регистрация / вход

Приватизація землі

Міністерство освіти і науки Чернігівський державний інститут економіки та управління Кафедра цивільного та господарчого права Реферат з дисципліни “правознавство”

Міністерство освіти і науки

Чернігівський державний інститут економіки та управління

Кафедра цивільногота господарчого права

Реферат

з дисципліни “правознавство”

«Приватизація землі »

Студен т ки ОА-102:

Скворцової Ірини

Олександрівни

Старший викладач:

ПономаренкоО.В.

Чернігів 2010 рік

План

1. Поняття приватизації землі та її етапи.

2. Необхідні документи для приватизації.

3. Юридичні аспекти.

4. Приватизація землі на основі добросовісного володіння.

5. Розміри плати за землевпорядніроботи.

6. Особливості ринку землі.

7. Висновок.

8. Список використаної літератури.

1. Поняття приватизації землі та її етапи

Приватизація - це відчуження майна державних підприємств, установ, організацій, житлового та земельного фонду, що перебуває у державній та комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями відповідно до законодавства про приватизацію.

Приватизація здійснюється з метою підвищення соціально-економічної ефективності виробництва, залучення коштів на структурну перебудову економіки, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні житла, формування ринкових відносин, стимулювання ефективного використання земель та сприяння підприємницькій діяльності. Об'єктом приватизації є всі землі в межах території України. Об'єктами конкретних приватизаційних земельних правовідносин можуть бути, переважно, земельні ділянки резервного фонду, віднесені відповідними радами до таких, що підлягають перерозподілу та наступній передачі у приватну й колективи власність.Зміст цих правовідносин складає низка прав і обов'язків юридичне визначених фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до Земельного кодексу України передача земельних ділянок у приватну власність (приватизація) здійснюється місцевими Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки.

Правом на безкоштовну приватизацію землі (одержання у власність) із земель державної та комунальної власності можуть скористатися лише громадяни України, а також житлово-будівельні, гаражно-будівельні кооперативи та об'єднання власників багатоквартирного будинку.

При цьому обов'язковою підставою для набуття права на приватизацію землі є рішення органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, що приватизуються, прийняте в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України.

Безоплатна передача земельних ділянок (приватизація землі) у власність громадян здійснюється у випадках:

- приватизації земель, що знаходяться в їх користуванні;

-отримання земельних ділянок при приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій;

-отримання земельних ділянок із земель державної та комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації.

Громадяни, зацікавлені в приватизації землі, подають заяву до відповідної Ради народних депутатів, в якому вказується бажаний розмір і місце розташування земельної ділянки, мета її використання і склад сім'ї.

Місцева Рада розглядає заяву про приватизацію землі і в разі згоди замовляє землеподрядной організації розробку проект відведення землі, який узгоджується з Радою народних депутатів, землевпорядним, природоохоронним і санітарними органами, органами архітектури і подається до міської Ради народних депутатів для прийняття рішення про приватизацію землі.

2. Для приватизації землі необхідні такі документи

1) копія паспорта (всі сторінки) та ідентифікаційного коду;

2)рішення відповідного органу місцевого самоврядування про дозвіл на приватизацію землі;

3)довідка відповідного органу самоврядування про користування даними земельною ділянкою;

4)вікопірованія з генплану забудови (або проекту формування) з нанесенням місця розташування земельної ділянки, завірені відповідним органом місцевого самоврядування;

5)акт встановлення та узгодження меж земельної ділянки (з підписами сусідніх землекористувачів і завірений відповідним органом місцевого самоврядування);

6)документи на нерухомість, розташовану на даній земельній ділянці.

3. Ю ридичні аспекти

Згідно з Конституцією України земля є основним національним багатством. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування. Вони від його імені розпоряджаються землями і зобов'язані реалізовувати право громадян на безоплатну приватизацію землі згідно із законом.

Відповідно до Земельного кодексу України набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Порядок безоплатної приватизації землі громадянами визначений у ст. 118 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації землі, що знаходиться в його користуванні, повинен подати заяву на приватизацію землі до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. На підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки, вказаний орган у місячний термін має прийняти рішення про приватизацію землі.

На отримання земельних ділянок при приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ і організацій мають право лише працівники сільгосппідприємств та пенсіонери з їх числа шляхом подачі клопотання до сільської, селищної, міської ради або районної адміністрації, які в місячний термін повинні його розглянути та надати дозвіл на розробку проекту приватизації землі. При цьому передача земельних ділянок вказаним особам здійснюється лише після затвердження проекту приватизації земель у порядку, визначеному ст. 25 Земельного кодексу України.

Держкомзем у листі від 20.10.2004 р. № 14-17-13/9024 акцентує увагу на тому, що згідно зі ст. 5 Закону України від 10.07.96 р. № 290/96-ВР "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі" приватизація майна державних сільськогосподарських підприємств здійснюється шляхом перетворення їх у колективні сільськогосподарські підприємства або у відкриті акціонерні товариства за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) .

У зв'язку з цим у листі зроблено висновок про те, що питання приватизації землі, яка знаходиться в постійному користуванні комунального сільськогосподарського підприємства, можна вирішувати тільки після рішення загальних зборів про приватизацію підприємства і позитивного рішення власника підприємства (обласної ради) про таку приватизації землі.

Всі громадяни України мають право на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування отримати безкоштовно із земель комунальної та державної власності у власність земельні ділянки для ведення фермерського господарства чи особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель, дачного і гаражного будівництва в межах норм, визначених статтею ст. 121 Земельного кодексу України:

- приватизація землі для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

- приватизація землі для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара;

- приватизація землі для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки) у селах - не більше 0,25 гектара, в селищах - не більше 0,15 гектара, в містах - не більше 0,10 гектара;

- приватизація землі для індивідуального дачного будівництва - у розмірі не більше 0,10 гектара;

- приватизація землі для ведення садівництва - не більше 0,12 гектара;

- приватизація землі для будівництва індивідуальних гаражів - не більше 0,01 гектара.

При цьому, розмір земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства може бути збільшений у разі отримання в натурі земельної частки (паю) членами колективного сільськогосподарського підприємства, її спадкування членами особистого селянського господарства та відповідно до закону. Безкоштовна приватизація землі не залежить від місця проживання громадян - членів фермерського господарства.

Для ведення селянського (фермерського) господарства можуть передаватися у приватну власність або надаватись у користування земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 50 гектарів ріллі і 100 гектарів усіх земель, а в місцевостях з важкодоступними населеними пунктами, визначеними КМУ, - 100 гектарів

Працівники соціальної сфери села мають право на приватизацію землі сільськогосподарського призначення та отримання у користування, зокрема, для ведення особистого селянського господарства, незалежно від місця проживання тільки при наявності вільних земель.

Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земель приймається на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Технічні матеріали на земельну ділянку розробляються за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки та на умовах, які визначаються угодою сторін.

4. Приватизація землі на основі добросовісного володіння

Відповідно до Земельного кодексу громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність (приватизацію землі) або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених Земельним кодексом.

У даному випадку процедура звернення подібна описаної вище, за винятком того, що необхідно довести користування земельною ділянкою протягом 15 років.

Якщо адміністрація Вам не повірить, щодо користування земельною ділянкою протягом 15 років доведеться доводити в судовому порядку. У цьому випадку результат буде залежати від достовірності й переконливості наданих доказів.

5. Р озміри плати за землевпорядні роботи

Затверджені граничні розміри плати за виконання землевпорядних робіт у разі безоплатної приватизації землі або передачі в користування громадянам України земельних ділянок, а саме:

-за виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, при виділенні в натурі земельної ділянки власнику земельної частки (паю) не може перевищувати 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

-за виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, при безоплатній приватизації землі громадянами України відповідно до ст. 121ЗКУ, крім випадків, визначених ч. 1 цієї статті, не може перевищувати 9 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Понад норми безоплатної приватизації земель або передачі в користування громадяни можуть набувати у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і гаражного будівництва тільки за цивільно-правовими угодами. Що стосується придбання земельних ділянок для ведення селянського (фермерського) або особистого підсобного господарства понад норми, встановлені ст. 121 ЗКУ, то процедура викупу зазначених земель визначена постановою КМУ від 24.01.2000 р. № 118.

Для приватизації землі для вищевказаних потреб громадянин повинен подати заяву в сільську, селищну, міську раду або районну адміністрацію за місцезнаходженням земельної ділянки, в якому зазначаються бажані розміри земельної ділянки та мета її використання. При цьому в заяві про приватизацію землі заявник повинен вказати, набував він право на земельну частку (пай).

Для безкоштовної приватизації землі для ведення фермерського господарства, членам фермерського господарства необхідно у встановленому порядку звернутися із заявою до райдержадміністрації або до сільської, селищної, міської ради.

Після розгляду заяви про приватизацію землі, при передачі земельної ділянки фермерському господарству і заключенню конкурсної комісії, в разі згоди надається дозвіл на розробку проекту її відведення. Порядок розробки проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджено постановою КМУ від 26.05.2004 р. № 677. Проект узгоджується і затверджується в порядку, визначеному ст. 118 ЗКУ.

При цьому, якщо земельна ділянка передана безкоштовно у власність для ведення фермерського господарства в розмірі земельної частки (паю) із земель, які перебувають у користуванні фермерського господарства, в державному акті на право власності на землю вказується його пільгове призначення - для ведення фермерського господарства, а не для товарного сільськоговиробництва.

У ряді випадків виникає необхідність перевірки на місці відповідності фактичного розміру земельної ділянки, розмірами, вказаними у документах. Слід звернути увагу, що як за прийняття рішення ради, так і за вказані перевірки громадяни не повинні платити, тобто передача земельних ділянок у власність на підставі відповідних рішень рад проводиться безкоштовно

У разі відмови органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки громадянину у приватну власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Відповідно до ст. 41 ЗКУ житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи можуть безкоштовно здійснювати приватизацію землі для гаражного чи житлового будівництва на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тільки в розмірі, встановленому Відповідно до ст. 41 ЗКУ житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи можуть безкоштовно здійснювати приватизацію землі для гаражного чи житлового будівництва на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тільки в розмірі, встановленому Відповідно до ст. 41 ЗКУ житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи можуть безкоштовно здійснювати приватизацію землі для гаражного чи житлового будівництва на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тільки в розмірі, встановленому Відповідно до ст. 41 ЗКУ житлово-будівельні та гаражно-будівельні кооперативи можуть безкоштовно здійснювати приватизацію землі для гаражного чи житлового будівництва на підставі рішення органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування тільки в розмірі, встановленому відповідно до затвердженої містобудівної документації.

Об'єднання громадян, не може бути кооперативом і на нього не поширюється дія зазначеної статті, тобто воно не може безкоштовно приватизувати земельну ділянку для гаражного чи житлового будівництва.

Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку згідно зі ст. 42 ЗКУ може безкоштовно приватизувати землю, на якій розташований багатоквартирний житловий будинок, а також належні до нього будівлі, споруди та прибудинкові території тільки в разі приватизації громадянами багатоквартирного житлового будинку та створення об'єднання співвласників, при цьому розміри і конфігурація зазначеної земельної ділянки визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.

6. Особливості ринку землі

Ринок землі є невід'ємною частиною економіки будь-якої розвинутої держави. Земля - найважливіший ресурс, що посідає виняткове місце в житті і діяльності будь-якого суспільства. Земля не є класичним товаром і тому ринок землі володіє цілою низкою специфічних особливостей.

По-перше , земля є безкоштовним подарунком природи, що дозволяє говорити про ірраціональний характер її вартості. Проте, земля є об'єктом купівлі-продажу; з нею пов'язані земельні арендні відносини.

По-друге , залежно від тих чи інших природно-кліматичних умов, а також місцезнаходження ділянок землі, останні поділяються на кращі, середні та гірші. В основі такого розподілу лежить природна родючість ґрунту, від якого залежить продуктивність землі. Але він може бути поліпшений в результаті додаткових вкладень у нього праці та капіталу. Ця поліпшена родючість ґрунту називається економічною. Підвищення економічної родючості ґрунту можливо на будь-яких ділянках. Проте воно має певні межі, пов'язані з відомим законом убуваючої родючості ґрунту, коли при технології обробки землі, що склалася, кожна подальша одиниця витрат забезпечує все меншу і меншу віддачу.

По-третє , внаслідок обмеженості площі земельних угідь, пропозиція землі характеризується в суспільному масштабі досконалою нееластичністю, хоча для конкретного користувача землею справа йде інакше: пропозиція землі володіє певною еластичністю, оскільки користувач має можливість збільшити земельну площу, яка у нього є, за рахунок конкурентів. Обмеженість пропозиції земельних ресурсів тільки посилюється закріпленістю землі в приватній власності. В умовах ринку землевласники вельми неохоче продають свої земельні ділянки, віддаючи перевагу здачі землі в аренду, вони одержують право отримання стабільного прибутку, саме тому в кожний певний момент продається лише незначна частина земельного фонду, в цьому полягає принципова особливість ринку землі в розвинутих країнах.

Земельний ринок формує умови, що стимулюють ефективне використання землі і змушує окремих суб'єктів відмовитися від частини землі або від всієї ділянки, якщо вона не функціонує ефективно. Проте ринок землі, особливо в його ліберальному варіанті, не є гарантом стабільності. Заповнення недоліків ринку - найважливіше завдання держави. Держава зобов'язана в першу чергу створити умови захисту прав власності на землю, дотримання суб'єктами своїх договірних зобов'язань, цілеспрямованого та розумного використання земельного фонду країни, при цьому політика держави має базуватися на поєднанні інтересів усіх господарюючих суб'єктів аграрного сектора. Будь-яка державна система управління економікою своїм найважливішим складовим повинна мати земельний кадастр - це офіційно складене, систематизоване зведення інформації стосовно земельного фонду країни. Очевидно, що без банку даних про землю неможливе створення цивілізованого ринку землі і вирішення проблем аграрного сектору.

7. Висновок

За результатами проведеного в цій роботі дослідження приватизації земель можна зробити наступні висновки.

Під поняттям приватизації земель необхідно розуміти спеціальний різновид земельно-процесуальних правовідносин, за якими за допомоги активної діяльності їх суб’єктів здійснюється перерозподіл земельного фонду України та виникає право приватної власності громадян і колективної власності їх об’єднань на земельні ділянки.

За своєю суттю приватизація – це процес перетворення у приватну власність будь-якої іншої форми власності (як державної, так і колективної) або рух через послідовну зміну форм господарювання від державної власності до приватної. Приватизація – складова роздержавлення, що полягає у переході об’єктів державної власності у приватну і колективну форми власності. Приватизація – складний і неоднозначний процес, який має бути забезпечений відповідною законодавчою базою. Приватизація в Україні здійснюється на основі законів і постанов, прийнятих Верховною Радою України, а також указів Президента України.

Приватизація земель характеризується наступними юридичними ознаками:

– процедурний (процесуальний) характер;

– абсолютність земельно-приватизаційних відносин.

В залежності від змісту приватизація земель може бути класифікована на наступні види: власне приватизація та роздержавлення.

Терміни „роздержавлення” і „приватизація” земель згідно з чинним законодавством у сфері земельної реформи набули співвідношення як частина і ціле, тобто роздержавлення, яке за змістом є категорією більш широкою, стало етапом приватизації земель сільськогосподарських підприємств і організації.

Із змісту чинного законодавства України випливає, що роздержавлення – це процес передачі земель у колективну власність сільськогосподарських підприємств, а приватизація – це передача цих же земель у приватну власність їх членів.

Приватизація земель в Україні регулюється в основному не законами (за винятком Земельного кодексу), а підзаконними нормативно-правовими актами, до того й прийнятими часто з порушенням процедури.

8. Список використаної літератури

1. Земельний кодекс України.

2. Закон України "Про приватизацію".

3. Закон України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

4. Закон України "про приватизацію державного майна".

5. Закон України від 16.06.92 р. № 2460-XII "Про об'єднання громадян".

6. http://meget.kiev.ua/prodaja-nedvizimosti/privatizatsiya/privatizatsiya-zemli/.

7. http://revolutionlaw/00022510_0.html.

Вступ

Земля може бути надана в приватну власність громадянам України , але лише для чітко визначеної законом мети, зокрема для організації фермерського господарства, особистого підсобного господарства, для будівництва житлового будинку, дачі чи гаража, садівництва. Громадянин може одержати землю внаслідок цивільно-правових угод.

Нині в Україні йде процес поступової приватизації землі. Державна земля, яку громадяни раніше отримали для користування, тепер за рішенням органу місцевого самоврядування передається в приватну власність. Земля, передана в приватну власність, може бути успадкована, продана, обміняна, проте має використовуватися лише за призначенням , за яким її було надано.

Для інших цілей , крім зазначених, землю передають лише у користування або в оренду. Першочергово землю надають для сільськогосподарських потреб. Право на володіння і користування землею посвідчується державними актами, що видають відповідні органи.

Актуальність

Сучасна земельна реформа в Україні здійснюється в умовах глибокої соціально-економічної кризи, що негативно позначається на її проведенні. Тому набуває актуальності питання доцільності наступного реформування. Тим більше, що критична суспільна оцінка соціально-економічних умов у державі пов’язується насамперед, із здійсненням земельних і аграрних перетворень. Насамперед вражає низький рівень усвідомлення змісту земельної реформи суспільством. З цього випливають низькі темпи приватизації у містах. Основними причинами такого становища є:

-блокування приватизації земель міськрадами за мотивами необхідності можливого викупу ділянок у майбутньому;

-невпевненість населення щодо рівня податку на нерухомість (в тому числі на землю), який може бути встановлений, через що 40% громадян взагалі не подали заяв на приватизацію землі;

-низький рівень організаторської та роз’яснювальної роботи щодо приватизації землі.

Мета

Ознайомитися з поняттям приватизації землі та її етапами, порядком ,нормами визначених статтею ст. 121 Земельного кодексу України, а також розглянути особливості ринку землі.

ОТКРЫТЬ САМ ДОКУМЕНТ В НОВОМ ОКНЕ

ДОБАВИТЬ КОММЕНТАРИЙ [можно без регистрации]

Ваше имя:

Комментарий