Усі працівники на місцях від помічника оперуповноваженого до керівника підрозділу призначаються на посаду наказом Голови Державної податкової адміністрації України. Розроблена спеціальна система підбору кандидатів на службу. По-перше, проводиться ретельне вивчення і всебічна перевірка кандидатів, у тому числі через підрозділи внутрішньої безпеки інших правоохоронних органів.
Кандидат повинний мати стаж роботи в оперативних підрозділах не менше 5 років. У підрозділах проходять службу співробітники, які раніше працювали і проявили себе як і освічені оперативні працівники в органах СБУ, МВС та інших силових структурах. Сьогодні з’явилася можливість відбирати кандидатів з числа оперативних працівників податкової міліції, професіоналів, яким притаманна особиста і службова моральна чистота і які за своїми діловими і моральними якостями можуть вимагати виконання законів від інших, здійснювати оперативно-розшукові заходи, вести боротьбу з корупцією.
Виходячи з того, що навіть один зрадник у рядах служби може звести всю роботу нанівець, у службі існує методика переперевірки співробітників, які вже працюють.
Від ефективності роботи підрозділів по боротьбі з корупцією залежить репутація органів ДПС, підтримка та формування позитивної репутації, якої є обов’язком не тільки працівників підрозділів по боротьбі з корупцією, а й кожного податківця.
З часів становлення податкової служби з боку колег з інших правоохоронних органів до неї було двояке ставлення. Багато хто з них думали, що вона буде покривати правопорушників з числа представників податкової служби, буде працювати за принципом “не виносити сміття з хати”.
Завдання співробітників служби – працювати на випередження, не “втопити працівника”, а допомогти йому вчасно зупинитися, не перейти межи дозволеного, тим більше, що Законом України “Про боротьбу з корупцією” передбачено адміністративну, дисциплінарну та кримінальну відповідальність. Це дає можливість вчасно зупинити, не допустити вчинення злочину, а порушнику замислитися над можливістю настання кримінальної відповідальності.
Наприклад, суддями було прийнято рішення про накладення адміністративних стягнень по 144 протоколах на працівників податкової служби, які скоїли корупційні правопорушення, порушено 95 кримінальних справ щодо посадових осіб органів податкової служби.
За 2 місяці поточного року складено 59 протоколів про корупцію, у т. ч. 47 стосовно податківців, більшість з яких колишні працівники податкової служби. За цей період за матеріалами перевірок, що проведені нашими підрозділами, було порушено 43 кримінальні справи, у тому числі 13 – відносно працівників податкової служби, 24 кримінальні справи порушено стосовно осіб, які вчинили злочини відносно працівників податкової служби.
Іншими правоохоронними органами (боротьбу з корупцією ведуть органи внутрішніх справ та їх спецпідрозділи по боротьбі з організованою злочинністю, СБУ, прокуратури) за цей період виявлено поодинокі випадки корупції з боку посадових осіб податкової служби.
У служби з’явилося взаємопорозуміння між усіма правоохоронними органами, а спільні зусилля зорієнтовано на кінцевий результат.
З цією метою керівництвом МВС, СБУ і ДПА України на місця направлено спільну вказівку, якою встановлено єдиний порядок розгляду і реагування на інформацію, повідомлення й заяви про протиправну діяльність податківців при виконанні ними службових обов’язків. з метою кваліфікованого та об’єктивного розгляду такої інформації органи МВС та СБУ направляють її до податкових підрозділів по боротьбі з корупцією, або для її перевірки в обов’язковому порядку залучаються працівники служби. Така постановка питання багато до чого зобов’язує. Податківці мають бути об’єктивними і справедливими як по відношенню до колег з інших правоохоронних органів, так і до працівників податкової служби.
З’явилася реальна можливість виключити факти дублювання, паралелізму в роботі по боротьбі з корупцією, по протидії впливу організованих злочинних угруповань на діяльність органів податкової служби і на їх окремих працівників.
Внаслідок взаємодії служба стала володіти достатньою інформацією про те, що певні злочинні групи створюють глибоко продуману систему дискредитації небажаних для них працівників податкової служби. Тому при одержанні такої інформації щодо працівника податкової служби існує можливість об’єктивно її перевірити, оцінити та прийняти законне рішення.
Така взаємодія з органами МВС і СБУ регламентована Розпорядженням Президента України “Про поліпшення координації розгляду інформації про корупційні дії співробітників органів державної податкової служби” від 11 липня 2000 року № 241/2000-рп і знаходиться під постійним контролем органів прокуратури.
Треба зазначити, що служба активно формує основу довіри не тільки у правоохоронних органів, працівників податкової служби, але й у населення в цілому. Звичайно, що у податківців, які чесно працюють, не порушують закони, немає ніяких підстав остерігатися своєї служби. Навпаки, такі працівники можуть розраховувати на підтримку і захист з боку служби.
Відповідно до Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Положення про організацію роботи підрозділів по боротьбі з корупцією основними завданнями служби є:
попередження, виявлення і розкриття посадових злочинів і корупції з боку працівників податкової служби під час виконання службових обов’язків;
профілактична робота стосовно недопущення розголошення службової таємниці, втрати спеціальної техніки, зброї, документів строгої звітності та інформації, що зберігається в банках даних податкової служби;
безпека органів ДПС, її працівників та їх близьких родичів (захист від протиправних дій з боку злочинних елементів і злочинних угруповань).
Виходячи із завдань та правового статусу підрозділів по боротьбі з корупцією, співробітники служби наділені правом:
проводити гласні та негласні оперативно-розшукові заходи у порядку, визначеному Законом України “Про оперативно-розшукову діяльність”;
виявляти оперативним та іншим шляхом працівників ДПС, які допускають порушення чинного законодавства, розголошують службову таємницю і т.ін.;
документувати протиправну діяльність правопорушників з метою притягнення їх до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності;
організовувати відомчі перевірки з питань діяльності органів податкової служби;
встановлювати наміри окремих осіб і злочинних угруповань з підготовки та скоєння протиправних і провокаційних дій щодо ДПС та її працівників.
Одним з основних завдань підрозділів по боротьбі з корупцією залишається попередження, виявлення та розкриття посадових злочинів і корупції з боку податківців. Разом з тим, для забезпечення її виконання не створені відповідні правові умови.
Як вже зазначалося, відповідно до встановленого МВС, СБУ і ДПА України порядку вся інформація, повідомлення, заяви стосовно працівників ДПС про протиправну діяльність під час виконання службових обов’язків направляється з органів МВС і СБУ для перевірки у податкові підрозділи. Служба гарантує об’єктивну і повну перевірку, що доводить кожного дня на практиці. Разом з тим, вона самостійно не може прийняти рішення за матеріалами перевірки у порядку ст. 97 КПК України. За Законом, служба створена для боротьби з корупцією і посадовими злочинами серед податківців, а органом дізнання вона є тільки стосовно податкових злочинів.
Назріла об’єктивна необхідність внести відповідні зміни до ст. 101 КПК України і покласти на підрозділи служби права та обов’язки органу дізнання і стосовно посадових злочинів з боку працівників ДПС під час виконання службових обов’язків. Наприклад, служба внутрішньої безпеки МВС такими повноваженнями наділена і це не зачіпає інтересів інших правоохоронних органів, навпаки, сприяє боротьбі з цими злочинами.
Слід зазначити, що факти хабарництва як найбільш небезпечні прояви корупції відносно нечасті злочини серед працівників податкової служби. Разом з тим, спроби дачі хабара працівникам податкової служби зустрічаються доволі часто.
Якщо працівник податкової служби, відносно якого була спроба дачі хабара, не повідомляє в підрозділ по боротьбі з корупцією та безпеки, а також, якщо такі спроби ним не помічаються, то в хабародавця може скластися враження, що податківці “продаються”. Ось чому служба веде широку роз’яснювальну роботу серед працівників податкової служби, які мають діяти в таких ситуаціях за Законом, а як відомо, Законом передбачено кримінальну відповідальність за подібні діяння.
Зазначені підходи дають позитивні результати, працівники податкових органів самостійно включаються в боротьбу за чистоту своїх рядів. Існують непоодинокі приклади реагування відповідно до Закону на спробу дачі хабара. Наприклад, у вересні минулого року прокуратурою м. Суми порушено кримінальну справу щодо приватного підприємця “Н”, жителя м. Суми за ст. 17, 170 КК України “Замах на дачу хабара”, який зробив спробу дачі хабара старшому держподатковому інспектору ДПІ в м. Суми “Д” за те, щоб вона не вказала в акті документальної перевірки виявлені порушення податкового законодавства.
До головного податкового ревізора-інспектора однієї з ДПІ у Запорізькій області “Т” звернулася бухгалтер однієї з виробничої фірми громадянка “З” із проханням не квапитися з висновками при складанні акту результатів перевірки, оскільки вона має намір “вирішити ці питання” через свої зв’язки в ДПА та інших органах. “Т” відповіла їй, що перевірка продовжується і за її результатами буде складено об’єктивний акт, як це передбачено законодавчо.
Разом з тим, бухгалтер “Т” зробила спробу дачі хабара посадовій особі.
Відділом по боротьбі з корупцією та безпеки за даним фактом проведено перевірку, і за матеріалами перевірки органами прокуратури стосовно бухгалтера “З” порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ст. 17, 170 КК України.