Ціна позову визначається:
1. у позовах про стягнення грошей – стягуваною сумою, або сумою, оспорюванню за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення про водиться у безспірному порядку;
2. у позовах про витребування майна – вартістю майна, що витребується;
3. у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – сумою усіх вимог;
4. у позовах про стягнення іноземної валюти – в іноземній валюті та у карбованцях відповідно до офіційного курсу, встановленого Національним банком України на день подання позову.
В ціну позову включаються також вказані в позовній заяві суми неустойки (штрафу, пені), а якщо вони не вказані, – суми їх, визначені суддею. Ціну позову вказує позивач, а у випадках неправильного зазначення ціни позову вона визначається суддею, і з неї обчислюється державне мито.
Позивач, прокурор чи його заступник зобов’язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів, якщо що цих документів у сторін немає.
До позовної заяви додаються документи, які підтверджують:
1. вжиття заходів досудового врегулювання господарського спору з кожним із відповідачів (у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів – відповідно договір, проект договору, лист, який містить вимогу про укладання, зміну чи розірвання договору, відомості про пропозиції однієї сторони і розгляд їх у встановленому порядку, відповідь другої сторони, якщо її одержано, та інші документи, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, – копія претензії, докази її надсилання відповідачу, копія відповіді на претензію, якщо відповідь одержано);
2. відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;
3. сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;
4. сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
5. обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До заяви про визнання акта недійсним додається також копія оспорюваного акта або засвідчений витяг з нього. А до позовної заяви, підписаної представниками позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
В одній позовній заяві може бути об’єднано кілька вимог, зв’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Суддя має право об’єднати кілька однорідних позовних заяв або у яких беруть участь ті ж самі сторони, в одну справу, про що зазначається в ухвалі про порушення справи або в рішенні.
Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею, який має право відмовити у її прийнятті, якщо: заява не підлягає розгляду в боспорських судах України, у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав або є рішення цих органів з такого спору, позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, не пізніше п’яти днів з дня надходження заяви. До ухвали додаються позовні матеріали. Ухвали про відмову у прийнятті позовні заяви може бути оскаржено, і у разі скасування цієї ухвали позовна вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.
Суддя прийнявши позовну заяву, не пізніше п’яти днів з дня її надходження виносить і надсилає учасникам судового процесу ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні.
По підготовці справи до розгляду, з метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії: вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи зміну неналежного відповідача; виключає з числа відповідачів підприємства і організації, яким надіслано пропозицію про судове врегулювання спору; викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому ж населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з’ясовує, які матеріали може бути подано додатково, зобов’язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відомості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження; вирішує питання про призначення експертизи; проводить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про визнання явки представників сторін у засіданні господарського суду обов’язковою; вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи; вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову; вчиняє інші дії спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.
Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опротестованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше одного місяця від дня одержання позовної заяви. У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови має право продовжити строк вирішення спору, але не більше як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, погодженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк. Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.
Порядок ведення засідання визначається суддею, а в разі розгляду справи трьома судами – суддею, головуючим у засіданні. Суддя оголошує склад господарського суду, роз’яснює учасникам судового процесу їх права та обов’язки і сприяє у здійсненні належних їм прав. У засіданні заслуховуються представники позивача і відповідача та інші особи, які беруть участь у засіданні.
Господарський суд відкладає, в межах строків, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами зокрема є: нез’явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу; неподання витребуваних доказів; необхідність витребування нових доказів; залучення до участі в справі іншого відповідача, заміна неналежного відповідача; необхідність заміни відведеного судді, судового експерта.
Про відкладення розгляду справи виноситься ухвала, в якій указується час і місце проведення наступного засідання.
Суддя має прав оголосити перерву в засіданні в межах встановленого строку вирішення спору з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
У судовому засіданні складається протокол. У протоколі судового засідання зазначаються:
1. рік, місяць, число і місце судового засідання;
2. найменування суду, що розглядає справу, та склад суду;
3. номер справи і найменування сторін;
4. відомості про явку в судове засідання представників сторін, інших учасників судового процесу або про причини їх неявки;
5. відомості про роз’яснення господарським судом сторонами та іншим особам, які беруть участь у справі, їх процесуальних прав і обов’язків, зокрема, права заявляти відводи, та попередження про відповідальність за завідомо неправильний переклад, судового експерта – за дачу завідомо неправильного висновку або відмові від дачі висновку;
6. усні заяви і клопотання сторін та інших осіб, які беруть участь у справі;
7. усні роз’яснення судовим експертами своїх висновків і відповіді на поставлені їм додаткові запитання.
Протокол веде секретар судового засідання. Протокол у триденний строк підписують суддя (суддя – головуючий у колегії судів) і секретар судового засідання.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитись з протоколами і протягом п’яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.
Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п’яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано видхиляє їх.
Господарський суд може здійснювати стенографічний, а також аудіо- чи відеозапис судового засідання.
При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова) в позові повністю або частково; господарський суд приймає рішення.
Рішення викладається у письмовій формі та підписується всіма суддями, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов’язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.
Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається іх вступної, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:
1. у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судді (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;
2. описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на позовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їзх знаходження);