Для забезпечення ефективної діяльності кваліфікаційна комісія суддів наділена правом одержувати необхідну інформацію від голів судів, органів МВС, Служби безпеки України і прокуратури, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, а також громадян та їх об`єднань. У разі безпідставної відмови у наданні інформації чи ухиляння від її надання посадові особи несуть передбачену законом відповідальність. Але перелік повноважень кваліфікаційних комісій суддів, зазначених у ст. 77 Закону України „Про судоустрій України” не є вичерпним. Вони можуть здійснювати й інші повноваження, передбачені законом.
2.2 Організація роботи
Робота кваліфікаційних комісій суддів регламентується Законом України „Про судоустрій України” ст. 78, в ній зазначено, що:
1. Кваліфікаційна комісія суддів обирає зі свого складу відкритим або таємним голосуванням голову комісії, його заступника та секретаря комісії. Обраним головою комісії вважається кандидат, який одержав більшість голосів від загального складу комісії. Заступник голови комісії та секретар обираються більшістю від присутніх на засіданні членів комісії.
2. Голова кваліфікаційної комісії суддів організовує роботу комісії, розподіляє обов`язки між членами комісії, скликає засідання комісії та головує на них, несе відповідальність за організацію діловодства комісії.
3. Обов`язки голови кваліфікаційної комісії у разі його відсутності виконує заступник голови комісії, а за відсутності заступника – секретар комісії.
З метою організації роботи та для більш детального визначення порядку роботи кожна кваліфікаційна комісія має право приймати свій регламент відповідно до Типового регламенту роботи кваліфікаційної комісії, затвердженого Головою Верховного Суду України за погодженням з Радою суддів України та Міністерством юстиції України. Регламент вважається прийнятим, якщо за нього проголосує більшість членів відповідної кваліфікаційної комісії.
2.3 Повноваження кваліфікаційних комісій суддів щодо дисциплінарної відповідальності суддів
Суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження, з підстав, передбачених законом про статус суддів. Дисциплінарне провадження – це процедура розгляду визначеним законом органом офіційного звернення, в якому містяться відомості про порушення суддею вимог щодо його статусу, посадових обов`язків чи присяги судді. Право ініціювати питання про дисциплінарну відповідальність судді належить: народним депутатам України; Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини; Голові Верховного Суду України(голові вищого спеціалізованого суду – щодо судді відповідного спеціалізованого суду); Міністру Юстиції України; голові відповідної ради суддів; членам Ради суддів України. Не допускається зловживання правом, зазначеним у частині другій ст. 97, зокрема ініціювання питання відповідальності судді без достатніх підстав і використання вказаного права як способу тиску на суддю у зв`язку із здійсненням ним правосуддя. В офіційному поданні суб`єкта ініціювання дисциплінарного провадження повинна бути чітко зазначена провина судді та наведені докази на її підтвердження з посиланням на конкретні норми закону. Якщо подання не відповідає наведеним вимогам, воно залишається без розгляду, як анонімні заяви та повідомлення.
В Україні існують такі органи, що здійснюють дисциплінарне провадження:
1. кваліфікаційні комісії суддів – щодо суддів місцевих судів;
2. Вища кваліфікаційна комісія суддів України – щодо суддів апеляційних судів та Касаційного суду України;
3. Вища рада юстиції – щодо суддів вищих спеціалізованих судів та суддів Верховного Суду України.
В конкретній ситуації при визначенні органу, що буде здійснювати дисциплінарне провадження, повною мірою спрацьовує принцип територіальності та спеціалізації кваліфікаційних комісій. Тобто суб`єкт ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність повинен звертатися до тієї кваліфікаційної комісії суддів, на території якої, з урахуванням спеціалізації судового органу, діє комісія.
Рішення у дисциплінарній справі судді приймається більшістю голосів членів кваліфікаційної комісії суддів, присутніх на засіданні. Це рішення повинно містити назву комісії, прізвище, ім`я, по батькові і посаду судді, який притягається до дисциплінарної відповідальності, обставини дій, що тягнуть дисциплінарну відповідальність, пояснення судді і відомості, що характеризують його особу, мотиви прийнятого рішення з посиланням на докази, вказівку на міри дисциплінарної відповідальності, застосовані до судді, а бо підстави закриття справи, а також порядок і строк оскарження рішення. При накладені на суддю дисциплінарного стягнення враховується характер проступку, його наслідки, особа судді, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання міри дисциплінарної відповідальності. Якщо комісією прийнято рішення про відсутність підстав для притягнення судді до дисциплінарної відповідальності, комісія закриває дисциплінарне провадження та повідомляє про це заінтересованих осіб. Дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше шести місяців після виявлення дисциплінарного проступку, не враховуючи часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці. Оскарження суддею рішення кваліфікаційної комісії суддів України про притягнення його до дисциплінарної відповідальності здійснюється відповідно до вимог цього Закону. Що стосується оскарження рішень у дисциплінарній справі судді, то:
1. Суддя місцевого суду може оскаржити рішення кваліфікаційної комісії суддів про притягнення його до дисциплінарної відповідальності до Вищої ради юстиції не пізніше одного місяця з наступного дня після вручення йому копії рішення.
2. Кваліфікаційна комісія суддів не пізніш як у триденний строк після одержання скарги надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
3. Суддя, притягнутий до дисциплінарної відповідальності за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, може оскаржити це рішення до Вищої ради юстиції в порядку, зазначеному в ч. 1 ст. 101 Закону „Про судоустрій України”. Вища кваліфікаційна комісія суддів України не пізніш як у триденний строк після одержання скарги судді надсилає її разом з матеріалами дисциплінарної справи до Вищої ради юстиції.
4. Розгляд скарг Вищою радою юстиції здійснюється відповідно до закону про Вищу раду юстиції.
Слід взяти до уваги, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді приймається більшістю голосів відповідної кваліфікаційної комісії суддів чи Вищої ради юстиції. На його погляд, у компетенції Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинне бути питання дисциплінарного провадження також і щодо суддів ВСУ а вищих спеціалізованих судів, а дисциплінарні справи щодо суддів апеляційних судів слід віднести до компетенції окружних кваліфікаційних комісій. Не зовсім логічним видається також порядок оскарження рішень кваліфікаційних комісій в дисциплінарних справах. Рішення у таких справах, винесені кваліфікаційними комісіями суддів загальних судів апеляційних округів, кваліфікаційною комісією суддів військових судів, кваліфікаційною комісією суддів відповідних спеціалізованих судів, з одного боку, та Вищою кваліфікаційною комісією України, з іншого, оскаржуються до Вищої ради юстиції. При цьому очевидне порушення принципу адміністративного порядку оскарження, адже рішення нижчестоящого органу оскаржується до вищестоящого. Тобто рішення кваліфікаційних комісій суддів загальних судів апеляційних округів, спеціалізованих та військових судів має переглядати Вища кваліфікаційна комісія України, а рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинні оскаржуватися виключно до суду. Отже, схема оскарження рішення дисциплінарній справі має вторювати схему оскарження рішення щодо результатів кваліфікаційної атестації.
Розділ 3. Вища кваліфікаційна комісія суддів
Кваліфікаційна комісія суддів України – найвищий орган в системі кваліфікаційних комісій суддів. Вона складається з:
16 7 суддів, обраних до Комісії відповідно до вимог Закону „Про судоустрій України”;
17 2 особи, призначені Верховною Радою України;
18 2 особи, призначені Президентом України;
19 1 особа від Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;
20 1 особа від Міністерства юстиції України.
Тобто, до складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входить 13 членів, які мають вищу юридичну освіту. Ігор Самсін говорив про склад даної комісії те, що дюжина має бути бісовою! До нинішньої Вищої кваліфікаційної комісії суддів України входять такі члени:
21 Ігор Самсін – Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів(далі ВККС).Суддя Верховного суду України (далі ВСУ).
22 Павло Колесник – заступник голови ВККС. Суддя ВСУ.
23 Ніна Фадєєва – секретар ВККС. Суддя Вищого адміністративного суду України.
24 Наталія Ляшенко – член ВККС. Суддя ВСУ.
25 Василь Філатов – член ВККС. Суддя ВСУ.
26 Володимир Пивовар – член ВККС. Суддя ВСУ.
27 Микола Полудьонний – член ВККС. Радник Президента України.
28 Ігор Васищак – член ВККС. Суддя Вищого господарського суду України.
29 Ігор Коліушко – член ВККС. Член правління Центрального політико-правових реформ.
30 Інна Ємільянова – член ВККС. Заступник міністра юстиції України.
31 Ніна Карпачова – член ВККС. Уповноважений ВРУ з прав людини.
32 Олександр Нечипоренко – член ВККС. Консультант програми сприяння Парламенту України.
33 Посада 13-го члена ВККС від ВРУ залишається вакантним.
Всі вищезазначені члени працюють, щоб виявити найкращих у судовій системі.
Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України: