5. Межа між адміністративними та політичними механізмами управлінням у сфері охорони здоров’я є досить відносною, а тому взаємодія між ними має бути виваженою і обміркованою. Для системи державного управління охороною здоров’я обов’язковими є вимоги: визначення мети діяльності механізмів управління; наявність чіткої структури механізмів; розробка механізмів погодження і взаємодії їх елементів; постійне вдосконалення механізмів управління, адекватне новим завданням їх впровадження; гнучкість і керованість системи, її стабільність в умовах зміни зовнішніх впливів; фаховий поетапний та постійний контроль за ефективністю роботи механізму державного управління охороною здоров’я. Зазначені вимоги повинні забезпечити цілісність, єдність і гнучкість адміністративних та політичних механізмів управління, подолати перешкоди і недоліки на цьому шляху з метою задоволення запитів населення у сфері охорони здоров’я.
6. Метою політико-адміністративного механізму управління охороною здоров’я в сучасних умовах є вибір найбільш ефективної моделі реформування галузі охорони здоров’я та її швидке запровадження. Аналіз альтернативних концепцій реформування державного управління охороною здоров’я дозволяє виявити три напрями цього процесу: повний перехід на ринкові відносини, перетворення усіх медичних закладів у недержавні автономні структури; утримання медицини за кошти держави, місцевих бюджетів, громадськості і приватних внесків; повернення до старої системи державного управління медичним обслуговуванням. На наш погляд, в конкуренції моделей більш раціональним є другий підхід реформування, який дозволяє поєднувати державну, комунальну і приватну форму власності, гарантуючи медичне обслуговування для всіх верств населення.
7. Інновацією у проекції державної політики в галузі охорони здоров’я є модель організації медичної допомоги в системі охорони здоров’я, в основу якої покладено принцип контрактних відносин, тобто відносин типу «замовник – виконавець». Згідно з цією моделлю повинні виникнути нові суб’єкти галузі державного управління і суспільної турботи про здоров’я – замовники, а в галузі медичної діяльності – виконавці. Формування замовлення – це управлінська технологія, яка включає кваліфіковану постановку мети, виходячи з точних знань та наявних ресурсів. Замовлення формуватиметься на різних рівнях – загальнонаціональному, обласному, місцевому. Верховна влада забезпечує гарантований державою рівень безкоштовної медичної допомоги. Для виконання цього рівня допомоги на регіональному рівні має бути сформоване замовлення на медичну допомогу. Окрім гарантованого державного замовлення має виникнути замовлення на рівні місцевого самоврядування, підприємств, громадських ініціатив та громадян. Розміщенням замовлень займатимуться управлінські структури, котрі можуть бути як державними, так і приватними. Ця модель спеціально створена для досягнення головної мети – побудови доступної, якісної, ефективної ресурсозабезпеченої медичної допомоги в умовах трансформації українського суспільства.
8. Важливим механізмом державного управління охороною здоров’я на засадах поєднання політичних та адміністративних механізмів управління є застосування багатоканального фінансування цієї сфери. Найбільш прийнятною моделлю фінансування охорони здоров’я є модель, за якою надання медичних послуг буде регулюватися прямим законодавчим актом, що дасть можливість вільного використання фінансів для відновлення і розвитку ресурсів охорони здоров’я; забезпечить оплату за медичну послугу, що повністю перейде у власність працівників; пацієнт отримає медичні послуги на сучасному рівні розвитку медичних технологій. Нова концепція фінансування повинна затвердити принципи, коли гроші лікарю йдуть «за людину», тобто орган публічної влади сформує державне замовлення медичної допомоги дітям, інвалідам, пенсіонерам – і тільки при їх безкоштовному обслуговуванні поліклінікам переводяться державою гроші.
9. Для посилення взаємодії адміністративних та політичних механізмів управління охороною здоров’я доцільно впроваджувати такі форми громадської участі у розвитку системи охорони здоров’я, як збори громадян, місцеві ініціативи, громадські слухання, органи самоорганізації населення, асоціації та інші об’єднання громадян, дорадчі комітети. Суб’єктам політичного управління – політичним партіям, громадськім об’єднанням, групам інтересів та тиску необхідно застосовувати у взаємодії з державними органами своєчасне і об’єктивне інформування, проведення консультацій та громадських обговорень, розгляд пропозицій (звернень) об’єднань громадян та інше. Вітчизняний та зарубіжний досвід свідчить, що винесення рішень має орієнтуватися на два рівні оцінок і прогнозів: перший – це рівень громадської думки (як розуміють нині процеси і як бачать майбутнє широкі верстви населення); другий – це оцінки експертів, спеціалістів (економістів, медиків, управлінців, соціологів, політологів, юристів, екологів та ін.).
10.Основними особливостями оптимізації політичних механізмів регулювання владних відносин в умовах трансформації українського суспільства є глобалізація, демократизація, модернізація, гуманізація, дебюрократизація, створення раціональних і ефективних механізмів соціального партнерства, співпраці влади з опозицією та зростання ролі і значення морально-етичних чинників влади. Основними шляхами підвищення ефективності управління охороною здоров’я є оптимізація інформаційного забезпечення, одержання повних, достовірних, оперативних даних для виявлення потенційних можливостей стратегічного розвитку системи, обґрунтування умов їх реалізації, залучення громадськості до управління, організація дієвого контролю за виконанням рішень.
У дисертації запропоновано основні напрями реформування системи охорони здоров’я на регіональному рівні, обґрунтовано шляхи їх здійснення на основі взаємодії адміністративних та політичних механізмів і технологій управління, координації та узгодження їх діяльності з органами самоврядування.
Список опублікованих автором праць за темою дисертації
1. Чеканова Т.Д. Теоретичні засади, зміст державної політики в галузі охорони здоров’я / Т. Чеканова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ОРІДУ. Вип. 1(17). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 115-129.
2. Чеканова Т.Д. Вдосконалення державного управління охороною здоров’я в Україні / Т. Чеканова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ОРІДУ. Вип. 2 (22). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 112-128.
3. Чеканова Т.Д. Стратегія державної політики охорони здоров’я в Україні / Т. Чеканова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ОРІДУ. Вип. 3(23). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 339-350.
4. Чеканова Т.Д. Оптимізація взаємодії механізмів державного і політичного управління охороною здоров’я / Т. Чеканова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ОРІДУ. Вип. 4(24). – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2005. – С. 149-158.
5. Чеканова Т.Д. Оптимізація взаємодії механізмів державного управління охороною здоров’я / Т. Чеканова // Актуальні проблеми державного управління: Збірник наукових праць ДРІДУ. Вип. 4 (22). – Дніпропетровськ: ДРІДУ НАДУ, 2005. – С. 157-162.
6. Чеканова Т.Д. Наукове опрацювання проблеми державного управління охороною здоров’я громадян України в сучасній літературі / Т. Чеканова // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип. 24. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2005. – С. 172–180.
7. Чеканова Т.Д. Аналіз зарубіжних політико-правових джерел з охорони здоров’я / Т. Чеканова // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип. 25. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2005. – С. 240-246.
8. Чеканова Т.Д. Політичний характер управління охороною здоров’я в Україні / Т. Чеканова // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип. 27. – Одеса: Одеська національна юридична академія, 2005. – С. 184-197.
9. Чеканова Т.Д. Діяльність міжнародних і вітчизняних організацій з охорони здоров’я жінок / Т. Чеканова // Держава і право: Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. Вип. 29. – К.: Інститут держави і права імені В.М. Корецького НАН України, 2005. – С. 71-76.
10. Чеканова Т.Д. Стан дослідження політико-правових аспектів охорони здоров’я / Т. Чеканова // Науковий вісник. – Київ – Одеса, 2002. – С. 65-69.
11. Чеканова Т.Д. Політико-правові засади охорони здоров’я / Т. Чеканова // Актуальні проблеми політики: Збірник наукових праць. Вип.10-11. – Одеса: Юридична література, 2001. – С. 82-90.
12. Чеканова Т.Д. Європейська інтеграція України в сфері охорони здоров’я / Т. Чеканова // Державна стратегія управління місцевим та регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації: щоріч. наук.-практ. конф., 24 лист. 2004 р. : тези доп. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2004. – С. 200-203.
13. Чеканова Т.Д. Механізм державного управління охороною здоров’я: проблеми впровадження і перспективи розвитку / Т. Чеканова // Регіональна політика на сучасному етапі державотворення: проблеми децентралізації, ризики та перспективи впровадження: щоріч. наук.-практ. конф., 31 жовт. 2006 р. : тези доп. – Одеса: ОРІДУ НАДУ, 2006. – С. 81-83.