Смекни!
smekni.com

Правова охорона Конституції і статус Конституційного Суду України (стр. 6 из 6)

КСУ розглядає провадження у справах щодо конституційності правових актів, що викликають спір стосовно повноважень конституційних органів державної влади України органів влади АРК та органів місцевого самоврядування.

Підставою для такого конституційного подання є наявність спору стосовно повноважень уже вказаних органів, якщо один із суб’єктів права на конституційне подання, що визначені у ст. 40 ЗУ “Про КСУ”, вважає, що правові акти, якими встановлено повноваження зазначених органів, не відповідають КУ.

По даному провадженню справи КСУ приймається рішення, в резолютивній частині якого Судом дається висновок щодо конституційності оспорюваного правового акту.

КС розглядає також справи щодо конституційності актів про призначення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в АРК. Конституційне подання з питань дачі висновків щодо конституційності зазначених актів може бути направлено до КС в строк не пізніше місяця від дня офіційного оголошення дати призначення, відміни чи відстрочення виборів, всеукраїнського референдуму чи місцевого референдуму в АРК.

Предметом розгляду КС при цьому поданні є питання щодо конституційності правових актів ВРУ, ПУ, правових актів ВР АРК про призначення виборів, всеукраїнського чи місцевого референдуму в АРК.

Якщо КСУ такі акти визнає неконституційними своїм рішенням, то у останньому зазначається про припинення діяльності всіх органів, які були створені для проведення цих виборів чи референдумів, про знищення бюлетенів, агітаційних матеріалів і про припинення фінансування заходів щодо проведення виборів чи референдумів та повернення державі перерахованих, але не використаних коштів.

КС розглядаються також такі види справ, як провадження у справах щодо відповідності законів та інших, правових актів ВРУ, ПУ, Кабінету Міністрів України, ВР АРК конституційним принципом і нормам стосовно прав і свобод людини і громадянина. Підставами для порушення питання про відкриття провадження у даній справі є наявність спірних питань щодо конституційності прийнятих і оприлюднених законів, інших правових актів, виникання спірних питань щодо конституційності правових актів, які виявлені в процесі загального судочинства.

Провадження по такій справі зупиняється і відкривається конституційне провадження, а сама справа розглядається Судом невідкладно.

КС розглядає справи і дає висновки щодо конституційності чинних міжнародних договорів України та міжнародних договорів України, що вносяться до ВРУ для надання згоди на їх обов’язковість.

Питання щодо конституційності чинного міжнародного договору вносяться ПУ, КМУ для розгляду КСУ. Якщо КСУ дасть висновки про невідповідність міжнародного договору КУ, то він у цьому ж провадженні вирішує також питання щодо неконституційності цього договору чи його окремих частин.

Питання щодо конституційності тих міжнародних договорів, що вносяться до ВР для надання згоди на їх обов’язковість, розглядаються КСУ за конституційним поданням ПУ, КМУ до прийняття ВРУ відповідного закону. При відкритті провадження у цих справах розгляд ВРУ питання щодо надання згоди та їх обов’язковість призупиняється.

Підставою для відкриття конституційного провадження у справі щодо додержання конституційної процедури розслідування та розгляду справи про усунення ПУ з поста в порядку імпічменту є конституційне подання ВРУ з даного питання.

КСУ на підставі аналізу документів і матеріалів, поданих ВРУ дає відповідний висновок.

Практична необхідність у з’ясуванні або роз’ясненні КУ, її положень і ЗУ підставою щодо офіційного тлумачення КУ.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції і законів України є наявність неоднозначного застосування положень КУ і ЗУ судами України, іншими органами державної влади, якщо суб’єкт права на таке звернення вважає, що це може спричинити або спричинило порушення його конституційних прав і свобод.

Тоді КСУ, приймаючи у даній справі рішення, у його резолютивній частині наводить офіційне тлумачення положення КУ та ЗУ, щодо яких й подавалося конституційне звернення чи конституційне подання.

Найважливішою з проблем у практичному плані є проблема виконання рішень КСУ, без вирішення якої не можна говорити не лише про гарантування КУ, а й про наявність судової влади як такої. Проте практика свідчить, що в деяких випадках інші гілки влади не вважають для себе обов’язковими рішення Суду, прийнятими в межах його компетенції. Прикладом цього є суміщення перебування депутатів на посадах голови ради та голови МДА або міського голови, народного депутата України.


Висновок.

Написавши курсову роботу на тему “Правова охорона Конституції і статус Конституційного Суду України”, використавши та проаналізувавши необхідні літературу, я розкрила зміст питань роботи, пізнала багато цікавої та необхідної інформації.

Зокрема, про Основний Закон нашої держави – КУ, про її форму, властивості, структуру; визначилась із поняттям “правова охорона КУ”, із формами та суб’єктами такої охорони; поняттям Конституційного Суду України, його структурою, завданням, повноваженнями, сферою діяльності.

Завданням Конституційного Суду України є виконання ролі чинника стримувань і противаг між різними гілками влади, насамперед між законодавчою і виконавчою, унеможливлення протистояння між ними.

Функціям Конституційного Суду України цілком відповідає укорінена в свідомості народу формула "суд - розгляд спору". Проте якщо у цивільному і арбітражному судочинстві е позивач та відповідач, у кримінальному процесі - обвинувачений та обвинувач, то сторонами в конституційному судочинстві е заявник - орган чи особа, яка подала до Конституційного Суду України подання чи звернення, та орган чи посадова особа, що видали чи підписали правовий акт, конституційність якого оспорюється.

Наведене вище не дає підстав включати Конституційний Суд України до єдиної системи судової влади. Незважаючи на те, що йому притаманні деякі ознаки судів загальної юрисдикції, він має й специфічні відмінності.

Конституційний Суд України є спеціальним органом правосуддя і водночас органом державної влади нарівні з такими конституційними органами, як Президент України, Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України.

І ще б хотілося відзначити один практичний момент - виходячи з обов'язковості рішень Суду представницькими, виконавчими та судовими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами, громадянами та їх об'єднаннями, а також можливості перегляду актів, рішень, що ґрунтуються на положеннях законів та інших правових актів, які визнані неконституційними, або на неправильній інтерпретації відповідними органами чи посадовими особами своєї компетенції тощо, яка не відповідає офіційному тлумаченню Конституційного Суду України, є нагальна проблема у виданні збірника рішень та ухвал Суду.

Взагалі питання, які стосуються Конституційного Суду України ще далеко не вичерпані і потребують свого розгляду, але вони мають стати предметом уваги не лише Конституційного Суду України, а й вчених-правознавців.


Додаток 1

Види та форми конституційного контролю



Додаток 2

Присяга

судді Конституційного Суду України

“Урочисто присягаю чесно і сумлінно виконувати високі обов’язки судді Конституційного Суду України, забезпечувати верховенство Конституції України захищати конституційний лад держави, конституційні права та свободи людини і громадянина”.


Список використаної літератури.

1. Конституція України, 28 червня 1996 р.// Відомості Верховної Ради України 1996 р. № 30.

2. Закон України “Про прокуратуру” від 5 лютого 1991 р. / Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003р.

3. Закон України “Про адвокатуру” від 19 грудня 1999 р. / Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003р.

4. Закон України “Про прокуратуру” від 5 лютого 1991 р. / Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003р.

5. Закон України “Про судоустрій” від 7 лютого 2002 р./ Організація судочинства в Україні, Київ, 2002р.

6. Погорілко В.Ф. Конституційне право України, Київ, Наукова думка, 2002 р., с. 126-131, 555-573.

7. Федоров М.П. Історія держави і права зарубіжних країн, Київ, 1998 р., с. 211-213.

8. Фрицький О.Ф. Конституційне право України, Київ, Юрінком Інтер, 2002 р., с. 79-83; 470-484.

9. Чиркин В.Е. Конституционное право. Россия, Зеркало, 1998 г., с.29.


[1]Федоров М. П: Історія держави і права зарубіжних країн, Київ, 1998, с. 221.

[2]Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Київ, Юрінком інтер 2002 р., с. 75-76.

[3]Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Київ, Юрінком інтер 2002 р., с. 73.

[4]Фрицький О.Ф. Конституційне право України. Київ, Юрінком інтер 2002 р., с. 81.

[5]Чирким В.І. Конституционное право. Россия, Зеркало, 1998, с. 29.

[6] КУ з 1996 р., Прийнята на п’ятій сесії ВРУ, 22 червня 1996 р.// Відомості ВРУ, 1996 р., № 30, с. 74

[7]Погорілко В.Ф.: Конституційне право України, Київ, Наукова думка, 2002, с. 127.

[8]ЗУ “Про судовий устрій в Україні” від 7 лютого 2002 р. // Основні чинні кодекси та закони України, Київ, Махаон 2003 р. с. 810.

[9]ЗУ “Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 р. // Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003р. с. 727.

[10]ЗУ “Про адвокатуру” від 19 грудня 1999 р. // Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р. с.735.

[11]КУ, 1996 “Прийнята на 5 сесії ВРУК 28 червня 1996 р. /Відомості ВРУ, 1996 р., с74.

[12]Закон України “Про КСУ від 16 жовтня 1996 р.// Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р. с. 833.

[13]Закон України “Про судоустрій від 7 лютого 1996 р.// Організація судочинства в Україні, Київ, Махаон, 2003 р. с. 833.

[14]Закон України “Про Конституційний Суд України” від 16 жовтня 1996 р., //Основні чинні кодекси і Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с.833.

[15]Закон України “Про КСУ” від 16 жовтня 1996 р. //Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с. 839.

[16]Фрицький О.Ф. Конституційне право України, Київ, Юрінком Інтер 2002 р., с. 478.

[17]Закон України “Про КСУ” від 16 жовтня 1996 р.// Основні чинні кодекси та Закони України, Київ, Махаон, 2003 р., с. 837.