Типова структура регіональної митниці передбачає утворення в її складі відділу організації митного контролю; вантажного відділу; пасажирського відділу; організаційно-оперативного відділу; відділу дізнання та боротьби з ПМП; відділу тарифів та вартості; відділу митних платежів; відділу (сектора) несупроводжуваного багажу; відділу митної варти та ін.
Кількість, зона діяльності, місця дислокації, компетенція регіональних митниць, підлеглих їм митних установ (у тому числі спеціалізованих митних організацій), а також митних посад визначаються Держмитслужбою України. Головними задачами регіональної митниці є: контроль за дотриманням митного законодавства; організація ефективного застосування засобів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності; забезпечення стягування митних платежів; створення сприятливих умов для розвитку зовнішньоекономічної діяльності; боротьба з контрабандою і порушеннями митних правил; ведення митної статистики.
У безпосередньому підпорядкуванні Державній митній службі України знаходиться Центральна спеціалізована митниця, що здійснює митне оформлення та митний контроль за імпортом, експортом, транзитом енергоносіїв, які перетинають митний кордон різними засобами транспортування. Склад повноважень Центральної спеціалізованої митниці визначається положенням про Центральну спеціалізовану митницю Держмитслужби України, затвердженим наказом Держмитслужби № 123 від 25 березня 1997 року. Зоною діяльності Центральної спеціалізованої митниці є вся митна територія України.
У підпорядкуванні регіональних митниць знаходяться митниці, що безпосередньо здійснюють митну справу в Україні. Типове положення про митницю та Типова структура митниці затверджено наказом Держмитслужби № 169 від 26 березня 1998 року.
З погляду місцезнаходження регіону діяльності митниці України умовно підрозділяються на прикордонні і внутрішні.
Прикордонні митниці розміщаються на митному кордоні, що, як правило, збігається з державним кордоном, і взаємозалежні з транспортними вузлами (аеропортами, прикордонними залізничними станціями, портами.)
Сьогодні митниця виконує такі функції: здійснює в зоні своєї діяльності митний контроль і оформлення товарів та інших предметів; перевірку відомостей, заявлених у вантажній митній декларації при митному оформленні товарів та інших предметів, відповідно до наявного вантажу та документів, необхідних для здійснення митного контролю; нараховує та справляє в зоні своєї діяльності митні платежі та збори, стягнення яких відповідно до законодавства покладено на митні органи; забезпечує контроль за доставлянням митних вантажів в інші митні органи; вживає спільно з іншими правоохоронними органами заходи, спрямовані на відвернення незаконного вивезення за кордон предметів, які становлять національне, історичне та культурне надбання держави; взаємодіє з іншими правоохоронними та контрольними службами в зоні своєї діяльності; забезпечує зберігання й використання вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів посадовими особами митниці; проводить розслідування у разі їх втрати або протиправного застосування та ін.
Митний контроль і митне оформлення товарів і інших предметів, переміщуваних через митний кордон України, безпосередньо здійснюють митні пости. Митний пост не є самостійним структурним елементом митної системи і не має статусу юридичної особи. Він знаходиться в зоні діяльності митниці, який підлеглий. Митні пости розміщаються з урахуванням таких факторів, як наявність автомобільних і залізничних магістралей, авіаційних, морських і річкових портів, а також у залежності від потреб практики зовнішньоекономічної діяльності. У зоні своєї діяльності митний пост практично цілком виконує функції митниці.
Висновок.
Взаємовідносини в системі митних органів України засновані на сполученні централізації і децентралізації. Кожен нижчий орган по вертикалі підпорядковується вищому. При цьому централізоване управління діяльністю митних органів гармонічно доповнюється ініціативою й відповідальністю за виконання покладених завдань регіональними управліннями, митницями та митними постами.
Для митних органів є характерним:
– єдність мети діяльності – здійснення єдиної митної політики;
– єдність завдань – ефективне використання всіх інструментів митного оформлення та контролю для забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та обміну, захисту національного ринку;
– єдність функцій – участь у розробці та реалізації митної політики, забезпечення дотримання законності в межах наділеної компетенції щодо захисту економічних інтересів України. Стягнення мита та інших платежів, боротьба з контрабандою.
V.Перелік використаних джерел.
Законодавчі і нормативні акти органів державної влади.
1. Конституція України (28.06.1996р.)
2. Декларація „Про державний суверенітет України” (16.07.1990р.)
3. Постанова ВРУ „Про Воєнну доктрину України” (19.10.1993р.)
4. Закон України "Про оборону" (6.12.1991р.)
5. Закон України "Про Збройні Сили України" (21.10.1993р.)
6. Кодекс України „Про адміністративні правопорушення” (07.12.1984р.)
7. Закон України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" (25.03.1992р.)
8. Закон України "Про альтернативну (невійськову) службу" (12.12.1991р.)
9. Закон України "Про порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав" (02.03.2000р.)
10. Закон України "Про Раду національної безпеки і оборони України" (05.03.1998р.)
11. Закон України "Про Статут внутрішньої служби Збройних Сил України" (24.03.1999р.)
12. Закон України "Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України" (24.03.1999р.)
13. Закон України "Про Стройовий статут Збройних Сил України" (24.03.1999р.)
14. Закон України "Про правовий режим воєнного стану" (06.04.2000р.)
15. Указ Президента України "Про затвердження Положення про Міністерство оборони України та Генеральний штаб Збройних Сил України " (21.08.1997р.)
16. Постанова КМУ "Про заходи щодо підвищення кваліфікації посадових осіб і спеціалістів центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування з питань національної безпеки та оборони держави" (08.02.2000р.)
17. Закону України „Про державний кордон України” (4.11.1991р.)
18. Закону України „Про Прикордонні війська України” (4.11.1991р.)
19. Митний Кодекс України (11.07.2002р.)
20. Закон України "Про митну справу в Україні" (25.06.1991р.)
Навчальні посібники і монографічні видання.
1. Битяк Ю.П., В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др. „Административное право Украины” – Харьков: 2003
2. Авер'янов В.Б. „Державне управління в Україні” (Навчальний посібник), – К.: 1999
3. Ківалов С.В., Біла Л.P. „Адміністративне право України” (Навчально-методичний посібник),– Одеса: 2002.
4. Кондратьєв К. „Суд, правоохоронні та правозахисні органи України”, – К.: 2002
5. Коваль Л.В. „Адміністративне право України”, – К.: 1996
6. Васильев А.С. „Административное право Украины”, – Харьков: 2002
7. Павловский Р.С. „Административное право”, – К.: 1986
8. Колпаков В.К. „Адміністративне право України”, – К.: 1999
9. Клименко Г.Б. „Адміністративне право”, – Харків: 2000
10. Гончарук С.Т. „Адміністративне право України”, – К.: 2001
11. Владимиров К.Н., Бардачев В.Ю. „ Таможенное регулирование” (учебное пособие), Херсон: 2002
12. Шишка Р.Б., Сергієчко В.В. „Митне право України” (посібник), Харків: 2001
Література для порівняльного аналізу.
1. Алехин А.П. „Административное право Российской Федерации”, –М.: 1997
2. Бахрах Д.Н. „Административное право”, – М.: 1996
3. Овсянко Д.М. „Административное право”, – М.: 1997
4. Попов В.И., Студеникин М.С. „Административное право”, –М.:1988
[1]Відомості Верховної Ради, 1992, № 9, ст.106
[2]Відомості Верховної Ради, 1993, N 43, ст.409
[3]Відомості Верховної Ради, 1992, N 27, ст.385
[5]Відомості Верховної Ради, 1992, N 15, ст.188
[6]Відомості Верховної Ради Української РСР, 1984, додаток до N 51, ст.1122
[7]Відомості Верховної Ради, 1992, N 2, ст.7
[8]Відомості Верховної Ради, 2002, N 38-39, ст.288
[9]Відомості Верховної Ради, 1991, N 44, ст.575