Механізм реалізації державної політики зайнятості на регіональному рівні на прикладі Харківського (стр. 5 из 21)
Спостерігається посилена орієнтація населення на працевлаштування на підприємства приватної форми власності. Так, у 2009 році порівняно з 2006 роком зайнятість населення у приватному секторі зросла більше, ніж на 10%. Особливо це стосується малих підприємств. У Харківській області тут зайнято 125,3 тис. чол.. І це за умов їх економічної нестабільності, коли на фоні зростання кількості новостворених підприємств чимала їх кількість ліквідується. Для забезпечення продуктивної зайнятості населення регіону важливо налагодити взаємодію з роботодавцями, які безпосередньо надають послуги безробітним чи тимчасово зайнятим.
Процеси приватизації та перетворення державних підприємств у суб’єкти з різними недержавними формами господарювання супроводжується, з одного боку, негативним вивільненням працівників, а з іншого – створенням більш сприятливих умов розвитку приватного бізнесу, зокрема, нових малих і середніх підприємств на засадах залучення приватного капіталу. Це дає можливість створити додаткові робочі місця і звести до мінімуму рівень безробіття [35].
1.2 Проблеми безробіття в Україні
Зрушення, що відбулись на сучасному етапі в економіці України, призвели до суттєвих негативних змін на ринку праці, зокрема, до досить значних обсягів і рівня безробіття серед населення і, як наслідок, до неефективного використання робочої сили.
З точки зору ефективного функціонування регіональних ринків праці і забезпечення соціальної стабільності, особливе занепокоєння викликає чисельність безробітних, які не мали роботи більше одного року. Так, зокрема у 2006р. ця категорія утворювала 50% усіх безробітних.
З огляду на це, вважається, що після незайнятості більше дев'яти місяців у безробітних знижується активність пошуку роботи, зменшується бажання працювати, втрачаються трудові навички, переоцінюються трудові цінності. Довготривале безробіття породжує бідність і подальше розшарування населення за рівнем доходів, розвиток процесів маргіналізації населення та багато інших негативних наслідків. Серед економічно активної молоді безробітні становлять близько 26% (табл. 1.2).
Таблиця 1.2 Показники економічної активності населення України, в тому числі щодо жінок, молоді та сільського населення за 2005—2007рр.
| Показник | Роки |
 2005 2006 2007 | |
| Економічно активне населення віком 15-70р. | 23127,4 22755,0 22701,7 |
| в т.ч. | |
| Зайняті | 20419,8 20238,1 20400,7 |
| Рівень зайнятості, % | 56,1 55,8 56,2 |
| Безробітні (МОП) | 2707,6 2516,9 2301,0 |
| Реєстроване безробіття | 1155,2 1008,1 1034,2 |
| Рівень безробіття (МОП), % | 11,7 11,1 10,1 |
| Рівень безробіття реєстрований, % | 4,22 3,68 3,72 |
| Економічно активна молодь віком 15-29р. | 6027,2 5945,1 5925,1 |
| у % до всього економічно активного населення | 26,1 26,1 26,1 |
| в т.ч. | |
| Зайняті | 4875,2 4938,1 4998,1 |
| Рівень зайнятості, % | 44,6 44,8 45,4 |
| Безробітні (МОП) | 1152 1007 927 |
| у % до всіх безробітних | 42,5 40,0 40,3 |
| Реєстроване безробіття | 320,0 258,3 251 |
| у % до всіх безробітних (реєстр.) | 27,7 25,6 24,3 |
| Рівень безробіття (МОП), % | 19,1 16,7 15,6 |
| Рівень безробіття реєстрований, % | 2,9 2,4 2,3 |
| Економічно активні жінки віком 15-70р. | 11230,8 11076,5 11088,8 |
| у % до всього економічно активного населення | 48,6 48,7 48,8 |
| в т.ч. | |
| Зайняті | 9915,4 9863,4 9984,2 |
| Рівень зайнятості, % | 51,7 51,7 52,3 |
| Безробітні (МОП) | 1315,4 1213,1 1104,6 |
| у % до всіх безробітних | 48,6 48,2 48,0 |
| Реєстроване безробіття | 730,4 645,6 665 |
| у % до всіх безробітних (реєстр.) | 63,2 64,0 64,3 |
| Рівень безробіття (МОП),% | 11,7 11,0 10,0 |
| Рівень безробіття реєстрований, % | 5,46 4,79 4,93 |
| Економічно активне сільське населення віком 15-70 р. | 6713,6 6535,8 6539,5 |
| у % до всього сільського населення | 42,3 41,4 41,1 |
| у % до всього економічно активного населення | 29,0 28,7 28,8 |
| в т.ч. | |
| Зайняті | 6255,5 6069,0 6106,7 |
| Рівень зайнятості, % | 56,8 55,5 55,9 |
| Безробітні (МОП) | 458,1 466,8 432,8 |
| у % до всіх безробітних | 16,9 18,5 18,8 |
| Реєстроване безробіття | 291,5 311,4 423,7 |
| у % до всіх безробітних (реєстр.) | 25,2 30,9 41,0 |
| Рівень безробіття (МОП), % | 6,8 7,1 6,6 |
| Рівень безробіття реєстрований, % |  4,5 4,8 6,5 |
Ця частина молоді не в змозі достатньо адаптуватись до ринкових умов і нині є суттєвим відсотком серед безробітних. Так, якщо у 2005 р. загальна чисельність безробітної молоді перевищувала чверть всіх реєстрованих безробітних і становила 320,0 тис. осіб, то у 2007 р. цей показник скоротився з 27,7 до 24,3 %, і у абсолютному виразі досяг 251 тис. осіб, тобто на 69,0 тис. осіб менше, ніж у 2005 р.
У розрахунку на повний обсяг руху робочої сили за період, що аналізується, чисельність безробітної молоді скоротилась на 225 тис. осіб. Значними темпами скоротився і рівень безробіття молоді, визначений за методологією МОП, - з 19,1% у 2005р. до 15,6% у 2007р.
Серед всього безробітного населення безробітна молодь, визначена за методологією МОП, утворювала від 42,5% (у 2005 р.) до 40,3% (у 2007 р.).
Наведене свідчить про те, що певні зміни в тривалості молодіжного безробіття все ж таки відбуваються, хоча й не дуже значні. В цілому велика тривалість безробіття поглиблює маргіналізацію осіб, втрату професійних навичок тощо. Для цієї категорії молоді підвищується ризик щодо успішного працевлаштування, знижується загальна ймовірність знайти будь-яку роботу. Труднощі працевлаштування спонукають молодь займатись нерегламентованою, а то й тіньовою діяльністю. Така діяльність серед молоді, як відомо, призводить до ще більших негативних наслідків.
Враховуючи цю ситуацію, слід створювати такі соціально-економічні умови, які б зацікавили молодь у регламентованих видах діяльності, сприяти відродженню ціннісних орієнтацій у праці, які є основними засобами досягнення різних цілей і, в силу цього, виконують функцію регулятора соціальної поведінки особи. Засоби масової інформації, молодіжні організації мають психологічно готувати молодь до усвідомлення ними тієї ролі, яку вона може і буде відігравати у розвитку своєї країни, до зміни думки щодо деяких розповсюджених серед молоді форм діяльності, що є тимчасовими (і тому неперспективними) в умовах функціонування цивілізованого ринкового середовища. Якщо концентрувати увагу на необхідності прийняття рішень на державному рівні з метою поліпшення ситуації з зайнятістю молоді, то потрібно ці проблеми вирішувати із врахуванням економічних, структурних, освітніх, соціальних чинників; чинників, що пов'язані з доходами тощо.
Поліпшення стану зайнятості молоді має вирішуватись в контексті всіх політичних і економічних рішень не тільки на урядовому рівні, але і в організаціях, які займаються проблемами молоді. Регіональні й місцеві органи та соціальні заклади, підприємства, освітні установи, а також і соціальні партнери повинні приділяти велику увагу у розв'язанні цих проблем. Аналіз обсягів і рівня безробіття жінок дозволив виявити такі тенденції. Жінки в числі економічно активного населення України у 2007 р. становили 48,8%, при чому їхня частка за період з 2005 по 2007, майже не змінювалась, а обсяги в цілому за три роки зменшились на 142 тис. осіб.
Чисельність безробітних жінок у розрахунку на повний обсяг руху робочої сили у 2005-2007рр. скоротилась на 210,8 тис. осіб або на 16%. Майже в усіх регіонах України зберігалась позитивна тенденція щодо скорочення чисельності безробітних жінок.
На реєстрованому ринку праці тенденції, що мали місце у розрахунках на повний обсяг руху робочої сили, залишились незмінними. Тобто скорочуються не тільки обсяги чисельності безробітних жінок, а й інтегрований показник ринку праці - рівень безробіття. Якщо у 2005 р. на реєстрованому ринку праці було 730,4 тис. безробітних жінок, то у 2007 р. їхня чисельність скоротилась на 65,4 тисячі, а рівень безробіття — на 0,53 відсоткових пункти і у 2007 р. становив - 4,93%.