.);
б) виявлення необхідних фактичних даних, тобто доказів причетності зазначених осіб і груп до підготовки злочинів, що відповідає фіксації (документуванню) цих доказів і наступної реалізації добутих даних у кримінально-процесуальному порядку (порушення кримінальної справи, притягнення до кримінальної відповідальності із застосуванням ст. 14 КК тощо.).
Зі стадією замаху на злочин пов'язане оперативно-розшукове припинення злочинів, суть якого в ОРД зводиться головним чином до проведення оперативно-розшукових заходів (оперативно-розшукових комбінацій або операцій) з реалізації раніше отриманої оперативно-розшукової інформації для того, щоб: