Смекни!
smekni.com

Шпаргалка по Международному приватному праву (стр. 13 из 13)

1) визначення підсудності у відношенні справ, що виникають по цивільним, сімейним і трудовим правовідносинам з іноземним, або міжнародним, елементом;

2) процесуальне положення іноземних громадян і іноземних юридичних осіб у суді;

3) процесуальне положення іноземної держави і його дипломатичних і консульських представників;

4) установлення змісту іноземного права;

5) звертання до іноземних судів з дорученнями про вручення документів і виконання окремих процесуальних дій і виконання доручень іноземних судів;

6) визнання і примусове виконання іноземних судових рішень ;

7) здійснення нотаріальних дій;

8) визнання іноземних арбітражних угод;

9) розгляд спорів в порядку арбітражу;

10) примусове виконання рішень іноземного арбітражу.

Питання міжнародного цивільного процесу пов'язані з регулюванням самого змісту цивільно-правових, сімейних і інших відносин з іноземним елементом.

123. Визнання та виконання іноземних судових рішень за українським законодавством та міжнародними угодами України.

Розглядаючи справи з іноземним елементом, суди в принципі використовують у цивільних процесуальних питаннях право своєї країни. При цьому можливі випадки, коли те або інше поняття по відноситься до матеріального права, а по праву якої-небудь іноземної держави - до процесу або навпаки. Іноземний закон, як правило, не підлягає використанню в суді по тим питанням, що по новому законодавству вважаються процесуальними. І навпаки, та обставина, що дана норма вважається в іншій країні процесуальною, не перешкоджає її застосуванню нашим судом, якщо вона .розглядається як норма матеріального цивільного права. Характерний приклад: англійські терміни позовної давності при наявності відсилання до англійського права міняються російським судом або арбітражем, незважаючи на те що весь інститут давнини по праву Англії віднесена до процесу.

124. Поняття арбітражу, його види та значення для зовнішньоекономічних відносин.

Арбітражний суд – суд, обраний сторонами для вирішення спору між ними. Склад суду визначається сторонами. Звернення до такого суду відбувається лише за згодою сторін.

Види:

1) Ізольовані – тобто ті суди, які створюються спеціально для вирішення Конкретного спору. Сторони самі визначають порядок створення третейського суду й правила розгляду в ньому справи. Після винесення рішення такий суд завершує своє існування. Він також отримав назву ad-hoc (тобто „цього”, тобто для розгляду даного конкретного діла).

2) Постійно діючі суди – створюються при організаціях, асоціаціях, торгівельних палатах тощо. Кожен з таких арбітажей має свій устав, правила, список суддів із яких сторони вибирають суддів.

Переваги та значення арбітажей:

- недовго розглядаються справи (відносно обтічних суддів);

- рішення не підлягають повторного перегляду;

- відносно дешеві;

- компетентність (тому, що судді обираються з числа спеціалістів);

- негласний розгляд справи;

- простота виконання арбітражних рішень.

125. Міжнародний комерційний арбітражний суд при Торгово-промисловій палаті України 1. МКАС є самостійною постійно діючою арбітражною установою (третейським судом), що здійснює свою діяльність згідно з Законом України "Про міжнародний комерційний арбітраж". Торгово-промислова палата України затверджує Регламент МКАС, порядок обчислювання арбітражного збору, ставки гонорарів арбітрів та інших витрат суду, сприяє його діяльності.2. До МКАС можуть за угодою сторін передаватись на вирішення: - спори з договірних та інших цивільно-правових відносин, які виникають при здійсненні зовнішньоторговельних та інших видів міжнародних економічних зв'язків, якщо комерційне підприємство хоча б однієї із сторін спору знаходиться за кордоном, а також: - спори підприємств з іноземними інвестиціями і міжнародних об'єднань та організацій, створених на території України, між собою, спори між їх учасниками, а так само їх спори з іншими уб'єктами права України. Зовнішньоекономічні відносини, спори з яких можуть бути передані на вирішення МКАС, стосуються, зокрема, відносин купівлі-продажу (поставки) товарів, виконання робіт, надання послуг, обміну товарами та/чи послугами, перевезення вантажів і пасажирів, торгового представництва і посередництва, оренди (лізингу), науково-технічного обміну, обміну іншими наслідками творчої діяльності, спорудження промислових та інших об'єктів, ліцензійних операцій, інвестицій, кредитно-розрахункових операцій, страхування, спільного підприємництва та інших форм промислової і підприємницької кооперації.3. МКАС приймає до свого розгляду також спори, віднесені до його юрисдикції в силу міжнародних договорів України.4. Рішення МКАС виконуються сторонами добровільно у встановлені ним строки. Якщо строк виконання в рішенні не зазначено, воно підлягає негайному виконанню. Не виконані в строк рішення виконуються відповідно до закону і міжнародних договорів.5. По справах, що підлягають розгляду в МКАС, голова Суду може на прохання сторони встановити розмір і форму забезпечення вимоги.6. МКАС при Торгово-промисловій палаті України має печатку із своїм найменуванням українською і англійською мовами та зображенням меча і через правосуддя.

126. Міжнародні комерційні арбітражі ad-hoc.

Арбітражний суд – суд, обраний сторонами для вирішення спору між ними. Склад суду визначається сторонами. Звернення до такого суду відбувається лише за згодою сторін. Види – ізольовані і постійно діючі.

Ізольовані – тобто ті суди, які створюються спеціально для вирішення Конкретного спору. Сторони самі визначають порядок створення третейського суду й правила розгляду в ньому справи. Після винесення рішення такий суд завершує своє існування. Він також отримав назву ad-hoc (тобто „цього”, тобто для розгляду даного конкретного діла).

127. Виконання іноземних арбітражних рішень.

Визнання іноземних арбітажних угод і приведення у виконання іноземних арбітажних рішень урегульовані багатобічною Конвенцією, прийнятою в Нью-Йорку в 1958 році. У ній беруть участь 84 держави. У Конвенції передбачається визнання писемних угод, по яких сторони домовилися передати в арбітаж суперечку по конкретній справі. Судді держав-учасниць зобов'язуються направити справу в арбітаж. Разом з тим кожна договірна держава зобов'язалася визнавати арбітражні рішення й приводити їх у виконання на своїй території у відповідності зі своїми процесуальними нормами. У Конвенції також вказуються випадки, коли може бути відмовлено у визнанні й приведенні у виконання арбітажного рішення.