Смекни!
smekni.com

Місце засобів масової інформації у сучасному суспільстві (стр. 5 из 8)

Таким чином, ми бачимо, що тема здоров'я в ЗМІ висвітлюється. Але достатньо? Проаналізувавши українське телебачення, радіо й друковані ЗМІ, ми дійшли висновку, що телебачення й радіо приділяють не зовсім достатньо увагу цій тематиці. Людям потрібно більше інформації, причому бажано, щоб вона виходила з вуст фахівців. І адже це не так складно – запрошувати лікарів різних профілів, щоб вони розповідали про конкретні хвороби й методи їхньої профілактики.

Якщо говорити про друковані ЗМІ, то тут пильну увага варто приділяти до наукової обґрунтованості матеріалів, тому що часто можна знайти статті «скачані» з Інтернету й написані невідомо ким.

Працівники друкованих видань повинні розуміти, що люди довіряють письмовому слову й тому беруть на віру всі поради, присвячені їхньому здоров'ю й дотримуються їх. Головним принципом журналіста, що пише матеріал про здоров'я, повинен стати «Не нашкодь».

Засоби масової інформації прагнуть представляти інформацію про здоров'я в оптимістичному ключі з добрими побажаннями не хворіти. А коли вже це трапиться, то не втрачати надії, боротися. Тим більше, читач завжди впевнений, що б з ним не трапилося, газета йому допоможе.

3.2 Соціальне життя

Соціальна тема є однією з найактуальніших, яка є найближчою українському суспільству. ЗМІ, повідомляючи про певні соціальні події, допомагають нашому суспільству зрозуміти соціальні процеси. Часто, коли влада відмовляє народу в певних соціальних питаннях, він звертається до працівників ЗМІ, таким чином, намагаючись вирішити проблеми, привернути увагу, залучити до дій. ЗМІ в цьому плані виконує роль «допоміжної палички», яка привертає до себе увагу значних мас населення.

Тепер хотілося б звернутися до більш конкретного. Для аналізу соціальної функції ЗМІ в житті суспільства ми обрали номери двох громадсько-політичних газет за 2008–2009 рр. Які у своєрідному сенсі є різними. А саме – луганську газету «Вечерний Луганск» і чернівецьку газету «Доба». Обласні центри випуску цих газет протилежні – індустріальний Луганськ та Чернівці, де переважає сільське господарство та легка промисловість. На нашу думку, порівняти такі газети буде цікавим тому, що вони відображають життя різних сфер зі своїми перевагами й недоліками. Ми поставили за мету визначити чи є різниця між соціальними проблемами в цих газетах.

Соціальна тема найвагомішою серед проблем, пов’язаних із захистом громадян. І тому нам хотілося б детальніше розглянути такі питання, як:1. Забезпечення дітей та їхній соціальний захист.2. Захист прав пенсіонерів.3. Проблеми студентів (молоді).4. Захист інтересів медиків, шахтарів, військових та інших.5. Проблеми безробіття.6. Та наскільки сучасні ЗМІ розкривають ці питання й чи розкривають свої позиції щодо їх вирішення.Проблема соціальної захищеності турбує всіх громадян нашого суспільства. І тому саме їй потрібно приділяти більше уваги тому, що сьогодні дуже багато людей знаходиться в скрутному становищі. Постійні затримки заробітної плати, мізерні пенсії, (а за всі послуги (лікування) треба платити) усе це негативно впливає на громадян і на всю державу.Переглядаючи газету «Доба» ми провели невелике дослідження. Поставивши за мету з’ясувати, яким темам приділяється найбільше уваги, виявилося:Перше місце посідає проблема забезпечення дітей та їх соціальний захист.Друге місце займають проблеми працевлаштування та безробіття.Третє – статті присвячені темам навчання та здобуття освіти.Четверте – проблема народжуваності.На досить низькому рівні висвітлюються питання щодо захисту, інтересів пенсіонерів, медиків, шахтарів, військових та інших.На нашу думку, соціальна захищеність населення – це дуже гаряча тема, вона турбує всіх без винятку. І тому я вважаю, що публікації такої тематики мають бути об’єднані однією рубрикою. Щоб читач знав куди звернути свою увагу.У газеті «Доба» соціальні проблеми зустрічаються в різних рубриках, зокрема, «Актуально», «Болить», «Гордіїв вузол», «Навчання – світло». Але перше місце залишається за постійною рубрикою «Гаряча доба» – саме вона торкається багатьох суспільних проблем і намагається знайти шляхи їх вирішення.Тепер хотілося б звернути увагу на зміст публікацій. Чи несуть вони корисну інформацію читачеві?Проблема, яка найчастіше зустрічається на сторінках газети «Доба» – забезпечення дітей та їх соціальний захист.

Тож звернемося до самих публікацій. Так, у статті «Дитяче сирітство – ганебне явище суспільства» розповідається про державний притулок для неповнолітніх, що діє в Чернівцях. У статті піднімаються питання недостатнього державного фінансування закладу. Також розповідається про добру підтримку будинку малюка місцевими олігархами, які виділяють гроші. Інші «благодійники, як правило, кошти або матеріальні цінності передають до певної інстанції навіть, не цікавлячись потрібно це чи ні. Наприклад, є будинок малюка. Один приніс їм цукерки, другий – цукерки, третій – також цукерки. Що ж вони тільки цукерками будуть дітей харчувати?» (Додаток Е).

У статті наголошується на тому, що дві третини осиротілих дітей в Україні є сиротами при живих батьках.

Цей матеріал здатен переконати, що притулок – ніколи не замінить дитині рідного дому, а якщо в нашій країні є інтернати та інші подібні заклади, то вони повинні отримувати підтримку з боку держави передусім.

У статті «Батьки підозрюють, що їх дітей викрадають на «органи» піднімається проблема зникнення українських дітей, як безпритульних, так і тих, що мають сім'ї.

У публікації «Смертельні кроси» розповідається про те, що батьки бояться пускати дітей на уроки фізкультури, які стали небезпечними для життя. Матеріал інформує, що «за останні два місяці новоселицька трагедія – не єдина в Україні. Спортивними майданчиками впродовж останніх двох місяців прокотилася хвиля смертей, коли діти, маючи, здавалось би, гарне здоров'я, помирали під час уроків фізкультури.» Ця публікація має дуже велике значення у висвітленні проблеми шкільного спорту, коли вчителі, не враховуючи слабий фізичний стан дітей примушують їх виконувати тяжкі нормативи. Автор наводить дані про здорових та хворих дітей, а також подає коментарі прем'єр-міністра України Ю. Тимошенко стосовно цієї проблеми (Додаток Є).

У статті «В області економлять на харчуванні безпритульних дітей» подається статистика навчання випускників шкіл-інтернатів у Чернівецькій області. Також зазначається, що діти, які знаходяться в інтернаті не забезпечуються всім необхідним.

На нашу думку, подібні матеріали повинні з'являтися частіше на сторінках українських ЗМІ, тому що проблема безпритульних дітей є однією з найважливіших соціальних проблем.

Публікація «Школа №21 у Чернівцях стане дитячим садочком?» інформує про закриття дитячої школи і про бажання місцевої влади віддати її під дитячий садочок. Автор порушує демографічну проблему. Повідомляється про низьку якість знань учнів цієї школи, що спричинено неповною завантаженістю педагогічного колективу. Також зазначається, «що під час прийняття таких управлінських рішень пріоритетом мають бути інтереси дитини і для жодних інших цілей будівля школи використовуватись не буде».

На наш погляд, такий матеріал вирішує проблеми та питання щодо подальшого функціонування школи перед читачами, а також може привернути увагу заможних людей, спроможних вкласти деякі кошти для оснащення майбутнього дитсадка.

Стаття «МОЗ України хоче і далі годувати чернівецьких дітей сосисками?» повідомляє про рішення Чернівецької міської ради щодо вилучення із раціону харчування в дитсадках сосисок та ковбаси. Але МОЗ України заборонили це робити. Батьки дітей хвилюються про отруєння дітей (що вже раз спіткало їх) не тільки молочними продуктами, а неякісними сосисками.

Ця публікація є без сумніву важливою, оскільки зачіпає проблему харчування маленьких дітей, яким не пощастило отруїтися їжею дитсадка.

У газеті «Доба» друкується багато коротеньких аналітичних статей про поліпшення життя дітей. Серед яких аналіз роботи та заходів уряду, МОЗ та ін.

Тепер хотілося б звернутися до не менш важливої проблеми працевлаштування та безробіття. Перед тим як звернутися до аналізу, ми хочемо наголосити що ця тема є особливо актуальною для західних областей України, де значна частина населення перебуває на заробітках у країнах Східної Європи, залишаючи вдома свою родину.

Перша стаття, яку нам би хотілося проаналізувати має назву «Бабусині діти, або ціна «маленького Мілана» у Керстенцях». У статті розповідається про торішнє свято останнього дзвоника, яке вперше за тридцять років існування навчального закладу не було дев'ятого класу. І що однією із причин є Італія, куди на заробітки подалися ледь не півсела молодих жінок. Розповідається, що заробітчани мають доволі гарний заробіток і що «у селі нараховується понад 180 іномарок», але за час перебування за кордоном батьки втрачають найголовніше – вони не бачать як старіють їх батьки, і підростають діти. «І це той, інший бік медалі, який крає серце тим, хто покидає сім'ю та домівку, і тим хто чекає-не дочекається їх зі світів додому» (Додаток Ж).Ми вважаємо, що висвітлення цієї проблеми в ЗМІ охоплює не тільки людей про яких пишеться в статті, а й весь український народ і передусім на наш уряд, який повинен створити сприятливі умови для заробітку на Україні, а не втрачати робочі руки через нездатність розвивати власні ресурси.Матеріал «Найбільше заробляють держслужбовці, найменше – працівники ресторанів та готелів» повідомляє про розмір нарахованої заробітної плати й те, що за видами економічної діяльності найвищий рівень заробітної плати у грудні в Чернівецькій області був у працівників сфери державного управління, найнижчий – у працівників сфери діяльності готелів та ресторанів.У газеті «Доба» за червень з’явилася публікація «Мамо, допоможи мені влаштуватись на роботу» У якій розповідається про бажання дітей заробляти собі на життя, мати власну копійку та про несприятливі умови, які не відповідають настрою дітей (відсутність гарної роботи та доброго заробітку). Також у статті підіймається питання «тіньової» дитячої праці на прикладі п'ятнадцятирічного Колі та шістнадцятирічного Іллі: «власник фруктово-овочевого магазину цього ж Калинівського ринку постійно недоплачує. Хлопець має проблеми – якось не втримав ящик із помаранчами й сильно пошкодив ногу, яка гноїться вже більше року. Коля також працює на сім'ю, мама хворіє, а тато пиячить, четверо братів та сестер фактично на його руках. Ілля розповів, що вони працюють по 8–10, іноді й більше годин на добу» (Додаток З).На нашу думку, цей матеріал має важливе значення, оскільки розкриває проблеми не тільки відсутності праці для молодих людей, але й підіймає такі питання як незаконне використання дитячої сили, проблему неспроможності матеріального забезпечення дітей батьками.Завжди актуальними залишаються статті присвячені здобуттю освіти та навчанню. Ця тема посідає третє місце.

«Півцарства» на освіту» інформує, що Міністерство освіти, і науки виказало намір упорядкувати в Україні плату за вузівське навчання. «З'ясувалося, що у Чернівецькому нацуніверситеті ім. Ю. Федьковича «золотими» спеціальностями цього річ є «філологія (переклад англійсько-український)», диплом бакалавра (тобто, 4 роки навчання на стаціонарі) якої коштуватиме вашому бюджету 31200 грн., «філологія (англійська мова та література)» – за вищу базову освіту у цьому напрямку доведеться викласти 30000 грн., та «право (правознавство)», що теж потягне на 30000 грн. Шалено дорогим буде й здобуття вищого правознавства у Навчально-консультаційному центрі Одеської національної юридичної академії – 30400 грн. А от у Буковинському державному мед університеті найдорожчим є чотирьохрічний термін навчання на спеціальності «фармація» – 30800 грн.»