Смекни!
smekni.com

Цивільне право (стр. 5 из 7)

Зобов'язальне право

Поняття зобов'язання та підстави його виникнення 1. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майновиконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, акредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.2. Зобов'язання виникають з підстав,встановлених статтею 11 цього Кодексу.3. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Сторони у зобов'язанні 1. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.2. У зобов'язанні на стороні боржника або кредитора можутьбути одна або одночасно кілька осіб.3. Якщо кожна із сторін у зобов'язанні має одночасно і права, і обов'язки, вона вважається боржником у тому, що вона зобов'язана вчинити на користь другої сторони, і одночасно кредитором у тому, що вона має право вимагати від неї.
Третя особа у зобов'язанні Зобов'язання не створює обов'язку для третьої особи. У випадках, встановлених договором, зобов'язання може породжувати для третьої особи права щодо боржника та (або) кредитора.
Підстави заміни кредитора у зобов'язанні 1. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою.2. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.3. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Загальні умови виконання зобов'язання Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Виконання зобов'язання належними сторонами 1. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор – прийнятивиконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.2. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Солідарне зобов'язання Солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Загальні положення про забезпечення виконання зобов'язання
Види забезпечення виконання зобов'язання 1. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.2. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Неустойка
Поняття неустойки 1. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно,які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.2. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.3. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Підстави виникнення права на неустойку 1. Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.2. Проценти на неустойку не нараховуються.3. Кредитор не має права на неустойку в разі, якщо боржник не відповідає за порушення зобов'язання
Предмет неустойки 1. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.2. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки,встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.3. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Порука
Договір поруки 1. За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. 2. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.3. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
Припинення поруки 1. Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.2. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем.3. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника.4. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.
Гарантія
Поняття гарантії За гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Строк дії гарантії 1. Гарантія діє протягом строку, на який вона видана.2. Гарантія є чинною від дня її видачі, якщо в ній не встановлено інше.3. Гарантія не може бути відкликана гарантом, якщо в ній не встановлено інше.
Завдаток
Поняття завдатку 1. Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.2. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Застава
Поняття застави В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Окремі види застав 1. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.2. Закладом є застава рухомого майна, що передається у володіння заставодержателя або за його наказом - у володіння третій особі.3. Правила про іпотеку землі та інші окремі види застав встановлюються законом.
Предмет застави 1. Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ,цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення.2. Предметом застави може бути майно, яке заставодавець набуде після виникнення застави (майбутній урожай, приплід худобитощо).3. Права заставодержателя (право застави) на річ, яка є предметом застави, поширюються на її приналежності, якщо інше не встановлено договором. Право застави поширюється на плоди, продукцію та доходи, одержані від використання заставленого майна,у випадках, встановлених договором.4. Предметом застави не можуть бути національні, культурні та історичні цінності, які є об'єктами права державної власності і занесені або підлягають занесенню до Державного реєстру національної культурної спадщини.5. Предметом застави не можуть бути вимоги, які мають особистий характер, а також інші вимоги, застава яких заборонена законом.6. Предмет застави залишається у заставодавця, якщо інше не встановлено договором або законом.7. Застава окремих видів майна може бути заборонена абообмежена законом.
Зміст договору застави 1. У договорі застави визначаються суть, розмір і строк виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, подається опис предмета застави, а також визначаються інші умови, погоджені сторонами договору.2. Опис предмета застави у договорі застави може бути поданий у загальній формі (вказівка на вид заставленого майна тощо).
Припинення права застави 1. Право застави припиняється у разі: 1) припинення зобов'язання, забезпеченого заставою;2) втрати предмета застави, якщо заставодавець не замінив предмет застави;3) реалізації предмета застави;4) набуття заставодержателем права власності на предмет застави.Право застави рипиняється також в інших випадках, встановлених законом.2. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.3. У разі припинення права застави внаслідок виконання забезпеченого заставою зобов'язання заставодержатель, у володінні якого перебувало заставлене майно, зобов'язаний негайно повернути його заставодавцеві.
Притримання
Право притримання 1. Кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов'язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов'язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов'язання.2. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.3. Кредитор має право притримати річ у себе також у разі,якщо права на неї, які виникли після передачі речі у володіння кредитора, набула третя особа.4. Ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження притриманої речі несе кредитор, якщо інше не встановлено законом.
Підстави припинення зобов'язання 1. Зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. 2. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Види припинення зобовязання - Припинення зобов'язання виконанням- Припинення зобов'язання переданням відступного- Припинення зобов'язання зарахуванням - Припинення зобов'язання за домовленістю сторін- Припинення зобов'язання прощенням боргу - Припинення зобов'язання поєднанням боржника і кредитора в одній особі - Припинення зобов'язання неможливістю його виконання - Припинення зобов'язання смертю фізичної особи- Припинення зобов'язання ліквідацією юридичної особи

Таблиця 10