Смекни!
smekni.com

шпори з цивільного права України (стр. 11 из 19)

№ 82. Продукти творчої діяльності як об'єкти цивільних прав.

Творчість – цілеспрямована інтелектуальна діяльність людини, результатом якої є щось якісно нове, що відрізняється неповторністю, оригінальністю і суспільно-історичною оригінальністю. Поділяється на духовну та науковотехнічну. Результати творчої діяльності з точки зору ЦП охорони поділяються на авторське право та право промислової власності (патентне).

№ 83. Поняття неустойки та її значення.

Визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання свого зобов’язання. Різновидами неустойки є штраф і пеня. Штраф визначається у твердій сумі або у вигляді відсотка до суми невиконаного зобов’язання і стягується однократно. Пеня встановлюється на випадок прострочки і обраховується у відсотковому відношенні за кожен день. Розрізняють договірну та законну неустойку. Залікова неустойка = неустойка + непокриті неустойкою збитки; Штрафна неустойка = неустойка + збитки; Альтернативна неустойка = неустойка або збитки (бажання кредитора); Виключна неустойка = лише неустойка (на транспорті). Значення – найбільш гнучкий спосіб забезпечення зобов’язання.

№85. Захист права власності від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння (негаторний позов).

Порушення права власності може бути пов’язано з утворенням перешкод для володіння, користування та розпорядження своєю власністю. Для поновлення цих прав існує інститут негаторного позову. Дії, якими порушується право повинні бути протиправними, всі витрати пов’язані з усуненням порушення несе порушник. Особливості: - власник, який звертається за захистом зберігає майно в себе; - можливо вимагати усунення порушень тільки тих, що розпочалися і тривають до цього часу (строку позовної давності немає); - позов подається при умові, що порушення були наслідком протиправних дій.

№ 86. Склад цивільного правопорушення.

Склад цивільного правопорушення є підставою цивільно-правової відповідальності. До нього входять: 1) наявність реальних збитків (витрати, понесені кредитором, втрата або пошкодження майна кредитора, неодержані кредитором доходи); 2) протиправність поведінки боржника (активна або пасивна дія); 3) причинний зв’язок; 4) вина боржника (психічне ставлення особи до своєї неправомірної поведінки та її наслідків – діє презумпція винуватості).

№ 87. Об'єкти і суб'єкти авторського права.

Об’єктом авторського права є результати творчої діяльності. Всі результати творчої діяльності визнаються товаром, отже вони можуть бути об’єктом будь-якого право чину у цивільному обороті. Для надання охорони потрібно лише надати об’єктам такої форми, щоб їх зміст можливо було розуміти без присутності автора. Право автора визнається за твором і якщо твір знаходиться на території іншої країни, але право на захист існує лише при наявності двосторонніх договорів між країнами. Суб’єктами авторського права може бути людина, колектив людей, але може бути і юридична особа (кіностудія). Суб’єктом може бути будь яка людина. Неповнолітні мають ті ж права, що і повнолітні: право авторства, право на ім’я, на винагороду, але право розпоряджатися – тільки в межах, встановлених ЦК. Автор має право випустити свій твір під власним ім’ям, під псевдонімом або анонімно. Суб’єктом авторського права може стати і держава – після закінчення строку дії авторського права (50 років).

№ 88. Види недійсних угод.

Угоди, укладені з порушенням вимог закону не утворюють юридичних наслідків і є недійсними. 1) нікчемні (укладені всупереч інтересів держави і суспільства; які протирічать статуту юридичної особи; укладені особами до 15 років і визнані судом недієздатними; укладені з порушенням форми; мнимі і удавані) Мнимі – укладена для виду, без наміру юридичних наслідків (дарування для уникнення конфіскації) Удавані – укладаються з метою прикриття іншої угоди (купівля-продаж під виглядом дарування частини спільної власності). 2) заперечні – угоди, які можуть бути визнаними недійсними судом (повністю чи частково) (від 15 до 18 років без згоди батьків чи опікунів; укладені обмежено дієздатними без згоди опікунів; укладені особою, яка не розуміє значення своїх дій; укладені внаслідок помилки; укладені внаслідок обману, насилля, погроз, злонаміреної згоди сторін, збіг тяжких обставин) Наслідки: двостороння реституція, одностороння реституція, відсутність реституцій (все державі).

№ 89. Поняття та значення договору як підстави виникнення зобов'язань.

Договір — це згода двох і більше осіб, спрямована на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Серед підстав виникнення зобов’язань центральне місце належить договорам. Таке значення договору обумовлено самою суттю цивільно-правових відносин, саме він зв’язує володільців тих чи інших речей, за допомогою договору надають послуги, виконують роботи...

№ 90. Види цивільно-правової відповідальності.

Цивільно-правова відповідальність - це передбачений законом чи договором примусовий захід майнового характеру, який застосовується за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, з метою відновлення порушеного становища і задоволення інтересів потерпілого за рахунок правопорушника. Відповідальність є майновою і носить компенсаційний характер. Застосування відповідальності, стимулюючи належне виконання цивільно-правового обов'язку, є також засобом попередження цивільних правопорушень у майбутньому. При цьому відшкодувальна, каральна (штрафна) і виховна (превентивна) функції виконуються не роздільно, а в сукупності. Умови цивільно-правової відповідальності: 1.Протиправне діяння, тобто діяння, що не відповідає вимогам закону чи договору; 2.Причинний зв'язок, тобто боржник відповідає не за будь-які, а тільки за заподіяні порушенням зобов'язання збитки; 3. Наявність провини і збитків. Види цивільно-правової відповідальності: договірна (настає в зв'язку з заподіянням збитку, викликаного невиконанням зобов'язання, що існує між кредитором і боржником) позадоговірна (настає в результаті заподіяння збитку , що не є наслідком невиконання зобов'язання, що існує між кредитором і боржником); часткова і солідарна (при множинності боржників у зобов'язанні); субсидіарна (додаткова); змішана (при невиконанні або неналежному виконанні зобов'язання з вини обох сторін).

№ 91. Суміжні права.

Суміжні права — це права на результати творчої діяльності виконавців, права виробників фонограм та права організацій мовлення, пов'язані з використанням творів літератури і мистецтва, авторські права на які належать іншим особам.

Об'єктами суміжних прав є: а) виконання для фіксації, відтворення і розповсюдження за допомогою технічних засобів; б) записи виконання та інші записи за допомогою технічних засобів; в) трансляція в ефір по кабелю. Права виконавців охороняються, якщо: 1) виконання вперше мало місце на території України; 2) виконання зафіксоване на фонограмі; 3) виконання, не зафіксоване на фонограмі, включено у передачу організації мовлення. Права виробників фонограм охороняються, якщо: 1) виробник є громадянином України або юридичною особою з офіційним місцезнаходженням на території України; 2) фонограму вперше опубліковано на території України або опубліковано на території України протягом 30 днів від дня її публікації в іншій державі; 3) перша фіксація фонограми мала місце в Україні.

№ 92. Нікчемні та заперечні угоди.

У відповідності зі ступенем недійсності розрізняють угоди: абсолютно недійсні, чи нікчемні; відносно дійсні, чи заперечні.До нікчемних відносяться угоди: - укладені з порушенням обов'язкової нотаріальної чи простої письмової форми;- укладені неповнолітніми, які не досягли 15 років; - укладені громадянами, визнаними недієздатними; - укладені з метою, які суперечить інтересам держави і суспільства; - юр осіб, які суперечать їхнім цілям; - мнимі й удавані угоди. Такі угоди є недійсними вже в момент їхнього укладання незалежно від пред'явлення позову і рішення суду чи арбітражу. До заперечних відносяться угоди укладені: - неповнолітнім у віці від 15 до 20 років; - громадянами, визнаними обмежено дієздатними внаслідок зловживання спиртними напоями чи наркотиками; - громадянами, нездатними розуміти значення своїх дій; - внаслідок помилки; - внаслідок обману, насильства, погрози, зловмисної угоди представника однієї сторони з іншою чи важких обставин.

№ 93. Інші підстави виникнення зобов'язань.

Адміністративні акти. Адміністративний акт — це індивідуальний акт компетентного органу державного управління, спрямований на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Цей акт тягне настання цивільно-правових наслідків, якщо це передбачено відповідними нормативними актами. Наприклад, таким адміністративним актом є ордер на жиле приміщення. Житлові правовідносини як різновид цивільно-правових відносин виникають на підставі двох юридичних фактів: ордера і договору найму жилого приміщення. При цьому юридичне значення ордера полягає в тому, що він є підставою для укладення з ЖЕО договір найму жилого приміщення. Заподіяння шкоди іншій особі. Цивільне законодавство головним чином регулює правомірну поведінку, діяльність. При цьому носії суб'єктивних абсолютних прав здійснюють їх за рахунок власної діяльності, не пов'язаної безпосередньо з діями інших громадян і організацій. Якщо ж суб'єктивне абсолютне право порушено, то застосовуються різні способи захисту порушених суб'єктивних абсолютних прав, у тому числі позадоговірні зобов'язально-правові способи. Якщо порушення суб'єктивного абсолютного права пов'язане з ушкодженням, знищенням, руйнуванням, загибеллю майна, споживанням об'єкта абсолютних прав, то потерпілий вправі вимагати від заподіювача шкоди відшкодування заподіяних збитків. Тут факт заподіяння шкоди є підставою виникнення позадоговірного зобов'язання. Придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи без достатніх підстав. Вираз «за рахунок іншої особи» означає, що одночасно відбуваються два процеси: придбання або збереження майна однією особою і втрата майна іншою особою (потерпілим). По-друге, придбання або збереження майна є безпідставним, тобто не має достатньої підстави, встановленої нормативним актом або договором, чи здійснене на підставі, яка згодом відпала, наприклад, у зв'язку з визнанням угоди недійсною. За цих умов придбання або збереження майна за рахунок коштів іншої особи є підставою виникнення позадоговірного зобов'язання, тобто зобов'язання, що виникає не з договору, а із зазначеного вище юридичного факту.